Постанова

від 19.06.2024 по справі 333/857/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.06.2024 Справа № 333/857/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/857/23 Головуючий у 1-й інстанції: Варнавська Л.О.

Провадження №22-ц/807/1061/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Трофимової Д.А., Камалової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Ями Дмитра Миколайовича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 274 «Зайчатко» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, який у квітні 2023 року уточнила, до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 274 «Зайчатко» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона з 20 грудня 2014 року по 29 листопада 2019 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 .. У шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спочатку донька ОСОБА_3 відвідувала Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №262 «Олімпієць» Запорізької міської ради Запорізької області з якого станом на 28 серпня 2019 року була відрахована наказом від 29 липня 2019 року №96/р «Про відрахування дитини» на підставі заяви батька ОСОБА_2 від 29 липня 2019 року, у зв`язку з переходом до ДНЗ №274.

З вересня 2019 року діти відвідують дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №274 «Зайчатко» Запорізької міської ради Запорізької області (далі ДНЗ №274 «Зайчатко»), до якого зараховані наказом дошкільного навчального закладу від 21 серпня 2019 року №69/р «Про зарахування дітей». Даний ДНЗ був обраний її колишнім чоловіком без її відома та згоди.

Переведення дітей до ДНЗ №274 «Зайчатко» відбулося в останній тиждень серпня 2019 року незважаючи на її заперечення, в тому числі письмові, як до ДНЗ «Зайчатко 274», так і до ДНЗ № 262 «Олімпієць».

З моменту переведення її дітей до ДНЗ №274 «Зайчатко», керівництво закладу в особі його директора ОСОБА_5 чинило перепони у спілкуванні, вихованні та участі в навчальному процесі її дітей, а саме: відмовляється надати інформацію щодо відвідування її дітьми ДНЗ, стану їх здоров`я та психологічного благополуччя, графіку освітнього процесу, їх успіхів у навчанні та інших заходів розважального характеру, які проводяться в ДНЗ тощо. Також їй було відмовлено в отриманні ключів від магнітного замку, що встановлений на дверях ДНЗ та з моменту переведення її дітей до цього ДНЗ їй було відмовлено знаходитися на території закладу і спілкуватися з дітьми під час перебування в ДНЗ. За запитами керівництво ДНЗ не надає вичерпної та достовірної інформації щодо того, на підставі яких законодавчих актів вони забороняли їй знаходитись на території ДНЗ та спілкуватися з дітьми. Вважає такі дії відповідача протиправними.

З метою отримання доказів по справі про визначення місця проживання дітей ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача за інформацією що стосується її малолітніх дітей.

14 лютого 2020 року до матеріалів справи №333/3895/19 було долучено пакет документів, наданий керівництвом ДНЗ № 274 «Зайчатко», а саме: психолого-педагогічні характеристики її дітей, про проведення цих досліджень її як мати не було проінформовано, згоди на ці дослідження вона не надавала. Через це вона звернулась до директора ДНЗ ОСОБА_5 з проханням надати інформацію щодо проведених досліджень, як то кваліфікацію і досвід спеціаліста що їх проводив, формат проведення, перелік тестів та методик, проміжні результати досліджень, але отримала відмову.

02 жовтня 2020 року її представником адвокатом Яма Д.М. було направлено адвокатський запит до ДНЗ №274 «Зайчатко», з проханням надати інформацію щодо психолога та його роботи з дітьми позивачки, цей запит ДНЗ отримав 19 жовтня 2020 року, але відповіді не надав.

Зазначає, що відповідачем внаслідок вчинення протиправних дій, порушено її права та інтереси: протиправно обмежувалося спілкування з її дітьми ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під час їх перебування в ДНЗ № 274 «Зайчатко», шляхом заборони заходити та знаходитись на території навчального закладу, відвідувати та спілкуватися з дітьми, забирати їх з садочка; проігноровано її заяву-заперечення щодо зарахування дітей до ДНЗ; не надано на письмовий запит адвоката Ями Д.М. за вихідним №0329-2020 від 02 жовтня 2020 року.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила суд:

Визнати протиправними дії відповідача, які полягали в обмеженні її материнських прав шляхом:

- заборони її спілкування з її дітьми - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час їх перебування в ДНЗ до введення карантину в Україні;

- заборони ОСОБА_1 заходити та знаходитись на території навчального закладу, відвідувати та спілкуватися з її дітьми, забирати їх з садочка;

ігнорування запитів щодо надання інформації про дітей, а також ігнорування її заперечень щодо зарахування її дітей в ДНЗ № 274 .

Зобов`язати відповідача усунути допущені ним порушення, а саме надати інформацію, запитувану нею та її представником в адресованих відповідачеві зверненнях, а саме:

- відомості про перелік осіб, що займали (займають) посаду практичного психолога у ДНЗ (ясла-садок) №274 «Зайчатко» починаючи з 01 вересня 2018 року;

- відомості про те, хто саме з психологів працював з її дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час їх перебування у ДНЗ (ясла-садок) No274 «Зайчатко» починаючи з вересня 2019 року, із зазначенням ПІБ, посади, часу роботи в дошкільному закладі, відомостей про освіту кожного фахівця;

- відомості про те, чи збереглась в організаційно-розпорядчій документації ДНЗ (ясла-садок) №274 «Зайчатко», будь-яка документація працівників психологічної служби за період з вересня 2019 року (журнали щоденного обліку роботи практичного психолога, протоколи індивідуальної психологічної діагностики, тощо), у тому числі запроваджена листами МОН №1/9-529 від 05.09.2018 року, №1/9-477 від 24.07.2019 року, якщо ні, то куди саме передано вказану документацію.

Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

11 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати недостовірною інформацію, що міститься в тексті відповіді ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих.№01-08/14 від 04.02.2020 року на адвокатський запит адвоката Смоли І.В., а саме:

"За період відвідування дошкільного закладу мати ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ".

Визнати недостовірною інформацію, що міститься в тексті листа ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих. №01-08/173 від 02.11.2020 року на адресу начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району ЗМР ОСОБА_8 , а саме:

"За період відвідування дошкільного закладу мати ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ".

Зобов`язати ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" спростувати вказані відомості шляхом направлення на адресу Позивача офіційного вибачення перед нею та повідомлення про те, що поширена інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи ОСОБА_1 .

Стягнути з ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" на користь ОСОБА_1 витрати з оплати правової допомоги.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , представник, адвокат Яма Дмитро Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 рокускасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції ухваливши незаконне рішення, безпідставно не задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, неправильно застосовано норми ст.ст.142,153,157 СК України, а також не застосовано положення ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, не враховано, що з боку відповідача є неправомірне втручання в сімейне життя, протиправна ізоляція малолітніх дітей від рідної матері. Розповсюдження відповідачем неправдивих відомостей щодо виконання матір`ю малолітніх дітей батьківських обов`язків, що спростовується тим, що ОСОБА_1 постійно і наполегливо цікавилася і здоров`ям і розвитком дітей, будучи при цьому протиправно обмежена адміністрацією ДНЗ у спілкуванні з дітьми. Судом проігноровано пояснення свідків, здійснена неправильна оцінка змісту письмовим доказам.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 274 «Зайчатко»зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження факту вчинення перешкод у спілкування з дітьми ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під час їх перебування в ДНЗ шляхом заборони заходити та знаходитись на території навчального закладу, відвідувати та спілкуватися з дітьми, з боку керівника дошкільного навчального закладу ОСОБА_5 позивачем не надано. На всі письмові звернення позивачки та її представників ДНЗ №274 «Зайчатко» надавав письмові відповіді. До повноважень дошкільного навчального закладу не відноситься обов`язок організації зустрічей дітей з тим з батьків, хто проживає окремо від дитини, тому вимоги ОСОБА_1 про можливість проводити час з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час їх перебування в ДНЗ № 274 не ґрунтуються на законі. Діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ДНЗ були зараховані на підставі заяви батька ОСОБА_2 , що відповідає діючому законодавстві.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недостовірною інформацію, що міститься в тексті відповіді ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих.№01-08/14 від 04 лютого.2020 року на адвокатський запит адвоката Смоли І.В., що міститься в тексті листа ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих. №01-08/173 від 02 листопада 2020 року на адресу начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району ЗМР ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 не цікавиться станом здоров`я та розвитком дітей, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутні підстави вважати, що зазначена інформація є неправдивою. Зі змісту звернень позивача та її представників до ДНЗ № 274 «Зайчатко» вбачається, що її цікавила інформація щодо відсутності дітей в дитячому садочку, жодного питання про наявність відомостей щодо стану їх здоров`я, розвитку, заходів розважального характеру, окрім 17 грудня 2021 року, нею не ставилось.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитись, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 20 грудня 2014 року перебували у шлюбі, зареєстрованого Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №1310, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.14).

Шлюб між сторонами був розірваний рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2019 року у справі №333/3544/19. Дане рішення суду набуло законної сили 29 листопада 2019 року (а.с.17-18).

Від даного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_4 (а.с.16);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_5 (а.с.15).

Відповідно до листа Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №262 «Олімпієць» Запорізької міської ради Запорізької області від 04 вересня 2019 року за вих. №98, адресованого на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що станом на 28 серпня 2019 року дитина ОСОБА_3 відрахована з дошкільного навчального закладу (наказ від 29.07.2019 №96/р «Про відрахування дитини» на підставі наступних документів: заяви від 29.07.2019 батька ОСОБА_2 про відрахування ОСОБА_12 з ДНЗ № 262 у зв`язку з переходом до ДНЗ №274) (а.с.19).

Відповідно до заяви від 22 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до завідуючого ДНЗ №274 «Зайчатко» із заявою в якій повідомила, що не надає своєї згоди на зарахування її дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_4 до ДНЗ №274 «Зайчатко» (а.с.101).

Відповідно до листа Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №274 «Зайчатко» ЗМР від 30 серпня 2019 року №01-08/112 направленого на ім`я ОСОБА_1 на її заяву, отриману ДНЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 , завідувач ДНЗ ОСОБА_5 повідомила, що станом на 28 серпня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зараховані до дошкільного навчального закладу №274 (наказ від 21.08.2019 №69/р «Про зарахування дітей») на підставі наступних документів: заяви батька ОСОБА_2 про зарахування ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , медичних довідок про стан здоров`я дітей, свідоцтв про їх народження (а.с.20).

Лист від 30 серпня 2019 року було направлено ОСОБА_1 на адресу зазначену нею та її адвокатом в заяві, запитах, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовим описом вкладення Головна пошта країни «Укрпошта» від 30 серпня 2019 року та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 30 серпня 2019 року (а.с.56).

Відповідно до адвокатського запиту від 21 жовтня 2019 року за вих. №26 сформованого адвокатом Павленко Г.М. та направлений до ДНЗ №274 «Зайчатко в порядку статей 20,24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якому адвокат просить надати інформацію та копії документів:

1. Заяви/ батька про зарахування до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №274 «Зайчатко» Запорізької міської ради Запорізької області неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та накази про зарахування дітей до дитячого закладу.

2. Журнал обліку щоденного відвідування дітьми ДНЗ №274 «Зайчатко» за період з 01 липня 2019 року по день запиту.

3. Повідомити письмово, на якій підставі керівництво ДНЗ №274 «Зайчатко» забороняє матері дітей ОСОБА_1 спілкуватись з дітьми в дитячому закладі, забирати дітей та приводити їх до закладу.

Відповідь на адвокатський запит просить видати особисто в руки ОСОБА_1 , в найкоротший термін, але не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту установою, що встановлено приписами ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-УІ від 05 липня 2012 року (а.с.102-103).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих. №01-08/138 від 21 жовтня 2019 року, адресованого на ім`я адвоката Павленко Г.М. «Про зарахування та відвідування ДНЗ №274 дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_4 », складеного на адвокатський запит адвоката Павленко Г.М. від 21 жовтня 2019 року, в якому зазначено, що відповідно до рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини, висновку відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 23 серпня 2019 року №738/08-09, Г-324, Г-325, Розпорядження голови районної адміністрації міської ради по Комунарському району від 19 вересня 2019 року №503/р «Про встановлення ОСОБА_1 порядку побачень з дітьми - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 » матері ОСОБА_1 встановлені побачення з дітьми щосереди та щоп`ятниці з 17-00 до 20-00 год в присутності батька, за місцем проживання дітей та у неробочі дні закладу. 23 вересня 2019 року отримано заяву від батька дітей ОСОБА_2 в якій надана вказівка персоналу закладу передавати дітей особисто йому або іншим особам тільки в його присутності. Дошкільний навчальний заклад №274 «Зайчатко» рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, виконує в повній мірі. Та зазначили про надіслання копій заяви батька ОСОБА_2 про зарахування дітей, витяг з наказу від 21 серпня 2019 року №69/р, копію Журналів обліку щоденного відвідування дітьми (а.с.21,57).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 24 жовтня 2019 року, адресованої директору ДНЗ №274 «Зайчатко» ОСОБА_5 , що надійшла до закладу 28 жовтня 2019 року (штамп вхідної кореспонденції за вх.№01-05/71 від 28 жовтня 2019 року), в якій остання просить надати їй можливість проводити час з дітьми, поки вони перебувають у дитсадку, забирати і приводити їх до закладу, посилаючись на те, що постанова служби у справах дітей №503року не позбавляє її материнських прав і не містить обмежень щодо її побачень з дітьми в інші години, крім перерахованих в ній (а.с.104-106).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих. №01-08/142 від 30 жовтня 2019 року, адресованого на ім`я ОСОБА_1 «Про можливість проводити час з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час їх перебування в ДНЗ № 274 ». В зазначеному листі завідувач ДНЗ ОСОБА_5 пояснила, що не мають повноважень забороняти чи обмежувати спілкування з дитиною законним представникам (батькам), але виконують рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею, того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Для задоволення заяви просять надати офіційний документ повноважного органу про скасування Розпорядження голови районної адміністрації міської ради по Комунарському району від 19 вересня 2019 року №503/р «Про встановлення ОСОБА_1 порядку побачень з дітьми - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 » або інший, який надасть змогу задовольнити її прохання (а.с.30,58).

Зазначений лист 30 серпня 2019 року було направлено ОСОБА_1 на адресу зазначену нею та її адвокатом в заяві, запитах, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовим описом вкладення Головна пошта країни «Укрпошта» від 30 жовтня 2019 року, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 30 жовтня 2019 року, поштовою накладною АТ «Укрпошта» від 30 жовтня 2019 року (а.с.56).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих. №01-08/146 від 11 листопада 2019 року, адресованого на ім`я директора ТОВ «Юридична компанія «Норма» ОСОБА_14 , в якому повідомлялось, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останній день відвідували заклад 18 жовтня 2019 року. Зі слів батька ОСОБА_2 діти відсутні з причини захворюваності на ГРВІ (а.с.60).

Відповідно до запиту заступника директора ТОВ «Юридична компанія «Норма» адвоката Войтовича Є.М. за вих. №17/01-В від 30 січня 2020 року, останній звернувся до ДНЗ №274 «Зайчатко» із адвокатським запитом в якому просить повідомити чи відвідували ОСОБА_15 та ОСОБА_4 ДНЗ №274 «Зайчатко» з 11 листопада 2019 року до дня подання запиту, надати графік відвідувань та про причини відсутності (а.с.107).

Відповідно до листа завідувача ДНЗ №274 «Зайчатко» ОСОБА_5 за вих. №01-08/09 від 31 січня 2020 року, адресованого заступнику директора ТОВ «Юридична компанія «Норма» адвокату Войтовичу Є.М., в якому повідомлялось про дні та причини відсутності дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_4 протягом 2019-2020 роки (а.с.63).

Даний лист 04 лютого 2020 року було направлено адвокату Войтовичу Є.М., що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 04 лютого 2020 року (а.с.64).

Відповідно до адвокатського запиту адвоката Ревкової А.К. від 17 березня 2020 року адресованого директору ДНЗ №274 «Зайчатко» ОСОБА_5 , в якому адвокат витребовувала інформацію щодо можливості відвідування дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , спілкування з ними та участі в їхньому житті (забирання із садочка, сплати коштів на їх розвиток, підготовка до участі у святах) та повідомити про дату та час коли можливе відвідування дитячого садочка ОСОБА_1 (а.с.108-109).

Відповідно до листа завідувача ДНЗ №274 «Зайчатко» ОСОБА_5 вих.№01-08/46 від 19 березня 2020 року, адресованого на ім`я адвоката Ревкової А.К., «Щодо можливості відвідування ОСОБА_1 дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_4 », в якому зазначено, що працівники ДНЗ виконують рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини та зазначили про графік побачень матері з дітьми на підставі Розпорядження голови районної адміністрації міської ради по Комунарському району від 19 вересня 2019 року №503/р (а.с.31,65).

Зазначений лист 20 березня 2020 року було направлено адвокату на адресу зазначену нею у запиті, а саме: АДРЕСА_2 , бізнес-центр «Хартрон», офіс 34. Проте конверт направлений поштовим рекомендованим повідомленням повернувся адресату із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.66).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_12 , вихованки ДНЗ №274 «Зайчатко» від 30 січня 2020 року за підписом практичного психолога ОСОБА_19 , вихователя ОСОБА_20 , дитина ОСОБА_12 має позитивну характеристику, в якій зазначено, що адаптація дитини до умов закладу пройшла легко, дитина чиста, охайна, позитивна, контактує як з дітьми, так і з дорослими (а.с.34).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 , вихованки ДНЗ №274 «Зайчатко» від 30 січня 2020 року за підписом практичного психолога ОСОБА_19 , вихователя ОСОБА_22 , вихователя ОСОБА_23 , дитина ОСОБА_4 , має позитивну характеристику, в якій зазначено, що адаптація дитини до умов закладу пройшла легко, дитина чиста, охайна, позитивна, контактує як з дітьми, так і з дорослими (а.с.35).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих.№01-08/14 від 04 лютого 2020 року, адресованого адвокату Смола І.В., в якому завідувач ДНЗ ОСОБА_5 на адвокатський запит від 28 січня 2020 року повідомила інформацію про те, що дітей ОСОБА_24 та ОСОБА_4 приводить та забирає особисто батько ОСОБА_2 , оплату за перебування дітей в ДНЗ здійснює батько, батьківські збори, святкові заходи відвідує також батько дітей. Вихователі та адміністрація закладу ДНЗ в питаннях освіти і догляду за дітьми за період перебування співпрацюють з батьком дітей. За період відвідування дошкільного закладу мати ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_25 (а.с.92).

Відповідно до адвокатського запиту адвокатом Ямою Д.М. адресований ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих.№0329-2020 від 02 жовтня 2020 року, отриманий адресатом 19 жовтня 2020 року, в якому адвокат просить надати відомості про перелік осіб, що займали посаду практичного психолога в цьому закладі починаючи з 01 вересня 2018 року, а також відомості про те, хто саме з психологів працював з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під час перебування дітей в закладі, відомості про їх освіту, а також запитував чи збереглась документація працівників психологічної служби за період з вересня 2019 року (а.с.41,42).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих.№01-08/167 від 19 жовтня 2020 року, адресованого адвокату Ямі Д.М. «Про надання інформації щодо практичного психолога закладу», в якому зазначено про час роботи практичного психолога закладу ОСОБА_19 , її освіту, стаж, дату останньої атестації та про наявну документацію практичного психолога, яка цікавила адвоката в запиті за підписом директора ДНЗ ОСОБА_5 . Вказаний лист направлявся поштовим рекомендованим листом на адресу адвоката Ями Д.М., яка ним вказувалась у адвокатському запиті від 02 жовтня 2020 року, але він повернувся не врученим з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.41, 67, 68,69).

ДНЗ (ясла-садок) №274 "Зайчатко" за вих. №01-08/173 від 02.11.2020 р. направило на адресу начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району ЗМР ОСОБА_8 лист, в якому зазначили, що за період відвідування дошкільного закладу мати ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих. №01-08/135 від 08 вересня 2021 року, адресованого адвокату Ревковій А.К., на адвокатський запит від 03 вересня 2021 року, «Про надання інформації відносно малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_4 » про відвідування ними дитячого садку протягом 2020-2021 років (а.с.70-73).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих. 01-08/198 від 24 грудня 2021 року, направленого на поштову та електронну адресу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «Про надання інформації відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_12 .». В якому зазначено, що цей лист наданий на звернення ОСОБА_26 від 17 грудня 2021 року та повідомляють про відрахування дітей з ДНЗ №274 «Зайчатко» з 20 грудня 2021 року, надають сканкопії документів: витяг з наказу від 20 грудня 2021 року №179/р «Про відрахування дітей», матеріали особових справ дітей, матеріали психологічних обстежень дітей, матеріали та результати діагностичних обстежень дітей, медичні довідки про відсутність дітей, витяг з журналу обліку щоденного відвідування дітей, а також перелік свят та заходів, в яких брали участь діти у період з 18 грудня 2019 року по 13 жовтня 2021 року та виконання ролей (а.с.74-80).

Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного

і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з положеннями частин 1, 4, 6 та 7 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

У відповідності до ч. 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Частинами 1, 3 та 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі N 160/17911/21 зроблено правовий висновок про те, що аналізуючи приписи статті 15 Закону N 393/96-ВР, варто зауважити, що суб`єкт, якому адресовано звернення, зобов`язаний, зокрема, перевіряти викладені в зверненнях факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомити громадянина про наслідки розгляду звернення.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправними дії відповідача - Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 274 «Зайчатко» Запорізької міської ради Запорізької області, які полягали в обмеженні матеріальних прав позивача шляхом заборони спілкування з дітьми під час їх перебування в Дошкільному навчальному закладі ( ясла-садок) № 274 «Зайчатко» Запорізької міської ради, заборони позивачу заходити та знаходитись на території навчального закладу, відвідувати та спілкуватися з дітьми, забирати їх з садочка, ігнорування запитів позивача та її представника щодо надання інформації про її дітей, ігнорування заперечень позивача щодо зарахування дітей в ДНЗ № 274 «Зайчатко». Зобов`язання відповідача усунути допущені ним порушення, а саме надати інформацію запитувану нею та її представником в адресованих відповідачеві зверненнях.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх питаннях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращим інтересам дитини.

Діяльність дошкільних навчальних закладів до яких відноситься відповідач - Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №274 «Зайчатко» врегульована Законом України «Про дошкільну освіту» №2628-ІІІ від 11 липня 2001 року.

Статтею 11 цього Закону визначені повноваження дошкільного навчального закладу. Визначено, що заклад дошкільної освіти це навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. Заклад дошкільної освіти: задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти; забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти; створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяє збереженню та зміцненню здоров`я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей; здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім`єю; є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку; планує свою діяльність та формує стратегію розвитку закладу; формує освітню програму закладу; забезпечує добір і розтановку кадрів; відповідно до установчих документів утворює, реорганізує та ліквідує структурні підрозділи (відділення, групи); додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу; здійснює інші повноваження відповідно до статуту закладу дошкільної освіти.

Відповідно до пункту 4 Положення "Про заклад дошкільної освіти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 86) далі - Положення)), заклад дошкільної освіти є юридичною особою та діє на підставі власних установчих документів, які розробляються та затверджуються засновником (засновниками) відповідно до законодавства та цього Положення.

Підпунктом 3 пункту 6 Положення встановлено, що ясла-садок - це заклад дошкільної освіти для дітей віком від одного до шести (семи) років (для дітей з особливими освітніми потребами - від одного до семи (восьми) років), де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, у складі якого на підставі письмового звернення одного з батьків або іншого законного представника дитини з особливими освітніми потребами утворюються інклюзивні групи.

Пунктом 8 Положення встановлено:

Зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється керівником такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження заяв про зарахування. Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини.

Зарахування дитини здійснюється згідно з відповідним наказом керівника закладу дошкільної освіти.

Пунктом 11 Положення встановлено:

Переведення вихованців з однієї вікової групи до іншої в межах одного закладу дошкільної освіти та формування його новостворених груп здійснюється щороку наприкінці літнього періоду, але не пізніше 31 серпня.

Для переведення вихованця з одного державного (комунального) закладу дошкільної освіти до іншого один з батьків або інший законний представник дитини повинен подати керівнику відповідного закладу дошкільної освіти заяву про зарахування дитини письмово або за допомогою системи електронної реєстрації (у разі її запровадження).

Керівник державного (комунального) закладу дошкільної освіти впродовж десяти робочих днів з дати надходження такої заяви інформує заявника про можливість зарахування дитини до відповідного закладу дошкільної освіти із зазначенням кінцевого строку подання необхідних документів.

Переведення вихованця із державного (комунального) закладу дошкільної освіти до іншого державного (комунального) закладу дошкільної освіти відбувається на підставі заяви одного з батьків або іншого законного представника дитини, що подавав заяву про зарахування (крім випадків, коли за рішенням органу опіки та піклування або суду місце проживання дитини визначено з іншим із батьків.

Пунктом 13 Положення встановлено:

Відрахування вихованців з державного (комунального) закладу дошкільної освіти може здійснюватися, зокрема:

1) за заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини, що подавав заяву про зарахування (крім випадків, коли рішенням органу опіки та піклування або суду місце проживання дитини визначено з іншим із батьків).

Відрахування дитини із закладу дошкільної освіти здійснюється відповідним наказом керівника закладу дошкільної освіти.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 20 грудня 2014 року по 29 листопада 2019 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , який рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2019 року розірваний (справа №333/3544/19) (а.с.14,17-18).

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15,16).

Спочатку ОСОБА_3 відвідувала дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №262 «Олімпієць» Запорізької міської ради Запорізької області. Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року №305 «Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу державної та комунальної форми власності може здійснюватись: - за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють», станом на 28 серпня 2019 року дитина ОСОБА_3 відрахована з дошкільного навчального закладу (наказ від 29 липня 2019 року № 96/р «Про відрахування дитини») на підставі заяви від 29 липня 2019 року батька ОСОБА_2 про відрахування ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ДНЗ № 262 у зв`язку з переходом до ДНЗ №272 (а.с.19).

Станом на 27 серпня 2019 року діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були зараховані до закладу дошкільної освіти (наказ від 21 серпня 2019 року № 69/р «Про зарахування дітей) на підставі заяви батька ОСОБА_2 від 19 серпня 2019 року, медичних довідок про стан здоров`я дітей, направлення територіального відділу освіти Комунарського району від 19 та 20 серпня 2019 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зарахування дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_4 до закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 274 «Зайчатко» Запорізької міської ради відбулося на підставі заяви батька дітей з наданням всіх відповідних документів. Заяви про відрахування дітей позивачем не подавалось, тому доводи позивача щодо ігнорування заперечень позивача щодо зарахування дітей в ДНЗ № 274 є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки дії відповідача по зарахуванню дітей до ДНЗ №274 "Зайчатко» відповідали вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до положень статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що після розірвання шлюбу між батьками дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо визначення місця проживання дітей, батьки не могли домовитись між собою щодо способу виконання між ними обов`язку щодо виховання та утримування дітей.

Відповідно до рекомендації комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації, Розпорядження голови районної адміністрації міської ради по Комунарському району від 19 вересня 2019 року №503/р «Про встановлення ОСОБА_1 порядку побачень з дітьми - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2» матері ОСОБА_1 було встановлено відповідний графік побачень з її дітьми, а саме: щосереди та щоп`ятниці з 17.00 год до 20.00 год, щосуботи з 16.00 годин до 19.00 годин та щонеділі з 10.00 годин до 13.00 годин, або в будь-який інший день та час за домовленістю між батьками в присутності батька, за місцем проживання дітей.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідно до положень Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустиміситт, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ОСОБА_1 в позові зазначає, що відповідач забороняє їй спілкування з дітьми під час їх перебування в Дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) № 274 «Зайчатко» Запорізької міської ради, забороняє заходити та знаходитись на території навчального закладу, відвідувати та спілкуватися з дітьми, забирати їх з садочка, відмовлено в отриманні ключів від магнітного замка. На підтвердження зазначених обставин остання посилається на письмові відповіді Завідувача ДНЗ № 274 « Зайчатко» ОСОБА_5 адресовані на її адресу та адресу її адвоката.

Водночас, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було надано належних, достовірних та достатніх доказів наявності магнітного замку, чи фактів перешкоди ОСОБА_1 у відвідуванні навчального закладу та спілкування з дітьми, що є її процесуальним обов`язком відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України.

Напроти, відповідач пояснив в суді першої інстанції, що вхід до закладу є вільним і безперешкодним, жодних магнітних ключів в закладі встановлено не було, доказів наявності таких магнітних ключів позивачем не надано.

Більш того, інформація про дату, час та місце проведення батьківських зборів, урочистих заходів, спільних заходів для дітей та батьків в Закладі дошкільної освіти № 274 «Зайчатко» розміщається на офіційному сайті закладу. Ця інформація є такою, що перебуває у вільному доступі. Доказів того, що позивач була присутня на зборах та заходах, матеріали справи не містять.

Так, допитані у якості свідка позивач ОСОБА_1 , а також свідок ОСОБА_27 підтвердили, що двічі відвідували навчальний заклад. Перебували в середині, спілкувались з його керівником - ОСОБА_28 , і не зазнавали жодних фізичних обмежень, щодо відвідувань, не було ніяких людей, які б їх не допускали туди. Зазначена інформація також міститься в апеляційній скарзі ( 5 сторінка), що також спростовує твердження позивача про наявність перешкод у відвідуванні навчального закладу, заборон на перебування на території закладу.

Зі змісту листа дошкільного навчального закладу освіти № 274 «Зайчатко», який було направлено представнику позивача ОСОБА_1 від 19 березня 2020 року № 01-08/46 вбачається, що батьком дітей ОСОБА_2 відповідачу було надано Розпорядження районної адміністрації міської ради по Комунарському району від 19 вересня 2019 року №503/р «Про встановлення ОСОБА_1 порядку побачень з дітьми - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2» матері ОСОБА_1 , яким було встановлено відповідний графік побачень з її дітьми, а саме: щосереди та щоп`ятниці з 17.00 год до 20.00 год, щосуботи з 16.00 годин до 19.00 годин та щонеділі з 10.00 годин до 13.00 годин, або в будь-який інший день та час за домовленістю між батьками в присутності батька, за місцем проживання дітей. Заклад дошкільної освіти № 274 « Зайчатко» не має повноважень юридично вирішувати долю дітей і давати юридичну оцінку поведінці батьків, проте має обов`язок виконувати рішення і розпорядження органів місцевого самоврядування. Водночас, Сімейним Кодексом України встановлено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини; способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначається лише за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Проте, лист був не вручений і повернутий 26 червня 2020 року ( а.с. 55-56).

За наявності такого розпорядження у відповідача, доводи ОСОБА_1 про те, що відповідач незаконно чинив їй перешкоди, які виражались в тому, що вона не могла забирати дітей із садочка, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Отже, факт того, що позивачу чинилися реальні перепони заходити на територію ДНЗ № 274 «Зайчатко», спілкуватися з дітьми, відвідувати батьківські збори, інші заходи, матеріали справи не містять.

Таким чином, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що з боку відповідача ОСОБА_1 чинились перешкоди знаходитись на території закладу та спілкуватись з дітьми, відвідувати різні заходи, матеріали справи не містять.

Крім того, суд першої інстанції вірно зауважив, що до повноважень дошкільного навчального закладу не відноситься обов`язок організації зустрічей дітей з тим з батьків, хто проживає окремо від дитини, оскільки відповідно до положень статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 року визначено, що заклад дошкільної освіти забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту, тому вимоги ОСОБА_1 про можливість проводити час з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час їх перебування в дошкільному навчальному закладі № 274 « Зайчатко» не грунтуються на законі.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про відмову відповідача в наданні інформації стосовно відвідування закладу дітьми, їх характеристики тощо, спростовується матеріалами справи та зазначені обставини були досліджені судом першої інстанції, зокрема дана оцінка листам відповідача, що були надіслані позивачу або її адвокатам: від 30.08.2019 № 01-08\112 « Про зарахування дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_4 », від 21.12.2019 № 0-1-08/138 « Про зарахування дітей та відвідування Закладу дошкільної освіти № 274, від 30.10.2019 № 01-08/142 «Про можливість проводити час з дітьми ОСОБА_29 , ОСОБА_25 під час їх перебування у дошкільному закладі, від 11.11.2019 № 01-08/146, від 31.01.2020 № 01-08/09, від 19.03.2020 № 01-08/46, від 04.02.2020, від 19.10.2020 № 01-08/167, від 08.09.2021 № 01-08/135, від 24.12.2021 № 01-08/198.. Наявність зазначених листів із запитуваною інформацією, а також доказів їх направлення містяться в матеріалах справи ( а.с. 55-61, а.с. 63-76), що спростовують доводи ОСОБА_1 щодо ненадання інформації на її звернення.

На запит позивача щодо надання інформації відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_12 був направлений лист від 24 грудня 2021 року № 01-08/198 засобами електронного зв`язку, також на запит про зарахування дітей до закладу дошкільної освіти ( ясла-садок) № 274 «Зайчатко» відповідь від 01 жовтня 2019 року № 01-08/138 була вручена особисто позивачу ОСОБА_30 під розпис ( а.с. 57).

Відповідно до листа ДНЗ №274 «Зайчатко» за вих.№01-08/167 від 19 жовтня 2020 року, адресованого адвокату Ямі Д.М. «Про надання інформації щодо практичного психолога закладу», в якому зазначено про час роботи практичного психолога закладу ОСОБА_19 , її освіту, стаж, дату останньої атестації та про наявну документацію практичного психолога, яка цікавила адвоката в запиті за підписом директора ДНЗ ОСОБА_5 .. Вказаний лист направлявся поштовим рекомендованим листом на адресу адвоката Ями Д.М., яка ним вказувалась у адвокатському запиті від 02 жовтня 2020 року, але він повернувся не врученим з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.41, 67, 68,69). Як встановлено судом першої інстанції, адвокат ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що не отримав цей лист у зв`язку з тим, що його відправником зазначений не ДНЗ №274 «Зайчатко», а невідома особа ОСОБА_32 .. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_32 є працівником ДНЗ №274 «Зайчатко», саме вона відправляла кореспонденцію, тому зазначила своє прізвище як відправника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні підстави вважати, що відповідачем не виконаний обов`язок надати відповідь на адвокатський запит. Лист №01-08/167 підписаний уповноваженою особою - директором ДНЗ №274 «Зайчатко», направлений своєчасно поштовим відправленням за адресою вказаною у запиті. Відмова адвоката Ями Д.М. від отримання цього листа з підстав незазначення відправником саме ДНЗ №274 «Зайчатко» не можуть бути підставою вважати, що на його запит відповідач не надав відповіді чи проігнорував, як вказує позивач.

Отже, з боку дошкільного навчального закладу освіти № 274 «Зайчатко» вимоги Закону України "Про звернення громадян" виконані, на запити позивача та адвокатські запити відреаговано у встановлені законом строки. Факт того, що позивач або її представник не забирали належним чином направлену поштову кореспонденцію, є виключно відповідальністю сторони позивача.

Щодо позовних вимог про визнання недостовірною інформацію, що міститься в тексті відповіді Дошкільного навчального закладу освіти (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих.№01-08/14 від 04 лютого 2020 року на адвокатський запит адвоката Смоли І.В., та визнання недостовірною інформацію, що міститься в тексті листа Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих. №01-08/173 від 02.11.2020 року на адресу начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району ЗМР Ренгевич О.В., то слід зазначити наступне.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканність ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до частин першої та другої статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Згідно з статтею 277 ЦК України і статтею 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Статтею 29 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Судом першої інстанції встановлено що в тексті відповіді Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих.№01-08/14 від 04 лютого 2020 року, на адвокатський запит адвоката Смоли І.В., було висловлено наступну інформацію : "За період відвідування дошкільного закладу мати ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 "; в тексті листа Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №274 "Зайчатко" вих. №01-08/173 від 02.11.2020 року на адресу начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району Запорізької міської ради ОСОБА_8 було висловлено наступну інформацію, а саме: "За період відвідування дошкільного закладу мати ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ".

Зазначену інформацію позивач просить визнати недостовірною.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені листи були надані Дошкільним навчальним закладом освіти № 274 «Зайчатко» виключно на запит адвоката Смоли І.В., тобто вона не надавалась необмеженій кількості осіб, та як письмовий доказ на запит начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району Запорізької міської ради ОСОБА_8 , який мав право надавати йому відповідну оцінку. Цим листам була надана оцінка, як письмовим доказам у справі № 333/3895/19, провадження № 22-ц/ 807/ 1071/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей. Інформація, яка міститься в цих письмових доказах могла бути спростована іншими письмовими доказами з боку представника ОСОБА_1 , адвокатом Ямою Д.М. при розгляді зазначеної справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що в діях Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №274 "Зайчатко" щодо відповіді за вих.№01-08/14 від 04 лютого 2020 року, яка направлена на адвокатський запит адвоката Смоли І.В., в тексті листа за вих. №01-08/173 від 02.11.2020 року, який було направлено на адресу начальника відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району Запорізької міської ради Ренгевич О.В. щодо висвітлення питань, пов`язаних з тим, що під час відвідування дошкільного закладу матір ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , не міститься юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації в такий спосіб. Особисті немайнові права позивача не порушено, оскільки протилежного позивач суду не надала.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відмовивши в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 , проте помилився щодо підстав такої відмови, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недостовірною інформацію, що міститься в тексті відповіді Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 274 « Зайчатко» вихідний № 01-08/14 від 04 лютого 2020 року та в тексті листа вихідний № 01-08/173 від 92 листопада 2020 року слід змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обгрунтованість оскаржуваного судового рішення , апеляційна скарга не містить.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності та поведінці сторін, дійшов загалом правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Наведені у апеляційній скарзі доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними, вони були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга хоча і задоволена частково, проте рішення суду першої інстанції фактично залишено без змін, змінено лише в частині відмови однієї позовної вимоги щодо правового обгрунтування підстав такої відмови, тому підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Ями Дмитра Миколайовича - задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2024 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недостовірною інформацію, що міститься в тексті відповіді Дошкільного навчального закладу ( ясла-садок) № 274 « Зайчатко» вихідний № 01-08/14 від 04 лютого 2020 року та в тексті листа вихідний № 01-08/173 від 02 листопада 2020 року змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 24 червня 2024 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Гончар М.С. Трофимова Д.А.