Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/3105/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/3105/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Смаголь А.О.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Єврогазтрейд-Експо»: Одаренко К.О. - за ордером серія АІ № 1616724 від 22.05.2024;

від ТОВ «Діджи Фінанс»: Резнік А.Б. - за ордером серія АА № 1377009 від 24.11.2023

та розпорядник майна ТОВ «Терра Плюс Груп», арбітражний керуючий Конопля А.М. (особисто).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 (суддя Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 28.02.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 (суддя Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 28.02.2024) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» кредитором по відношенню до боржника на суму 35 162 895,13 грн, 4 540,00 грн - вимоги першої черги, 35 158 355,13 грн - вимоги, забезпечені заставою боржника; зобов`язано розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у визнанні кредитором на суму 2 055 266,16 грн.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 та прийняти нове судове рішення, яким залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну кредитора правонаступником у справі № 910/3105/21.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Також, не погодившись із вищевказаною ухвалою, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражний керуючий Конопля Андрій Михайлович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у повному обсязі.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 11.03.2024 апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Листом № 910/3105/21/09.1-14/81/24 від 11.03.2024 головуючий суддя (суддя-доповідач) Пантелієнко В.О. витребував у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3105/21.

14.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3105/21.

18.03.2024 від судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. надійшла заява про самовідвід.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 910/3105/21 заява судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 910/3105/21 задоволено; матеріали справи № 910/3105/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/93/24 від 18.03.2024 у зв`язку із задоволенням заяви судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 910/3105/21, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3105/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.В.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 18.03.2024 апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.В.

25.03.2024 від судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. надійшли заяви про самовідвід від розгляду справи № 910/3105/21, з підстав, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 910/3105/21 заяви судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/3105/21 задоволено; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. від розгляду справи № 910/3105/21; справу № 910/3105/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1427/24 від 28.03.2024 у зв`язку із задоволенням заяв судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід у справі № 910/3105/21, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3105/21.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) (складу суду) від 28.03.2024 апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 910/3105/21, поміж іншого, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 залишено без руху.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 910/3105/21, зокрема, апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 залишено без руху.

15.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича надійшла заява про усунення недоліків.

18.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 910/3105/21, серед іншого, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21; об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 призначено на 22.05.2024; зазначено, що будь-які заяви, пояснення, клопотання, заперечення мають бути оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України і подаватись в письмовій формі через канцелярію Північного апеляційного господарського суду, за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера «А» (І поверх), але не пізніше 15.05.2024; попереджено учасників справи, що заяви/клопотання, пояснення, заперечення, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, можуть залишитися без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України.

06.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 - без змін.

21.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв?язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

22.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3105/21, згідно з яким останнє просить суд, зупинити провадження у справі № 910/3105/21 до ухвалення рішення Господарським судом міста Києва у справі № 910/5376/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Газ Енерджі».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/3105/21, зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 відкладено на 05.06.2024; запропоновано учасникам справи, завчасно, а саме до 03.06.2024 (включно) через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові пояснення щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо» про зупинення провадження у справі № 910/3105/21.

31.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича надійшли письмові пояснення, згідно з якими останній просить суд, задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо» про зупинення провадження у справі № 910/3105/21; зупинити апеляційне провадження у справі № 910/3105/21 до вступу в силу рішення у справі № 910/5376/24 та до вступу в силу ухвали у справі № 910/5174/21 за результатом розгляду кредиторських вимог ПАТ «Місто Банк» (ТОВ «Діджи Фінанс»). Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3105/21, оскільки вказані вище пояснення містять, зокрема, іншу підставу для зупинення провадження, ніж та, яка була заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо».

Також, 31.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі № 910/3105/21, у відповідності до якого останнє просить суд, залишити без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо» про зупинення провадження у справі № 910/3105/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп».

03.06.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надійшли пояснення по справі № 910/3105/21, згідно з якими останнє просить суд, відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо» про зупинення провадження у справі № 910/3105/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/3105/21 залишено без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазтрейд-Експо» та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича про зупинення провадження у справі № 910/3105/21.

Іншою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/3105/21 оголошено перерву у даній справі до 12.06.2024.

07.06.2024 від представника ТОВ «Діджи Фінанс» надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник ТОВ «Єврогазтрейд-Експо» та розпорядник майна ТОВ «Терра Плюс Груп» арбітражний керуючий Конопля А.М. в судовому засіданні 12.06.2024 вимоги апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити.

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» в судовому засіданні проти доводів та вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання 12.06.2024 не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

12.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Терра Плюс Груп» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга розпорядника майна боржника підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове визнання кредиторських вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

В силу ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2021 відкрито провадження у справі №910/3105/21 про банкрутство ТОВ «Терра Плюс Груп», введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Терра Плюс Груп», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Коноплю А.М.

Відповідне оголошення про відкриття щодо ТОВ «Терра Плюс Груп» провадження у справі про банкрутство офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 07.04.2021.

Після публікації вказаного оголошення засобами поштового зв`язку 11.05.2021 (06.05.2021 згідно зазначених на конверті відомостей), тобто в межах строку, встановленого ст. 45 КУзПБ, до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ «Місто Банк» з кредиторськими вимогами до боржника на суму 37 213 621,29 грн., в якому останній просить визнати його забезпеченим кредитором боржника, посилаючись на укладений 27.07.2017 між ним та ТОВ «Терра Плюс Груп» Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. та зареєстрований у реєстрі за №1254, за умовами якого боржник, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань ТОВ «Укртехінвестгаз», як позичальника за кредитним договором №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 30.03.2011, передав в іпотеку земельну ділянку.

На підтвердження заявлених вимог кредитором до кредиторської заяви надано наступні документи та докази: розрахунок заборгованості по кредитному договору №16/Ю станом на 26.04.2021, копію Іпотечного договору від 27.07.2017; копії кредитного договору №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 30.03.2011 та додаткових угод до нього.

За наслідками розгляду заявлених кредиторських вимог ухвалою попереднього засідання від 14.02.2022 визнано кредиторами у справі №910/3105/21 по відношенню до боржника: ТОВ «Єврогазтрейд-Експо» на суму 4 034 559,42 грн. та ГУ ДПС у Київській області на суму 8 114,48 грн. Відмовлено у визнанні грошових вимог ПАТ «Місто Банк» до боржника на суму 37 213 621,29 грн. Підсумкове засідання призначено на 14.02.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 апеляційну скаргу ПАТ «Місто Банк» залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 12.01.2022 по справі №910/3105/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.03.2023 касаційну скаргу ПАТ «Місто Банк» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 у справі № 910/3105/21 в частині розгляду вимог ПАТ «Місто Банк» скасовано повністю. Справу №910/3105/21 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, 23.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну кредитора у справі.

За наслідками нового розгляду справи №910/3105/21 ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 визнано ТОВ «Діджи Фінанс» кредитором по відношенню до боржника на суму 35 162 895,13 грн., з яких 4540,00 грн. - вимоги першої черги, 35 158 355,13 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника; зобов`язано розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів; відмовлено ТОВ «Діджи Фінанс» у визнанні кредитором на суму 2 055 266,16 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи дану ухвалу, виходив з доведеності та обґрунтованості належними доказами заявлених кредиторами вимог.

Водночас, відмовляючи у задоволенні вимог на суму 2 055 266,16 грн., суд дійшов висновку, що нарахування пені здійснено в період дії карантину, введеного в України Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, боржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надсилання (надання) копії заяви ТОВ «Діджи Фінанс» з доданими до неї додатками про заміну сторони правонаступником іншим учасникам провадження у справі, а тому таку заяву слід було залишити без розгляду.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги розпорядника майна боржника щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права фактично зводяться до такого:

- судом не було призначено судове засідання для розгляду заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони правонаступником;

- судом не було ухвалено рішення про заміну сторони правонаступником;

- до заяви ПАТ «Місто Банк» не додано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували видачу ТОВ «Укртехінвестгаз» кредиту;

- не надано оригіналів меморіальних ордерів та доказів їх знищення;

- надані на CD-R диску банківські виписки не відповідають законодавству щодо обов`язкових реквізитів;

- безпідставне нарахування відсотків за період з 01.04.2021 по 26.04.2021.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали, колегія суддів вбачає підстави для її скасування з огляду на наступне.

Заява ПАТ «Місто Банк» з грошовими вимогами до боржника надійшла до господарського суду міста Києва 11.05.2021 (06.05.2021 згідно зазначених на конверті відомостей), тобто подана в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.

Як вбачається з поданої заяви та встановлено судом, 27.07.2017 між АТ «Місто Банк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Терра Плюс Груп» (іпотекодавець), укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 1254.

Згідно іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехінвестгаз», як позичальника за кредитним договором № 16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 30.03.2011, передав в іпотеку нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 16,0396 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, Іванківська сільська рада, цільове призначення (використання) - землі оптової торгівлі та складського господарства - кадастровий номер - 3220884000:02:002:0033.

У пункті 1.4 іпотечного договору встановлено, що загальна заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін за цим договором складає 54 491 333,08 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії, укладеного 30.03.2011 між АТ «Місто Банк» та ТОВ «Укртехінвестгаз» (надалі - Позичальник), Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію в сумі 10 500 000 грн., платою за користування кредитом у розмірі 21% річних, строком повернення не пізніше 30.03.2015.

Додатковими угодами до Кредитного договору №16/Ю сторонами вносились зміни, а саме: збільшено ліміт кредитування Додатковою угодою №4 від 29.06.2011 - ліміт встановлений в розмірі до 14 500 000 грн., Додатковою угодою №5 від 08.02.2012 - ліміт встановлений розмірі до 22 500 000 грн, Додатковою угодою №10 від 29.07.2013 -ліміт встановлений розмірі до 23 950 000 грн, Додатковою угодою №13 від 23.05.2014 - ліміт встановлений розмірі до 28 000 000 грн, Додатковою угодою №16 від 27.03.2015 - ліміт встановлений розмірі до 26 937 426,64 грн, Додатковою угодою №17 від 30.09.2016 - ліміт встановлений розмірі до 23 497 426,64 грн, Додатковою угодою №18 від 23.07.2017 - ліміт встановлений розмірі до 33 272 426,63 грн, Додатковою угодою №20 від 28.09.2018 - ліміт встановлений розмірі до 28 092 426,63 грн.

Додатковою угодою №11 від 29.12.2012 встановлена ставка за користування кредитом в розмірі -11,5 % річних, Додатковою угодою №15 від 17.02.2015 встановлена ставка за користування кредитом в розмірі -14 % річних.

Також до Кредитного договору №16/Ю внесені зміни щодо збільшення терміну кредитування, а саме: Додатковою угодою №16 від 27.03.2015 до 30.09.2016, Додатковою угодою №17 від 30.09.2016 до 28.09.2018, Додатковою угодою №20 від 28.09.2018 до 27.09.2019, Додатковою угодою №22 від 27.09.2019 до 25.09.2020.

Як стверджує кредитор, загальна заборгованість боржника станом на 26.04.2021 перед АТ «Місто Банк» становить 37 213 621,29 грн., з яких: сума непогашеного кредиту - 27 454 026,63 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 7 704 328,50 грн., нарахована пеня - 2 055 266,16 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, направляючи справу № 910/3105/21 на новий розгляд у частині розгляду вимог ПАТ «Місто Банк», Верховний Суд наголосив, що суду необхідно надати належну оцінку поданим в паперовій формі доказам, зокрема, банківським випискам з особового рахунку позичальника ТОВ «Укртехінвестгаз» за кредитним договором за період з 30.03.2011 по 26.04.2021 на предмет доведеності визначеного кредитором розміру заборгованості; у разі наявності сумнівів щодо відповідності поданих в паперовій формі доказів, зокрема, банківських виписок, меморіальних ордерів тощо оригіналу на підставі статей 74, 96 ГПК України вирішити питання щодо витребування їх оригіналів в ПАТ «Місто Банк», в тому числі надати оцінку долученому скаржником разом з поданим до суду клопотанням про дослідження в судовому засіданні оригіналів доказів від 30.08.2022 № 300 цифровому носію інформації - диску CD-R.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 далі - Положення № 88).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення № 88 (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.4 пункту 2 Положення № 88 (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) за яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (подібний за змістом висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Водночас, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

З огляду на це, виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (подібний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц).

Враховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Місто Банк» надано виписку з особового рахунку позичальника за кредитним договором ТОВ «Укртехінвестгаз» за період з 30.03.2011 по 26.04.2021, а також дублікати меморіальних ордерів за період з 30.03.2011 по 27.07.2017 щодо надання траншів за Кредитним договором №16/Ю.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад по справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Суд при розгляді справи виходить з того, що конкретну норму закону необхідно застосовувати не формально, а з врахуванням загальних засад цивільного законодавства, зокрема, принципів справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 статті 3 ЦК України).

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 761/5894/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17).

Судова колегія зазначає, що надані ПАТ «Місто Банк» до матеріалів справи докази, а саме меморіальні ордери та виписки з особового рахунку ТОВ «Укртехінвестгаз» щодо надання грошових коштів за кредитним договором, подані в копіях із наявністю на останній сторінці відповідних заяв про долучення доказів посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки.

До того ж, згідно протоколу судового засідання від 02.10.2023, у судовому засіданні судом першої інстанції було оглянуто надані представником ПАТ «Місто Банк» оригінали договорів, з якими також ознайомився присутній в судовому засіданні розпорядник майна.

Щодо наданих кредитором оригіналів доказів на цифровому носію інформації - диску CD-R, суд звертає увагу на наступне.

Так, у судовому засіданні 12.02.2024 судом здійснювався огляд цифрового носія інформації - диску CD-R, на якому знаходяться оригінали електронних доказів, паперові копії яких надані ПАТ «Місто Банк» до матеріалів справи.

Обставин щодо невідповідності паперових копій цих доказів їх електронному оригіналу, що міститься на цифровому носії інформації - диску CD-R, скаржником не доведено та судом не встановлено.

Натомість, заперечення арбітражного керуючого зводяться до того, що відповідні докази не є оригіналом.

Однак, тлумачення статей 73, 77, 96 ГПК України свідчить, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

Оригінал електронного доказу за статтею 96 ГПК України це первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 96 ГПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Не є порушенням норм процесуального права нездійснення дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу.

Додаткового суд зауважує, що подані електронні докази (виписки банку), які попередньо надані в паперовій формі, не є новими доказами у справі. Оригіналом є саме документ в електронній формі, а його паперова форма - відтворена на папері копія.

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці, що викладений у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21, Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Судом також прийнято до уваги, що боржником не заперечувався факт надання АТ «Місто Банк» кредиту ТОВ «Укртехінвестгаз» (позичальник) за договором кредиту для забезпечення виконання зобов`язань за яким між банком та боржником був укладений договір іпотеки, та відсутність грошового зобов`язання як такого перед банком (кредитором).

Також у матеріалах справи наявні листи ТОВ «Укртехінвестгаз» (у копіях) щодо надання траншів за Кредитним договором №16/Ю за підписом директора Мініна С.В. за період з 12.04.2011 по 21.05.2012, та за підписом в.о. директора ТОВ «Укртехінвестгаз» Єрмакова Д.Є. за період 26.07.2012 по 22.05.2014.

За наведених обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність ПАТ «Місто Банк» належними та допустимими доказами наявність заборгованості ТОВ «Укртехінвестгаз» за Кредитним договором від 30.03.2011 №16/Ю по тілу кредиту в розмірі 27 454 026,63 грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи розпорядника майна боржника щодо відсутності первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували видачу ТОВ «Укртехінвестгаз» кредиту, відсутності оригіналів меморіальних ордерів та доказів їх знищення, а також невідповідністю наданих на CD-R диску банківських виписок законодавству щодо обов`язкових реквізитів визнаються судом необґрунтованими, безпідставними та недоведеними, такими, що спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 31.03.2011 по 25.04.2021 у сумі 7 704 328,50 грн., то колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про їх обґрунтованість, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що вимоги кредиторів визначаються станом на день, який передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки в подальшому вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів та не застосовуються фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання боржником своїх зобов`язань.

Перевіривши заявлений до визнання розрахунок відсотків за користування кредитом у сумі 7 704 328,50 грн., а також період їх нарахування, судом апеляційним судом встановлено, що кредитором всупереч вимог КУзПБ нараховано відповідні відсотки по 25.04.2021 включно.

Здійснивши власний розрахунок відсотків за користування кредитом з період 31.03.2011 по 04.04.2021, судова колегія дійшла висновку про визнання вказаних вимог АТ «Місто Банк» частково на суму 7 262 055,43 грн., в той час як в задоволенні вимог на суму 442 273,07 грн. слід відмовити.

Місцевий господарський суд наведеного вище не враховував та період нарахування кредиторських вимог залишив поза увагою, у зв`язку з чим в даному випадку визнаються судом частково обґрунтованими доводи розпорядника майна боржника щодо безпідставного нарахування відсотків за період з 01.04.2021 по 26.04.2021.

Щодо заявленого АТ «Місто Банк» розміру пені у сумі 2 055 266,16 грн., то судова колегія зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення». Закон України № 691-ІХ від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-Сov-2» № 211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

З огляду на те, що в Законі України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором становить до 11.03.2020 включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 922/4053/20, від 16.12.2021 у справі № 922/4076/20, від 29.06.2023 у справі № 904/9570/21.

Із наданого кредитором розрахунку слідує, що пеня за прострочення сплати основного боргу нарахована за період з 25.10.2020 по 25.04.2021 у сумі 1 704 233,52 грн., пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків нарахована за період з 25.10.2020 по 25.04.2021 у сумі 351 032,64 грн.

З огляду на те, що нарахування пені здійснено вже в період дії карантину, що суперечило пункту 8 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у визнанні вимог кредитора на суму нарахованої пені в загальному розмірі 2 055 266,16 грн.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України «Про заставу»).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Вирішуючи питання про те, в якому розмірі кредитор є заставним, судова колегія зазначає наступне.

Абзацом 2 частини другої статті 45 КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Законодавцем в абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ визначено, що забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

За змістом ч. 6 ст. 64 КУзПБ вбачається, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Отже, з набранням Кодексом України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов`язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 24.09.2020 у справі №905/2852/16).

Крім того, у постанові від 17.06.2020 по справі №905/2028/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі аналізу частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. За вказаного суд касаційної інстанції визнав правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що вимоги кредитора є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим.

У цій же постанові суд касаційної інстанції вказав, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 15.05.2018 у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

Колегією суддів також враховано, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №904/1360/19 касаційним судом зроблено висновок про те, що тлумачення абзацу 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України «Про іпотеку» та статей 12, 19, 28 Закону України «Про заставу» свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації.

У пункті 1.4 іпотечного договору встановлено, що загальна заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін за цим договором складає 54 491 333,08 грн.

Таким чином, оскільки боржник в даному випадку не є основним позичальником за кредитним договором та є майновим поручителем ТОВ «Укртехінвестгаз», а заставна вартість предмета іпотеки, в свою чергу, у повному обсязі покриває вимоги кредитора, колегія суддів дійшла висновку про те, що кредиторські вимоги ПАТ «Місто Банк», які підлягають визнанню в сумі 34 716 082,06 грн., є забезпеченими в повному обсязі.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. як вимоги першої черги.

Як було зазначено вище, одночасно, під час розгляду справи, ТОВ «Діджи Фінанс» подало заяву про заміну кредитора у справі, з якої вбачається, що 06.11.2023 між ПАТ «Місто Банк» (Кредитор/Банк) та ТОВ «Діджи Фінанс» (Новий Кредитор) відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) оформлених протоколом №GFD001-UA-20230920-69610 від 11.10.2023 укладено Договір №GL15N624963-2 про відступлення права вимоги.

Згідно з вищезазначеним Договором Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або юридичних осіб зазначених у Додатку №1 до Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, згідно реєстру у Додатку №1 до Договору.

31.10.2023 TOB «Діджи Фінанс» як переможець електронного аукціону від 11.10.2023 № GFD001-UA-20230920-69610 здійснило оплату ПАТ «Місто Банк» у розмірі 7 951 888,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №5284 від 31.10.2023 про оплату за лот GL15N624963.

Згідно Реєстру Договорів, права вимоги за якими Банк відступив Новому Кредитору, та Боржників/Поручителів/Заставодавців за такими Договорами у Додатку №1 до Договору значиться ТОВ «Терра Плюс Груп», яке виступає іпотекодавцем за Іпотечним договором від 27.07.2017, посвідченим Пономарьовою В.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №1254).

Відповідне повідомлення про заміну сторони кредитора по відношенню до боржника подано до суду також АТ «Місто Банк», в якому зазначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» виступає новим кредитором за Кредитним договором від 30.03.2011№16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії та за Іпотечним договором від 27.07.2017, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. та зареєстрованим у реєстрі за № 1254.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №916/2286/16.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на підставі договору про відступлення прав вимоги від 06.11.2023 №GL15N624963-2 право грошової вимоги за Кредитним договором від 27.07.2017 №16/Ю та за укладеним в його забезпечення Іпотечним договором від 27.07.2017, посвідченим Пономарьовою В.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим у реєстрі №1254, перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно з частиною 1 статті 52 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання ТОВ «Діджи Фінанс» кредитором боржника на суму 34 716 082,06 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника.

Посилання боржника в апеляційній скарзі про відсутність доказів направлення заяви ТОВ «Діджи Фінанс» з доданими до неї доказами іншим учасникам провадження у справі є безпідставними та спростовуються наявними у справі відповідними чеками відділення поштового зв?язку та описами вкладення у цінний лист (т.7, арк. с. 226-233).

Також підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги розпорядника майна боржника про те, що судом не було призначено судове засідання для розгляду заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони правонаступником, а також не було ухвалено рішення про заміну сторони правонаступником, оскільки не свідчать про порушення судом норм процесуального права та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної наразі ухвали.

Так, в судовому засіданні 13.12.2023 та 12.02.2024 судом досліджувалась відповідна заява ТОВ «Діджи Фінанс» та сторонами щодо неї надавались пояснення, а 12.02.2024 судом прийнято оскаржувану ухвалу про визнання кредитором саме ТОВ «Діджи Фінанс», як правонаступника АТ «Місто Банк» за результатами розгляду відповідної заяви про заміну сторони, що спростовує твердження розпорядника майна.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції про визнання грошових вимог ТОВ «Діджи Фінанс» до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга боржника не підлягає задоволенню у зв`язку її безпідставністю та необґрунтованістю, в той час як апеляційна скарга розпорядника майна боржника підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про визнання ТОВ «Діджи Фінанс» кредитором по відношенню до боржника на суму 34 720 622,06 грн, з яких 4 540,00 грн - вимоги першої черги, 34 716 082,06 грн - вимоги, забезпечені заставою боржника. В іншій частині вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп» залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Плюс Груп», арбітражного керуючого Коноплі Андрія Михайловича задовольнити частково.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 910/3105/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» кредитором по відношенню до боржника на суму 34 720 622,06 грн, з яких 4 540,00 грн - вимоги першої черги, 34 716 082,06 грн - вимоги, забезпечені заставою боржника.

4. Зобов`язати розпорядника майна внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

5. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у визнанні кредитором на суму 2 497 539,23 грн.

6. Справу № 910/3105/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 26.06.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко