Повістка

від 25.06.2024 по справі 400/2645/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25.06.2024 р. Справа № 400/2645/24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії", вул. Озерна, 9В/3, каб. 5, м. Миколаїв, 54058,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,

провизнання протиправною та скасуваннярішень від 17.01.2024 №10381987/33277131,№10381986/33277131, №10381988/33277131, зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року по справі № 400/2645/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення від 17.01.2024 №10381987/33277131, №10381986/33277131, №10381988/332771313; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 12.12.2023, № 3 від 15.12.2023, № 4 від 16.12.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" датою подання на реєстрацію 29.12.2023; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" судовий збір у сумі 4542,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" судовий збір у сумі 4542,00 грн.

Позивач також просив здійснити розподіл витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідач у відзиві просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю та відсутністю документального підтвердження розміру витрат.

17.06.24 представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат з відповідача, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

До позову та заяви додано копії: копію ордера серії АТ № 1063281, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001914, копія договору № 1 про надання правової допомоги (правничих послуг) від 23.02.2024, копія додаткової угоди № 1 до договору № 1 про надання правової допомоги (правничих послуг) від 23.02.2024, попередній розрахунок судових витрат, копія акту № 1 приймання-передачі наданих послуг про надання правової допомоги (правничих послуг) по договору № 1 від 23.02.2024 про надання правової допомоги (правничих послуг) від 25.03.2024 (відповідно до якого адвокат Хуснутдінова Н.Ч. надала послуги: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, консультація та узгодження правової позиції - 500,00 грн., правовий аналіз наданих клієнтом документів та розроблення подальшої стратегії захисту - 2500,00 грн., підготовка позовної заяви до Миколаївського окружного адміністративного суду - 5000,00 грн.), копія акту приймання-передачі наданих послуг про надання правової допомоги (правничих послуг) по договору № 1 від 23.02.2024 про надання правової допомоги (правничих послуг) від 16.04.2024 (відповідно до якого адвокат Хуснутдінова Н.Ч. надала послуги: підготовка додаткових пояснень - 4000,00 грн., підготовка заяв з процесуальних питань - 500,00 грн.), копія акту приймання-передачі наданих послуг про надання правової допомоги (правничих послуг) по договору № 1 від 23.02.2024 про надання правової допомоги (правничих послуг) від 25.04.2024 (відповідно до якого адвокат Хуснутдінова Н.Ч. надала послуги: підготовка відповіді на відзив - 1500,00 грн., підготовка заяв з процесуальних питань - 500,00 грн., супроводження судової справи у суді першої інстанції - 5000,00 грн.), копія акту приймання-передачі наданих послуг про надання правової допомоги (правничих послуг) по договору № 1 від 23.02.2024 про надання правової допомоги (правничих послуг) від 10.05.2024 (відповідно до якого адвокат Хуснутдінова Н.Ч. надала послуги: підготовка заяв з процесуальних питань - 500,00 грн., представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції - 5000,00 грн.).

Відповідач у відзиві на позов, просив суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлена сума до стягнення витрат не є співмірною, оскільки справа нескладна, позивачем надано невеликий обсяг документів.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання відповідно до ст. 262 КАС України.

Тому необґрунтованими є послуги щодо супроводження судової справи у суді першої інстанції на суму 5000,00 грн. та представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції на суму 5000,00 грн.

Тому, зважаючи на обсяг матеріалів справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, складність справи, значення справи для позивача, відсутності у наданих документах щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає співмірною та обгрунтованою сумою судових витрат на правничу допомогу, яку належить стягнути з відповідачів на користь позивача 3028,00 грн. (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік") .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" (вул. Озерна, 9В/3, каб. 5, м. Миколаїв, 54058, ідентифікаційний код 33277131) витрати на правничу допомогу у сумі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень).

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" (вул. Озерна, 9В/3, каб. 5, м. Миколаїв, 54058, ідентифікаційний код 33277131) витрати на правничу допомогу у сумі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко