Рішення

від 24.06.2024 по справі 420/12052/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12052/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» (Лідеровський бульвар, 9А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 36554196) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.12.2023 р. № 35656/15-32-04-06 в частині застосування штрафу у сумі 145 255,74 грн. (сто сорок п?ять тисяч двісті п?ятдесят п?ять гривень 74 копійки) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ТОВ «Амадеус Марин» отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.12.2023 року № 35656/15-32-04-06 про застосування штрафу у сумі 146275, 74 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту № 33026/15-32-04-06/36554196 від 24.11.2023 р. про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу у сумі 145 255,74 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач зазначив, що на спірні правовідносини вплинули такі обставини, як запровадження на усій території України карантину, який діяв з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року на підставі відповідних постанов КМУ, а також зміни в законодавстві, у зв`язку із запровадження воєнного стану.

У своїх доводах позивач посилався на те, що відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19), штрафні санкції не застосовуються.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

На підставі викладеного, позивач вважає, що у період реєстрації податкових накладних, щодо яких відповідач встановив порушення граничних термінів реєстрації, не можуть застосовуватись штрафні санкції, тому як їх реєстрація проводилась у строк запровадження карантину та дії мораторію щодо застосування штрафів.

Позивач зазначив, що Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби, не застосовуються.

Однак, як зазначає позивач, Закон №2260-ІХ не скасовує пункт 52-1 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину. Тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Позивач не заперечує факту порушення строку реєстрації податкових накладних, однак заперечує притягнення до відповідальності за це. Податковим органом встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних, виписаних з 30.06.2022 року по 20.02.2023 року, тобто за період дії на території України карантину та без врахування приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

При цьому, позивач визнає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації щодо податкової накладної № 62 від 14.07.2023 року, штраф за прострочення строків реєстрації якої, за розрахунком податкової, становить 1020,00 грн.

Отже, сума оскаржуваного штрафу з урахуванням штрафу за податковою № 62 від 14.07.2023 року, становить 145 255,74 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 КАС України.

03.05.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує.

Так, відповідач зазначив, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних, дата виписки яких припадає на червень 2022, липень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, лютий 2023, березень 2023, липень 2023 року, та встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), визначених п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що відображено в Акті про результати перевірки від 24.11.2023 № 33026/15-32-04-06/36554196. При перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» не надавались заперечення на Акт, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України.

На підставі Акту перевірки від 24.11.2023 № 33026/15-32-04-06/36554196 складено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 35656/15-32-04-06 (форма «Н») та застосовані штрафні санкції у сумі 146 275,74 грн., яке надіслано позивачу засобами поштового зв`язку та отримано ним 09.01.2024.

Відповідач зазначає, що відповідно до змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану», що набрав законної сили 27.05.2022 року, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосування положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

У відзиві зазначено, що з набранням чинності Закону № 2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Товариство не надавало інформацію про неможливість виконувати податкові обов`язки у зв`язку з веденням воєнного стану, тому жодних обставин непереборної сили у позивача не було, що не заважало йому вчасно зареєструвати податкові накладні.

На підставі викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним, а позовні вимоги необґрунтованими.

07.05.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що хоч Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України. Проте, вказаний Закон не скасовує пункт 52-1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/ або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Посилаючись на те, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи, представник позивача наполягав на заявлених позовних вимогах.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» (надалі - ТОВ «АМАДЕУС МАРИН»), код ЄДРПОУ 36554196, зареєстрований у якості юридичної особи 15.07.2009 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як встановлено судом, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області проведено перевірку ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на червень 2022, липень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, лютий 2023, березень 2023, липень 2023 року.

За результатами камеральної перевірки ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» відповідачем складено Акт перевірки № 33026/15-32-04-06/36554196 від 24.11.2023 року (а.с. 13-17).

Згідно висновку акту, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) та п. 90 Закону України №2876-ІХ від 12.01.2023 року «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».

Перелік податкових накладних, щодо яких встановлено порушення граничних термінів реєстрації, наведений в описовій частині акту перевірки та включає 56 податкових накладних, дата виписки яких припадає на червень 2022, липень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, лютий 2023, березень 2023, липень 2023 рр.

На підставі акту перевірки № 33026/15-32-04-06/36554196 від 24.11.2023 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, та згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних застосовано до ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» штраф у сумі 146 275,74 грн. (а.с. 9-10).

Додатком до податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року є Розрахунок штрафу (а.с. 11-12).

ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» оскаржило повідомлення-рішення № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року в адміністративному порядку шляхом подання скарги до контролюючого органу центрального рівня (а.с. 18-24).

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №7189/6/99-00-06-03-01-06 від 14.03.2024 року, податкове повідомлення-рішення № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення (а.с. 26-29).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року в частині суми штрафу 145 255,74 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом.

При цьому, позивач визнає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної № 62 від 14.07.2023 року, штраф за прострочення строків реєстрації якої, за розрахунком штрафу, становить 1020,00 грн.

Отже, сума оскаржуваного штрафу становить 145 255,74 грн. (146 275,74-1020).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АМАДЕУС МАРИН», дата виписки яких припадає на червень 2022, липень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, лютий 2023, березень 2023, липень 2023 рр.

За результатами камеральної перевірки складений Акт перевірки № 33026/15-32-04-06/36554196 від 24.11.2023 року (а.с. 13-17).

Позивачем порядок проведення камеральної перевірки не оскаржується.

Спірним у даній справі стало питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних шляхом накладення штрафу згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, тому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз.4 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 Податкового кодексу України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Так, згідно з п.120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» не заперечує факту порушення строків реєстрації податкових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки.

Однак, позивач вважає, що він не підлягає притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.

Натомість відповідач наполягає на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбачений п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає про наступне.

18.03.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX, якім підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020, та в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

Термін дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Із наведеного правового регулювання слідує, що штрафні санкції за порушення строків своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань у період з 01.03.2020 і до 30.06.2023 не застосовуються за умовами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Разом із тим, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено положеннями, відповідно до яких:

«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Позивач не заперечує факту порушення строку реєстрації податкових накладних, однак заперечує притягнення до відповідальності за це, оскільки контролюючим органом встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних, виписаних з 30.06.2022 року по 20.02.2023 року, тобто за період дії на території України карантину та без врахування приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Згідно акту перевірки № 33026/15-32-04-06/36554196 від 24.11.2023 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено, що 56 податкових накладних, складених ТОВ «Амадеус Марин» у червні 2022, липні 2022, серпні 2022, жовтні 2022, листопаді 2022, грудні 2022 року, лютому 2023, березні 2023, липні 2023 року, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків.

При цьому, позивач визнає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної № 62 від 14.07.2023 року, штраф за прострочення строків реєстрації якої, за розрахунком штрафу, становить 1020,00 грн.

За наслідком виявлення зазначених порушень, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року, яким накладено на ТОВ «Амадеус Марин» штрафні санкції у визначеному п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України розмірі.

Дійсно у період часу складення визначених в акті перевірки 55 податкових накладних, а також на дату їх реєстрації в Україні діяв карантин.

Між тим, за наслідком проведення аналізу вищевикладених норм права, податковий орган міг застосовувати до позивача спірні штрафні санкції в період дії карантину, так як згідно вищевикладених вимог п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

При цьому, суд зазначає, що п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України набрав чинності пізніше за п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а тому п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України є спеціальною нормою, що регулює питання проведення камеральних перевірок та накладення штрафних санкцій в умовах дії воєнного стану в Україні.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, за умови реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 і від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23.

За правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 30 січня 2024 року в справі № 280/4484/23, оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Між тим, враховуючи, що всі 56 податкових накладних складені ТОВ «Амадеус Марин» після 27.05.2022 року, то на відповідача покладений обов`язок їх реєстрації протягом граничних термінів, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

У свою чергу, внесені в період дії воєнного стану в Україні зміни до ПК України, якими передбачено проведення відповідних перевірок та нарахування штрафних санкцій, не суперечать принципу стабільності податкового законодавства України (пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України), так як відповідними змінами не запроваджено нових податків та зборів, не змінено їхніх ставок та не введено податкових пільг.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що у період реєстрації податкових накладних, щодо яких відповідач встановив порушення граничних термінів реєстрації, не можуть застосовуватись штрафні санкції, у зв`язку з дією мораторію щодо застосування штрафів, передбаченого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Таким чином, враховуючи, що всі 56 податкових накладних складені ТОВ «Амадеус Марин» після 27.05.2022 року, а їх реєстрація відбулась з порушенням граничних термінів, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з п.120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Відтак, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 35656/15-32-04-06 від 27.12.2023 року за умови підтвердження факту вчинення товариством спірного порушення податкової дисципліни.

Окремо слід зазначити, що, починаючи з 27 травня 2022 року, застосовуються норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Тобто, на час реєстрації позивачем податкових накладних та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов`язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування.

Так, абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Однак, вказаний порядок був затверджений наказом Міністерства фінансів 29 липня 2022 року № 225 і набрав чинності 06 вересня 2022 року, тобто вже після реєстрації позивачем більшості податкових накладених, що були предметом перевірки.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2178,84 грн. (а.с. 153).

Проте, здійснюючи розподіл судових витрат, суд встановив, що позивачем не повністю сплачено судовий збір за звернення до суду з даним позовом.

Так, у відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 № 3460-IX, з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028, 00 грн.

Ціна позову у цій справі становить суму оскаржуваного штрафу, тобто 145 255,74 грн.

Отже, судовий збір за звернення до суду з даним позовом складає 3028, 00 грн. за ставкою не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (145 255,74х1,5/100=2178,84, тобто менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, враховуючи відмову у задоволенні позову, недоплачений судовий збір за звернення до суду з даним позовом у сумі 849,16 грн. підлягає стягненню на користь держави з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77-78, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» (Лідеровський бульвар, 9А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 36554196) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» (Лідеровський бульвар, 9А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 36554196) до спеціального фонду Державного бюджету України (Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); Отримувач коштів: ГУК в ОД.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди) судовий збір у розмірі 849,16 грн. (вісімсот сорок дев`ять гривень 16 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук

.