Ухвала

від 26.06.2024 по справі 914/1823/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1823/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (у складі колегії суддів: Бойко С.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 (суддя Мороз Н.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз"

до Державного підприємства "Угерський спиртовий завод"

про стягнення 212 906 782,45 грн,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Угерський спиртовий завод"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз"

про визнання незаконним та скасування рішення АТ "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" та донарахування ДП "Угерський спиртовий завод" обсягів необлікованого об`єму природного газу,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (повний текст складено 25.10.2023) та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (повний текст складено 25.10.2023), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 14.11.2023.

Водночас Суд зазначає, що вперше подану Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" касаційну скаргу ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2023 було поновлено строк на касаційне оскарження у цій справі та залишено її без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків до 08.01.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 16.01.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22 було повернуто заявникові на підставі статей 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник у визначений Судом строк вимоги ухвали Суду від 07.12.2023 не виконав.

Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 11.06.2024 (що підтверджується відбитком вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) заявником було подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення та постанови судів попередніх інстанцій, яке обґрунтоване тим, що вказаний строк було пропущено з поважних причин, оскільки АТ "Львівгаз" до 31.08.2023 було Оператором ГРМ на території м. Львова і Львівської області та відносилось до суб`єктів природних монополій, здійснюючи основний вид господарської діяльності, від якого підприємство отримувало грошові кошти за розподіл природного газу. Однак, постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1595 було зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу для АТ "Львівгаз", що має наслідком втрату основного виду діяльності, а саме неможливість здійснювати розподіл природного газу, що в свою чергу унеможливило наповнення бюджету підприємства.

Також скаржник зазначає, що у зв`язку із такими несприятливими для нього обставинами, 18.09.2023 Правління товариства прийняло рішення про запровадження неповного робочого дня працівникам підприємства з 25.09.2023, а саме по 1 годині з понеділка по четвер, до дня припинення або скасування воєнного стану, з оплатою пропорційно відпрацьованому часу. Станом на 01.09.2023 в АТ "Львівгаз" було 3541 працівників, а станом на 01.05.2024 залишилось 234.

Крім того зауважує, що платіжна дисципліна споживачів природного газу в умовах воєнного стану є вкрай негативною, адже станом на 30.04.2024 загальна заборгованість контрагентів перед товариством складає 349 783 516,45 грн, а загальна заборгованість АТ "Львівгаз" перед кредиторами складає 354 257 605,73 грн.

Отже, за твердженнями скаржника, у нього не було можливості сплатити значну суму судового збору за подання касаційної скарги з об`єктивних причин, адже внаслідок запровадження та виконання політики Уряду про переукладення договорів експлуатації газорозподільних мереж державної форми власності, основний вид діяльності товариства припинився, що призвело до відсутності у нього грошових коштів.

Однак, колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Таким чином, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши вказані доводи скаржника, суд касаційної інстанції оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз", мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

При цьому колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на зазначене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22 залишити без руху до 26.07.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко