Рішення

від 19.06.2024 по справі 912/978/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокуСправа № 912/978/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянуву відкритому судовому засіданні справу №912/978/24

за позовом: Акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А." (RUR GROUP S.A.), Беш, 71, Гюненберг, Женева, Швейцарська Конфедерація, 6331

до відповідача:Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул. Житня, 14, будівля, 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача - Турчанов О.В., ордер серія ВА №1078403 від 16.04.2024, посвідчення адвоката №278 від 07.05.2018;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Акціонерне товариство "РУР ГРУП С.А." (RUR GROUP S.A.) (далі - АТ "РУР ГРУП С.А.", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (відповідач) про стягнення завданих збройною агресією збитків у розмірі 47 650 500,00 грн, що відповідає 1 303 044,14 дол США.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та за фактом обстрілу Кіровоградської області 03.05.2023, було пошкоджено майно АТ "РУР ГРУП С.А.". Розмір заподіяних збитків, який визначено у відповідності до Методики, яка затверджена Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18 жовтня 2022 № 3904/1223, складає 47 650 500,00 грн або 1 303 044,14 дол США, що є реальними збитками, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Ухвалою суду від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/978/24 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

16.05.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.06.2024.

12.06.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 19.06.2024.

19.06.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю

Відповідач участі в засіданні суду не брав, відзиву на позов не подав, про поважність причин вказаного не повідомив.

Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, що слідує з наступного.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.92.

У зв`язку з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII .

Листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

За наведених обставин, відповідач повідомлявся про дату, час і місце проведення судових засідань у справі № 912/978/24 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 122 ГПК України. Роздруківки відповідних оголошень долучено до матеріалів справи (а.с. 186-189, 194-196).

Призначення дати підготовчого засідання та дати з розгляду справи по суті здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Крім того, всі процесуальні документи суду по даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Також позивач направив на адресу посольства Російської Федерації у Республіці Польша копію позовної заяви з додатками, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи фіскальні чеки органу поштового зв`язку (а.с. 166).

Наведене вище дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача щодо розгляду справи є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи. Тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Більш того, у процесуальних документах у справі суд повідомив сторін, включаючи відповідача, про можливість участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про подачу документів в електронному вигляді через електронний суд та про можливість суду розглянути справу у разі неподання відзиву і за відсутності в засіданнях суду представників сторін. Зазначене свідчить про забезпечення сторонам з боку суду належних умов для реалізації ними своєї участі у справі та про їх інформованість щодо наслідків не вчинення відповідних дій.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 9 ст. 165 та частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі вищевикладеного, суд розглядає справу за відсутності в засіданні суду представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

Акціонерне товариство "РУР ГРУП С.А" (RUR GROUP S.A.) є юридичною особою, створеною за законодавством Швейцарської Конфедерації, та взятий в Україні на облік платників податків під індивідуальним податковим номером 880018671, що підтверджується витягом з торгівельного реєстру кантону Цуг (Швейцарія), довідкою 34-ОПП від 24.12.2021№ 2111231400013 (а.с. 154, 175-177).

16.06.1998 між юридичними особами Відкрите акціонерне товариство "Інтерресурси", як продавцем, і АТ "РУР ГРУП С.А" (покупець) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, за умовами якого позивач набував у власність нерухоме майно ідеальною часткою 99/100, а саме - нафтобаза, до складу якої входять автозаправочні станції, що розташовано за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 11 (а.с. 159-162).

Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 345 від 17.04.2012 оформлено право власності з видачею свідоцтва АТ "РУР ГРУП С.А" на 99/100 ч. комплексу будівель по вул. Мурманській,11 в м. Кіровограді (а.с. 132, 147 на звороті -148).

Право власності АТ "РУР ГРУП С.А" на вказаний комплекс будівель зареєстровано, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 17.05.2012 та Витягом з Державного реєстру речових прав від 28.03.2024 (а.с. 133, 151).

На об`єкт оформлено технічний паспорт, який містить у собі основні характеристики та відомості, що характеризують об`єкт нерухомості і його складові (а.с. 134-147).

Щодо земельної ділянки, на якій розміщено вказаний об`єкт, АТ "РУР ГРУП С.А" оформлено право постійного користування, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР № 001934 від 15.01.1999 та зареєстровано таке право у Державному реєстрі речових прав (а.с. 150, 152-153).

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3510166900:30:176:0032, площа 15,9905 га.

На підставі договору оренди від 19.06.1998 нерухоме майно за адресою по вул. Мурманська, 11, м. Кіровоград передано в оренду Закритому акціонерному товариству "Рур груп С.А." (а.с. 163-165).

Адреса місцезнаходження майна змінена внаслідок зміни найменування міста та вулиці, а саме: м. Кропивницький, вул. Виставкова, 11.

Як зазначає позивач, 03.05.2023 підрозділи збройних сил та інших силових відомств російської федерації здійснили обстріл території Кіровоградської області, попередньо БпЛА "Shahed 136", в результаті якого близько 02 годин 55 хвилин вказаний БпЛА влучив по належній RUR GROUP S.A. нафтобазі за адресою: м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, буд. 11.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 03.05.2023 за фактом обстрілу території Кіровоградської області попередньо БпЛА "Shahed 136", в результаті якого вказаний БпЛА влучив по території нафтобази позивача, Слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 22023120000000072 за ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) (а.с. 174).

Постановою прокурора від 14.12.2023 матеріали кримінального провадження №22023120000000072 від 03.05.2023 об`єднані з матеріалами іншого кримінального провадження від 16.02.2023 №22023120000000022 і об`єднаному кримінальному провадженню присвоєний номер №22023120000000022, про що представника позивача повідомлено листом старшого слідчого в ОВС УСБУ в Кіровоградській області Р. Бондарова від 14.12.2023 № 61/СВ/72-1/2023/нт (а.с. 131).

Внаслідок влучання БпЛА по нафтобазі виникла пожежа, що підтверджується складеним комісійно за участі рятувальників служби цивільного населення Актом про пожежу від 03.05.2023 (а.с. 173).

Експертним висновком Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № В-132 від 04.05.2023 здійснено фіксування стану основних засобів пошкоджених внаслідок ворожої атаки БпЛА 03.05.2023 р. та, зокрема, відзначено факт руйнування майна - резервуари:

-Вертикальний резервуар V=200 м.куб, інвентарний номер 10. Резервуар вертикальний, сталевий для зберігання нафтопродуктів. Фарбований, зі сходами майданчиками для обслуговування резервуару, обладнаний всіма необхідними запобіжними та дихальними клапанами, присутні люки, трубопровідна арматура. Резервуар зруйнований, оплавлений вогнем, металева поверхня резервуару деформована та розірвана, алюмінієві кришки розплавлені, металеві магістральні труби отримали деформацію, засувки почали текти.

-Вертикальний резервуар V=3000 м.куб, інвентарний номер 17. Резервуар вертикальний, сталевий для зберігання нафтопродуктів Фарбований, зі сходами майданчиками для обслуговування резервуару, обладнаний всіма необхідними запобіжними та дихальними клапанами, присутні люки, трубопровідна арматура. Резервуар та фундамент під ним, зруйновані, оплавлений вогнем, металева поверхня резервуару деформована та розірвана. Біля фундаменту після вибуху з`явилась воронка. Під час горіння резервуару обгоріли поруч стоячі резервуари. Всі металеві магістралі резервуару пошкоджені, деформовані, розірвані.

Вертикальний резервуар V=5000 м.куб, інвентарний номер 67. Резервуар вертикальний, сталевий для зберігання нафтопродуктів. Фарбований, зі сходами майданчиками для обслуговування резервуару, обладнаний всіма необхідними запобіжними та дихальними клапанами, присутні люки, трубопровідна арматура. В резервуарі пробита криша, БпЛА влетіло всередину резервуару, масляний (а.с. 121-130).

Орендарем ЗАТ "РУР ГРУП С.А." в рамках проведення позапланової інвентаризації станом на 04.05.2023 та з метою уточнення та визначення кількості втрачених основних засобів та необоротних активів внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, а саме через влучання ворожих БпЛА в об`єкти, за результатами візуального огляду орендованих основних засобів та малоцінних необоротних активів, власником яких є АТ "РУР ГРУП С.А", які знаходяться на бухгалтерському обліку Кіровоградської нафтобази, встановлено характер пошкоджень, які зафіксовано в Акті від 28.05.2023 (а.с. 167-168).

У відповідності до висновків Акта комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 23.12.2023, підписаного членами комісії, створеної на підставі рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 25.10.2022 № 764 та затвердженого Головою комісії з обстеження О. Вергуном - за результатами обстеження нафтобази та резервуарів для зберігання пального, що розташовані в місті Кропивницькому по вулиці Мурманській, 11, встановлено, що в результаті ворожої атаки БпЛА, яка відбулася 03.05.2023, повністю знищено резервуари № 10, № 16, № 17, пошкоджено та не підлягають відновленню резервуари № 9, № 15, № 67. Також, знищено і пошкоджено основні засоби і малоцінні необоротні активи, знищено світлі нафтопродукти та компоненти виробництва пального, перелік яких наведено у даному Акті. (а.с. 169-172).

З метою визначення у вартісному виразі потреб у витратах, необхідних для відновлення майна, а саме споруд та обладнання, які належать АТ "РУР ГРУП С.А.", що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії та знаходяться за адресою: м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова (колишня назва: Мурманська), 11, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних інстанцій, RUR GROUP S.A. на підставі договору від 01.08.2023 № 011/0823 замовлено, а суб`єктом оціночної діяльності приватним підприємством "Міжрегіональний консалтинговий центр "Паритет" складено відповідний Звіт (дата завершення складення звіту 22.12.2023) (а.с. 10-120).

Згідно висновків оцінювача ринкова вартість потреб у витратах, необхідних для відновлення майна, а саме споруд та обладнання, які належать RUR GROUP S.A. станом на 03 травня 2023 року склала 47 650 500 (сорок сім мільйонів шістсот п`ятдесят тисяч п`ятсот) гривень без ПДВ, або 1 303 044,14 (один мільйон триста три тисячі сорок чотири) долари США 14 центів за курсом НБУ станом на дату оцінки, без ПДВ.

На підставі викладеного та посилаючи на те, що вартість потреб у витратах, необхідних для відновлення знищеного та пошкодженого майна позивача у розмірі 47 650 500 грн. або 1 303 044,14 дол. США, внаслідок військової агресії Російської Федерації (відповідача у справі) проти України - є реальними збитками RUR GROUP S.A., позивач просить стягнути такі збитки з держави агресора - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

Пункт 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

За змістом ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 3 наведеної норми передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Указ Президента України затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-IX.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні та додатковому доказуванню не підлягає.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач є власником нерухомого майна - комплексу будівель (нафтобаза), які розташовано за адресою: м. Кропивницький, вул. Виставкова, 11 на земельній ділянці кадастровий номер 3510166900:30:176:0032. Право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано в установленому законодавством України порядку.

Вказане майно використовувалось для господарської діяльності, що підтверджується укладеним договором оренди від 19.06.1998 - зберігання та оптова торгівля нафтопродуктами.

03.05.2023 під час обстрілу Кіровоградської області сталось влучання по нафтобазі позивача (попередньо БпЛА), по факту чого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 22023120000000072 за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).

Внаслідок влучення БпЛА по нафтобазі виникла пожежа, якою було знищено та пошкоджено майно позивача, про що компетентними особами складено Акт про пожежу та документи щодо фіксації пошкоджень майна.

Згідно із ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 № ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України закріплено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Стаття 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року передбачає, що цивільні об`єкти не повинні бути об`єктом нападу або репресалій. У разі сумніву в тому, чи не використовується об`єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об`єкт використовується в цивільних цілях.

Згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Таким чином, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

При цьому, залучення Міністерства юстиції Російської Федерації, як відповідного органу державної влади, що діє від імені відповідача, є обґрунтованим, оскільки статус міністерства юстиції РФ в якості особи, через яку діяв відповідач, відповідає функціям і завданням зазначеного органу в системі органів державної влади РФ. В той же час, реалізація державної політики держави-агресора щодо агресивної війни проти України не обмежується діяльністю вказаного міністерства.

Отже, заподіяння шкоди позивачу сталося внаслідок саме дій Російської Федерації (відповідача), а відтак, такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженням позивачем свого майна. Наведене свідчить про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди. Пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції відповідає положенням матеріального закону та являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 вказаного Порядку Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022 №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі Методика).

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності.

Результат проведення оцінки збитків має вартісний вираз (п. 2 розділу І Методики).

Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження) (п. 7 розділу І Методики).

Отже, Методикою визначено два шляхи оцінки збитків: (1) шляхом проведення незалежної оцінки збитків або (2) за результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб`єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою (абзац 2 п. 7 розділу І Методики).

На підтвердження розміру понесених збитків позивач подав до суду складений суб`єктом оціночної діяльності приватним підприємством "Міжрегіональний консалтинговий центр "Паритет"" на замовлення RUR GROUP S.A. у відповідності до Методики № 3904/1223 Звіт про визначення у вартісному виразі потреб у витратах, необхідних для відновлення майна, а саме споруд та обладнання, які належать АТ "РУР ГРУП С.А." (RUR GROUP S.A., UID CHE-100.925.157), що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії та знаходяться за адресою: м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова (колишня назва: Мурманська), 11, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних інстанцій (далі - Звіт).

Згідно вказаного Звіту, ринкова вартість потреб у витратах, необхідних для відновлення майна, а саме споруд та обладнання, які належать АТ "РУР ГРУП С.А." станом на 03.05.2023 складає 47 650 500,00 грн без ПДВ, що еквівалентно 1 303 044,14 доларів США за курсом НБУ станом на дату оцінки 03.05.2023.

Суд встановив, що оцінка майна згідно вказаного Звіту проведена у відповідності до Методики та законодавства України щодо оцінки майна, а тому такий Звіт оцінюється судом як належний та допустимий доказ відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України.

З урахуванням викладеного в сукупності, є підтвердженим розмір заподіяних позивачу, які становлять 47 650 500,00 грн, що еквівалентно 1 303 044,14 доларів США.

Щодо судового імунітету.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Отже, вказаний Закон встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Водночас, як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст.11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12) передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак, ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.

У рішенні від 14.03.2013 у справі "Олєйніков проти Росії" Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються "відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її", і суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції (п.68, п. 31).

Особливістю правового статусу держави, як суб`єкта міжнародних відносин, є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права "рівний над рівними має влади і юрисдикції". Однак, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни.

У даному випадку судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом

Станом на час ухвалення рішення суду у даній справі Російська Федерація не виконала приписів (вимог) ні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року, ні наказу Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року, та продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об`єктів у порушення норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року до них.

Суд керується тим, що дії Російської Федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни. Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Російська Федерація, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії, у тому числі юридичній особі, яка здійснює свої господарську діяльність на території України.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету викладена у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, від 22.06.2022 у справі №311/498/20, від 12.10.2022 у справі №463/14365/21 Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22.

Також, у відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії Російської Федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У постановах Верховного Суду у справі № 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022 висловлено правову позицію, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Отже, у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на території України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

З підстав вищевикладеного, враховуючи встановлені у справі обставини та вимоги вищезазначених правових норм, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції на користь АТ "РУР ГРУП С.А." (RUR GROUP S.A.) завданих збройною агресією збитків у розмірі 47 650 500,00 грн, що відповідає 1 303 044,14 дол США.

Судові витрати.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Інших судових витрат позивач не заявляє.

Керуючись ст. 2, 73, 74-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14, будівля 1) на користь Акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А." (RUR GROUP S.A.) (Беш, 71, Гюненберг, Женева, Швейцарська Конфедерація, 6331, індивідуальний номер: CHE-100.925.157) завдані збройною агресією збитки у розмірі 47 650 500,00 грн, що відповідає 1 303 044,14 дол США.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення надіслати позивачу до електронного кабінету ОСОБА_1 з використанням ЄСІТС.

Повідомити відповідача про дане рішення суду шляхом публікації оголошення на вебсайті Судової влади України.

Повне рішення складено 26.06.2024.

Суддя В.В.Тимошевська