Рішення

від 26.06.2024 по справі 160/12290/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 рокуСправа №160/12290/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

13.05.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року;

- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправними та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, яким, зокрема, в пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були внесені зміни. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 набрала законної сили з дати її прийняття, тобто з 29.01.2020 року. Таким чином, з 29.01.2020 року діє первісна редакція пункту 4Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Отже, з 29.01.2020 - з дня набрання чинності постановою у справі №826/6453/18, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямизазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

12.06.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив проти позову.Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що скасування п. 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Крім того, у вказаний період Уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.8 ч.6ст.12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цьогоКодексусправами незначної складності, зокрема, є типові справи.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»як пенсіонер Міністерства оборони України.

18.01.2024 року позивач звернувся до Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області з заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, в якій розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням буде визначений відповідно до п. 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії.

Розглянувши вказане звернення, відповідач надав відповідь за вих.№30/02-591 від 27.03.2024, в якій зазначив, щоПостановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб установлені розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (Пункт 4 в редакціїПостанови КМУ від 21.02.2018 №103Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб). Крім того, других законодавчих актів стосовно нових посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням на теперішній час не встановлено, тому надати оновлену довідку з новими посадовими окладами та окладами за військовими (спеціальними) званнями не має підстав. Та такі довідки будуть надані з моменту направлення списків осіб, пенсія яких підлягає перерахунку.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виготовити танадати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про його грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру пенсії, звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1ст. 92Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, єЗакон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як було встановлено судом, позивачу, у відповідності доЗакону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»зі змінами таПостанови КМУ №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей»зі змінами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була призначена пенсія за вислугу років у відповідності доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до частини четвертоїстатті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704(далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняттяпостанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосування цих нормативних актів уподібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом6 якої внесено зміни допостанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме:«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, суд зазначає, щоЗакон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріпленихКонституцією Українита законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якогодержавні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановленийзаконом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другоюстатті 92 Конституції Українивиключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом, яким в даному випадку є Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21.

Верховний Суд у рішенні по справі №500/1813/21 від 12.09.2022 року дійшов висновку про те, що:

«Верховний Суд повторює, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваженняна встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, на думку колегії суддів зазначенняу пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлюватирозрахункову величинудля визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 23.11.2018№ 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік»було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу,Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік»(далі - Закон № 294-IX) таЗакон № 1082-IXтаких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення,прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиноюдля визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинностіЗаконом № 294-IXне входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третястатті 1-1 Закону № 2262-XIIмістить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗаконутаЗакону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також цією постановою було викладено висновок, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірнихправовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу -Закону № 1082-ІХіз використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званнямрозміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З огляду на вищезазначене, застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей43і63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч.5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно із п.23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленомустаттею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зістаттею 63 Закону № 2262-ХІІуповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, зокрема згідно ізЗаконом №1082-IXвиникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей43і63 Закону №2262-ХІІтастатті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Статтею 22 Конституції Українивстановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно діючої редакції пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, в межах даного спору позовні вимоги вірно звернені до Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області.

Посилання відповідача на відсутність прийняття Урядом нового Порядку, яким би регулювалось питання визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не спростовує висновків суду, оскільки неприйняття Урядом нового Порядку не впливає на функціональний обов`язок органу, в якому працював пенсіонер, по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно доЗакону № 2262-ХІІта не встановлює інших умов та порядку для такого перерахунку, аніж встановлені діючоюПостановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.

Велика Палата Верховного Суду 9 червня 2022 року винесла постанову у справі №520/2098/19 у якій було викладено висновки, що суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Згідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

На підставі ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.139,241-246,250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

Зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34775616, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, 23, м. Дніпро, 49001) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук