Рішення

від 12.06.2024 по справі 910/76/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2024Справа № 910/76/24За позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва (Україна, 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 14а) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (Україна, 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032945)

до 1) Акціонерного товариства "Укртелеком" (Україна, 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21560766)

2) Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19020407)

про визнання незаконними та скасування наказу і свідоцтва, скасування рішень державних реєстраторів та повернення захисної спору цивільного захисту до державної власності,

Суддя Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

від прокуратури -Константинова І.В.

від позивача Федорчук О.В. ,

від відповідача-1 - Родіонова О.В.,

від відповідача-2 - Ваховська І.Б.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства "Укртелеком" та Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання незаконним та скасувати наказ Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" від 20.03.2007 №320-В про оформлення за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) права власності на технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

- визнання незаконним та скасувати свідоцтво Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.03.2007 серія САВ №472927 про посвідчення права власності за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

- скасування рішення державного реєстратора КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довгої С.В. про державну реєстрацію права власності від 21.06.2007 у реєстраційний книзі №156П-20 за реєстровим № 8484-П та здійсненої на його підставі в Реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

- скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.01.2019 індексний номер №44939046, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на адміністративно-офісну будівлю з вбудованими спортивними, навчально- тренувальними приміщеннями площею 4482,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1736777380000, номер відомостей про речове право: 29750386).

- повернення державі в особі Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) захисну споруду цивільного захисту - сховище №100138 (нежитлові приміщення №№24-27 (№№ 37-40) групи приміщень №5 в літері "А") площею 45,6 кв.м по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2024 позовну заяву Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства "Укртелеком" до Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконними та скасування наказу і свідоцтва, скасування рішень державних реєстраторів та повернення захисної спору цивільного захисту до державної власності залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

10.01.2024 через відділ документообігу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, встановлених в ухвалі від 05.01.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.02.2024.

01.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-1.

05.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2.

09.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва на відзив відповідача-1.

12.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва на відзив відповідача-2

14.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив.

16.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Фонду державного майна України.

26.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва.

Підготовче засідання, яке відбулось 28.02.2024 протокольною ухвалою відкладено на 15.03.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/76/24 та призначено справу до розгляду по суті на 24.04.2024.

Під час судового засідання 24.04.2024 прокурор та представник позивача просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102040000089 від 20.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за фактом неналежного здійснення службових обов`язків службовими особами Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації при забезпеченні цивільного захисту на території Дніпровського району столиці.

Під час досудового розслідування встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з 1986 року перебуває захисна споруда цивільного захисту - сховище 11 класу №100138 (надалі - сховище №100138) по вул. Курнатовського (рішенням Київради від 04.11.2021 № 3133/3174 перейменовано на вул. Остафія Дашкевича), 20-а у м. Києві.

Так, рішеннями виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.10.1977 № 1503/18 та від 01.10.1978 № 1288/13 відведено Київській міській телефонній мережі земельні ділянки площами 0,48 га та 0,2 га під будівництво АТС по вул. Курнатовського, 20-а у м. Києві.

На цих земельних ділянках будівельним управлінням № 53 Тресту № 8 Київміськбуду у 1983-1984 роках збудовано чотирьох поверхову нежитлову будівлю - автоматичну телефонну станцію 512 загальною площею 4870 кв.м, що підтверджується актом Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту по вул. Курнатовського, 20-а у м. Києві від 29.12.1984, затвердженим рішенням виконкому Дніпровської ради народних депутатів від 30.12.1984 № 940.

У підвалі вказаної будівлі знаходиться сховище №100138, що підтверджується первинним паспортом сховища від 1985 року та його обліковою карткою, на яких є підписи уповноважених осіб Дарницького телефонного вузлу та печатка установи.

Відповідно до паспорту сховища №100138, складеного у жовтні 1985 року, сховище знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-а, належить Дарницькому телефонному вузлу Міністерства зв`язку УРСР, організація, яка проводила будівельно-монтажні роботи - БУ-53 Трест №8 Київміськбуду, призначення в мирний час - склад ТО, організація, яка експлуатує сховище в мирний час - Дарницький телефонний вузол, введено в експлуатацію у 1985 році, має загальну площу 54,84 кв.м., вбудоване в чотирьох поверхову будівлю (знаходиться в підвалі), розраховано на укриття 50 осіб.

Таким чином, сховище № 100138 загальною площею 54,84 кв.м по вул. Курнатовського (на даний час - Остафія Дашкевича), 20-а у м. Києві після його введення в експлуатацію передано на баланс Дарницького телефонного вузла.

Наказом Міністерства зв`язку УРСР від 17.11.1987 № 345 створено з 15.12.1987 Київське виробниче об`єднання електрозв`язку (ВО «Київелектрозв`язок») з включенням до його складу на правах структурних підрозділів Київської міської телефонної мережі, Печерського, Центрального, Дарницького, Подільського, Жовтневого телефонних вузлів, телефонно- телеграфної станції, ремонтно-будівельного управління, 91-ого загону ВОХР.

Наказом Міністерства зв`язку України № 87 від 23.06.1993 «Про проведення реформи організаційної структури в галузі зв`язку» перейменовано ВО «Київелектрозв`язок» в Київське міське підприємство електрозв`язку «Київелектрозв`язок» та створено Об`єднання електрозв`язку «Укрелектрозв`язок», до складу якого ввійшло ряд підприємств, зокрема і Київське міське підприємство електрозв`язку «Київелектрозв`язок».

Наказом Міністерства зв`язку України №168 від 29.11.1994 присвоєно Об`єднанню електрозв`язку скорочене найменування - «Укртелеком».

Міністром зв`язку України 30.05.1995 затверджено статут Українського об`єднання електрозв`язку «Укртелеком», відповідно до якого об`єднання засновано на державній власності, до складу якого ввійшло, у тому числі, Київське міське державне підприємство електрозв`язку «Київелектрозв`язок».

Відповідно до наказу Державного комітету зв`язку України від 11.02.1998 №30 вирішено реорганізувати Українське об`єднання електрозв`язку «Укртелеком» шляхом його перетворення в Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком» (УДПЕЗ «Укртелеком»). Згідно з даним наказом державні підприємства електрозв`язку, що входили до Українського об`єднання електрозв`язку «Укртелеком», зокрема, Київське міське державне підприємство електрозв`язку «Київелектрозв`язок», підлягали реорганізації до 01.07.1998, шляхом їх приєднання до УДПЕЗ «Укртелеком».

Пунктами 7, 8 вищевказаного наказу №30 визнано УДПЕЗ «Укртелеком» правонаступником Українського об`єднання електрозв`язку «Укртелеком», а також державних підприємств електрозв`язку, що підлягають реорганізації.

Відповідно до статуту УДПЕЗ «Укртелеком», зареєстрованого державною адміністрацією Старокиївського району м. Києва 06.04.1998, підприємство засновано на державній власності, яка передана йому на правах повного господарського відання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1999 № 948-р Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком» передане до сфери управління Державного комітету зв`язку та інформатизації України.

Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про. корпоратизацію підприємств» Державним комітетом зв`язку та інформатизації України видано наказ від 27.12.1999 № 155, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» створено ВАТ «Укртелеком» та затверджено його статут.

Згідно з п.5.1.1. Статуту Укртелеком є власником майна, переданого засновником у власність Товариства, як вклад до статутного капіталу.

Відповідно до 5.2. Статуту Укртелеком здійснює володіння, користування та розпорядженням належним йому майном згідно з законодавством України та цим Статутом.

На підставі зазначеного вище наказу від 27.12.1999 № 155 та Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ від 25.11.2003 № 2097 Фондом державного майна України 19.04.2005 сформовано Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Укртелеком».

Згідно із вказаним переліком Державний комітет зв`язку та інформатизації України 19.04.2005 передав до статутного фонду ВАТ «Укртелеком» об`єкти нерухомого майна Київської міської філії, у тому числі, технічну будівлю АТС-512, склад паливно-мастильних матеріалів, блок надвірних споруд (дизельна, гараж, бокси, водомірна) по вул. Курнатовського, 20-а у м. Києві, що обліковувались під інвентарними номерами 10023, 10023/1, 10023/2 (п.п. 87-89 Переліку).

Наказом Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.03.2007 №320-В вирішено оформити право колективної власності за ВАТ «Укртелеком» на об`єкти нерухомого майна, а саме технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м, що по вул.Курнатовського, 20-а у м. Києві.

Згідно з п. 2 наказу Головним управлінням комунальної власності міста Києва 20.03.2007 видано ВАТ «Укртелеком» свідоцтво серія САВ №472927 про право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. за вказаною адресою.

Як наголошено прокурором, до складу майнового комплексу ВАТ «Укртелеком», зокрема, до загальної площі технічної будівлі АТС-512, увійшло державне майно - сховище № 100138, яке знаходиться в підвальному приміщенні групи приміщень № 5 літери «А».

Оформлення права власності Головним управлінням комунальної власності міста Києва здійснювалося відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 «Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» на підставі наданих AT «Укртелеком» документів, зокрема довідки про те, що технічна будівля АТС-512, площею 4705,1 кв.м., інвентарний номер 10023, перебуває на балансі Київської міської філії товариства, та технічного паспорту цього приміщення, виготовленого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 25.07.2005.

На підставі свідоцтва про право власності від 20.03.2007 серія САВ №472927 та заяви ВАТ «Укртелеком» №13005 (НЖ-2007) від 18.06.2007 державним реєстратором КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» Довгою С.В. 21.06.2007 зареєстровано право колективної власності на технічну будівлю АТС-512 загальною площею 4705,1 кв.м. за ВАТ «Укртелеком», про що внесено запис до реєстрової книги №156П-20 за реєстровим №8484-П.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 14.06.2011 №8 ВАТ «Укртелеком» змінило своє найменування на ПАТ «Укртелеком», а рішенням загальних зборів від 22.04.2021 з ПАТ «Укртелеком» - на AT «Укртелеком».

На підставі рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської О.А. від 02.01.2019 №44939046 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» зареєстровано право власності на адміністративно-офісну будівлю з вбудованими спортивними, навчально-тренувальними приміщеннями, що розташована по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві площею 4482,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1736777380000, номер відомостей про речове право: 29750386).

Підставою для проведення державної реєстрації зазначено свідоцтво про право власності від 20.03.2007 серія САВ №472927 на технічну будівлю АТС-512, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 20.03.2007 №320-В.

До реєстраційної справи на об`єкт 1736777380000 долучено довідку від 05.11.2018 №29102018-002 та технічний паспорт ЕК «Lexstatus» на технічну будівлю АТС-512, відповідно до яких загальна площа будівлі з 4705,1 кв.м. зменшилась до 4689,7 кв.м. в результаті демонтування та влаштування перегородок, утеплення і оздоблення стін, а також довідку від 09.10.2020 та технічний паспорт ТОВ ЮК «Золоті ворота», відповідно до яких загальна площа спірної будівлі з 4689,1 кв.м. зменшилась до 4482,1 кв.м. у результаті уточнення лінійних розмірів, встановлення не несучих перегородок та перерахунку площ.

Відповідно до інформації Фонду державного майна України від 23.10.2023 №8238-23 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 №902-р «Питання управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі», ПАТ «Укртелеком» надав перелік державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі, який був складений за результатами інвентаризації станом на 30.09.2011. У Переліку станом на 30.09.2011 відсутня інформація про нерухоме майно - сховище №100138.

Згідно з інформацією КП «Київське бюро технічної інвентаризації» від 03.10.2023, наданою на запит прокурора, первинна реєстрація права власності на технічну будівлю АТС-512 (літ. «А») загальною площею 4705,10 кв.м. проведена за ВАТ «Укртелеком» на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.03.2007. За вказаною адресою захисна споруда цивільного захисту, як окремий об`єкт нерухомого майна на праві власності не реєструвалась.

Крім того, комунальним підприємством надано копії матеріалів технічних інвентаризацій з інвентаризаційних справ №№ 20004 і 136011 по вул. Остафія Дашкевича, 20-А, виконані станом на 2005 і 2012 роки. Також повідомлено, що за даними матеріалів зазначених інвентаризаційних справ будівля літера «А» побудована в 1984 році. Первинна технічна інвентаризація будівлі літера «А» за вказаною адресою проводилась 25.07.2005 на замовлення ВАТ «Укртелеком».

Так, за даними інвентаризаційної справи №20004, заведеної у 2005 році за заявою Київської міської дирекції ВАТ «Укртелеком» від 03.10.2003 № 01-07- 2208 про проведення основної інвентаризації майнового комплексу АТС-512, зокрема, поверхових планів будівель, журналів обміру площ будинку домоволодіння по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві складається з нежитлових будівель, зокрема: чотирьох поверхової нежитлової будівлі літ. «А» площею 4705,1 кв.м. (технічної будівлі АТС-512, рік побудови 1984 рік), літери Б площею 280,4 кв.м (блок надвірних споруд, рік побудови 1984 рік), літери В площею 32,9 кв.м (склад паливно-мастильних матеріалів, рік побудови 1984 рік), літери Г площею 69 кв.м (склад кабельної продукції, рік побудови 1984 рік).

При цьому, у підвалі нежитлової чотирьох поверхової будівлі літери «А» (будівля АТС-512) розташована група приміщень № 5, до якої відповідно до експлікації підрахунку площі будинку та поверхових планів відносяться приміщення №№ 24-27 загальною площею 45,6 кв.м., зокрема: № 24 (підсобна) площею 4,1 кв.м., № 25 (підсобна) площею 35,6 кв.м, №26 (підсобна) площею 2,7 кв.м., №27 (підсобна) площею 3,2 кв.м.

За даними інвентаризаційної справи № 136011 захисна споруда №100138 знаходиться в підвалі будинку літера А по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві, входить до групи приміщень № 5 (номери приміщень 24-27) зокрема: № 24 (тамбур) площею 4,1 кв.м., № 25 (основне) площею 35,6 кв.м, № 26 (допоміжне) площею 2,7 кв.м., № 26 а (аварійний лаз) площею 3,2 кв.м., № 27 (вбиральня) площею 3,2 кв.м. Всього площа по сховищу (частина групи приміщень №5) становить 48,8 кв.м.

Крім того, за даними інвентаризаційної справи приміщення №№ 2, 21-22, 35-36 (коридор, тамбур, сходові клітини, тамбур) загальною площею 57,5 кв.м. також відносяться до допоміжних приміщень захисної споруди.

В інвентаризаційній справі № 136011 міститься заява директора Київської міської філії ВАТ «Укртелеком» від 14.05.2012 №820000/21-2/1013 про проведення обстеження та виготовлення технічного паспорту на нежитлове приміщення (захисну споруду цивільної оборони) за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, 20-а, загальною площею 54,84 кв.м. та довідка філії про те, що сховище, яке розташоване за вказаною адресою, інвентарний номер №10023, обліковується на балансі філії як основні засоби, а його балансова вартість станом на 01.06.2012 становить 7105,94 грн.

Як наголошував прокурор, при порівнянні технічної документації, наданої КП «Київське бюро технічної інвентаризації» (зокрема плану поверхів будинку, характеристики будинку) та документації, що міститься в реєстраційній справі № 1736777380000, яка стала підставою для реєстрації за відповідачем (АТ «Укртелеком) права власності на будівлю по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києва, зокрема технічного паспорту, виготовленого 05.11.2018 ЕК «Lexstatus», вбачається, що частина зареєстрованих за відповідачем приміщень, розташованих у підвалі будинку фактично є сховищем № 100138, оскільки вони мають тотожну нумерацію, площу, розміщені в одному і тому ж місці, є частиною групи приміщень № 5. При цьому, приміщення № 24 тамбур визначено, як коридор (площа 4,1 кв.м.), № 25 основне - підсобне (35,6 кв.м.), № 26 допоміжне - коридор (2,7 кв.м), № 27 вбиральня - санвузол (3,2 кв.м.). Загальна площа вказаних приміщень складає 45,6 кв.м. (без врахування аварійного лазу площею 3,2 кв.м.),

Так, прокуром здійснено порівняння технічної документації, наданої КП «Київське бюро технічної інвентаризації» та технічного паспорту, який міститься в реєстраційній справі 1736777380000, виготовленого 09.10.2020 ТОВ ЮК «Золоті ворота», та встановлено, що приміщенню сховища № 24 (тамбур) тотожне приміщення № 37 (тамбур), № 25 (основне) - №38 (допоміжне), №26 (допоміжне) - №40 (умивальня), № 27 (вбиральня) - №39 (туалет). Загальна площа вказаних приміщень складає 45,6 кв.м, без врахування аварійного лазу площею 3,2 кв.м, який відсутній в експлікації приміщень технічного паспорту, виготовленого ЕК «Lexstatus».

Таким чином, прокурор посилався на те, що АТ «Укртелеком» незаконно включило до складу належної йому будівлі та зареєструвало за собою право власності на нежитлові приміщення №№ 37-40 групи приміщень №5 в літері «А» площею 45,6 кв.м. (в технічному паспорті БТІ приміщення №№ 24-27 площею 48,8 кв.м.), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, 20-а, які фактично є приміщеннями сховища №100138, які в силу закону не можуть вибувати з державної власності.

У відзиві на позовну заяву АТ «Укртелеком» посилалося на обрання прокурором неправильного та неефективного способу захисту (звернення з негаторним позовом). Також відповідач наголосив на відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором, оскільки сама по собі обставина незвернення ФДМУ із позовом, не свідчить про неможливість виконання функцій із захисту інтересів держави. Одночасно відповідач звернув увагу на відсутності доказів, що позивач є власником або титульним володільцем приміщень сховища 10038, яке не є об`єктом нерухомого майна, а є складовою частиною Технічної будівлі і належить відпловідачу.

Заперечуючи проти пред`явленого позову, Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив, що за результатами розгляду документів підстав для відмови в оформленні свідоцтва на право власності АТ «Укртелеком» на спірне нерухоме майно не було. Отже, наказ та свідоцтво, що оскаржуються, видавалися в межах компетенції Головного управління та відповідно до вимог діючого законодавства.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами 1,2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 145 Господарського кодексу України (далі - ГК України) правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній станом на 19.04.2005) перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній станом на 19.04.2005) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Фондом державного майна України 19.04.2005 сформовано Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Укртелеком».

Згідно із Переліком майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Укртелеком», сформованого підставі наказу 27.12.1999 № 155 Державного комітету зв`язку та інформатизації України щодо створення ВАТ «Укртелеком» на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» та затвердження його статуту, та Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097, Державний комітет зв`язку та інформатизації України 19.04.2005 передав до статутного фонду ВАТ «Укртелеком» об`єкти нерухомого майна Київської міської філії, у тому числі, технічну будівлю АТС-512, склад паливно-мастильних матеріалів, блок надвірних споруд (дизельна, гараж, бокси, водомірна) по вул. Курнатовського, 20-а у м. Києві, що обліковувались під інвентарними номерами 10023, 10023/1, 10023/2 (п.п. 87-89 Переліку).

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній станом на 19.04.2005) приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, захисні споруди цивільної оборони.

До захисних споруд цивільної оборони належать сховища та протирадіаційні укриття (ст. 10 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» у редакції, чинній станом на 19.04.2005).

Отже, споруди цивільної оборони належать до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

Досліджуючи волевиявлення позивача на відчуження цього приміщення суд враховує, що воля власника може виражатися лише в таких діях відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування, які не заборонені законодавством та відповідають інтересам держави, суспільства чи територіальної громади. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 23.01.2019 у справі №916/2130/15.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №910/8413/21 Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння.

Окрім цього, за висновками Верховного Суду, проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися, як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справах №923/197/18 і №923/576/18, від 01.10.2020 у справах №924/647/18, №912/1672/18, від 18.03.2021 у справі №924/592/20, від 12.10.2021 у справі №924/1431/20).

Разом із цим, вимога про визнання наказу незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до повернення спірного майна в цій справі. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 та постановах Верховного Суду від 21.02.2023 у справі № 922/1057/20, від 07.03.2023 у справі № 911/632/19, від 29.08.2023 у справі № 910/7213/22, від 12.03.2024 у справі №918/7/23.

Водночас, позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність наказу без заявлення вимог про визнання його незаконним та скасування, оскільки такий наказ, за умови його невідповідності закону, не зумовлює правових наслідків, на які він спрямований. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палата Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна» від 20.03.2007 №320-В про оформлення за Акціонерним товариством «Укртелеком» права власності на технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. по вул. Остафія Дашкевича, 20-А у м. Києві.

Зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що прокурор також просив скасувати рішення державного реєстратора КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довгої С.В. про державну реєстрацію права власності від 21.06.2007 у реєстраційний книзі №156П-20 за реєстровим № 8484-П та здійсненої на його підставі в Реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві; скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.01.2019 індексний номер №44939046, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на адміністративно-офісну будівлю з вбудованими спортивними, навчально- тренувальними приміщеннями площею 4482,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1736777380000, номер відомостей про речове право: 29750386).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єкти цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні регулювався Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб (затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839, втратила чинність у 2012 році).

Відповідно до п 1.6 Інструкції № 121 державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.

Додаток № 1 до Інструкції № 121 визначав перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадилась державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. До них належали, зокрема, накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об`єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об`єктів акціонерним товариствам (п. 16 додатку № 1).

Як наголошував Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна (далі - Положення), що затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 «Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна», до Головного управління комунальної власності м. Києва подавався наступний пакет документів: - заява Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» від 31.08.2005 № 15694. - довіреність ВАТ «Укртелеком» від 15.03.2006. - довідка ВАТ «Укртелеком» від 06.12.2006 № 41-697. - технічна документація БТІ від 17.11.2006. Загальні документи ВАТ «Укртелеком»: - довідка Київського міського управління статистики від 10.10.2003 № 13120. - Наказ Державного комітету зв`язку та інформації України від 27.12.1999 № 155 «Про створення ВАТ «Укртелеком» та затвердження його статуту». - статут ВАТ «Укртелеком», затверджений державним комітетом зв`язку та інформації України (наказ від 27.12.99 № 155). - наказ від 14.05.2004 № 173 ВАТ «Укртелеком», «щодо реалізації рішень загальних зборів акціонерів». - наказ від 21.05.2004 № 125 ВАТ «Укртелеком», «щодо реалізації рішень загальних зборів акціонерів». - перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Укртелеком». - Свідоцтво про державну перереєстрацію ВАТ «Укртелеком» від 05.01.2000 № 02256. - довідка спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про взяття на облік платника податків - ВАТ «Укртелеком» від 02.04.2002 № 104. - статут ВАТ «Укртелеком» (нова редакція), затверджений Фондом державного майна України 29.03.2001. - положення про Київську міську дирекцію ВАТ «Укртелеком», затверджене наказом державного комітету зв`язку та інформації України від 26.04.200 № 68 (додатки). - довіреність ВАТ «Укртелеком» від 02.01.2007. - довіреність ВАТ «Укртелеком» від 28.12.2006.

При цьому, в жодному з перелічених документів не зазначалося окремо інформації щодо сховища цивільного захисту № 100138.

У пункті 1 частини 1 статті 32 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на час розгляду справи) визначено, що сховище - це герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом виключення або зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, що можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, застосування зброї масового ураження та звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

Частиною 12 статті 32 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на час розгляду справи) передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню). Приватизація (відчуження) споруд подвійного призначення державної та комунальної власності здійснюється за умови збереження їх функціонального призначення для укриття населення. Власник (балансоутримувач) споруди подвійного призначення зобов`язаний забезпечити збереження функціонального призначення такої споруди для укриття населення. У разі зміни власника новим власником має бути збережено функціональне призначення такої споруди для укриття населення.

Разом з тим, зміст частини 16 статті 32 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на час розгляду справи) не виключає існування різних форм власності на захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття, передбачаючи натомість можливість доступу користувачів до таких споруд.

Так, статтею 20 Кодексу цивільного захисту України (в редакції станом на час розгляду справи) визначено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, до яких серед іншого належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджений "Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку" (далі - Порядок №138), в якому визначено, що обліку підлягають усі захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності (пункт 15), облік фонду захисних споруд ведеться у паперовому та електронному вигляді (пункт 16), облік фонду захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі (пункт 17), паперовий облік фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення паспорта захисної споруди, облікової картки захисної споруди, ведення книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зразки яких визначаються МВС (пункт 18), паспорт та облікова картка захисної споруди складаються балансоутримувачем після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна (пункт 20), ДСНС веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд.

У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 918/938/22 при розгляді подібних правовідносин також звернуто увагу на наведені норми Кодексу цивільного захисту України та положення Порядку в редакції станом на час розгляду справи.

Отже, чинне законодавство наразі не обмежує право власності на об`єкти цивільного захисту лише державною чи комунальною формою, та як слідує з наведених вище норм законодавства допускається також і приватна власність на зазначені об`єкти.

Крім того, законодавцем визначено вимоги щодо утримання, обліку та використання захисних споруд цивільного захисту, зокрема і тих, що перебувають у приватній власності, запроваджено державний нагляд (контроль) щодо виконання заходів із забезпечення суспільних інтересів у сфері цивільного захисту населення та запроваджено відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту.

Під час розгляду справи АТ «Укртелеком» підтверджувало, що в підвалі Технічної будівлі частина приміщень групи №5 (прим №№24-27), площею 48,8 кв.м. відносяться до захисної споруди цивільного захисту - сховище №100138, і відповідно до облікових карток сховища, призначений для укриття найбільш працюючої зміни об`єкта АТС-510, працівників центру телекомунікаційних послуг №3. Сховище розраховане на 50 працівників.

Так, сховище №100138, як захисна споруда цивільного захисту обліковується з 1986 року у відділі з питань цивільного захисту Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в м. Києві.

Наразі, за поясненнями АТ «Укртелеком», під час повітряних тривог, сховище 10038 використовується за цільовим призначенням, а саме для укриття працівників, які знаходяться в цій будівлі; кількість людей, які можуть там перебувати обмежена 50 людьми. Доказів використання сховища не за цільовим призначенням матеріали справи не містять.

У той же час, як слідує зі змісту пред`явлених позовних вимог, прокурор просив скасувати рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за АТ "Укртелеком" на всю адміністративно-офісну будівлю з вбудованими спортивними, навчально-тренувальними приміщеннями загальною площею 4482,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

Разом із цим, нормативно-правове обґрунтування пред`явлених позовних вимог стосується лише незаконності передачі АТ "Укртелеком" права власності на сховище №100138 площею, 48,8 кв.м., що розташоване в підвалі такої будівлі.

У такий спосіб, АТ "Укртелеком" буде позбавлено права власності на всю адміністративно-офісну будівлю з вбудованими спортивними, навчально-тренувальними приміщеннями загальною площею 4482,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві, за відсутності на те правової підстави.

До того ж, прокурор у письмових поясненнях зазначав, що згідно з інвентаризаційною справою № 20004 сховище №100138 виключено з загальною площі будівлі, та є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором правових підстав для скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за АТ "Укртелеком" на весь об`єкт нерухомого майна, загальною площею 4482,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

Одночасно, враховуючи що наразі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про реєстрацію 02.01.2019 за AT «Укртелеком» права власності на адміністративно-офісну будівлю з вбудованими спортивними, навчально-тренувальними приміщеннями по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві площею 4482,1 кв.м., суд вважає необґрунтованою та неефективною позовну вимогу про скасування минулого рішення від 21.06.2007 державного реєстратора КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Довгої С.В. про державну реєстрацію права власності.

Поряд із цим, як установлено судом вище, спірне нерухоме майно - сховище №100138, площею 45,6 кв.м, не вибувало з власності держави, проте наразі згідно з рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію право власності останнє зареєстровано на праві власності за АТ «Укртелеком» у складі адміністративно-офісної будівлі з вбудованими спортивними, навчально-тренувальними приміщеннями по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) дійшла висновку про те, що оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення.

Так, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

З огляду на наведене вище, задоволення позовної вимоги про повернення державі в особі Фонду державного майна України захисної споруди цивільного захисту - сховища №100138, площею 45,6 кв.м по вул. Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві, за наявності нескасованої державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно за АТ «Укртелеком», не відновить права власника - держави, на вказане сховище №100138.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Щодо похідної від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення (наказу) органу місцевого самоврядування позовної вимоги про визнання незаконним та скасування свідоцтва Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.03.2007 серія САВ №472927 про посвідчення права власності за Акціонерним товариством "Укртелеком" (бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 21560766) на технічну будівлю АТС-512 площею 4705,1 кв.м. по вулиці Остафія Дашкевича, 20-а у м. Києві, суд зауважує наступне.

За своєю правовою природою свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Свідоцтво видається на підтвердження існування права на підставі, наприклад, рішення органу місцевого самоврядування, і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Якщо правова підстава, у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то таке рішення не породжує в його сторін прав, а відтак, свідоцтво як посвідчувальний документ втрачає свою юридичну силу і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє (постанова Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 911/1657/18).

При цьому Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі № 361/953/16-ц вказано, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, яка його отримала, щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Натомість, оскільки основні позовні вимоги не підлягають задоволенню, визначена прокурором в якості похідної позовної вимоги вимога про скасування свідоцтва про право власності також не підлягає задоволенню.

Щодо заперечень АТ «Укртелеком» із приводу відсутності повноважень на представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України прокурором, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

За змістом ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктом управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до п.п. 1, 5 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду належить, в тому числі, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Із матеріалів справи слідує, що Дніпровська окружна прокуратура м. Києва зверталася до Фонду державного майна України про виявлені порушення інтересів держави із листами від 30.11.2022 № 10.54-50-6163вих-22, від 04.10.2023 №50-7563вих-23, від 18.12.2023 №50-9478вих-23.

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 21.12.2023 № 10-33-33345 претензійно - позовна робота щодо відновлення прав держави на майно не здійснювалася, однак Фонд зауважив про необхідність вжиття заходів прокурором з метою повернення оспорюваного майна у державну власність.

Таким чином, суд дійшов висновку про дотримання прокурором передбаченої статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені прокурором витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.06.2024

Суддя Мандичев Д.В.