Ухвала

від 19.06.2024 по справі 761/15975/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15975/24

Провадження № 1-кс/761/10613/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ПФАННЕР БАР» (код ЄДРПОУ 30425482), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 (справа № 761/34382/19) у кримінальному провадження № 32016100110000103, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

установив:

Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ПФАННЕР БАР» (код ЄДРПОУ 30425482), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 (справа № 761/34382/19) у кримінальному провадження № 32016100110000103, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.04.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016100110000103, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 (справа № 761/34382/19) вирішено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 32016100110000103 за ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити та накладено арешт на документи, грошові кошти та комп`ютерну техніку, які вилучені 11.07.2019 у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2019 за фактичною адресою розташування ТОВ «Пфаннер Бар» Вінницька обл., м. Бар, вул. Арсенальна, 3-Б.

При цьому кримінальне провадження № 32016100110000103 за ч. 3 ст. 212 КК 28.08.2021 закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 (справа № 761/34382/19) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме на документи, грошові кошти та комп`ютерну техніку, які вилучені 11.07.2019 у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2019, за фактичною адресою розташування ТОВ «Пфаннер Бар» Вінницька обл., м. Бар, вул. Арсенальна, 3-Б.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 30.04.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 01.05.2024 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні, яке було призначено на 12.06.2024, адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримав та просив задовольнити.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Однак, на електронну адресу суду надіслав лист № 08/1-49931ВИХ-24 від 18.06.2024, в якому зазначив, що 28.08.2021 кримінальне провадження № 32016100110000103 від 04.04.2016 закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, питання про скасування арешту при прийняті рішення про закриття зазначеного кримінального провадження не вирішувалося, у зв`язку з чим просив розглянути клопотання про скасування арешту майна з урахуванням положень ч. 9 ст. 100 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду зазначеного клопотання без участі осіб, що не з`явились.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державно фіскальної служби здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.04.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32016100110000103, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 у справі № 761/34382/19 накладено арешт на документи, грошові кошти та комп`ютерну техніку, які вилучені 11 липня 2019 року у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2019 року за фактичною адресою розташування ТОВ «Пфаннер Бар» Вінницька обл., м. Бар, вул. Арсенальна, 3-Б.

Водночас, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для накладення арешту була наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З направленого прокурором витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.06.2024 вбачається, що кримінальне провадження № 32016100110000103 від 04.04.2016 закрито 28.08.2021, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, враховуючи те, що кримінальне провадження, в якому накладено арешт, закрито, однак питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність того, що відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.

Слід зазначити, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Вказане вище узгоджується з позицією, викладеною в постанові Великої Палати ВС від 30.06.2022 у справі №727/2878/19.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ПФАННЕР БАР» (код ЄДРПОУ 30425482), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 (справа № 761/34382/19) у кримінальному провадження № 32016100110000103, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 32016100110000103, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2016, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 у справі № 761/34382/19, а саме скасувати арешт, накладений на документи, грошові кошти та комп`ютерну техніку, які вилучені 11.07.2019 у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.09.2021 за фактичною адресою розташування ТОВ «Пфаннер Бар» Вінницька обл., м. Бар, вул. Арсенальна, 3-Б.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1