Ухвала

від 17.06.2024 по справі 757/16646/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3427/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 757/16646/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв`язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2024 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2024 року фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 155 217 (сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімнадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 469 997 076 (чотириста шістдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімдесят шість) гривень та продовжено строк тримання під вартою до 10.06.2024 року включно, із визначенням розміру застави у межах 130 000 (сто тридцять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640 000 (триста дев`яносто три мільйони шістсот сорок тисяч) гривень, із визначенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_10 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою.

Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що при розгляді клопотання слідчий суддя не перевірив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 жодного разу не повідомляло ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» про факти виявлення невідповідності товару якості. Станом на дату розгляду клопотання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» не отримало жодного рекламаційного акту, таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 не мало претензій до поставленого ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» товару.

Крім того, апелянт зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ніколи не зверталось до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» з вимогами, претензіями, позовами щодо завдання збитків та відшкодування шкоди. Державне бюро розслідувань також повідомило, що процесуальне рішення про визнання потерпілим у кримінальному провадженні не приймалося, таким чином, за відсутності потерпілого у даному кримінальному провадженні - відсутня особа, якій завдано збитків.

Посилається апелянт і на те, що стороною обвинувачення взагалі не зафіксовано та не надано доказів щодо існування будь-яких ризиків, які б обґрунтовували необхідність подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою, всі твердження слідства щодо ризиків зводяться виключно до припущень, не підтверджених належними доказами, а відтак слідчий суддя не мав фактичних підстав для того, щоб об`єктивно встановити, що заявлені ризики дійсно існують, а тому лише формально про них зазначив. При цьому, сторона захисту наголошує, що факти переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування чи суду відсутні і нічим не підтвердженні, а заявлений стороною обвинувачення ризик міг би легко нівелюватись домашнім арештом. Водночас, висновки слідчого судді щодо можливого впливу на свідків та інших учасників розслідування жодним чином не мотивовані в оскаржуваній ухвалі та не підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Захисник вказує, що наявність міцних соціальних зв`язків, високої репутації ОСОБА_7 свідчить про відсутність підстав для продовження йому строку тримання під вартою.

Наголошує на тому, що визначений підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави є для останнього непомірним, про що сторона захисту наголошувала під час розгляду клопотання в суді першої інстанції. Водночас, визначений розмір застави перевищує розміри встановленні ч. 5 ст. 182 КПК України, що свідчить про незаконність застави.

Апелянт зазначає, що не розгляд можливості застосування щодо підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу є грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Автор апеляційної скарги, звертає увагу, що слідчий суддя розглянув клопотання, яке підлягало розгляду судом в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, тобто, в Шевченківському районному суді міста Києва.

В доповненнях до апеляційної скарги адвокат вказує, що слідством не було приведено жодних доводів щодо підозри ОСОБА_7 у керівництві злочинною організацією та участі в ній, що підтверджує відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 255 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, з внесеними до неї доповненнями, та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, з внесеними до неї доповненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023 року за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

17.01.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1 ст. 255 КК України, тобто у керівництві злочинною організацією; ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією.

17.01.2024 року повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та повістки про виклик на 17.01.2024 року, 18.01.2024 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, з метою проведення процесуальних дій вручено захисникам підозрюваного ОСОБА_7 , та близькому родичу (матері) ОСОБА_15 . На виклик останній не з`явився, про причини неявки не повідомив, на зв`язок із слідчим чи прокурором не вийшов.

Враховуючи вищевикладене, 18.01.2024 року ОСОБА_7 оголошено у розшук в рамках кримінального провадження № 62023000000000876 від 12.10.2023 року.

22.01.2024 року ОСОБА_7 затримано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 19.01.2024 року у справі № 757/2847/24-к, якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 22.01.2024 року у справі № 757/2847/24-к до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 березня 2024 року, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023 року. Одночасно підозрюваному ОСОБА_7 визначено заставу у розмірі 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) прожиткових мінімумів, що становить 500 001 528 (п`ятсот мільйонів одну тисячу п`ятсот двадцять вісім) гривень, та покладено у разі внесення застави обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановою заступника Генерального прокурора від 12.03.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 продовжено до трьох місяців, а саме до 17.04.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_16 від 14.03.2024 у справі № 757/11610/24-к ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 17.04.2024 року включно. Одночасно підозрюваному ОСОБА_7 визначено заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 155 217 (сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімнадцять) прожиткових мінімумів, що становить 469 997 076 (чотириста шістдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімдесят шість) гривень. Окрім того, вказаною ухвалою на підозрюваного ОСОБА_7 покладено в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 від 05.04.2024 року у справі № 757/15304/24-к строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 продовжено до шести місяців, тобто до 17.07.2024 року.

12.04.2024 року (клопотання датоване 11.04.2024 року) старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду міста Києва про продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави у межах 155 217 (сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімнадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 469 997 076 (чотириста шістдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімдесят шість) гривень.

12.04.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 10.06.2024 року, з визначенням розміру застави у межах 130 000 (сто тридцять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640 000 (триста дев`яносто три мільйони шістсот сорок тисяч) гривень, із визначенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Слідчий суддя, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та конкретні обставини кримінального провадження, а тому доводи захисників в частині недоведеності існування ризиків не можуть бути прийняті колегією суддів.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час.

Дослідивши належним чином всі матеріали провадження, дані, які характеризують особу підозрюваного та інші, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини, колегія суддів погоджується з наведеними слідчим суддею в ухвалі мотивами, з яких останній прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.

Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у межах 130 000 (сто тридцять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640 000 (триста дев`яносто три мільйони шістсот сорок тисяч) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави.

Щодо доводів сторони захисту про порушення визначення підсудності розгляду клопотання за Печерським районним судом міста Києва, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023 року Державне бюро розслідувань, юридичною адресою якого являється м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, що знаходиться в Печерському районі м. Києва, що й підтверджується рядом клопотань, які були розглянуті слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва. Процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що також відноситься до Печерського районну м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, постановленою відповідно до вимог КПК України, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 квітня 2024 року, якою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 155 217 (сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімнадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 469 997 076 (чотириста шістдесят дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч сімдесят шість) гривень та продовжено строк тримання під вартою до 10.06.2024 року включно, із визначенням розміру застави у межах 130 000 (сто тридцять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640 000 (триста дев`яносто три мільйони шістсот сорок тисяч) гривень, із визначенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4