Рішення

від 26.06.2024 по справі 168/472/24

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/472/24

Провадження № 2/168/215/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Малюти А.В.,

секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

за участю :

представника позивача - прокурора Нечаї О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури Новосада Юрія Олександровичав інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я, на лікування потерпілої від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

13 травня 2024 року керівник Ковельської окружної прокуратури Новосад Ю.О. ( далі Позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення 22044,33 грн. витрат, понесених закладом охорони здоров`я, на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Просив суд стягнути із ОСОБА_1 (далі - Відповідач) кошти , витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 22044.33 грн., які перерахувати в дохід Державного бюджету України суму 20442,15 грн, а в дохід місцевого бюджету- суму 1602.18 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначив, що Відповідач 22 листопада 2023 року близько 16.00 год. знаходився в кімнаті будинку АДРЕСА_1 . Під час сварки із ОСОБА_2 ,що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_1 кулаком правої руки умисно наніс потерпілій один удар в ліву частину голови. Внаслідок чого Відповідач наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта від 18 грудня 2023 року № 221 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Ухвалою від 31 січня 2024 року Старовижівського районного суду Волинської області у справі 168/2/24, яка не оскаржувалася і набрала законної сили, кримінальне провадження про обвинувачення Відповідача - ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частино 2 статті 125 КК України закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Підстава, яка покладена в основу прийняття ухвали від 31 січня 2024 року Старовижівського районного суду Волинської області у справі 168/2/24, не є реабілітуючою.

Разом з тим, досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12023035570000158 від 23 листопада 2023 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦРЛ КНП «Ковельське МТМО» в період з 22 листопада 2023 року по 04 грудня 2023 року. Кількість проведених ліжко днів 12. Вартість лікування хворої потерпілої ОСОБА_2 здійснювалося за рахунок місцевого бюджету Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради в сумі 1602.18 грн. та за рахунок коштів, отриманих від Національної служби здоров`я України в сумі 20442,15 грн.

Вказані витрати на лікування потерпілої під час досудового розслідування підозрюваним (обвинуваченим) Відповідачем ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодовано. Що змусило позивача звернутися до суду.

Враховуючи, що органами, уповноваженими державною здійснювати функції у спірних правовідносинах не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, що свідчить про їх бездіяльність, тому позов пред`явив прокурор. Бо ні уповноважені особи бюджету Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, ні КНП «Ковельське МТМО», ні Національної служби здоров`я України не здійснили жодних дій для захисту та відновлення порушених інтересів держави, повернення до бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину. Що підтверджує неналежне здійснення ними захисту інтересів держави.

На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Ковельська окружна прокуратура листом № 52/2-518 ВИХ-24 повідомилапозивачів про звернення до суду в їх інтересах із позовом.

Явка сторін по справі:

Представник позивача прокурор ОСОБА_3 позов підтримав із наведених у позові підстав. Просив його задовольнити. Вказав, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з цим, судовий збір за подання даного позову позивачем не був сплачений. Тому його слід стягнути з відповідача на користь держави. Проти заочного розгляду справи не заперечив.Представник Національної служби здоров`я України С.Карачун у судове засідання не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради, який діє на підставі довіреності № 3957/10-224 від 12 червня 2024 року, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Просив суд судовий розгляд провести без його участі. Позицію Ковельського МТМО щодо позову підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився без поважних причин. Повідомлявся належним чином, в тому числі викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заяв, клопотань не подав.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 223 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі

14 травня 2024 року ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 09 год. 30 хв. 18 червня 2024 року в приміщенні Старовижівського районного суду Волинської області.

18 червня 2024 року ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.10 год. 26 червня 2024 року в приміщенні Старовижівського районного суду Волинської області.

Одночасно здійснити виклик ОСОБА_1 в судове засідання на вищевказану дату та час шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Копію ухвали надіслано учасникам справи.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено,що Відповідач ОСОБА_1 22 листопада 2023 року близько 16.00 год. знаходився в кімнаті будинку АДРЕСА_1 . Під час сварки із ОСОБА_2 ,що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_1 кулаком правої руки умисно наніс потерпілій один удар в ліву частину голови. Внаслідок чого Відповідач наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта від 18 грудня 2023 року № 221 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Ухвалою від 31 січня 2024 року Старовижівського районного суду Волинської області у справі 168/2/24, яка не оскаржувала ся і набрала законної сили, кримінальне провадження про обвинувачення Відповідача - ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частино 2 статті 125 КК України закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Підстава, яка покладена в основу прийняття ухвали від 31 січня 2024 року Старовижівського районного суду Волинської області у справі 168/2/24, не є реабілітуючою.

Суд звертає увагу, що вказана підстава для закриття кримінального провадження відноситься до нереабілітуючих (тобто тих, які не знімають підозру, але звільняють від кримінальної відповідальності)підстав.

Судом встановлено, що досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12023035570000158 від 23 листопада 2023 року доведено, що потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦРЛ КНП «Ковельське МТМО» в період з 22 листопада 2023 року по 04 грудня 2023 року. Кількість проведених ліжко днів 12. Вартість лікування хворої потерпілої ОСОБА_2 здійснювалося за рахунок місцевого бюджету Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради в сумі 1602.18 грн. та за рахунок коштів, отриманих від Національної служби здоров`я України в сумі 20442,15 грн. Що також підтверджується листом від 24 січня 2024 року № 529/11-224 КНП «Ковельське МТМО» та інформацією про розмір витрат на лікування.

Судом встановлено, що вказані витрати на лікування потерпілої під час досудового розслідування підозрюваним (обвинуваченим) Відповідачем ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодовано. Що змусило позивача звернутися до суду.

Враховуючи, що органами, уповноваженими державною здійснювати функції у спірних правовідносинах не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, що свідчить про їх бездіяльність, тому позов пред`явив прокурор. Бо ні уповноважені особи бюджету Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, ні КНП «Ковельське МТМО», ні Національної служби здоров`я України не здійснили жодних дій для захисту та відновлення порушених інтересів держави, повернення до бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину. Що підтверджує неналежне здійснення ними захисту інтересів держави.

Також в судовому засіданні встановлено, що на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Ковельська окружна прокуратура листом № 52/2-518 ВИХ-24 повідомилапозивачів про звернення до суду в їх інтересах із позовом.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно представництва прокурором інтересів держави

Положеннями статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої єНаціональна служба здоров`яУкраїни, Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради прокурор посилався на те, що відповідно до Положення про Національну службу здоров`яУкраїни, затвердженого Постановою від 27 грудня 2017 року № 1101 КМУ Національна служба здоров`яУкраїни є центральним органом , який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. А відповідно до частини 5 пункту 14 вказаного Положення Національна служба здоров`яУкраїни забезпечує представництво інтересів в судах України та в інших органах через представників.

Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради, у склад якого входить Ковельська центральна районна лікарня, фінансується із місцевого бюджету, розпорядником якого є Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради. А заподіяння комунальним закладам охорони здоров`я матеріальної шкоди та невжиття заходів до відшкодування цієї шкоди особами, що її завдали, є порушенням економічних інтересів держави. Бо фінансування діяльності закладів охорони здоров`я, зокрема Комунального некомерційного підприємства «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, що спрямовуються до місцевих бюджетів.

Рішенням Ковельської міської ради від 28 листопада 2013 року № 44/43 затверджено Положення про фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради. Пунктом 1 даного Положення передбачено, що Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради є структурним підрозділом виконавчого комітету Ковельської міської ради. А відповідно до пункту 14 Положення вбачається, що Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради є юридичною особою. А даному випадку останнє є позивачем.

Тому суд висновує, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, вбачаючи наявність порушень інтересів держави в наслідок несплати з боку Відповідача витрат на лікування. Бо позивачам заподіяна шкода і які фінансуються за рахунок місцевого та державного бюджетів. Тому прокурор діяв в межах повноважень, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Приписи статті 131-1 Конституції України, статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;у разі відсутності такого органу.

Оскільки Національна службаздоров`я України,Фінансове управліннявиконавчого комітетуКовельської міськоїрадисамостійно не реалізували своє процесуальне право на подання позову, то у відповідності до положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 56 ЦПК України маються всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18 за схожих обставин. Окрім того, відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Ковельською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено позивачів про звернення із даним позовом до суду.

Таким чином наявні підстави для представництва інтересів держави у суді прокурором.

При наданні правової оцінки доведеності заявлених прокурором позовних вимог, суд виходить з такого.

Заправилами частини 1статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справине інакше як зазверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 82 ЦПК Українипередбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до пункту 7Постанови Пленуму ВСУ № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»від 18.12.2009розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Частиною 1 статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин,зобов`язанавідшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до частини 3 статті 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом наведеної норми матеріального права, обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Згідно зПостановою Пленуму ВСУ від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженихПостановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я».

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я» на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до приписів частин 1, 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Таким чином, з наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Прокурор зобов`язаний довести, що він звертався до органу, який представляє інтереси держави та, що цей орган погодився на таке представництво.

Судом встановлено, що позивачі - Національна служба здоров`я України, Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради надали згоду на здійснення представництва Ковельською окружною прокуратурою в суді та не зверталися до суду для стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Виходячи з наведеного, прокурором доведено підстави звернення до суду з даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач ОСОБА_1 22 листопада 2023 року близько 16.00 год. знаходився в кімнаті будинку АДРЕСА_1 . Під час сварки із ОСОБА_2 ,що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_1 кулаком правої руки умисно наніс потерпілій один удар в ліву частину голови. Внаслідок чого Відповідач наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта від 18 грудня 2023 року № 221 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Ухвалою від 31 січня 2024 року Старовижівського районного суду Волинської області у справі 168/2/24, яка не оскаржувала ся і набрала законної сили, кримінальне провадження про обвинувачення Відповідача - ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частино 2 статті 125 КК України закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Підстава, яка покладена в основу прийняття ухвали від 31 січня 2024 року Старовижівського районного суду Волинської області у справі 168/2/24, не є реабілітуючою. А, отже, суд висновує про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачів всього витрат у розмірі 22044.33 грн. Оскільки згідно інформації про розмір витрат на лікування сума 20442,15 грн. була понесена Національною службою здоров`я України, а сума 1602.18 грн. - Фінансовим управлінням виконавчого комітету Ковельської міської ради, то суд висновує таке. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму 20442,15 грн., які перерахувати в дохід Державного бюджету України суму 20442,15 грн, а в дохід місцевого бюджету- суму 1602.18 грн.

Щодо позовної вимоги про відшкодування витрат на лікування як належного способу захисту, то суд зазначає таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також - органи і особи, уповноважені захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

У пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 рокуу справі № 338/180/17 звернено увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Тому суд висновує, що звернення керівника Ковельської окружної прокуратури до суду з позовом у даному випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Бо уповноважені органи самостійно не звернулися до суду з позовною заявою. А лише орган прокуратури є тим суб`єктом , що має процесуальну можливість в даному випадку стягнути на користь держави кошти, витрачені лікувальним закладом на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.

Відповідач ОСОБА_1 , на виконання вимог частини першої статті 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів, які б спростовували позов. Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість та підставність позовних вимог, право позивача підлягає захисту у спосіб визначений у позовній заяві, тому позов необхідно задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з цим , судовий збір за подання даного позову позивачем не був сплачений.

Відповідно до частини 6статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги вимоги частини 6статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 3028,00 грн.,від сплати якого звільнений позивач за подання позову.

Керуючись статтями 4,12,13,76,81,89,141,258,259,263,265,273,280-284,289,354 ЦПК України,

статтями 1206 ЦК України,

статтею 23 Закону України «Про прокуратуру»,

суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Ковельської окружної прокуратури Новосада Юрія Олександровичав інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я, на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, задовольнити повністю.

Стягнутиз ОСОБА_1 :

- на користь Національної служби здоров`я України в дохід Державного бюджету України 20 442,15 (двадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 15 копійок) гривень (розрахунковий рахунок UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/ Шевченківський район/24060300, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, Казначейство України (ел. Адм.Подат);

- на користь Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради в дохід місцевого бюджету суму 1 602,18 (одна тисяча шістсот дві гривні 18 копійок) гривень (розрахунковий рахунок UA798999980314010544000003564 код класифікації доходів бюджету-інші надходження, одержувач коштів: ГУК у Волинській області/м.Ковель/24060300, код ЄДРПОУ:38009371).

А всього стягнути з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в розмірі22 044,33 (двадцять дві тисячі сорок чотири гривні 33 копійки) гривень.

Стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення ухвалене і надруковане 26 червня 2024 року, перебуваючи в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Орган, який звернувся до суду в інтересах держави:Ковельська окружна прокуратура, місцезнаходження: вул. Шевченка, 7, м. Ковель, Волинська область, 45000; тел.(0332)280841; e-mail:kovel_prok@pvo.gov.ua, Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ: 0290991523

Позивач:Національна служба здоров`я України, місцезнаходження: пр-кт Степана Бандери, 19, м.Київ, 04073; код ЄДРПОУ:42032422, e-mail: info@nszu.gov.ua, тел.(044)426-67-77. має Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС. Розрахунковий рахунок UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/ Шевченківський район/24060300, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, Казначейство України (ел. Адм. Подат).

Позивач:Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, місцезнаходження: вул. Степана Бандери,5, м. Ковель, Волинська область, 45008. Код ЄДРПОУ:02317913, e-mail:kovelmfu@kovelrada.gov.ua, тел.(03352)5-90-40, (розрахунковий рахунок UA798999980314010544000003564 код класифікації доходів бюджету-інші надходження, одержувач коштів: ГУК у Волинській області/м.Ковель/24060300, код ЄДРПОУ:38009371).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне некомерційне підприємство «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» Ковельської міської ради, місцезнаходження: вул.Олени Пчілки,4, м. Ковель, Волинська область, 45000; код ЄДРПОУ:01982940.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку невідомі.

Суддя А.В.Малюта