Рішення

від 25.06.2024 по справі 914/894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 Справа № 914/894/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Магнікод», м. Київ,

про: стягнення 166 185,25 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Качабульська М.Б.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Магнікод» про стягнення 166 185,25 грн.

Ухвалою від 25.04.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 28.05.2024.

08.05.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Приватного підприємства «Магнікод» з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвала суду була надіслана за поштовою адресою відповідача: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 4, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 та 28.05.2024 з дотриманням вимог статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за наступною веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвалами від 28.05.2024, 18.06.2024 суд відклав розгляд справи на 18.06.2024 та 25.06.2024 відповідно.

В судове засідання 25.06.2024 з`явилась представник Позивача, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити. Представник відповідача не з`явився, причин не явки не вказав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позову заяву, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

В судовому засіданні 25.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № Ш-12930-22 (АП) оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 15.02.2022р. після повернення об`єкта оренди, а саме в частині сплати заборгованості по орендних платежах в розмірі 152 937, 35 грн та заборгованості за комунальними послугами у розмірі 9672,46 грн, про що зазначено в Акті повернення з оренди орендованого майна від 18.04.2023.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо сплати заборгованості після повернення об`єкта оренди, позивач нарахував відповідачу та просить стягнути 3575,44 грн інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи встановлені судом .

15.02.2022 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку ЛМР (Орендодавець), КНП « 1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» (Балансоутримувач) та ПП «Фарм-Сервіс» (Орендар) (17.08.2023 змінилася назва юридичної особи з приватного підприємства «Фарм-Сервіс» на приватне підприємство «МАГНІКОД») було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №Ш-12930-22 (АП) строком на п`ять років до 15.02.2027. Об`єкт оренди нежитлового приміщення підвалу під індексом LIV-II площею 19,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Миколайчука, 9.

На виконання своїх зобов`язань відповідно до п.1.1 Розділу ІІ Незмінні умови Договору оренди. Позивач передав у строкове платне користування майно нежитлове приміщення підвалу під індексом LIV-II, площею 19,3 кв.м., вартість якого станом на 31.10.2021 128 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1 Незмінних умов Договору оренди, орендна плата становить 12 500,00 грн без ПДВ за місяць.

Пунктом 3.4 Незмінних умов Договору оренди передбачено, що Орендар сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця та Балансоутримувача у співвідношенні, балансоутримувачу 90 % від суми орендної плати та 10 % - Орендодавцю, щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди.

Пунктом 6.5 Незмінних умов Договору оренди передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю:

А) Підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Б) Подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця. Орендар зобов`язаний надати Балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

На виконання пункту 6.5. Договору оренди Позивачем скеровано на адресу Відповідача супровідним листом №24-03 вих 1138 від 21.02.2022 два примірники проетів Договорів про відшкодування втрат Балансоутримувача за надання комунальних послуг орендарю № 39/1-02 від 18.02.2022 та Договорів про відшкодування орендарем експлуатаційних витрат Балансоутримувача № 38/1-02 від 18.02.2022.

Однак, підписаних примірників Договорів на адресу Позивача не надходило. Натомість Відповідач визнав наявність отримання комунальних та експлуатаційних послуг шляхом проведення ним часткових оплат та наявності заборгованості, що підтверджується актом повернення з оренди орендованого майна від 18.04.2023.

18.04.2023 між сторонами було підписано Акт повернення з оренди орендованого майна за Договором № Ш-12930-22 (АП),у відповідності до якого орендар здав, а балансоутримувач прийняв орендоване майно. Додатково у Акт поверненні сторони зазначили про наявність заборгованості у орендаря, а саме 161 881,80 грн по орендній платі та 9672,46 грн по комунальних послугах.

Станом на дату подання позову, в Орендаря наявна заборгованість перед Балансоутримувачем у розмірі 9672,46 грн щодо відшкодування комунальних послуг та

152 937, 35 грн щодо оренди та експлуатаційних витрат.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати орендних, комунальних та експлуатаційних платежів позивач нарахували відповідачу 3575,44 грн інфляційних втрат.

Станом на момент подачі позову до суду, відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.

Оцінка суду.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди майна, що належить до комунальної власності № Ш-12930-22 від 15.02.2022.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором найму (оренди) в силу ст. 11 ЦК України. Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Приписами ч. 1, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначається, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктами 3.1, 3.4. незмінних умов Договору, орендна плата становить 12 500,00 грн без ПДВ за місяць. Орендар сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця та Балансоутримувача у співвідношенні, балансоутримувачу 90 % від суми орендної плати та 10 % - Орендодавцю, щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як стверджу позивач, відповідач неналежно виконував взяте на себе грошове зобов`язання з внесення орендної плати за користування майном, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2023 становить 152 937,35 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру основної заборгованості встановив, що заявлена позовна вимога позивача про стягнення 152 937,35 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комунальних витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Підтвердженням укладання договору в спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є часткові сплати відповідачем комунальних послуг, а також зазначення заборгованості за такі в Акті повернення орендованого майна, що складають 9672,46 грн.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів на спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість за комунальними платежами становить 9672,46 грн та підлягає до стягнення в повному обсязі.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Щодо стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 3575,44 грн. Суд встановив, що вказані нарахування позивачем проведено вірно, відтак підлягають до стягнення в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Магнікод» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 4, код ЄДРПОУ 31363684) на користь Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (79059, м. Львів, вул. І.Миколайчука, 9, код ЄДРГІОУ 444965574) 166 185,25 грн та 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2024 р.

СуддяЗапотічняк О.Д.