Рішення

від 26.06.2024 по справі 569/22985/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/22985/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Ковальова І.М.,

при секретарі - Фурдись В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міцкевича 34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення судових витрат,-

в с т а н о в и в:

В Рівненськийміський судРівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення судових витрат звернувся представник ОСББ «Міцкевича 34».

В судове засідання представник позивача адвокат Шендера О.М. не зявилася,однак досуду подалазаяву пророзгляд справибез їїучасті таучасті позивача,позовні вимогипідтримує вповному обсязі.Попередньо подаладо судузаяву прозбільшення позовнихвимог ,а самепросить стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власниці приміщеннямагазину «Світоптики»,попередньо квартири АДРЕСА_1 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Міцкевича 34», м.Рівне, вул. Міцкевича, буд.34, код ЄДРПОУ 42947587 заборгованість в розмірі 20090,60 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. та судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Якобчук П.О. не зявилися, проте представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Попередньо також представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності, в якій зазначено, що позивачем подано позовну заяву до суду 24 листопада 2023 року, а відповідно до того, що загальна позовна давність, яка відповідно до ст.257 ЦК України становить 3 роки, просить стягнути заборгованість, лише частину, яка перебуває в межах позовної давності. Вважає, що заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території власника приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (попередньо - кв. АДРЕСА_2 потрібно рахувати починаючи із листопада 2020 року. У такому випадку заборгованість становитиме 11628 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що відповідач по справі є власницею приміщення магазину «Світ оптики» попередньо квартири АДРЕСА_2 .

Дана обставина підтверджується дослідженою в судовому засіданні інформаційною довідкою, виданою КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» від 13 січня 2020 року вих.№10, з якої вбачається, що згідно матеріалів інвентаризаційних справ щодо обєктів нерухомого майна, приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (попередньо кв.41), площею 64,6 кв.м. по АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25 лютого 2008 року, яке видане виконавчим комітетом Рівненської міської ради.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків».

Відповідно доабз. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно дост.3 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом,Цивільним,ЖитловимтаЗемельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

Відповідно до ч.4ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно дост.7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»статут об`єднання складається відповідно дотипового статуту,який затверджуєтьсяцентральним органомвиконавчої влади,що забезпечуєформування державноїжитлової політикиі політикиу сферіжитлово-комунальногогосподарства.У статутімає бутивизначено таке: назваі місцезнаходженняоб`єднання; метастворення,завдання тапредмет діяльностіоб`єднання; статутніоргани об`єднання,їхні повноваженнята порядокформування; порядокскликання тапроведення загальнихзборів; періодичністьпроведення зборів; порядокголосування назборах таприйняття рішеньна них; перелікпитань,для вирішенняяких потрібнакваліфікована більшістьголосів; джерелафінансування,порядок використаннямайна такоштів об`єднання; порядокприйняття кошторису,створення тавикористання фондівоб`єднання,включаючи резервні,а такожпорядок оплатиспільних витрат; перелікпитань,які можутьвирішуватися зборамипредставників; праваі обов`язкиспіввласників; відповідальністьза порушеннястатуту тарішень статутнихорганів; порядоквнесення зміндо статуту; підставита порядокліквідації,реорганізації (злиття,поділу)об`єднання івирішення майновихпитань,пов`язаних зцим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Відповідно до абз.6 ч.9ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно дост.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»співвласник зобов`язаний:виконувати обов`язки,передбачені статутомоб`єднання; виконуватирішення статутнихорганів,прийняті умежах їхніхповноважень; використовуватиприміщення запризначенням,дотримуватися правилкористування приміщеннями; забезпечуватизбереження приміщень,брати участьу проведенніїх реконструкції,реставрації,поточного ікапітального ремонтів,технічного переоснащення; забезпечуватидотримання вимогжитлового імістобудівного законодавстващодо проведенняреконструкції,реставрації,поточного ікапітального ремонтів,технічного переоснащенняприміщень абоїх частин; недопускати порушеннязаконних правта інтересівінших співвласників; дотримуватисявимог правилутримання житловогобудинку іприбудинкової території,правил пожежноїбезпеки,санітарних норм; своєчасноі вповному обсязісплачувати належнівнески іплатежі; відшкодовуватизбитки,заподіяні майнуінших співвласників; виконуватипередбачені статутнимидокументами обов`язкиперед об`єднанням; запобігатипсуванню спільногомайна,інформувати органиуправління об`єднанняпро пошкодженнята вихідз ладутехнічного обладнання; дотримуватисячистоти умісцях загальногокористування татиші згідноз вимогами,встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Відповідно дост.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»для забезпеченнявиконання власникамиприміщень своїхобов`язків об`єднаннямає право: робитиспіввласникам попередженняпро порушенняними статутнихабо іншихзаконних вимогі вимагатиїх дотримання; вимагативідшкодування збитків,заподіяних спільномумайну об`єднанняз винивласника абоінших осіб,які користуютьсяйого власністю; вимагативід співвласниківсвоєчасної тау повномуобсязі сплативсіх встановленихцим Закономта статутомоб`єднання внесківі платежів,у томучислі відрахуваньдо резервногота ремонтногофондів; звертатисядо судув разівідмови співвласникавідшкодовувати заподіянізбитки,своєчасно тау повномуобсязі сплачувативсі встановленіцим Закономта статутомоб`єднання внескиі платежі,у томучислі відрахуваннядо резервногота ремонтногофондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об`єднання, на суму боргу.Порядок розрахунківза ці операції визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно дост.21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»кошти об`єднання складаються з: залишків коштів на утримання і ремонт багатоквартирного будинку на рахунках особи, що здійснювала управління таким будинком до створення об`єднання; внесків і платежів співвласників; коштів, отриманих об`єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; коштів, отриманих об`єднанням як відшкодування за надані окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії; коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об`єднання; добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних та юридичних осіб; коштів, залучених на умовах кредиту або позики; коштів державного та/або місцевого бюджетів, отриманих на підставі спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирного будинку; пасивних доходів; доходів від діяльності заснованих об`єднанням юридичних осіб, що спрямовуються на виконання статутних цілей об`єднання; коштів, отриманих з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об`єднання.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об?єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обовязків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про об?єднання співвласниківбагатоквартирного будинку»передбачено,для забезпеченняутримання таексплуатації багатоквартирногобудинку,користування спільниммайном утакому будинку,включаючи поточнийремонт,утримання багатоквартирногобудинку таприбудинкової території,водопостачання таводовідведення,теплопостачання іопалення,отримання послугиз управлінняпобутовими відходами,об`єднання зарішенням загальнихзборів маєправо: задовольнятизазначені потребисамостійно шляхомсамозабезпечення; визначатиуправителя,виконавців окремихжитлово-комунальнихпослуг,з якимиусі співвласникиукладають відповіднідоговори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Згідно із приписами ч.2 ст. 22 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюютьсяГосподарським кодексом Українив частині господарчого забезпечення діяльності не господарюючих суб`єктів.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

16 березня 2019 року було затверджено статут ОСББ «Міцкевича 34» протоколом № 1 установчими зборами ОСББ «Міцкевича 34».

Як зазначено в позовній заяві, 11 квітня 2019 року ОСББ «Міцкевича 34» внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1608102 00000 14880 про створення об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міцкевича 34», код ЄДРПОУ 42947587, адреса м.Рівне, вул. Міцкевича, буд.34, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні витягом з ЄДРЮОФОПГФ.

ОСББ «Міцкевича 34» є неприбутковою організацією, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні рішенням Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області №191716400086 від 17 квітня 2019 року. Також це відображено в п.2.6 Статуту ОСББ «Міцкевича 34» - «об?єднання є прибутковою організацією і не має на меті одержання і розподіл прибутку або його частин серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов?язаних з ними осіб».

Як зазначено в п.3 Розділу 3 Статуту ОСББ «Міцкевича 34», до виключної компетенції загальних зборів відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обовязковим для всіх співвласників.

З дослідженого в судовому засіданні рішення загальних зборів ОСББ «Міцкевича 34» викладеного в протоколі №4 від 02 лютого 2020 року вбачається, що питанням № НОМЕР_1 встановлено внесок на управління багатоквартирного будинку в розмірі 5 грн.м2/міс. Загальної площі для житлових приміщень та нежитлових приміщень на 2020 рік та затверджено кошторис на 2020 рік.

08 серпня 2023 року відповідачу ОСОБА_1 надіслано претензію про несплату боргу, що досліджена в судовому засіданні. Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Зі заяви про збільшення позовних вимог, поданої представником позивача вбачається, що внаслідок неналежного виконання зобовязань у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 20 090,60 грн. станом на 01 травня 2024 року відповідно до довідки №2 за 2020-2024 рр. про заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території та капітальний ремонт власника приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (попередньо кв. АДРЕСА_2 перед ОСББ «Міцкевича 34».

Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом, визначеним у статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Зокрема, п. 12 прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

З початком повномасштабного вторгнення 24.02.2022 законодавець вніс до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України п. 19, яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.

Суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №920/724/21).

Таким чином, позивачем строки позовної давності пропущені не були.

Відповідно до ст.13ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 319ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322ЦКУкраїни передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно дост.610ЦК України порушенням зобов`язанняє йогоневиконання абовиконання зпорушенням умов,визначених змістомзобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.611ЦКУкраїни у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги стосовно стягнення заборгованості є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, а тому вони підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктами 4, 6 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 вказаного Законупередбачено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З позовноїзаяви вбачається,що зметою стягненняборгу позивачпоніс судовівитрати врозмірі 3500грн.,в зв`язкуз наданнямправової допомогиу данійсправі,що підтверджуєтьсядоговором пронадання правовихпослуг адвоката№18/11від 21листопада 2023року,укладеного задвокатським бюро«Шендера тапартнери»,рахунком 18/11від 21листопада 2023року,виписаним АБ«Шендера тапартнери»,актом здачі-прийманнявиконаних послуг(робіт)від 21листопада 2023року підписанимз АБ«Шендера тапартнери».

Враховуючи викладене, наявні підстави для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 599 від 22 листопада 2023 року на суму 2684 грн., рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.13, 319, 322, 610, 611 ЦК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимогиоб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Міцкевича 34»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,стягнення судовихвитрат - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , власниці приміщення магазину «Світ оптики», попередньо квартири АДРЕСА_1 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Міцкевича 34», м.Рівне, вул. Міцкевича, буд.34, код ЄДРПОУ 42947587 заборгованість в розмірі 20 090,60 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. та судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Міцкевича 34», м.Рівне, вул. Міцкевича, буд.34, код ЄДРПОУ 42947587

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , власниця приміщення магазину «Світ оптики», попередньо квартири АДРЕСА_1

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов