Рішення

від 25.06.2024 по справі 240/34211/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/34211/23

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протимправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області від 06.07.2023 №00127530701;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області від 06.07.2023 №00127480701.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що товариством було надано під час перевірки належні первинні документи щодо використання палива та добрив в господарській діяльності. Також вказує, що при формуванні податкової декларації за березень 2022 року відбулася технічна помилка та вказано замість фактичної дати податкових накладних місяць формування декларації, проте це не вплинуло ні на правовідносини між контрагентами в результаті яких було сплачено ПДВ, ні на відносини з державою.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в ході перевірки встановлено факти не нарахування податкових зобов`язань в випадках, коли раніше придбані ТМЦ, по яких було сформовано податковий кредит, використовуються не у господарській діяльності платника, невідповідності по списаній кількості добрива на засіяні площі кукурудзи, безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ від постачальників, по яких відсутні зареєстровані (виписані) податкові накладні, а тому оскаржувані рішення винесено правомірно.

Позивачем подано відповідь на відзив, де вказано, що доводи позовної заяви не спростовано відповідачем.

Ухвалою суду від 13.06.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" строк звернення до суду з даним позовом. Відмовлено Головному управлінню ДПС України у Житомирській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 13.06.2024 у сторін витребувано докази та продовжено строк розгляду справи, застосовуючи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сторонами виконаного вимоги ухвали суду та надано витребувані докази.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-22В від 19.04.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.05.2024 по 15.05.2024.

У зв`язку із переїздом суду до нового приміщення у період з 10.04.2024 по 16.04.2024 у судді був відсутній доступ до КП "Діловодство спеціалізованого суду".

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, відповідно до наказу ГУ ДПС у Житомирській області №585-п від 07.03.2023 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, враховуючи доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Житомирській області від 07.03.2023 №777/06-30-07-02 вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" з метою контролю за дотриманням податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 24.03.2023 №3782/06-30-07-01/35100116.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" подано заперечення від 12.04.2023 №12/04 на вказаний акт перевірки.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Житомирській області №975-п від 26.04.2023 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, враховуючи заперечення ТОВ "Лисівка-Агро" від 12.04.2023 №12/04 та протокол засідання комісії із розгляду спірних питань ГУ ДПС у Житомирській області від 20.04.2023 №112/06-30-07-01 вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" з питань, що є предметом заперечення на акт перевірки.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 16.06.2023 №10845/06-30-07-01/35100116.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз.г п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), на 378 049,00 грн;

- п.198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну по занижених податкових зобов`язаннях на загальну суму ПДВ 14 087,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки, Головним управлінням ДПС України у Житомирській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 06.07.2023:

- №00127530701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 378 049,00 грн.;

- №00127480701, яким застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкової накладної в розмірі 3 400,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПК України).

За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Згідно з абз. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому з метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених вище положень чинного законодавства свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Певні недоліки в заповненні первинних документів (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Спірним у даній справі є питання щодо належного підтвердження використання пального та добрив у господарській діяльності товариства.

Як вказано у акті №10845/06-30-07-01/35100116 від 16.06.2023, згідно даних аналізу рахунку 203 "Паливо-мастильні матеріали у перевіреному періоді березень 2022 - липень 2022, січень 2023 року проведено списання ПММ на рах.949 "Інші витрати" на загальну суму 642509,51 грн, ПДВ - 54082 грн. При цьому документального підтвердження, яким чином зазначені ПММ використані у господарській діяльності підприємства, до перевірки надано не було, в тому числі:

- березень 2022 - акт на списання ПММ від 31.03.2022 №48 на суму 17 415,78 грн, ПДВ 3 483,00 грн. (20% на залишки ПММ станом на 01.03.2022);

- квітень 2022 - акт на списання ПММ від 30.04.2022 №49 на суму 52 634,08 грн, ПДВ 10 527,00 грн. (20% на залишки ПММ станом на 01.03.2022);

- травень 2022 - акт на списання ПММ від 31.05.2022 №50 на суму 199 260,15 грн, ПДВ 13 948,00 грн. (7%);

- червень 2022 - акт на списання ПММ від 30.06.2022 №51 на суму 76 393,60 грн, ПДВ 5 348,00 грн. (7%);

- липень 2022 - акт на списання ПММ від 31.07.2022 №52 на суму 95 558,50 грн., ПДВ 6 689,00 грн. (7%);

- січень 2023 - акт на списання ПММ від 31.01.2023 №16 на суму 201 247,40 грн., ПДВ 14 087,00 грн. (7%).

Контролюючим органом було вручено запит ТОВ "Лисівка-Агро" від 09.06.2023 №б/н для надання пояснень з питань використання та списання ПММ та надання відповідних підтвердних документів.

На запит контролюючого органу отримано відповідь від 15.06.023 №15/06-1, в якій зазначено, що ПММ, списання яких відображено по рах.949, фактично були використані для потреб керівництва та працівників підприємства при здійсненні ними посадових та службових обов`язків. Вказано, що агроном, за яким закріплений один із автомобілів регулярно здійснює об`їзд полів, головний інженер при організації контролю за технікою та її ремонтом теж використовує автомобіль.

Разом з тим, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Лисівка-Агро" до перевірки не надано відповідних підтверджуючих документів до зазначених вище актів на списання ПММ (шляхові листи, заправочні відомості, журнали руху ПММ з місця зберігання ПММ тощо), згідно яких можна підтвердити використання списаного пального на виробничі цілі підприємства.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.6 ст. 46 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як встановлює підпункт 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 ПК України, обов`язок платника податків забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі 600/2482/21-а, який відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при вирішення справи.

Також суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Отже, положення Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

На підтвердження використання пального у господарській діяльності товариства позивачем до позовної заяви, відповіді на відзив, додаткових пояснень додано подорожні листи, накладні на відпуск пального, договори купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, накази про встановлення норм витрат палива.

Як слушно зазначає позивач, у запиті контролюючого органу не було конкретизовано які саме документи щодо використання та списання ПММ має надати товариство, тому зазначені документи не надавались під час перевірки. Позивач вважав, що акти на списання, які були надані перевіряючим та додаткові пояснення є достатнім підтвердженням.

Суд погоджується, що відсутність чіткого переліку документів, які запитувались контролюючим органом, позбавляє платника податків виконати належним чином таку вимогу.

При цьому слід врахувати, що у акті перевірки від 16.06.2023 вказано, що товариством надано усі запитувані під час перевірки документи у повному обсязі (сторінка 6 акту). Акт про відмову надати копії документів відповідно до п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України перевіряючими не складався.

Крім того, ухвалою суду від 13.06.2024 було запропоновано позивачу надати документальне підтвердження права користування автомобілями, на які проводилось списання ПММ, станом на період, який перевірявся та пояснення щодо зауважень, наведених контролюючим органом відносно оформлення подорожніх листів. Позивачем виконано вимоги ухвали суду та надано запитувані докази та пояснення.

З урахуванням наведеного, для з`ясування всіх обставин у справі суд приймає та надає оцінку додатковим доказам, наданим позивачем на підтвердження своєї правової позиції та витребуваним з власної ініціативи суду.

У відзиві на адміністративний позов відповідачем наведено зауваження щодо інформації, яка викладена у подорожніх листах та вказано, що позивачем не надано документальне підтвердження права користування автомобілями, на які проводилось списання ПММ.

На виконання ухвали суду позивачем надано по автомобілях, на які проводилось списання ПММ (2 а/м Рено, 2 а/м Тойота, /м ВАЗ, а/м Крайслер, а/м МАН, трактор, а/м Дачія) документальне підтвердження права користування ними, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 12.08.2020, СТТ 087517 від 28.05.2022, СТХ 148819 від 06.11.2021, СХВ 031297 від 18.11.2020, СТТ 667675 від 20.08.2022, ОМ 033135 від 08.04.2020, договори позички транспортного засобу №13/05/2022 від 13.05.2022, №01/07/2022 від 01.07.2022, №02/01/2023 від 02.01.2023, звіти 20-ОПП, а тому заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Щодо недоліків при оформленні подорожніх листів суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

У 2013 році було скасовано типову форму подорожнього листа службового легкового автомобіля, яка була затверджена Наказом № 74 від 17.02.98 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування".

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, й у разі використання скасованої форми подорожнього листа, й у разі використання самостійно розробленої форми, єдиною вимогою є наявність обов`язкових реквізитів або реквізитів типових чи спеціалізованих форм.

Як встановлено судом, у подорожніх листах, з метою необхідності визначення обсягу використаних ПММ позивач вказує усі обов`язкові реквізити для можливості проведення розрахунку списання ПММ, зокрема зазначає який транспортний засіб використовувався, його маршрут, тип палива, транспортна робота автомобіля, рух пального.

Вказані дані узгоджуються із даними наведеними у актах на списання пального, які надавались перевіряючим в ході перевірки, а також іншими доказами (накладними на відпуск пального, договорами купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, наказами про встановлення норм витрат палива).

Також позивачем надано пояснення щодо подорожніх листів, зокрема оформлених по працівнику ОСОБА_1 (керівник) на роботу а/м Рено, ДНЗ КАО639ЕК у травні 2022 року, які суд приймає до уваги. Вказано, що даний автомобіль Рено є легковим транспортним засобом і використовується керівником та працівниками товариства для забезпечення його діяльності. Оскільки окремого водія для цього транспортного засобу в товаристві немає, відповідальність за нього покладено на директора, транспортний засіб закріплений за ним, що підтверджується наказом №09/02 від 09.02.2022, тому у подорожніх листах в графі "Водій" вказано особу за якою він закріплений.

Щодо списання ПММ на роботу трактора (ДНЗ 22966АМ) та вантажного автомобіля МАН (ДНЗ НОМЕР_2 ) позивач пояснив, що всупереч твердженню відповідача у подорожніх листах вказано маршрут "перевезення зерна з поля до складу" та "вивіз сміття, гною", а не "службові поїздки".

Інші зауваження перевіряючих до змісту подорожніх листів не є суттєвими та не можуть спростовувати факту використання позивачем пального в господарській діяльності підприємства за наявності інших підтверджуючих документів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними первинними документами факт використання пального на загальну суму 642509,51 грн, ПДВ - 54082 грн в господарській діяльності підприємства.

Щодо документального підтвердження використання добрив КАС-32 суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, згідно проведеного аналізу наданих актів на списання добрив, зокрема по добриву "КАС-32 (карбамідна-аміачна суміш)", встановлено невідповідності по списаній кількості добрива на засіяні площі кукурудзи.

Так, у періоді з 25.04.2022 по 12.05.2022 згідно наданих до перевірки актів на списання під посів кукурудзи внесено добрива КАС-32 на площу 789,41 га, проте фактично було посіяно кукурудзу (згідно даних статистичної звітності підприємства за 2022 рік, форма 29-СГ) на площі 616,92 га, різниця 172,49 га.

Контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ "Лисівка-Агро" зайво списано добрива в кількості 24,78 т на суму 537509,80 грн, сума ПДВ 107502 грн.

Разом з тим, перевіряючими не було взято до уваги пояснення позивача, в яких він зазначав, що було здійснено передпосівне внесення КАС-32, що гарантує рівномірне та повне розчинення добрива у ґрунті. Інвентаризацією встановлено відсутність КАС-32 на залишках. Використання та списання відбулось під час посівної компанії 2023 року.

Також у позовній заяві позивач вказує, що документальним підтвердженням використання КАС-32 у зазначеному об`ємі є договори поставки, ттн, дані про місця зберігання та акти на списання, зокрема акт №ЛА00-000008 від 10.05.2022 на відповідну площу внесення 179,87 га, які були надані перевіряючим.

Вказує, що дійсно було засіяно 616,92 га кукурудзи, однак навесні 2022 року площі, передбачені під посіви були піддані негативному впливу погодних умов, в тому числі значних опадів, що знизило концентрацію азоту в грунті, добриво було вимито значною кількістю води, а його ефект був нівельований. Через що було прийнято рішення здійснити повторне внесення КАС-32 на найбільш постраждалих ділянках орієнтовною площею 172,49 га. Тобто на площу га, про яку йдеться в акті перевірки. Відповідне внесення було відображено у бухгалтерських документах, в тому числі актах списання. Додаткове внесення передбачене методиками та здійснювалося в межах норм внесення.

Крім того, у акті перевірки від 16.06.2023 вказано, що в ході проведення інвентаризації на підставі наказу директора ТОВ"Лисівка Агро" від 05.06.2023 №05/06 в присутності перевіряючих було досліджено наявність на підприємстві ємностей для зберігання ПММ, води та рідких добрив/ЗЗР, спеціальної техніки та автотранспортних засобів для транспортування ТМЦ, для внесення добрив та засобів захисту рослин окремих ЗЗР. За результатами проведеної річної інвентаризації та позапланової інвентаризації не встановлено розбіжностей з обліковими даними підприємства.

Також вказано, що в ході перевірки згідно наданих документів обліку, зокрема щомісячних головних книг, оборотно-сальдових відомостей, аналізів рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", технологічних карт по вирощуванню сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, ріпак, ячмінь, соняшник, люцерна), актів на списання добрива КАС -32 проведено аналіз руху добрива КАС-32 по податкових періодах, які охоплено перевіркою, по вибуттю даного добрива і його списанню у відповідній кількості, та порушення по заниженню ПЗ спростовано в частині списання добрива КАС-32 на сільськогосподарські роботи в сумі ПДВ 1081398грн.

Отже, в ході перевірки підтверджено наявність достатньої матеріально-технічної бази товариства для використання добрива КАС-32 та його використання саме в господарській діяльності товариства, в тому числі з урахуванням актів на списання добрив. Водночас, не взято до уваги акт на списання добрива №ЛА00-000008 від 10.05.2022 на площу внесення 179,87 га. Висновок відповідача ґрунтується лише на співставленні загальної площі, що була засіяна та площі, на яку вносились добрива. При цьому, контролюючим органом не береться до уваги, що дійсно негативні погодні умови можуть викликати необхідність у додатковому внесенні добрив.

У відзиві на позов відповідач вказує, що відповідних доказів та документів, які підтверджують, що саме на площу 172,49 га потрібно було вносити додатково добрива, та по яких критеріях було здійснено аналіз негативного впливу погодних умов на посіви кукурудзи позивачем не надано.

При цьому відповідач не конкретизує, які саме документи, на його думку, мали б підтверджувати дані обставини.

Водночас, як зазначалось, товариством в повному обсязі підтверджено бухгалтерськими та первинними документами рух добрива КАС-32 та його використання в господарській діяльності підприємства, в тому числі на площу 172,49 га (акт №ЛА00-000008 від 10.05.2022), а тому висновок контролюючого органу про зайве списання добрив в кількості 24,78 т на суму 537509,80 грн, сума ПДВ 107502 грн спростовано позивачем.

З урахуванням зроблених висновків суду, у ТОВ "Лисівка-Агро" не виникло обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов`язаннях, в кількості 6 штук на загальну суму ПДВ 161 584,00 грн, як зазначав відповідач.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 06.07.2023 №00127480701, яким застосовано штрафну санкцію за не реєстрацію податкової накладної в розмірі 3 400,00 грн суд зазначає наступне.

Як вказано у акті перевірки, ТОВ "Лисівка-Агро" на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, у перевіреному періоді завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ від постачальників, по яких відсутні зареєстровані (виписані) податкові накладні та відсутнє їх відображення у звітності, в сумі 216 465,00 грн., за березень 2022, а саме:

1) 861,93 грн. від постачальника ТОВ Фірма "Тесей" (код згідно ЄДРПОУ 24210268).

Загальна сума ПДВ по виписаних та зареєстрованих податкових накладних ТОВ Фірма "Тесей" в березні 2022 складає 551,51 грн (податкові накладні №2 від 14.03.2022 та №3 від 14.03.2022).

Проте, ТОВ "Лисівка-Агро" включено до податкового кредиту за березень 2022 по ТОВ Фірма "Тесей" суму ПДВ 1 413,44 грн, різниця складає 861,93 грн. (551,51 - 1 413,44 = (-) 861,93 грн);

2) 27 870,15 грн від постачальника ПП "Укрпалетсистем" (код згідно ЄДРПОУ 32285225).

Загальна сума ПДВ по виписаних та зареєстрованих податкових накладних ПП "Укрпалетсистем" в березні 2022 за 0% ставкою складає 0 грн та за ставкою 7% складає 19 580,02 грн (податкові накладні №2557 від 25.03.2022 та №2556 від 25.03.2022).

Проте, ТОВ "Лисівка-Агро" включено до податкового кредиту за березень 2022 по податковим накладним по ПП "Укрпалетсистем" за основною ставкою суму ПДВ 27 870,15 грн та за ставкою 7% - 8 320,79 грн, різниця за основною ставкою складає 27 870,15грн (0 - 27 870,15 = - 27 870,15 грн);

3) 187 733,30 грн від постачальника ТОВ "Уніферт" (код згідно ЄДРПОУ 42959220).

Загальна сума ПДВ по виписаних та зареєстрованих податкових накладних ТОВ "Уніферт" в березні 2022 складає 628 780,60 грн (податкові накладні №2 від 21.03.2022,№5 від 23.03.2022, №8 від 28.03.2022, №10 від 29.03.2022, №14 від 31.03.2022,№15 від 31.03.2022).

Проте, ТОВ "Лисівка-Агро" включено до податкового кредиту за березень 2022 по ТОВ "Уніферт" суму ПДВ 816 513,90 грн, різниця складає 187 733,30 грн. (628 780,60 - 816 513,90 = - 187 733,30 грн).

Позивач вказує, що при формуванні податкової декларації за березень 2022 року відбулася технічна помилка та вказано замість фактичної дати податкових накладних місяць формування декларації. Зазначена помилка фактично не вплинула ні на правовідносини між контрагентами в результаті яких було сплачено ПДВ, ні на документи. Реквізити ПН залишились тими ж. Тож фактично ТОВ "Лисівка-Агро" має право на податковий кредит сформований на підставі вказаних податкових накладних, що жодним чином не завдає збитків державі, оскільки не зменшує та не збільшує суму кредиту, відрізняється лише період декларування, а загатьна сума не змінюється.

Водночас, як зазначалось, в силу пункту 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що ТОВ "Лисівка-Агро" у перевіреному періоді завищено податковий кредит за рахунок віднесених до його складу сум ПДВ від постачальників, по яких відсутні зареєстровані (виписані) податкові накладні та відсутнє їх відображення у звітності, всього в сумі 216 465,00 грн.

Як зазначав відповідач, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ "Лисівка-Агро" по заниженню податкового зобов`язання всього в сумі 161 584,00 грн, в тому числі по періодах:

- березень 2022 в сумі 3 483,00 грн;

- квітень 2022 в сумі 10 527,00 грн;

- травень 2022 в сумі121 450,00 грн;

- червень 2022 в сумі 5 348,00 грн;

- липень 2022 в сумі 6 689,00 грн;

- січень 2023 в сумі 14 087,00 грн

та по завищенню податкового кредиту в сумі 216 465,00 грн, в тому числі - березень 2022 в сумі 216 465,00 грн, що призвело до завищення задекларованого показника рядка 16.1 "Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" у Декларації за січень 2023 в сумі 363 962,00 грн, яке було сформовано у періодах:

- березень 2022 в сумі 47173 грн;

- квітень 2022 в сумі 183302 грн*;

- травень 2022 в сумі121450 грн;

- червень 2022 в сумі 5348 грн;

- липень 2022 в сумі 6689 грн.

*-перенос 172775 грн за рахунок встановленого порушення по завищенню податкового кредиту з березня 2022 та 10 527,00 грн за квітень 2022.

Контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ "Лисівка-Агро" завищено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 378 049,00 грн та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну по занижених податкових зобов`язаннях на загальну суму ПДВ 14 087,00 грн, що й стало підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафу згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, в ході судового розгляду спростовано порушення ТОВ "Лисівка-Агро" по заниженню податкового зобов`язання в сумі 161 584,00 грн, а тому наведені контролюючим органом подальші розрахунки не є правильними, тоді як до компетенції суду не відноситься проведення самостійних розрахунків податкового зобов`язання та визначення розміру штрафної санкції.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Житомирській області від 06.07.2023 №00127530701 та №00127480701 повністю.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність свого рішення в зазначених вище частинах, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться на підставі ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області від 06.07.2023 №00127530701 та №00127480701.

Стягнути з Головного управління ДПС України у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисівка-Агро" 5721 (п`ять тисяч сімсот двадцять одну) грн 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 25 червня 2024 р.