Справа № 560/4921/24
РІШЕННЯ
іменем України
25 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Турфлора" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 01.03.2024 №UA400000/2024/000048/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000139 від 01.03.2024.
В обґрунтування позову зазначає, що Підприємством до митного оформлення було подано електронну митну декларацію щодо товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 3, п. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли правильно визначити або перевірити числові значення складових митної вартості.
Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо цього, тому позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності та сумніви. З огляду на це відповідач вважає, що прийняті ним рішення і картка відмови є правомірними і обґрунтованими.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірні рішення ґрунтуються на припущеннях митного органу щодо неповноти і недостовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Зазначає, що окремі зауваження щодо розбіжностей в документах не доводять заниження митної вартості. У запереченні на відповідь на відзив Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III Митного кодексу України (далі - МКУ). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Ці положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.
Згідно зі ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
- перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
- перевірки документів, що містять відомості про страхування;
- перевірки включення/не включення складових митної вартості;
- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор .
Згідно з положеннями глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації:спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.
Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2 )зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
01.03.2024 року на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ N24UA400040006316U2 (далі також МД) на товари наступних найменувань:
1. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня: - гвоздики "стандарт" -309960 штук, придатні для складання букетів, різного кольору, необроблені, нефарбовані. Розмір рослини 60-70см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
2. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня - придатні для складання букетів, різного кольору, не оброблені, не фарбовані: турецька гвоздика (DIANTHUS BARBATUS) - 3500 штук, розмір рослини 45-60 см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
3. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня - придатні для складання букетів, різного кольору, не оброблені, не фaрбoванi: гербeри (GERBERA), розмір рослини 45- 65см. - 3600шт., - гербeри (GERBERA MINI) розмір рослини 45-65 см. - 600шт. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
4. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня - придатні для складання букетів, різного кольору, не оброблені, не фaрбовані: - ранункулус (RANUNCULUS), розмір рослини 50-75 см. - 8500шт. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
5. Зрізані гілки без квіток та пуп`янків, придатні для складання букетів, свіжі:- Аспарагус (Asparagus) - 4000 штук, розмір рослини 50-75см.Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
6. Зрізані гілки без квіток та пуп`янків, придатні для складання букетів,свіжі:- мiракуладyc (Miraculadus) -1300 штук, розмір рослини 60-80см. Торгова марка: нема даних. Виробник-.BERFINTARIMTURIZMTASIMACILIKINSAATITH. veIHR. TIC. SAN. LTD. STI.
7. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня - придатні для складання букетів, різного кольору, не оброблені, не фарбовані: - гіпсофіла (GYPSOPHILA) -1250 шт., розмір рослини 70-80см. Торгова марка: немає даних. Виробник-FLORISTAN TARIM SANAYI
VE TICARET LTD. STI.
8. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня: - лiзiaнтуc (LISIANTHUS), придатні для складання букетів, різного кольору, не оброблені, не фарбовані, 700шт., розмір рослини 45-70 см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
9. Зрізані гілки без квіток та пуп`янків, придатні для складання букетів, свіжі: рускус
(RUSCUS) -11000 штук, необроблені, нефарбовані. Розмір рослини 50-70см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
10. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня, придатні для складання букетів, різного кольору, не оброблені, не фарбовані: піттоспоріум (PITTOSPORUM)- 800шт., розмір рослини 60-80см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
11. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня - хризантеми (CHRYSANTHEMUM) - 2500 штук, придатні для складання букетів, різного кольору, необроблені, нефарбовані. Розмір рослини 60-70см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
12. Зрізані свіжі квіти з 1 листопада до 31 травня мiтiолa (GILLI FLOWER), придатні для складання букетів, не оброблені, не фарбовані, - 200шт., Розмір рослини 40- 50см. Торгова марка: немає даниx Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
13. Зрізані гілки без квіток та пуп`янків, придатні для складання букетів, свіжі - Евкаліпт - 4275 штук, розмір рослини 80-118см. Торгова марка: немає даних. Виробник BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI.
У вищезгаданій митній декларації митну вартість задекларованої партії товарів було визначено позивачем за першим (основним) методом визначення митної вартості у розмірі 13245,65 дол. США, яка відповідала фактурній вартості товару.
До митної декларації (графа 44) були надані наступні товаросупровідні документи:
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) NBRF2024000000008 від 26.02.2024,
- Автотранспортна накладна №CR 025925 від 26.02.2024,
- Декларація про походження товару (Dеclaration of origin) №BRF2024000000008 від
26.02.2024,
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару без номера від 21.02.2024,
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.02.2023,
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються N 9 від 15.12.2022,
- Договір про надання послуг митного брокера N 4 від 05.01.2021,
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, генерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 11125112 від 27.02.2024,
- Копія митної декларації країни відправлення №24070100ЕХ00005257 від 26.02.2024,
- Декларація митної вартості
За вказаною митною декларацією від 01.03.2024 за результатами проведення автоматизованого контролю із застосуванням автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) було генероване повідомлення щодо форм митного контролю, у тому числі і за напрямком контролю правильності визначення митної вартості: - 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», - 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» Коментар до форм митного контролю: по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів за МД у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» товарів та у правильності визначення митної вартості товарів, ввезених Позивачем на митну територію України. Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», митним органом було встановлено, що рівень митної вартості значно нижчий ніж рівень митної вартості таких товарів походженням з Туреччини, які класифікуються за цими ж кодами згідно з УКТ ЗЕД. Також в результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч.3 ст. 53 МКУ, виявлено розбіжності та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товарів, таких як транспортування, завантаження, страхування, зокрема, заявлена митна вартість товару на умовах поставки CPT Старокостянтинів 13245,65 дол. США, при цьому відповідно до пропозицій перевізників на сайті пошуку перевізників Della.ua тариф на перевезення товарів з Анталії в Україну складає 2,59-2,67 дол. США/км. Крім того, у документах, поданих до митного оформлення, відсутня інформація про те, що вартість транспортування дійсно включена до ціни рахунку-фактури від 26.02.2024 № BRF2024000000008. Згідно з автотранспортною накладною CMR перевезення товару було здійснене перевізником S.C. «ILANDRO-TRANS» S.R.L, а не продавцем BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI. чи покупцем ПП «Турфлора» (власним транспортом). Отже, з вказаним перевізником повинен був бути укладений договір про надання послуг з перевезення та здійснюватись певні розрахунки за надані послуги, відтак позивачем повинні були бути понесені відповідні витрати на транспортування товару. З огляду на це, митним органом зроблений висновок про те, що до митної вартості товару позивачем могло бути не включено усі її складові, визначені частиною 10 статті 58 МКУ, а саме: витрати на транспортування, завантаження, страхування вантажу.
Декларанту були надіслані повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на повідомлення митного органу декларантом додатково надано звіт по вартості Хмельницької ТПП та лист товаровиробника.
Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з наступного.
Як зазначалось вище, контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Таким чином, право митного органу витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Судом встановлено, що позивач надав необхідні документи, визначені ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили відомості про числові значення складових митної вартості товару. Так, з письмових доказів вбачається, що інформація, вказана в митній декларації країни відправлення щодо товарів які поставлялись, а саме найменування товарів, вага нетто/брутто, кількість квітів (штуки), кількість коробок квітів, загальна вартість товарів, відправник / отримувач, умови поставки тощо, відповідала інформації, що вказана в митній декларації, поданій позивачем до митного оформлення, рахунку-фактурі (інвойсі), що спростовує сумніви відповідача щодо розбіжностей чи недостовірності заявленого числового значення фактурної вартості товарів.
Що стосується виробника товару №7 «гіпсофіла», відповідач зазначає, що у митній декларації був указаний інший виробник FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI замість ВERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve. IHR. TIC. SAN. LTD. STI.
Водночас встановлено, що у даному випадку мала місце помилка в зазначенні виробника товару №7 «гіпсофіла», позаяк у електронному інвойсі, що заповнюється представником декларанта до кожного товару, вказаного у митній декларації, по товару №7 «гіпсофіла» було зазначено вірного виробника товару: BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. ve IHR. TIC. SAN. LTD.STI. Зазначене доводиться скріншотом електронного інвойсу до МД по товару №7 «гіпсофіла». Крім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не зазначав п,ро вказану помилку, тому посилання на це у відзиві є необґрунтованим.
Що стосується покликання на відсутність інформації щодо окремих складових митної вартості товарів, а саме документів, які підтверджують витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України, суд виходить з наступного.
Відповідно до умов Контракту (зовнішньоекономічного договору) від 15.12.2022 №9 та інших товаросупроводжуючих документів, що подавались до митного оформлення, сторонами застосовуються базисні умови поставки СРТ - Старокостянтинів, Україна.
СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
З огляду на це, позивачем для митного оформлення не були надані окремо оформлені транспортні (перевізні) документи, що містили інформацію про витрати на транспортування, навантаження товару, оскільки контрактна ціна за товар включала в себе вартість товару, вартість експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартість доставки (фрахту) до місця призначення.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені ч. 2 статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.
У той же час, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, суд оцінює критично посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару, оскільки нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних товарів не може вважатись заниженням митної вартості та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом. Зазначений висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17 щодо аналогічних правовідносин.
Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті митним органом необґрунтовано, відтак підлягають скасуванню.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність і обґрунтованість спірних актів, наявні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 01.03.2024 №UA400000/2024/000048/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000139 від 01.03.2024, прийняті стосовно Приватного підприємства "Турфлора".
Стягнути на користь Приватного підприємства "Турфлора" судовий збір в розмірі 6056 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 червня 2024 року
Позивач:Приватне підприємство "Турфлора" (вул. Івана Франка, 49,м. Старокостянтинів,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31104 39514706) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 43997560)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 28.06.2024 |
Номер документу | 120000446 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Козачок І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні