Рішення

від 20.06.2024 по справі 914/904/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 Справа № 914/904/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів

до відповідача: Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання», м. Львів

про стягнення 12 086,23 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Обставини розгляду справи.

08.04.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів до Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання», м. Львів про стягнення 12 086,23 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

18.04.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 19.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 16.05.2024.

Ухвалою від 16.05.2024 суд відклав судове засідання на 13.06.2024.

Ухвалою від 13.06.2024 суд відклав судове засідання на 20.06.2024.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 23.02.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір №252/00144 про постачання брухту і відходів з вмістом дорогоцінних металів, на виконання умов якого відповідачу згідно видаткових накладних було передано брухт цінних металів на загальну суму 7 182,39 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого брухту не виконав, заборгованість становить 7 182,39 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано 3% річних в сумі 936,85 грн, інфляційні в сумі 3 966,99 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 12 086,23 грн.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

23.02.2018 між Підприємством «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання» (одержувач) та Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс» (відправник) було укладено договір №252/00144 про постачання брухту і відходів з вмістом дорогоцінних металів.

За цим договором відправник (позивач) постачає брухт та відходи з вмістом дорогоцінних металів, а одержувач (відповідач) приймає брухт та відходи та вилучає дорогоцінні метали.

Згідно з п. 2.1. договору відправник зобов`язаний поставити брухт та відходи згідно з специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору, а одержувач зобов`язаний прийняти, випробувати на вміст дорогоцінних металів і оплатити вартість дорогоцінних металів, що містяться у брухті та відходах, на умовах даного договору.

26.03.2018 відповідачем оформлено паспорт №306 до акту приймання-передавання №6-18 від 22.02.2018, у якому вказано кількість і вартість дорогоцінних металів, на підставі якого 12.06.2018 позивачем оформлено видаткову накладну №38279 на загальну суму 390,58 грн, з яких за срібло - 239,58 грн., за золото - 151 грн.

22.05.2019 відповідачем оформлено паспорт №388 до акту приймання-передавання №12-19 від 18.03.2019, у якому вказано кількість і вартість дорогоцінних металів, на підставі якого 19.06.2019 позивачем оформлено видаткову накладну №43391 на загальну суму 6 791,81 грн (срібло).

Згідно п. 4.2 договору розрахунок проводиться платіжними дорученнями в терміни: за срібло - до 90 днів, за всі інші види дорогоцінних металів - до 180 днів.

17.06.2020 позивачем було надіслано відповідачу претензію про оплату заборгованості за вих. №07/943 від 16.06.2020. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 7 182,39 грн основного боргу, 936,85 грн 3% річних, 3 966,99 грн інфляційних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення 936,85 грн 3% річних, 3 966,99 грн інфляційних.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 7 182,39 грн основного боргу, 936,85 грн 3% річних, 3 966,99 грн інфляційних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Підприємства «Аргентум» Громадської організації «Науково-дослідне об`єднання», м. Львів, вул. Зелена, буд. 115б (ідентифікаційний код 39613877) на користь Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів, вул. Сахарова, буд. 2 (ідентифікаційний код 03328406) 7 182,39 грн основного боргу, 936,85 грн 3% річних, 3 966,99 грн інфляційних, 3 028,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 20.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.06.2024.

СуддяМазовіта А.Б.