ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 544/2110/23 Номер провадження 22-ц/814/1463/24Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Абрамова П.С., Панченка О.О.,
за участю секретаря: Сальної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський» до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Удача», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Оксана Запорожець, державний реєстратор Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Фатіма Андрущенко, Пирятинська міська рада Полтавської області про повернення земельної ділянки
за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2023 року керівник Полтавської обласної прокуратури звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом.
У вересні 2023 року представник відповідача - Приватного підприємства «Удача» адвокат Ступнік С.В. заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої прохав поставити питання: 1. Чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0020, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-оповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський» станом на 26.12.2019. В клопотанні про призначення експертизи просив проведення експертизи доручити фахівцям Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Клопотання обґрунтовував тим, що підставою для задоволення позовних вимог визначено перебування спірної земельної ділянки в статусі земель природно-заповідного фонду станом на час ухвалення відповідних наказів ГУ ДГК у Полтавській області. При цьому, позивачем на підтвердження вказаного факту надано докази, які викликають сумнів у їх об`єктивності та не дають можливості визначити наявність порушених прав позивача в силу необхідності отримання висновків фахівців, що мають спеціальні знання.
Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року клопотання представника відповідача Приватного підприємства «Удача» адвоката Ступніка С.В. про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі - задоволено.
Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
На вирішення експерта поставлено наступне питання:
1.Чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0020, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 26.12.2019 року, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за статтею 385 цього Кодексу за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Для дослідження експертам вирішено направити матеріали цивільної справи № № 544/2110/23, пров. № 2/544/359/2023.
Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача - Приватне підприємство "Удача", юридична адреса: вул. Центральна, 106-А, с. Харківці, Пирятинського ОТГ Лубенського району, Полтавської області.
Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.
Ухвала суду мотивована тим, що питання з якого призначена експертиза стосується предмету розгляду справи та його вирішення сприятиме об`єктивному розгляду справи.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, прохав ухвалу суду скасувати, в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити, а справу повернути для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що у даній справі до позову прокурором було долучено висновок експертизи, проведеної експертами Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.11.2022 № 8381/22-41/21105/22-41/30941:30585/22-41, яка була проведена в межах кримінального розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001567 від 29.07.2021, у відповідності до якої спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5323886200:00:026:0052 повністю розташована в межах НПП «Пирятинський».
Крім того, в інших аналогічних справах, які розглядались Пирятинським районним судом Полтавської області, в яких було призначено аналогічну експертизу, експертом було повідомлено про неможливість надання висновку.
Вказував, що у клопотанні відповідача та ухвалі суду не наведено конкретних доводів сумнівності наданих прокурором доказів.
Також зазначав, що у наслідок призначення даної експертизи порушуються строки розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прохала апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що на момент розгляду справи та ухвалення оскаржуваної ухвали - межі Національного природного парку «Пирятинський» в натурі не встановлені, а встановити належність спірної земельної ділянки до земель переданих для створення НПП «Пирятинський» без спеціальних знань неможливо.
Вказано, що картографічні матеріали, на які посилається апелянт, є проектом створення Національного природного парку «Пирятинський», а не розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок та/чи проектом землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку (які не розроблялися, а державні акти на право постійного користування земельними ділянками НПП «Пирятинський не отримувалися).
Вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Кабінету Міністрів України прохав апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу місцевого суду - скасувати. Вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у даній справі, місцевий суд виходив з того, що згідно з пунктом 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюваних документів. Питання, з якого призначається експертиза стосується предмету розгляду справи та його вирішення сприятиме об`єктивному розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності із вимогами ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності; рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Одним із доказів у справі є висновок судової експертизи, яка призначається саме судом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у справі заперечують доводи позивача про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Земельно-технічна експертиза відноситься до інженерно-технічних видів експертиз. Це дослідження проводиться судовими експертами із застосуванням геодезичного обладнання. Земельно-технічна експертиза може здійснюватися як за ухвалою суду, так і за заявою фізичних або юридичних осіб.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюваних документів.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи достатньо доказів для висновку про належність спірної земельної ділянки до природно-заповідного фонду суперечать принципам змагальності та рівності сторін у цивільному процесі.
Зі змісту ЦПК України слідує, що оцінку доказам у справі, у тому числі щодо їх достатності, суд проводить в нарадчій кімнаті при ухваленні кінцевого рішення у справі.
Тому є безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні клопотання представника відповідач ПП «Удача» про призначення судової земельно-технічної експертизи з огляду на достатність доказів у справі, зокрема, наданого прокурором до позову експертного висновку в межах кримінального провадження.
Також, є безпідставними і доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи у справі призводить до затягування судового процесу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Реалізація стороною відповідача свого права на заявлення клопотання про призначення у справі судової експертизи, не є діями, спрямованими на затягування розгляду справи.
Подання прокурором на підтвердження своїх вимог висновку експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, не позбавляє іншу сторону справі права на збирання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову прокурора, у тому числі шляхом ініціювання проведення експертизи для отримання експертного висновку, що стосується предмета спору.
Неможливість проведення експертизи в інших справах у подібних правовідносинах за повідомленням експерта не є підставою для відмови судом у призначенні експертизи у даній справі.
Зупинення провадження у справі судом першої інстанції на час проведення експертизи, що є правом суду у даному випадку, є обґрунтованим та відповідає вимогам процесуального права, оскільки для проведення даного виду експертизи потрібний значний проміжок часу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що ухвала місцевого суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування - відсутні.
Розподіл витрат, понесених у зв`язку із апеляційним переглядом справи, апеляційним судом не здійснюється, оскільки предметом апеляційного перегляду не є рішення суду, яким закінчено розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука - залишити без задоволення.
Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 червня 2024 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді П.С. Абрамов
О.О. Панченко
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 27.06.2024 |
Номер документу | 119972971 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Одринська Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні