Рішення

від 24.06.2024 по справі 600/4452/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/4452/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" (позивач) до Чернівецької митниці (відповідач), з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується з винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів, оскільки його прийняття призвело до збільшення митної вартості деяких товарів, що змусило сплатити податки та митний збір у більшій сумі. На підтвердження вартості товару позивач посилався на експертний висновок Торгово-промислової палати України №0079 від 21.06.2023. Висновок містить підтвердження повної відповідності цін заявлених в декларації цінам продавця товару.

Окрім цього вказував, що ним як декларантом надано всі необхідні, а також додаткові документи для проведення процедури розмитнення товарів. Проте відповідач без обґрунтованих підстав вирішив скористатись резервним методом визначення митної вартості товару. Зокрема вказував, що всі товари були придбані по 100% попередній оплаті і відповідачу було надано платіжні доручення з чітким силовим значенням сплаченої суми, а також надано лист, в якому роз`яснено порядок проведення платежів та взаємозаліків між продавцем та покупцем.

Ухвалою суду від 05.07.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указану ухвалу надіслано відповідачу в його електронний кабінет 05.07.2023. Проте, відповідач своїм правом, визначеним ст. 162 КАС України, на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

28.01.2022 між турецькою компанією SMILE DIS TICARET ANONIM SIRKETI (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №21/ZED.

Згідно п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець сплачує затовар 30 % попередньої оплати від суми. Зазначеної в інвойсі на рахунок Продавця. Після отримання від Продавця підтвердження про готовність всієї замовленої партії товару до відправки, Покупець сплачує Продавцю решту 70 % попередньої оплати за товар.

Згідно п. 5.3 Договору датою оплати товару вважається дата переказу коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця (підтвердженням дати оплати є банківський документ, що містить інформацію про рух коштів по рахунку Покупця) (а.с. 64-72).

14.02.2023 ТОВ "Шик і блиск" з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці Держмитслужби подано митну декларацію №23UA408020011549U0, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 21261,28 доларів США за курсом валюти 36,5686 (а.с. 23).

Для митного оформлення позивачем до митної декларації №23UA408020011549U0 від 14.02.2023 було додано: пакувальний лист б/н від 08.02.2023; рахунок-фактура (інвойс) VO12023000000002 від 08.02.2023; автотранспортна накладна 32514 від 08.02.2023; сертифікат про походження товару Y0885133 від 08.02.2023; митна декларація, за якою було відмолено у випуску товарів 23UA40802000111367U6/00 від 13.02.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA408020011367U6/00 від 14.02.2023; карту від у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000213 від 14.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 25.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контакту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-0000004 від 09.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1179/23-ЕГ від 09.02.2023; прейскурант (прайс-лист) від б/н 22.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 005/22/S від 11.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 01.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) №21/ZED від 28.01.2022; договір про надання послуг митного брокера 2202 від 16.11.2022; договір (контракт) про перевезення ЕГ 1032/22 від 25.07.2022; інші некласифіковані документи лист б/н від 13.02.2023; лист вих. №30 від 10.02.2023; митну декларацію 23UA408020011549U0 від 14.02.2023 (а.с. 23).

За результатами розгляду митної декларації 23UA408020011549U0 від 14.02.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023 митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

п. 3.3 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED передбачена наявність заявки на поставку товарів, яка до оформлення не надана;

п. 4.2 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED передбачене страхування, документів про страхування не надано;

згідно п. 13 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED (Покупець) ТОВ "Шик і блиск" є ексклюзивним дистриб`ютором з продажу Товару під брендом (торгівельною маркою) «Voi». Дистриб`ютерський договір, положення якого можуть впливати на ціну товарів марки «Voi» до оформлення не наданий.

відповідно до п.5.1 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED в редакції додаткової угоди від 01.06.2022 №1 умови оплати на кожну партію товару визначаються в інвойсі. Згідно з інвойсом від 08.02.2023 VO12023000000002 (на суму 21261,28 дол. США) умови оплати 100 % перед відправленням. Згідно з банківським платіжним документом від 25.01.2023 б/н здійснено платіж на суму 21213, 88 дол. США, при чому в графі 70 зазначено лише реквізити контракту. Лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" від 10.02.2023 №30 щодо здійснення оплати носить інформаційний характер, документальне підтвердження зміни умов оплати за контрактом відсутнє. Таким чином не підтверджено факт 100% оплати саме партії товару, яка оформлюється;

документ від 22.12.2022 б/н заявлений в гр. 44 митної декларації за кодом "3014-прейскурант (прайс-лист) виробника товару", є комерційною пропозицією, прайс до оформлення не надано;

рахунок фактура від 09.02.2023 №СФ-0000004 містить відомості щодо наявності експедиційних послуг, як по іноземній території, так і на території України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиційних послуг на до/після кордону не надано;

довідка про транспортно-експедиційні витрати від 09.02.2023 1179/23-ЕГ містить зображення накладеної печатки та підпису, що викликає сумніви щодо достовірності даного документу;

згідно з п. 1.3 договору на транспортно-експедиційні послуги від 25.07.2022 ЕГ 1032/22 конкретні умови кожного замовлення узгоджуються у вигляді Заявки, що є невід`ємною частиною договору. Пунктом 3 даного договору передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у Заявках. Заявка до оформлення не надана.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар);

За наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

Транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень ескпедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару).

Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

Виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки);

Копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни та для деталізації умов поставки);

Висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

Також у рішенні зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

У рішенні вказано, що декларантом додатково було надано:

платіжні доручення від 320.06.2022 №149, від 03.10.2022 б/н та від 07.10.2022 б/н, в гр.70 яких також зазначено лише реквізити контракту від 28.01.2022 №21/ZED. Інших документів з порушеного питання не надано. Таким чином документальне підтвердження зімни умов оплати за контрактом та факт 100 % оплати партії товару, яка оформлюється відсутні.

договір транспортного експедирування від 01.09.2022 №КМ1031/22 та договір на транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2023 №ДГ2126/23, які не є документальним підтвердженням критеріїв розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України. Інших документів із зазначеного питання не надано.

митні декларації ТОВ "Шик і блиск" від 20.10.2022 №UA401020/2022/048209 та від 03.08.2022 №UA401020/2022/034159 не стосуються партії товару, митного оформлення якої здійснюється;

в митній декларації країни відправлення від 08.02.2023 №23341300ЕХ00101241 зазначена фактура VO12023000000002 від 07.02.2023, а не від 08.02.2023, за якою здійснюється митне оформлення. Крім того, також заявлена Е-fatura від 08.02.2023 №23243160110886027516304, яка до оформлення не надана.

Інші документи перелічені в листі ТОВ "Шик і блиск" від 15.02.2023 №33 були вже надані до оформлення разом з митною декларацією. Таким чином, додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та не підтверджує числове значення митної вартості товару. Інших додаткових документів не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товарів не можу бути визнана митним органом.

Митний орган зазначив, що відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. Згідно положення п. 1 ст. 55 МК України митним органом буде здійснено корегування митної вартості товару.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами тому відповідно до ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA100100/2022/47241 від 27.12.2022 "Косметичні препарати для догляду за шкірою (не в аерозольній упаковці, не містять озоноруйнівних речовин, не містять фторованих парникових газів, не містять наркотичних засобів, не містять психотропних речовин, не містять прекусорів) ВЕВАК MOISTURIZING SOFT CREAM TEA TREEOIL 300 ML/зволожуючий софт-крем для рук та тіла - 648шт. BEBAK MOISTURIZING SOFTCREAM ARGAN OIL 300 МL зволожуючий софт-крем 960 шт. BEBAK MOISTURIZING SOFTCREAM COCONUT 300 МL/ зволожуючий софт-крем для рук та тіла 528 шт. Торговельна марка "BEBAK", рівень митної вартсоті 12.02 $/кг (а.с. 9-10).

Як висновок зазначено подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеного в рішенні про коригування митної вартості.

Вважаючи протиправними рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

14.02.2023 ТОВ "Шик і блиск" з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці Держмитслужби подано митну декларацію №23UA408020011549U0, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 21261,28 доларів США за курсом валюти 36,5686 (а.с. 23).

Для митного оформлення позивачем до митної декларації №23UA408020011549U0 від 14.02.2023 було додано: пакувальний лист б/н від 08.02.2023; рахунок-фактура (інвойс) VO12023000000002 від 08.02.2023; автотранспортна накладна 32514 від 08.02.2023; сертифікат про походження товару Y0885133 від 08.02.2023; митна декларація, за якою було відмолено у випуску товарів 23UA40802000111367U6/00 від 13.02.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA408020011367U6/00 від 14.02.2023; карту відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000213 від 14.02.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 25.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контакту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-0000004 від 09.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 1179/23-ЕГ від 09.02.2023; прейскурант (прайс-лист) б/н від 22.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 005/22/S від 11.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 01.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) №21/ZED від 28.01.2022; договір про надання послуг митного брокера 2202 від 16.11.2022; договір (контракт) про перевезення ЕГ 1032/22 від 25.07.2022; інші некласифіковані документи лист б/н від 13.02.2023; лист вих. №30 від 10.02.2023; митну декларацію 23UA408020011549U0 від 14.02.2023.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023 митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

п. 3.3 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED передбачена наявність заявки на поставку товарів, яка до оформлення не надана;

п. 4.2 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED передбачене страхування, документів про страхування не надано;

згідно п. 13 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED (Покупець) ТОВ "Шик і блиск" є ексклюзивним дистриб`ютером з продажу Товару під брендом (торгівельною маркою) "Voi". Дистриб`ютерський договір, положення якого можуть впливати на ціну товарів марки "Voi" до оформлення не наданий.

відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED в редакції додаткової угоди від 01.06.2022 №1 умови оплати на кожну партію товару визначаються в інвойсі. Згідно з інвойсом від 08.02.2023 VO12023000000002 (на суму 21261,28 дол. США) умови оплати 100 % перед відправленням. Згідно з банківським платіжним документом від 25.01.2023 б/н здійснено платіж на суму 21213, 88 дол. США, при чому в графі 70 зазначено лише реквізити контракту. Лист ТОВ "Шик і блиск" від 10.02.2023 №30 щодо здійснення оплати носить інформаційний характер, документальне підтвердження зміни умов оплати за контрактом відсутнє. Таким чином не підтверджено факт 100% оплати саме партії товару, яка оформлюється;

документ від 22.12.2022 б/н заявлений в гр.. 44 митної декларації за кодом "3014-прейскурант (прайс-лист) виробника товару", є комерційною пропозицією, прайс до оформлення не надано;

рахунок фактура від 09.02.2023 №СФ-0000004 містить відомості щодо наявності експедиційних послуг, як по іноземній території, так і на території України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиційних послуг на до/після кордону не надано;

довідка про транспортно-експедиційні витрати від 09.02.2023 1179/23-ЕГ містить зображення накладеної печатки та підпису, що викликає сумніви щодо достовірності даного документу;

згідно з п. 1.3 договору на транспортно-експедиційні послуги від 25.07.2022 ЕГ 1032/22 конкретні умови кожного замовлення узгоджуються у вигляді Заявки, що є невід`ємною частиною договору. Пунктом 3 даного договору передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у Заявках. Заявка до оформлення не надано.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості зауважень митного органу до змісту на комплектності поданої позивачем разом із митною декларацією №23UA408020011549U0 від 14.02.2023 документації, суд зазначає наступне.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статті 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо висновків відповідача стосовно не подання позивачем до митного оформлення, згідно п. 3.3 Договору заявки на поставку товару, варто зазначити наступне.

Дослідивши договір купівлі-продажу від 28.01.2022 №21/ZED судом встановлено, що п. 3.3 договору дійсно містить вказівку на те, що Продавець повинен відправити другу і послідуючі замовлені Покупцем партії товару, протягом 14 календарних днів з дати погодження заявки на поставку товару.

Відповідно до комерційного Інвойсу VO12023000000002 від 08.02.2023, виданого турецькою компанією SMILE DIS TICARET ANONIM SIRKETI, на адресу ТОВ "Шик і блиск" поставлятимуться засоби для миття шкіри на загальну суму 21261,28 доларів США.

Відповідно до рахункуфактури від 16.02.2023 №СФ-0000007, виставленого компанією ТОВ "Ареал-Плюс", вартість наднормативного простою автомобіля перевезення товару за маршрутом (Стамбул) Туреччина-(Вінниця) Україна складає 7824,58 грн.

Відповідно до рахунку фактури від 09.02.2023 №СФ-0000004, виставленого компанією ТОВ "Ареал-Плюс", вартість транспортно-експедиційних послуг з м. Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет та з п/п Порубне-Сірет м. Вінниця (Україна) складає 147000,00 грн.

Вказана інформація також підтверджується довідкою ТОВ "Ареал-Плюс".

Таким чином, на думку суду, формування та подання позивачем до митного оформлення інвойсу на засоби для миття шкіри на загальну суму 21261,28 доларів США та відповідних рахунків, складених на підтвердження перевезення товару, свідчить про погодження замовлення.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів визначено ч. 2 ст. 53 МК України, та замовлення покупця до таких документів не відноситься.

Водночас суд зазначає, що відомості, що за умовами контракту мають бути зазначені у замовленні покупця (як то ціна за одиницю товару, строки поставки, орієнтовна кількість і загальна сума партії товарів) дублюються в інших документах, що були подані декларантом до митного оформлення, а саме у інвойсі, підписаному представниками сторін контракту,

Таким чином, відсутність серед документів, поданих декларантом на митне оформлення імпортних товарів, замовлення, на думку суду, не вплинуло на можливість митного органу встановити перелічені відомості з фактично наявних документів, оскільки не містить вартісних показників, а тому заявка, жодним чином не впливає на вартість товару.

Відтак, суд не бере до уваги, доводи відповідача стосовно необхідності надання до митного оформлення заявки на поставку товару.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не надано до митного оформлення документів, які підтверджують страхування товару, то суд зазначає наступне.

У пункті 5 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість якщо митниця стверджує, що страхування все ж такі здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Матеріалами справи не підтверджено, що товар був застрахований. За вказаних обставин суд відхиляється дані твердження відповідача.

Стосовно доводів відповідача у оскаржуваному рішенні на не надання декларантом до митного оформлення Дистриб`ютерського договору, суд зазначає, що зазначене не є обставиною для висновку про неможливість визначення митної вартості за ціною контракту.

Щодо тверджень відповідача, стосовно не підтвердження факту 100 % оплати саме партії товару, яка оформлюється за митною декларацією, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.01.2022 між турецькою компанією SMILE DIS TICARET ANONIM SIRKETI (Продавець) та ТОВ "Шик і блиск" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №21/ZED.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець сплачує затовар 30 % попередньої оплати від суми. Зазначеної в інвойсі на рахунок Продавця. Після отримання від Продавця підтвердження про готовність всієї замовленої партії товару до відправки, Покупець сплачує Продавцю решту 70 % попередньої оплати за товар.

Судом встановлено, що відповідно до комерційного Інвойсу VO12023000000002 від 08.02.2023, виданого турецькою компанією SMILE DIS TICARET ANONIM SIRKETI, на адресу ТОВ "Шик і блиск" поставлятимуться засоби для миття шкіри на загальну суму 21261,28 доларів США.

Дослідженням наданого позивачем до матеріалів справи платіжного доручення від 25.01.2023 б/н вбачається, що позивачем здійснено платіж на суму 21213,88 дол.

Згідно листа ТОВ "Шик і блиск" від 10.02.2023 №30, позивачем повідомлено Чернівецьку митницю Держмитслужби про те, що на рахунок продавця SMILE DIS TIC A.S. відповідно до договору купівліпродажу №21/ZED від 28 січня 2022 було проведено 3 платежі: №149 від 30.06.2022 на суму 28664,64 $, за платіжним дорученням №б/н від 03.10.2022 на суму 26950,80 $, за платіжним дорученням №б/н від 07.10.2022 на суму 8077,08 $ та за платіжним дорученням №б/н від 25.01.2023 на суму 21213,88 $, загальна сума перерахованих коштів 84906,40 $.

Продавець SMILE DIS TIC A.S. поставив нам товар згідно рахунку НОМЕР_1 на суму 25578,96 $, митна декларація UA401020/2022/034159 від 03.08.2022.

По рахунку НОМЕР_1 від 08.02.2023 відвантажено товар на суму 21261,28 $.

Частина коштів у розмірі 7,20 $ залишаються на рахунку продавця в рахунок авансу майбутніх поставок товару.

Таким чином, указана вище інформація свідчить про оплату позивачем за доставлений товар.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні щодо не підтвердження 100% оплати за договором, суд наголошує, що як фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена договором (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Суд зазначає, що суперечності між відомостями стосовно вартості товару, зазначеними у банківському платіжному документі та в специфікації чи інвойсі не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що умови і обставини оплати оцінюваного товару у взаємозв`язку з тими доказами, що подавались позивачем до митного контролю, не давали обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні чи недостовірні відомості про вартість оцінюваного товару.

Стосовно посилань відповідача на те, що документ від 22.12.2022 б/н заявлений в гр.. 44 митної декларації за кодом "3014-прейскурант (прайс-лист) виробника товару", є комерційною пропозицією, а прайс до оформлення не надано, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Зважаючи на те, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, то суд зазначає, що твердження відповідача стосовно того, що заявлений в гр. 44 митної декларації за кодом "3014 прейскурант (прайс-лист) виробника товару" не може вважатися прайсом, на думку суду, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Безпідставними й такими, що не беруться судом до уваги є доводи відповідача щодо не надання відомостей щодо розподілу експедиційних послуг на до/після кордону

Як свідчать матеріали справи, 25.07.2022 між експедитором ТОВ "Ареал-Плюс" та Замовником ТОВ "Шик і блиск" укладено договір №ЕГ1032/22 на транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до рахункуфактури від 16.02.2023 №СФ-0000007, виставленого компанією ТОВ "Ареал-Плюс", вартість наднормативного простою автомобіля перевезення товару за маршрутом (Стамбул) Туреччина- (Вінниця) Україна складає 7824,58 грн.

Відповідно до рахункуфактури від 09.02.2023 №СФ-0000004, виставленого компанією ТОВ "Ареал-Плюс", вартість транспортно-експедиційних послуг з м. Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет та з п/п Порубне-Сірет м. Вінниця (Україна) складає 68500,00 грн; вартість транспортно-експедиційних послуг з м. Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет та з п/п Порубне-Сірет м. Вінниця (Україна) 34300,00 грн; вартість транспортно-експедиційних послуг з м. Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет та з п/п Порубне-Сірет м. Вінниця (Україна) 44200,00 грн. Загальна сума наданих транспортно-експедиційних послуг становить 147000,00 грн.

Суд наголошує на тому, що не конкретизація позивачем витрат, понесених позивачем до/від кордону України не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Безпідставними й такими, що не беруться судом до уваги є сумніви відповідача щодо достовірності довідки про транспортно-експедиційні витрати від 09.02.2023 1179/23-ЕГ, оскільки така містить зображення накладеної печатки та підпису, у зв`язку із тим, що такі також не впливають на визначення митної вартості товару.

Стосовно не надання позивачем до митного оформлення заявки, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2022 ЕГ 1032/22, варто зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2022 ЕГ 1032/22, укладеного між експедитором ТОВ "Ареал-Плюс" та Замовником ТОВ "Шик і блиск", Замовник замовляє, а Експедитор надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

Відповідно до п. 1.3 даного Договору конкретні умови кожного замовлення, узгоджуються із Експедитором у вигляді Заявки, що є невід`ємною частиною цього договору. У випадку наявності розбіжностей в умовах цього договору і Заявки. Перевагу мають умови Заявки.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неподання позивачем до митного оформлення заявки, оскільки на підтвердження понесених витрат на транспортування товару позивачем надано митному органу довідку про транспортно-експедиційні витрати від 09.02.2023 №1179/23-ЕГ та рахунку фактури від 09.02.2023 №СФ-0000004 і від 16.02.2023 №СФ-0000007.

Вказані документи у своїй сукупності в достатній мірі підтверджують витрати на транспортування.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відтак суд зазначає, що в порушення вимог частини 2 статті 55 МК України, в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено жодних належних обґрунтувань, які б свідчили про те, що декларантом (позивачем) заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість мийних засобів та засобів для чищення розфасованих для роздрібної торгівлі, та невірно визначено митну вартість товарів.

Також в порушення вимог частини 2 статті 55 МК України відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів не наведено жодного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не вказано з яких причин відповідач вважає, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобілів або неправильно визначено митну вартість товару.

Враховуючи зазначене в контексті фактичних обставин в справі, суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на суму задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023.

Таким чином, враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Указане свідчить про безпідставність та протиправність оскаржуваного у цій справі рішення.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Крім того, під час судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Тому, оскаржуване рішення є протиправним й підлягає скасуванню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Крім цього, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA100100/2022/47241 від 27.12.2022 Косметичні препарати для догляду за шкірою (не в аерозольній упаковці, не містять озоноруйнівних речовин, не містять фторованих парникових газів, не містять наркотичних засобів, не містять психотропних речовин, не містять прекусорів) ВЕВАК MOISTURIZING SOFT CREAM TEA TREEOIL 300 ML/зволожуючий софт-крем для рук та тіла - 648шт. BEBAK MOISTURIZING SOFTCREAM ARGAN OIL 300 МL зволожуючий софт-крем 960 шт. BEBAK MOISTURIZING SOFTCREAM COCONUT 300 МL/ зволожуючий софт-крем для рук та тіла 528 шт. Торговельна марка «BEBAK», рівень митної вартості 12.02 $/кг.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів незаконність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішень, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2023/000040/2 від 15.02.2023 про коригування митної вартості товарів.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №472 від 20.06.2023.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" (провулок Костя Широцького, буд. 14-Е, м. Вінниця, Вінницька область, 21012, код ЄДРПОУ 34455065);

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.О. Григораш