УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
25 червня 2024 року
м. Київ
справа №380/10842/23
провадження №К/990/21960/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю "М-СТИЛЬ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бінаком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Третій Легіон", Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго", треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватне підприємство "Спецпродукт", Приватне підприємство "Геобуд", про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта,
у с т а н о в и в:
У 2023 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП", Товариство з обмеженою відповідальністю "М-СТИЛЬ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бінаком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Третій Легіон", Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго", треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватне підприємство "Спецпродукт", Приватне підприємство "Геобуд", в якому просили визнати протиправним та нечинним рішення сільської ради від 19.04.2018 №473, у частині пункту 1, яким затверджено детальний план території у межах вул. Героїв Майдану (Підстригача) в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області розробленого ПП "Геобуд", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просять їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
В обґрунтування касаційної скарги, скаржник покликається на пункти 1 та 3 частини четвертої та підпункти "а" - "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вважає, що:
- суди застосували статті 16, 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 14.08.2018 у справі № 815/3880/14, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 03.11.2020 у справі № 826/11632/16, від 21.10.2021 у справі № 826/16737/18, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 20.04.2023 у справі № 320/9672/21 та від 11.05.2023 у справі № 380/23542/21 про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому;
- суди застосували статтю 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 5 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові 11.05.2023 року у справі № 380/23542/21 про те, що порушення у процедурі оприлюднення проекту містобудівної документації, які виразилися у донесені до громадськості неповної інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: неоприлюднення у встановленому порядку та строки проекту ДПТ; незазначення строків ознайомлення з проектом містобудівної документації та строків подання і завершення розгляду пропозицій, а також у недотриманні встановленого мінімального 30-денного строку, протягом якого жителі громади можуть подавати свої зауваження та пропозиції до проведення громадського обговорення проекту ДПТ, не можуть вважатися несуттєвими та формальними порушеннями;
- суди допустили неправильне застосування правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №804/639/18, від 13.10.2021 у справі № 640/21854/18, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20 та 26.09.2023 у справі №380/14969/21, зробивши висновок про те, що "формальна неточність у процедурі оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань, яка виразилась в тому, що відповідач не зазначив інформації про строки подання і завершення розгляду пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації, хоча зазначив місце куди подавати звернення і можливість ознайомлення з такою, за встановлених судами обставин у цій справі, не призвела до порушення права позивачів на участь у публічному розгляді та обговоренні проекту містобудівної документації, а тому не мала впливу на суть прийнятого відповідачем рішення".
Також скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо яких надано висновки судами першої та апеляційної інстанції при розгляді цієї справи, а саме:
- застосування статті 114 Земельного кодексу України та пунктів 5.4, 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, щодо можливості розміщення громадської забудови - «багатофункціонального комплексу» в межах визначених Генеральним планом населеного пункту санітарно-захисних зон виробничих підприємств;
- дії у спірних правовідносинах норм частини 2 статті 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» та пункту 5.1.4. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» щодо необхідності зазначення в містобудівній документації, зокрема в детальному плані території, меж охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики та статей 21, 22, 32, 34 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» пунктів 5, 8 Правил охорони електричних мереж, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209, щодо обмежень проектування об`єктів містобудування в межах санітарно- захисних зон електричних мереж;
- застосування норм пунктів 2.1., 2.2., 2.3. ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а також пунктів 3.1, 3.28 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», щодо можливості/неможливості проектування громадської забудови, а саме «багатофункціонального комплексу» в межах, визначених Генеральним планом населеного пункту, виробничих зон (в межах територій виробничих та промислових підприємств).
Одночасно скаржник у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Наведені скаржником доводи вказують на необхідність перевірити наявність обставин, визначених пунктами 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі скаржники зазначають, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 складено 16.04.2024 та отримано представником скаржників 09.05.2024, що підтверджено копією конверту і роздруківкою із сайту Укрпошти.
Своєю чергою, касаційна скарга надіслана на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку 04.06.2024 (наведене підтверджується штампом поштового відділення на конверті.
Зважаючи на те, що приписи статті 329 КАС України дають право на поновлення строку на касаційне оскарження у разі, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, слід поновити строк Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23.
Керуючись статтями 328 - 331, 334, 338 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в:
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЕМ ГРУП" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №380/10842/23.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119971853 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єзеров А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні