Постанова

від 24.06.2024 по справі 320/7661/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7661/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Балаклицький А.І.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області, третя особа: Бородянська селищна рада Київської областіпро застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до суду із адміністративним позовом до Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області (далі - відповідач) в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Нове Залісся, вул. Дружби Народів, буд. 3-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.03.2021 №47.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДСНС у Київській області, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління державної служби України і надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), відповідно до витягу з наказу від 12.02.2021 року № 150 «Про проведення планових перевірок» та посвідчення № 940, 12.02.2021 року проведено захід державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Новозаліського закладу дошкільноїосвіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області, за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся вул. Дружби Народів, буд. 3-A.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадовими особами ГУ ДСНС у Київській області складено акт від 19.03.2021 року № 47 (далі по тексту - акт перевірки).

Так, відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено порушення Новозаліським закладом дошкільноїосвіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

- п.п. 1.2., п.1, глава, 1 розділ V ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., № 1417 - Будівлю не обладнано системами протипожежного захисту (наявна установка автоматичної пожежної сигналізації вичерпала свій ресурс працездатності та підлягає заміні;

- п.2.5., п.2.6, глава 2, розділ II ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417 - Дерев`яні елементи горищних покриттів у будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Роботи пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт);

- п. 1.21, глава 1, розділ IV ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., за № 1417 - Будівлю не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- п.2.31, глава 2, розділ III, п.4, розділ І ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р.,за № 1417 Шляхи евакуації у будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням з встановленням світлових покажчиків «Вихід»;

- п. 2.37, глава 2, розділ ІІІ ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., № 1417 - Не установлено пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів;

- п.п. 1,2,4 п.2.1, глава 2, розділ V, п.4 розділ І ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417 - Не проведено перевірку (випробування) на тиск та витрату води з оформленням акта мережі зовнішнього протипожежного водопостачання (пожежні гідранти та насосна станція) з метою контролю на працездатність та справність;

- п.4 розділ І, п.п.2, п.2.3, глава 2, розділ V ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., за № 1417 - Насосна станція живлення водою протипожежного водопроводу на якому встановлені пожежні гідранти несправна та встановлена в колодязі, а не у опалювальному приміщенні;

- п. 4, розділ І, п.п. 2, п.2.2, глава 2, розділ V ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., за № 1417 - Кнопки дистанційного запуску пожежних насосів які підвищують тиск в мережі внутрішніх кран-комплектів несправні;

- п.1.6, глава 1, розділ IV ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014р., за № 1417 - З`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електророзподільних коробках не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п.2.37, глава 2, розділ ПІ, п.4, розділ І ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., за № 1417 - Допущено встановлення електрощитів на шляхах евакуації, що ведуть до кухні та приміщень пральної на першому поверсі;

- п. 2.3, глава 2, розділ ІІІ ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., за № 1417 - Електрощитові не відмежовані від інших приміщень протипожежними перешкодами (протипожежними дверима);

- п.2.3, п.2.4, глава 2, розділ III, п.4, розділ І ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України, від 30.12.2014 р., за № 1417 Допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - системи вентиляції (повітроводи) що проходять через протипожежні перешкоди (міжповерхові перекриття першого та другого поверху та стіни) не відповідають нормованій межі вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізольованої спроможності) та на них відсутні протипожежні клапани;

- п. 2.15, глава 2, розділ III, п.4, розділ І ППБ в Україні, затвердженихНаказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417 На покрівлі (покритті) будівлі школи не встановлено огорожу за периметром будівлі (а.с.24-31).

На думку позивача, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, зазначене стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені під час проведення перевірки порушення Новозаліського закладу дошкільноїосвіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 року (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №1052).

Так, відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 04.02.2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 року № 661) ГУ ДСНС у Київській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки встановлено, що відповідач функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Крім того, ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі по тексту - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідно до п. 2 Правил, вони є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 Кодексу цивільного захисту України).

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції та підтверджується матеріали справи, виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Отже, забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, у тому числі, керівника суб`єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов`язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.

Пунктом 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями п. 1 та 10 ч. 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту.

Більше того, ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржником не надано пояснень та спростувань щодо встановлених контролюючим органом порушень під час проведення перевірки, а наведено доводи, які стосуються процедури проведення перевірки та наголошено на передчасних заходах застосування заходів реагування відповідачем.

Також, в апеляційній скарзі відповідачем зазначено про часткове усунення порушення встановлених контролюючим органом під час перевірки.

Між тим, вказані доводи не заслуговують на увагу суду, оскільки вказані дії Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області свідчать лише про наміри усунення встановлених порушень, які стали підставою для застосування заходів реагування, між тим, вказані дії відповідача жодним чином не підтверджують сам факт їх усунення, станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Тобто, у даному випадку, під час розгляду справи суду необхідно встановити чи наявний факт порушення відповідачем чинного законодавства щодо протипожежної безпеки, та чи усунуті вказані порушення станом на момент розгляду справи в суді.

Отже, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, скаржниками належних доказів усунення порушень, встановлених ГУ ДСНС у Київській області не надано.

Порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналізуючи порушення, виявлені під час проведення перевірки Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у разі займання і розповсюдження вогню, вони можуть призвести до ризику настання реальної загрози життю та здоров`ю людей та дітей, від пожежі.

Разом з тим, для забезпечення та функціонування належним чином Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області, останній не позбавлений можливості звернутися до ГУ ДСНС у Київській області, з відповідною заявою про усунення встановлених порушень, для проведення повторної перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки (складений повторно), в якому має бути зазначено про відсутність порушень правил та норм пожежної безпеки.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи, доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області, за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Нове Залісся, вул. Дружби Народів, буд. 3-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.03.2021 №47.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку, ГУ ДСНС у Кивській області, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи для застосування заходів реагування до Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області, за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Нове Залісся, вул. Дружби Народів, буд. 3-А, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Новозаліського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Веселка» Бородянської селищної ради Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено 24.06.2024 року