УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
25 червня 2024 року
м. Київ
справа №380/10842/23
провадження №К/990/21960/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю "М-СТИЛЬ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бінаком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Третій Легіон", Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго", треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватне підприємство "Спецпродукт", Приватне підприємство "Геобуд", про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,
у с т а н о в и в:
У 2023 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю "М-СТИЛЬ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бінаком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Третій Легіон", Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго", треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватне підприємство "Спецпродукт", Приватне підприємство "Геобуд", в якому просили визнати протиправним та нечинним рішення сільської ради від 19.04.2018 №473, у частині пункту 1, яким затверджено детальний план території у межах вул. Героїв Майдану (Підстригача) в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області розробленого ПП "Геобуд", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просять їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
В обґрунтування касаційної скарги, скаржник покликається на пункти 1 та 3 частини четвертої та підпункти "а" - "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вважає, що:
- суди застосували статті 16, 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 14.08.2018 у справі № 815/3880/14, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 03.11.2020 у справі № 826/11632/16, від 21.10.2021 у справі № 826/16737/18, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 20.04.2023 у справі № 320/9672/21 та від 11.05.2023 у справі № 380/23542/21 про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому;
- суди застосували статтю 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 5 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові 11.05.2023 року у справі № 380/23542/21 про те, що порушення у процедурі оприлюднення проекту містобудівної документації, які виразилися у донесені до громадськості неповної інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: неоприлюднення у встановленому порядку та строки проекту ДПТ; незазначення строків ознайомлення з проектом містобудівної документації та строків подання і завершення розгляду пропозицій, а також у недотриманні встановленого мінімального 30-денного строку, протягом якого жителі громади можуть подавати свої зауваження та пропозиції до проведення громадського обговорення проекту ДПТ, не можуть вважатися несуттєвими та формальними порушеннями;
- суди допустили неправильне застосування правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №804/639/18, від 13.10.2021 у справі № 640/21854/18, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20 та 26.09.2023 у справі №380/14969/21, зробивши висновок про те, що "формальна неточність у процедурі оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань, яка виразилась в тому, що відповідач не зазначив інформації про строки подання і завершення розгляду пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації, хоча зазначив місце куди подавати звернення і можливість ознайомлення з такою, за встановлених судами обставин у цій справі, не призвела до порушення права позивачів на участь у публічному розгляді та обговоренні проекту містобудівної документації, а тому не мала впливу на суть прийнятого відповідачем рішення".
Також скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо яких надано висновки судами першої та апеляційної інстанції при розгляді цієї справи, а саме:
- застосування статті 114 Земельного кодексу України та пунктів 5.4, 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, щодо можливості розміщення громадської забудови - «багатофункціонального комплексу» в межах визначених Генеральним планом населеного пункту санітарно-захисних зон виробничих підприємств;
- дії у спірних правовідносинах норм частини 2 статті 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» та пункту 5.1.4. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» щодо необхідності зазначення в містобудівній документації, зокрема в детальному плані території, меж охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики та статей 21, 22, 32, 34 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» пунктів 5, 8 Правил охорони електричних мереж, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209, щодо обмежень проектування об`єктів містобудування в межах санітарно- захисних зон електричних мереж;
- застосування норм пунктів 2.1., 2.2., 2.3. ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а також пунктів 3.1, 3.28 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», щодо можливості/неможливості проектування громадської забудови, а саме «багатофункціонального комплексу» в межах, визначених Генеральним планом населеного пункту, виробничих зон (в межах територій виробничих та промислових підприємств).
Одночасно скаржник у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Наведені скаржником доводи вказують на необхідність перевірити наявність обставин, визначених пунктами 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі скаржники зазначають, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 складено 16.04.2024 та отримано представником скаржників 09.05.2024, що підтверджено копією конверту і роздруківкою із сайту Укрпошти.
Своєю чергою, касаційна скарга надіслана на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку 04.06.2024 (наведене підтверджується штампом поштового відділення на конверті.
Зважаючи на те, що приписи статті 329 КАС України дають право на поновлення строку на касаційне оскарження у разі, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, слід поновити строк Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23.
Керуючись статтями 328 - 331, 334, 338 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в:
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119971853 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні