Постанова

від 25.06.2024 по справі 500/4223/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа № 500/4223/22

адміністративне провадження № К/990/36771/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 500/4223/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Мартинюка Тараса Богдановича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 29 травня 2023 року (головуючий суддя Подлісна І.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Затолочний В.С.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області; відповідач), у якому просила:

- скасувати наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 21 жовтня 2022 року № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1»;

- скасувати наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 21 жовтня 2022 року № 303-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області;

- стягнути з ГУ ДПС у Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено за наслідком проведення позапланової перевірки по вивченню та оцінці дотримання вимог нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів посадовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) щодо правильності, повноти та своєчасності вжитих заходів, спрямованих на відпрацювання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОККЕРЛАЙФ» (далі - ТОВ «СОККЕРЛАЙФ») за період з червня по серпень 2022 року. Проте висновки, викладені в Акті від 30 вересня 2022 року № 36/19-00-02-03 (далі - Акт перевірки), про перевищення ОСОБА_1 службових повноважень в частині надання Комісії пропозиції щодо віднесення ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» до категорії ризикових за відсутності документальних підставі, не відповідають дійсності. Жодних пропозицій Комісії у доповідній записці ОСОБА_1 не надавала, оскільки не була її членом, а підготовка та складання доповідної записки на ім`я начальника ГУ ДПС у Тернопільській області входить до кола її посадових обов`язків. Із цих підстав позивачка вважає, що спірні накази ГУ ДПС у Тернопільській області є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що згідно з посадовою інструкцією ОСОБА_1 відповідальна, зокрема за здійснення керівництва та організації роботи очолюваного відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області. Водночас за результатами перевірки встановлено, що при підготовці листа від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04-05/132 через неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 допущено перевищення службових повноважень в частині надання комісії ГУ ДПС недостовірної інформації про те, що копії документів для підтвердження господарської діяльності на виключення з реєстру ризикових платників не спростовують попередньо відібрані ймовірні ризики та не дають підстави для виключення з журналу ризикових платників, оскільки ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» надано неповний пакет копій документів для підтвердження реальності господарських операцій. У результаті зазначеного, за відсутності об`єктивних підстав, 19 липня 2022 року ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» направлено рішення № 2457 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що спричинило завдання невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Тернопільській області.

На основі зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення. Дисциплінарний проступок кваліфікується за ознаками, передбаченими пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі по тексту - Закон № 889-VIII), та відповідно до пункту 3 статті 66 цього Закону за даний дисциплінарний проступок передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Суд зауважив, що ОСОБА_1 , як державний службовець, була зобов`язана діяти і поводитись у відповідності до вимог чинного законодавства та не вчиняти дій, спрямованих на завдання невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області. Тож ці обставини є такими, що обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця.

Отже, спірні накази видані відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах свої компетенції, не виходячи за межі прав та обов`язків встановлених законами, враховуючи як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. А доводи позивачки щодо протиправності цих наказів є необґрунтованими та такими, що повністю спростовані відповідачем.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

02 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мартинюка Тараса Богдановича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 500/4223/22.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували пункт 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30 червня 2021 року у справі №200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 140/16342/20, від 28 квітня 2022 року у справі №540/2464/19, від 26 травня 2022 року № 300/3980/20, що становить підставу касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржник посилається на те, що всупереч висновкам Верховного Суду суди обох інстанцій зробили висновок про правомірність звільнення позивачки, не встановивши факту перевищення повноважень.

Ще одним доводам касаційної скарги є те, що суди допустили порушення норм процесуального права, оскільки всебічно та повного не дослідили зібрані у справі докази, що відповідає підставі касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вказує, що обґрунтування судових актів не ґрунтується на документах, які містяться в матеріалах справи, зокрема: жодної недостовірної інформації доповідна записка від 02 червня 2022 року не містить, оскільки такі дані базуються виключно на електронних реєстрах баз даних ДПС; доповідна записка не містить інформації наступного змісту: «копії документів для підтвердження господарської діяльності на виключення з реєстру ризикових платників не спростовують попередньо відібрані ймовірні ризики та не дають підстави для виключення з журналу ризикових платників». Такий текст міститься в іншому документі, якого в матеріалах даної справи не має (спричинило таку ситуацію те, що суд першої інстанції у тому ж складі розглядав справу № 500/4219/22 за аналогічними обставинами, але за участю іншого позивача, і саме у цій справі є документ, який містить зазначений текст); інформація, яка містилася у доповідній записці ОСОБА_3 розглядалася Комісією органу ДПС 02 червня 2022 року, а не 19 липня 2022 року; рішення від 19 липня 2022 року № 2457 не приймалось за наслідками доповідної записки позивачки від 02 червня 2022 року та відсутнє у матеріалах справи.

Більше того, суди першої та апеляційної інстанції не досліджували межі службових повноважень ОСОБА_1 , як заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області. Також в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано, чому суди кваліфікують підготовку доповідної записки від 02 червня 2022 року, як перевищення службових повноважень, незважаючи на те, що такі дії позивачки є її посадовими обов`язками. При цьому, як Акт перевірки, так і оскаржувані судові рішення не містять посилань на нормативно правовий акт чи посадову інструкцію, якими визначається компетенція відповідної посадової особи, які конкретно службові обов`язки неналежно виконала позивачка. До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів про завдання діями позивачки (підготовка доповідної записки) істотної шкоди охоронюваними законом правам та інтересам громадян, держави чи юридичних осіб.

З огляду на це скаржник у касаційній скарзі просить Верховний Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу № 500/4223/22 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому залишити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 500/4223/22 без змін. ГУ ДПС у Тернопільській області уважає касаційну скаргу необґрунтованою, а викладені в ній доводи такими, що не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду не підтверджують порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. Судами досліджено всі фактичні обставини справи, повноваження посадової особи, межі її компетенції та встановлено склад дисциплінарного проступку.

Ухвалою від 11 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 11 липня 2022 року № 149-о заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 переведено з 12 липня 2022 року на посаду начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.

На підставі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 15 вересня 2022 року № 366 «Про проведення перевірки» проведено позапланову перевірку по вивченню та оцінці дотримання вимог нормативно - правових актів, розпорядчих та інших документів посадовими особами комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН щодо правильності, повноти та своєчасності вжитих заходів, спрямованих на відпрацювання ТОВ «СОКЕРЛАЙФ», за період з червня по серпень 2022 року.

За наслідками вказаної перевірки складено Акт, у якому робоча група дійшла висновку, що начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 при підготовці службової записки від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04-05/132 не забезпечено належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищено службові повноваження при проведенні відпрацювання ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» за період з червня по серпень 2022 року, в результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 05 жовтня 2022 року № 398, на виконання управлінського рішення (доповідної записки від 03 жовтня 2022 року № 37/19-00-02-05) керівника робочої групи з проведення перевірки, заступника начальника ГУ ДПС Мельник Марії , порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 .

На засіданні 18 жовтня 2022 року (протокол № 5), дисциплінарна комісія вирішила, зокрема, визнати наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, за який відповідно до статті 66 цього Закону передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби; підготувати подання в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області про звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Цвігуна Р.І. від 21 жовтня 2022 року № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» на підставі статей 65, 66, 77 Закону № 889-VIII звільнено з посади державної служби начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 за незабезпечення належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищено службові повноваження при проведенні відпрацювання ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» за період з червня по серпень 2022 року, в результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області. Підстава: подання дисциплінарної комісії від 19 жовтня 2022 року; пояснення ОСОБА_1 від 20 жовтня 2022 року № 19-00-18-01/434.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Цвігуна Р.І. від 21 жовтня 2022 року № 303-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області, у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, 21 жовтня 2022 року згідно з пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII. Підстава: наказ від 21 жовтня 2022 року № 8-дс.

Не погодившись з означеними наказами відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади дисциплінарної відповідальності державного службовця урегульовані Главою 2 Закону № 889-VIII (тут і далі - у редакції на час спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою та пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9- 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

Частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII обумовлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону № 889-VIII).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (частина п`ята статті 77 Закону № 889-VIII).

Статтею 74 Закону №889-VIII закріплено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ухвало Верховного Суду від 16 листопада 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, в межах даного касаційного провадження Верховному Суду необхідно перевірити обґрунтованість доводів касаційної скарги про застосування судом апеляційної інстанції норми пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 червня 2021 року у справі №200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 140/16342/20, від 28 квітня 2022 року у справі №540/2464/19, від 26 травня 2022 року № 300/3980/20, а також про порушення судами норм процесуального права, що полягає у не дослідженні зібраних у справі доказів.

Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

Спір у справі стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності, припинення та звільнення з посади державної служби начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини другої статті 65, частини п`ятої статті 66, пункту 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

Фактично підставою для видання суб`єктом призначення - ГУ ДПС у Тернопільській області спірних наказів послугував висновок дисциплінарної комісії про те, що при проведенні відпрацювання ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» за період з червня по серпень 2022 року (доповідна записка від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04-05/132) позивачка не забезпечила належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищила службові повноваження, у результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області.

Такий висновок дисциплінарна комісія зробила виходячи із того, що при підписанні та направленні на розгляд голови Комісії - заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Бабія С.А. доповідної записки від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04-05/132 заступником начальника управління - начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 допущено перевищення службових повноважень в частині надання Комісії пропозиції щодо наявності у ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» ознак ризикованості здійснених господарських операцій, що спричинило завдання шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області. Вказані дії ОСОБА_1 дисциплінарна комісія кваліфікувала як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

У цьому зв`язку колегія суддів звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі №540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 140/16342/20, від 28 квітня 2022 року у справі №540/2464/19, від 26 травня 2022 року № 300/3980/20, на які посилається у касаційній скарзі її автор, а також від 15 червня 2023 року у справі № 160/24057/21, від 08лютого 2024 року та інших, сформовано правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

Слід зауважити, що норма частини п`ятої статті 242 КАС України закріплює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на тлі наведеного можна дійти висновку, що для правильного вирішення справи судам попередніх інстанцій необхідно було з`ясувати, які саме дії, вчинені позивачкою, або прийняті нею рішення виходять за межі її службових повноважень.

Втім, апеляційний суд в оскаржуваній постанові не врахував усталену правову позицію Верховного Суду щодо тлумачення поняття «перевищення службових повноважень» у розмінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII і, як наслідок, не досліджував спірні правовідносини під означеним кутом. Апеляційний суд не з`ясував чи встановлювався у межах дисциплінарного провадження обсяг службових повноважень ОСОБА_1 у розрізі положень про структурний підрозділ, у якому вона обіймала посаду, та її посадової інструкції.

Власне й самі суди також не аналізували обсяг компетенції і посадових обов`язків ОСОБА_1 і, відповідно, не порівнювали їх із діями, про які йдеться у поданні дисциплінарної комісії та в наказі відповідача від 21 жовтня 2022 року №8-дс (підписання та передання на розгляд голови Комісії - заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Бабія С.А. доповідної записки від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04-05/132), натомість обмежились цитуванням обставин, вказаних у цих документах.

Окрім того, важливим елементом у встановленні в діях позивачки ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, є здійснення судами правового аналізу норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165), крізь призму спірних правовідносин, адже саме цей нормативно-правовий акт регулює питання діяльності комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Однак суди встановили, що призначена наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 15 вересня 2022 року № 366 позапланова перевірка проводилася по вивченню та оцінці дотримання вимог нормативно - правових актів, розпорядчих та інших документів посадовими особами комісії ГУ ДПС у Тернопільській області та, як стверджує відповідач, саме на підставі доповідної записки ОСОБА_1 від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04-05/132 Комісія ГУ ДПС у Тернопільській області прийняла 02 червня 2022 року рішення про відповідність критеріям ризикованості ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», за яке проголосували всі 10 членів. При цьому, зазначення судами в оскаржуваних рішеннях, що таке рішення Комісія прийняла 19 липня 2022 року за № 2457 є помилкою і не відповідає фактичним обставинам справи.

Колегія суддів уважає суттєвими вказані обставини, оскільки суди не досліджували порядок прийняття таких рішень комісіями регіонального рівня з точки зору того, чи були пропозиції, викладені у доповідній записці, яку підписала ОСОБА_1 , обов`язковими для прийняття Комісією ГУ ДПС у Тернопільській області при прийнятті рішення про відповідність критеріям ризикованості ТОВ «СОККЕРЛАЙФ». Окрім того суди встановили, що ОСОБА_1 у період з червня по серпень 2022 року не була членом Комісії.

Також судами залишено поза увагою те, що дисциплінарна комісія та відповідач указали про завдання невідворотної шкоди діями ОСОБА_1 авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС у Тернопільській області. Разом із тим, ні в оскаржуваних наказах відповідача, ні в судових актах, не зазначено, в чому саме полягає така шкода та чим вона проявляється.

Без перевірки вищеописаних обставин неможливо підтвердити чи спростувати законність звільнення ОСОБА_1 .

Підсумовуючи викладене Верховний Суд уважає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження, доводи касаційної скарги про застосування судами пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права в подібних правовідносинах і порушення норм процесуального права, що полягає у недослідженні зібраних у справі доказів.

З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

Беручи до уваги приписи статті 353 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також необхідно врахувати наведене у цій постанові та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку.

VІІ. Судові витрати

Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мартинюка Тараса Богдановича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року скасувати, а справу № 500/4223/22 направити на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько