Рішення

від 19.06.2024 по справі 910/19944/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2024Справа №910/19944/23за позовом Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби

2. Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації

3. Чернівецької обласної адміністрації

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"

2. Комунального закладу "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 55 914,70 грн

Суддя Н.І. Зеленіна

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької обласної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", Комунального закладу "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 26.08.2021, №4 від 08.09.2021, №5 від 08.11.2021, №6 від 08.11.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 07.12.2021, №9 від 17.12.2021 до договору №31 від 29.03.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» та Комунальним закладом «Вижницька спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» надмірно сплачених коштів у сумі 55 914,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.02.2024.

22.02.2024 через діловодство суду від представника Комунального закладу "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" надійшов відзив на позовну заяву.

Через діловодство суду 26.02.2024 від Вижницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Комунального закладу "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука".

Протокольною ухвалою суду від 28.02.2024 відкладено підготовче засідання на 27.03.2024.

Через діловодство суду 29.02.2024 від представника Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення.

13.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" надійшов відзив на позовну заяву.

Через діловодство суду 18.03.2024 від Вижницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп".

Протокольною ухвалою суду від 27.03.2024 відкладено підготовче засідання на 30.04.2024.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2024.

Через систему "Електронний суд" 13.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду судовий розгляд відкладено на 19.06.2024.

В судовому засіданні 19.06.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" від 13.05.2024 про зупинення провадження у справі з підстав нерелевантності позовів; прокурор підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Західного офісу Держаудитслужби, Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької обласної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Комунального закладу "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 19.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На веб-сайті "ProZorro" Комунальний заклад "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" опублікував оголошення №UA-2021-02-15-001470-с про проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії із запланованим обсягом - 92 366 кВт*год, з терміном постачання до 31.12.2021, з очікуваною вартістю 252 159,18 грн.

Участь у відкритих торгах взяло два учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія".

За результатом проведення відкритих торгів переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" з остаточною пропозицією 209 921,69 грн з ПДВ.

29.03.2021 між Комунальним закладом "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (постачальник) укладено договір №31 про закупівлю електричної енергії на 2021 календарний рік, за змістом якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5-Електрична енергія (електрична енергія), кількість товару: 92 366 кВт/год (пункт 2 договору від 29.03.2021 №31).

Згідно пунктів 5.1, 5.18, 5.5 та 5.8 договору від 29.03.2021 №31 ціна становить 2,272716 грн/кВт*год з ПДВ, у тому числі ціна електричної енергії - 1,60 грн; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,29393 грн; податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,378786 грн.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатом аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У випадку коливання ціни електричної енергії на рику в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із частиною 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Пунктами 13.2, 13.7 договору від 29.03.2021 №31 визначено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Протягом 2021 року до договору від 29.03.2021 №31 вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод про зміну ціни на електричну енергію :

- додатковою угодою №1 від 31.03.2021 зазначено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 169 323,80 грн, 33 864,80 грн ПДВ, кількість товару 89 403 кВт/год;

- додатковою угодою №2 від 25.08.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.08.2021 буде становити 2,464524 з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №3 від 26.08.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.08.2021 буде становити 2,675484 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №4 від 08.09.2021 року (угода без дати) зазначено, що ціна електричної енергії з 01.09.2021 буде становити 2,907528 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №5 від 08.11.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.11.2021 буде становити 3,1395 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №6 від 08.11.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.11.2021 буде становити 3,414552 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №7 від 23.11.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.11.2021 буде становити 3,683376 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №8 від 07.12.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.12.2021 буде становити 3,978132 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №9 від 17.12.2021 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.12.2021 буде становити 4,340304 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №10 від 22.12.2021 зазначено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 169 182,09 грн, 33 836,42 грн ПДВ, кількість товару 64 726 кВт/год.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує на те, що внаслідок укладення додаткових угод до Договору від 29.03.2021 №31 ціна товару збільшилась на 91% від первинної ціни- з 2,272716 грн за 1 кВт/год до 4,340304 грн за 1 кВт/год, при цьому загальна кількість продукції зменшилась на 70% з 92 366 кВт/год до 64 765 кВт/год.

Крім того, внесення змін до договору в частині збільшення ціни продукції відбулось без належного документального підтвердження коливання ціни на ринку. Наведені обставини є порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди №№ 2-9 до договору від 29.03.2021 №31 та стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти у розмірі 55 914,7 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що сторонами було дотримано обмежень в частині строків збільшення ціни договору, які встановлені частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, збільшення ціни продукції відбулось на підстав належних доказів - довідок Харківської торгово-промислової палати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Щодо представництва інтересів позивача прокурором.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

Частина 3 статті 53 ГПК України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У даному спорі Прокурор визначив Західний офіс Держаудитслужби у якості органу, який має здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

За змістом абзацу 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У свою чергу, згідно з пунктом 1 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі Порядок).

За основними положеннями названого Порядку:

- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),

- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (пункт 2),

- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),

- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),

- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),

- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком» (пункт 27).

З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.

Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов`язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.

Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України «Про державні закупівлі» може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України.

Відповідно до пункту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно з додатком 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України від 02.06.2016 №23 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, відповідно до якого позивач-1 підпорядковується Держаудитслужбі та є її територіальним органом, основним завданням є реалізація повноважень Держаудитслужби на території, зокрема, Чернівецької області.

Отже, Західний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території, зокрема, Чернівецької області.

Вижницька окружна прокуратура листом від 23.11.2022 №50-2248 вих-22 повідомила начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Комунальним закладом "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та попросила повідомити окружну прокуратуру у строк до 15.12.2022 чи мало місце порушення вимог законодавства та інтересів держави під час здійснення закупівлі та у разі наявності порушень, про вжиті Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області заходи щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 2-9 до договору від 29.03.2021 №31 та повернення бюджетних коштів.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій листом від 23.12.2022 №132417-17/2816-2022 повідомило Вижницьку окружну прокуратуру, що Управлінням направлено пропозиції до Держаудитслужби щодо проведення моніторингу процедури закупівлі за номером №UA-2021-02-15-001470-с та після отримання погодження Держаудитслужби, Управління здійснить моніторинг зазначеної процедури закупівлі, інформація про що буде оприлюднена в електронній системі закупівель згідно законодавства у сфері закупівель.

17.01.2023 на платформі "ProZorro" оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером №UA-2021-02-15-001470-с, яким підтверджено, що додаткові угоди №2-9 до договору від 29.03.2021 №31 укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та в порушення умов пункту 5.8 розділу 5 договору від 29.03.2021 №31.

Прокурором на виконання приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Західного офісу Держаудитслужби лист №50-2248вих-22 від 23.11.2022, в якому детально викладено суть порушень, наведено відповідні норми законодавства та судової практики з питань представництва прокурором інтересів держави та наголошено на необхідності здійснення їх захисту самостійно органом Держаудитслужби у розумні строки.

У відповідь на вказаний лист Держаудитслужба повідомила, що позов до суду про визнання недійсним угод та стягнення коштів подаватись не буде.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За змістом частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Чернівецька обласна рада листом від 25.09.2023 №01-11/11-747 повідомила прокурора, що додаткові угоди до договору №31 від 29.03.2021 про закупівлю електричної енергії на погодження не надходили та інформацією щодо сутності цих угод не володіє, проте не матиме заперечень щодо представництва Вижницькою окружною прокуратурою інтересів держави в суді стосовно визнання цих додаткових угод недійсними та повернення бюджетних коштів.

Відповідно статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 5 частиною 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації є уповноваженим органом щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, проте в листі від 05.09.2023 №01-35/1871 повідомив прокурора, що Департаментом не вживалось жодних заходів щодо визнання спірних угод недійсними та стягнення з постачальника до бюджету безпідставно сплачених коштів за договором у розмірі 55 914,70 грн.

Згідно статті 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).

Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

У даному випадку, укладення спірних додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/989/18.

Порушенням інтересів держави є те, що сторонами договору під час проведення закупівлі електроенергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Укладення додаткових угод до Договору про закупівлю електроенергії за державні кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави в особі органу місцевого самоврядування, як розпорядника державних коштів, який в межах здійснення покладених на нього функцій зобов`язаний забезпечувати ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави і

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Закону України «Про публічні закупівлі» є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання бюджетних коштів.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Отже, прокурором встановлено, що Західним офісом Держаудитслужби, Департаментом освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецькою обласною адміністрацією не вжито необхідних заходів для повернення бюджетних коштів, безпідставно сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", що підтверджується вищевказаними листами.

Наведене вище свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, яке полягає в пасивній поведінці органу місцевого самоврядування, департаменту освіти та органу державного фінансового контролю.

Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 вказала, зокрема, таке:

- використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади;

- оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

З огляду на викладене, прокурор визначив належних позивачів та дотримався порядку звернення до суду з позовом.

Щодо позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (статті 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

При укладенні додаткових угод сторони керувались положеннями пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації), що і визначено сторонам в пункті 5.8 Договору.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Отже, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

В будь-якому разі постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 18.06.21 № 927/491/19 та підтверджений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21).

З матеріалів справи вбачається, що сторони домовились внести зміни до договору №31 від 29.03.2021 про закупівлю електричної енергії наступними додатковими угодами: №2 від 25.08.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.08.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 2,464524 з ПДВ за 1 кВт*год; №3 від 26.08.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.08.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 2,675484 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №4 від 08.09.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.09.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 2,907528 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №5 від 08.11.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.11.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 3,1395 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №6 від 08.11.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.11.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 3,414552 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №7 від 23.11.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.11.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 3,683376 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №8 від 07.12.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.12.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 3,978132 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою №9 від 17.12.2021, якою збільшено ціну електричної енергії з 01.12.2021 та встановили ціну електричної енергії у розмірі 4,340304 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" таке збільшення ціни було зумовлено коливанням ціни на електричну енергію, на підтвердження чого Комунальному закладу "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука" були направлені проекти спірних угод із ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати №1704/21 від 28.07.2021, №1826/21 від 10.08.2021, №2023/21 від 28.08.2021, №2414/21 від 04.10.2021, №2642/21від 22.10.2021, №2909/21 від 16.11.2021, №2953/21 від 19.11.2021, №3127/21 від 14.12.2021.

Суд зазначає, що передбачена умовами договору про постачання електричної енергії споживачу зміна умов цього договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику при проведенні процедури закупівлі, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/401/23.

Однак, таких доказів відповідачем надано не було.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).

Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до Договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Разом з тим, аналізуючи надані Відповідачем копії цінових довідок Харківської торгово-промислової палати суд встановив, що вони не містять діючої ринкової ціни на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення - тобто відсутні дані коливань.

Окрім того, що стосується доводів Відповідача стосовно того, що приписи пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, то суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 2 статті 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частиною 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із часинами 1, 2 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно пунктом 2 частини 5 статті Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 №922/2321/22.

Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 2,272716 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 4,340304 грн за 1 кВт/год з ПДВ, що становить 91 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, в той час як відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди №2 від 25.08.2021, №3 від 26.08.2021, №4 від 08.09.2021, №5 від 08.11.2021, №6 від 08.11.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 07.12.2021, №9 від 17.12.2021 до договору №31 від 29.03.2021 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди №2 від 25.08.2021, №3 від 26.08.2021, №4 від 08.09.2021, №5 від 08.11.2021, №6 від 08.11.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 07.12.2021, №9 від 17.12.2021 до договору №31 від 29.03.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків, то правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Комунальним закладом "Вижницька спеціалізована школа - інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука", мали регулюватись договором №31 від 29.03.2021, згідно якого ціна за одиницю електричної енергії складала 2,272716 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії за період з квітня 2021 року по грудень 2021 року споживачем фактично отримано 64726 кВт/год електричної енергії та сплачено згідно платіжних доручень загальну суму 203 018,51 грн з ПДВ, в той час підлягало сплаті 147 103,81 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 55 914,70 грн (203 018,51 грн - 147 103,81 грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути на розрахунковий рахунок обласного бюджету Чернівецької області, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької обласної адміністрації- задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 25.08.2021, №3 від 26.08.2021, №4 від 08.09.2021, №5 від 08.11.2021, №6 від 08.11.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 07.12.2021, №9 від 17.12.2021 до договору №31 від 29.03.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 36716332) та Комунальним закладом «Вижницька спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука» (код ЄДРПОУ 21433223).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, б. 6, код ЄДРПОУ 36716332) надмірно сплачені кошти у сумі 55 914 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 70 коп. на користь держави в особі Чернівецької обласної ради (отримувач Чернів.ГУК/Чернівецька обл./24060300; код ЄДРПОУ 37836095; банк отримувача: Казначейство України; IBAN: UA 288999980314060544000024001).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, б. 6, код ЄДРПОУ 36716332) на користь Вижницької окружної прокуратури (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UА378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 24 156 (двадцять чотири тисячі сто п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.06.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна