Ухвала

від 20.06.2024 по справі 127/18679/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/18679/24

Провадження № 1-кс/127/7992/24

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

слідчого: ОСОБА_3 ,

представника власника майна: адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021020000000552 від 10.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Вінницького РУП поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_5 про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000552 від 10.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в ході проведення якого виникла необхідність у накладені арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0795, площею 0,085 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6 із забороною ОСОБА_6 та іншим особам, вчиняти будь-які дії з зазначеним майном пов`язані із відчуженням та розпорядженням, у тому числі проведенням стосовно нього реєстраційних дій.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у клопотанні просив його задовольнити.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила у його задоволенні відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого та представника власника майна дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021020000000552 від 10.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021020000000552 від 10.12.2021 слідує, що:

№1 - «Службові особи ГУ Держгеокадастру, Агрономічної сільської ради, Вінницької РДА та державного підприємства «Науковий інноваційнотехнологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», всупереч інтересам служби, з використанням влади чи службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди третіми юридичними та/чи фізичними особами, які виступають набувачами земельних ділянок, протиправно відчужили та передали у власність невстановлених осіб земель державного підприємства площею понад 600 га, що завдало істотної шкоди державним інтересам.»

№2 - «Службові особи Агрономічної сільської ради, зловживаючи службовим становищем, здійснили незаконну передачу в приватну власність землі державної власності, які перебували в праві постійного землекористування ДП «НІТЦ ІК СГП НААН».

Обґрунтовуючи клопотання слідчим зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, Вінницької РДА та ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, з використанням влади чи службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди третім юридичним та/чи фізичним особам, які виступають набувачами земельних ділянок, протиправно відчужили та передали у власність невстановлених осіб частину земель державного підприємства понад 600 га, що завдало істотної шкоди державним інтересам.

Так, встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 Вінницькій обласній державній установі сільськогосподарській станції Української академії аграрних наук надано у постійне користування 1229,6 га землі на території Агрономічної сільської ради.

Правонаступником Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України».

На даний час, із земель, що перебували у постійному користуванні Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, право користування зареєстровано за Вінницьким національним аграрним університетом на 4 земельні ділянки площею 290,06 га та ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України» на 5 ділянок площею 323,2 га. Щодо решти землі площею понад 600 га право користування за державними підприємствами та установами не оформлено.

Зокрема співставленням даних державного акту на право постійного користування землею cepiї I-BH № 001263, зареєстрованого 05.04.1996 за № 2, та Публічної кадастрової карти України встановлено, що в межах державних земель, переданих у постійне користування державному підприємству «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», понад 900 земельних ділянок перебувають у приватній власності фізичних ociб на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, рішень Вінницької районної державної адміністрації та Агрономічної сільської ради.

Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 02.12.2016 № 195 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області» державний акт на право постійного користування землею Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції cepiї I-BH № 001263 від 05.04.1996 визнано таким, що втратив чинність.

Також встановлено, що на підставі рішення Агрономічної сільської ради від 27.05.2017 № 54, у порушення вимог підпункту «а» пункту 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державно1 т? комунальної власності», за Агрономічною сільською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га по АДРЕСА_1 , яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до ч. 4 ст. 84, ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані державному підприємству «Науковий інноваційний технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії" аграрних наук України» на підставі державного акту на право постійного користування землею I-BH № 001263 від 05.04.1996, не можуть передаватися у комунальну та приватну власність.

24.01.2023 у провадженні підготовлено клопотання про надання тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні Агрономічної територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: щодо оформлення, використання, вилучення та передачі земельного масиву ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ДП «Агрономічне» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » рішення Агрономічної сільської ради щодо скасування державного акту на земельні ділянки І-ВН 001263 від 05.04.1996. Проведено тимчасовий доступ 04.04.2023.

24.01.2023 у провадженні підготовлено клопотання про надання тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні Вінницького національного аграрного університету зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: щодо оформлення, використання, вилучення та передачі земельного масиву ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на баланс державного підприємства «Агрономічне» документальні матеріали щодо ліквідації ДП «Агрономічне»; технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрономічне», Вінницького національного аграрного університету; державні акти на земельні ділянки, які зареєстровані внаслідок складання вказаної технічної документації. Проведено тимчасовий доступ 21.03.2023.

Так в ході досудового встановлено, що Вінницькою обласною прокуратурою направлено запит № 15/3-297вих-24 від 15.03.2024, з приводу надання Президією Національної академії аграрних наук України добровільної відмови або згоди на вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520680200:01:007:0720, 0520680200:01:007:0721, 0520680200:01:007:0722, 0520680200:01:007:0723, 0520680200:01:007:0724, 0520680200:01:007:0725, 0520680200:01:007:0726, 0520680200:01:007:0727, 0520680200:01:007:0728, 0520680200:01:007:0729, 0520680200:01:007:0730, 0520680200:01:007:0731, 0520680200:01:007:0732, 0520680200:01:007:0733, 0520680200:01:007:0734, 0520680200:01:007:0735, 0520680200:01:007:0736, 0520680200:01:007:0737, 0520680200:01:007:0738, 0520680200:01:007:0739, 0520680200:01:007:0740, 0520680200:01:007:0741, 0520680200:01:007:0742, 0520680200:01:007:0743, 0520680200:01:007:0744, 0520680200:01:007:0745, 0520680200:01:007:0746, 0520680200:01:007:0747, 0520680200:01:007:0748, 0520680200:01:007:0749, 0520680200:01:007:0750, 0520680200:01:007:0751, 0520680200:01:007:0752, 0520680200:01:007:0753, 0520680200:01:007:0754, 0520680200:01:007:0755, 0520680200:01:007:0756, 0520680200:01:007:0757, 0520680200:01:007:0758, 0520680200:01:007:0759, 0520680200:01:007:0760, 0520680200:01:007:0761, 0520680200:01:007:0762, 0520680200:01:007:0763, 0520680200:01:007:0764, 0520680200:01:007:0765, 0520680200:01:007:0766, 0520680200:01:007:0767, 0520680200:01:007:0768, 0520680200:01:007:0769, 0520680200:01:007:0770, 0520680200:01:007:0771, 0520680200:01:007:0772, 0520680200:01:007:0773, 0520680200:01:007:0774, 0520680200:01:007:0775, 0520680200:01:007:0776, 0520680200:01:007:0777, 0520680200:01:007:0778, 0520680200:01:007:0780, 0520680200:01:007:0781, 0520680200:01:007:0782, 0520680200:01:007:0783, 0520680200:01:007:0784, 0520680200:01:007:0785, 0520680200:01:007:0786, 0520680200:01:007:0787, 0520680200:01:007:0788, 0520680200:01:007:0789, 0520680200:01:007:0790, 0520680200:01:007:0791, 0520680200:01:007:0792, 0520680200:01:007:0793, 0520680200:01:007:0794, 0520680200:01:007:0795, 0520680200:01:007:0796, 0520680200:01:007:0797, 0520680200:01:007:0798, 0520680200:01:007:0799, 0520680200:01:007:0800, 0520680200:01:007:0801, 0520680200:01:007:0802, 0520680200:01:007:0804, 0520680200:01:007:0818, 0520680200:01:007:0824 та 0520680200:01:007:0829.

Так, відповідно до відповіді №10.2-12/258 від 12.04.2024 Національної академії аграрних наук України встановлено, що Президією Національної академії аграрних наук України не надавалась добровільно відмова або згода на вилучення земельних ділянок Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН», зазначених у вказаному запиті Вінницької обласної прокуратури.

Крім того, відповідно до відповіді №1-06/23 від 29.03.2024 Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН» встановлено, що підприємством добровільно не відмовлялось та не надавало згоди на вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520680200:01:007:0720, 0520680200:01:007:0721, 0520680200:01:007:0722, 0520680200:01:007:0723, 0520680200:01:007:0724, 0520680200:01:007:0725, 0520680200:01:007:0726, 0520680200:01:007:0727, 0520680200:01:007:0728, 0520680200:01:007:0729, 0520680200:01:007:0730, 0520680200:01:007:0731, 0520680200:01:007:0732, 0520680200:01:007:0733, 0520680200:01:007:0734, 0520680200:01:007:0735, 0520680200:01:007:0736, 0520680200:01:007:0737, 0520680200:01:007:0738, 0520680200:01:007:0739, 0520680200:01:007:0740, 0520680200:01:007:0741, 0520680200:01:007:0742, 0520680200:01:007:0743, 0520680200:01:007:0744, 0520680200:01:007:0745, 0520680200:01:007:0746, 0520680200:01:007:0747, 0520680200:01:007:0748, 0520680200:01:007:0749, 0520680200:01:007:0750, 0520680200:01:007:0751, 0520680200:01:007:0752, 0520680200:01:007:0753, 0520680200:01:007:0754, 0520680200:01:007:0755, 0520680200:01:007:0756, 0520680200:01:007:0757, 0520680200:01:007:0758, 0520680200:01:007:0759, 0520680200:01:007:0760, 0520680200:01:007:0761, 0520680200:01:007:0762, 0520680200:01:007:0763, 0520680200:01:007:0764, 0520680200:01:007:0765, 0520680200:01:007:0766, 0520680200:01:007:0767, 0520680200:01:007:0768, 0520680200:01:007:0769, 0520680200:01:007:0770, 0520680200:01:007:0771, 0520680200:01:007:0772, 0520680200:01:007:0773, 0520680200:01:007:0774, 0520680200:01:007:0775, 0520680200:01:007:0776, 0520680200:01:007:0777, 0520680200:01:007:0778, 0520680200:01:007:0780, 0520680200:01:007:0781, 0520680200:01:007:0782, 0520680200:01:007:0783, 0520680200:01:007:0784, 0520680200:01:007:0785, 0520680200:01:007:0786, 0520680200:01:007:0787, 0520680200:01:007:0788, 0520680200:01:007:0789, 0520680200:01:007:0790, 0520680200:01:007:0791, 0520680200:01:007:0792, 0520680200:01:007:0793, 0520680200:01:007:0794, 0520680200:01:007:0795, 0520680200:01:007:0796, 0520680200:01:007:0797, 0520680200:01:007:0798, 0520680200:01:007:0799, 0520680200:01:007:0800, 0520680200:01:007:0801, 0520680200:01:007:0802, 0520680200:01:007:0804, 0520680200:01:007:0818, 0520680200:01:007:0824 та 0520680200:01:007:0829.

Постановою слідчого від 25.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером з кадастровим номером 0520680200:01:007:0795, площею 0,085 га, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42021020000000552 від 10.12.2021.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як зазначено вище, відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання слідчим зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, Вінницької РДА та ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, з використанням влади чи службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди третім юридичним та/чи фізичним особам, які виступають набувачами земельних ділянок, протиправно відчужили та передали у власність невстановлених осіб частину земель державного підприємства понад 600 га, що завдало істотної шкоди державним інтересам.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0795, площею 0,085 га незаконно передана у приватну власність ОСОБА_6 чи будь-яким іншим особам матеріали справи не містять.

Процесуальний закон, в даному випадку КПК України, ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, матеріалами клопотання не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно та не надано доказів, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 та меті зазначеній у ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчим не надано матеріали кримінального провадження № 42021020000000552, не зазначено які слідчі дії були проведені за час досудового розслідування, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення та не обґрунтовано підстави накладення арешту майна, фактично після спливу 3 років.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування проводиться за фактом можливого порушення законодавства службовими особами Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, Вінницької РДА, ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» щодо протиправного відчуження та передачі у власність невстановленим особам частини земель державного підприємства понад 600 га.

Разом з тим, матеріали клопотання не містять відомостей щодо причетності ОСОБА_6 до вказаного правопорушення або набуття права власності у незаконний спосіб.

Зокрема, при огляді матеріалів клопотання встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0795, належить на праві власності ОСОБА_6 , на підставі рішення про державну реєстрацію, дозвільних документів, виданих ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, що посвідчено державним реєстратором ОСОБА_7 .

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підтвердження факту незаконності набуття права власності.

Відповідно до статті 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

З поданих суду документів встановлено, що ОСОБА_6 на момент розгляду клопотання є добросовісним набувачем та будь-яких порушень законодавства з боку останньої при оформленні права власності на земельну ділянку матеріали клопотання не містять.

Суд також звертає увагу на те, що у вказаному провадженні за 3 (три) роки повідомлення про підозру жодній особі не вручалося, слідчий просить накласти арешт на майно особи, яка не має процесуального статусу у кримінальному провадженні та слідчим не враховано, що накладення арешту на земельну ділянку буде порушувати права добросовісного власника.

В той же час, постанова слідчого про визнання земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадження є суто формальною, оскільки містить лише припущення слідчого, щодо можливо незаконної передачі у приватну власність земельних ділянок.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даний час відсутні підстави для твердження, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:007:0795, площею 0,085 га, незаконно передана у власність фізичним особам, а відтак відсутні підстави для твердження, що ця земельна ділянка має значення речового доказу, в розумінні статті 98 КПК України, у кримінальному провадженні №42021020000000552.

Як уже зазначалося, частиною другою статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, надаючи оцінку обґрунтованості клопотання слідчого про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0795, площею 0,085 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує, що слідчим не доведено наявності будь-якої правової підстави для накладення арешту на вилучене майно.

Відповідно до частини першої статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021020000000552 від 10.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: