Постанова

від 26.06.2024 по справі 480/3212/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р. Справа № 480/3212/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2024, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми по справі № 480/3212/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу 22 березня 2023 року №000033 Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області.

В обґрунтування позову зазначив, що рішення є протиправним, підстави для його винесення відсутні. Відповідачем зроблено хибні висновки про розміщення в магазині "ТНЦ територія низьких цін" рекламних носіїв з порушенням вимог закону.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про накладення штрафу у розмірі 5083 грн. за порушення законодавства про рекламу від 22 березня 2023 року №000033.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс ЛТД-1" (40000, м. Суми, вул. Кооперативна б. 5, код ЄДРПОУ 14013621) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області ( 40021, м. Суми, вул. Гамалія 25, код ЄДРПОУ 40356714) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами на території міста Суми, 05 січня 2023 року було виявлено рекламу, яка не відповідає вимогам Закону України "Про рекламу", в магазині "ТНЦ територія низьких цін", діяльність в якому, здійснює ТОВ "РЕСУРС ЛТД-1" - розміщений рекламний засіб у вигляді промо-стійки на бокових та фронтальній поверхнях якої розміщене зображення торгової марки горілки "NEMIROFF" та напис 1872 "NEMIROFF vodka THE Originals, на бокових поверхнях розміщено зображення у вигляді трьох пляшок горілки "NEMIROFF" з текстом наступного змісту: "1872 NEMIROFF vodka THE Originals Нестримний дух з 1872 року".

Апелянт зауважив, що на вказаній стійці чітко видно назву розміщеної торгової марки «NEMIROFF» та стилізоване зображення у вигляді трьох пляшок горілки. Тобто, в даному випадку споживач чітко бачить та ідентифікує товар, що рекламується - алкогольний напій «NEMIROFF», і як наслідок формується інтерес споживача до конкретного товару та продукції.

У рішенні суду першої інстанції вказану рекламну стійку помилково віднесено до категорії «інформації про товар в місцях продажу, а не рекламою» та невірно трактовано норми статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-ХІІ).

Так, за положеннями статті 15 Закону №1023-ХІІ споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Частина 2 статті 15 Закону №1023-ХІІ також передбачає, що інформація про продукцію «доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування».

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР, рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Таким чином, розміщення інформації про товар в різних випадках може вважатися як інформуванням споживачів, так і рекламою, залежно від мети, способу та особливостей розміщення інформації.

Натомість, було виявлено рекламний засіб у вигляді промо-стійки на бокових та фронтальній поверхнях якої розміщене зображення торгової марки горілки «NEMIROFF» та напис 1872 «NEMIROFF vodka YHE Originals», на бокових поверхнях розміщено зображення у вигляді трьох пляшок горілки «NEMIROFF» з текстом наступного змісту: «1872 NEMIROFF vodka YHE Originals НЕСТРИМНИЙ ДУХ з 1872 року».

Підсумовуючи вищенаведене, апелянт зазначив, що розміщені позивачем вивіски/ плакати у торговельному залі магазину «ТНЦ територія низьких цін», який знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд. 5 А, не можуть вважатися інформуванням про продукцію в порядку статті 15 Закону № 1023-ХІІ, оскільки законодавством визначено спеціальний спосіб інформування споживачів про назву алкогольного напою, його виробника, ціни тощо, шляхом розміщення цієї інформації безпосередньо на етикетці товару.

Відповідно до ч.7 ст. 22 ЗУ "Про рекламу" встановлено, що реклама алкогольних напоїв повинна супроводжуватися текстом попередження такого змісту: "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я», кожному попередженню мають бути відведені не менше ніж 15 відсотків площі всієї реклами та колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим, враховуючи вищевказане слід констатувати факт порушення законодавства оскільки реклама не відповідає нормам законодавства.

На підставі матеріалів справи (протокол, відео, фото реклами) було встановлено факт порушення ТОВ "РЕСУРС ЛТД-1" ч.7 ст.27 Закону України "Про рекламу" прийнято рішення №000033 від 22 березня 2023 р. про накладення штрафу в розмірі 5083,00 грн. за порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами та у зв`язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено перевірку дотримання порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами. За висновками контролюючого органу у приміщенні магазину "ТНЦ територія низьких цін" за адресою м. Суми, вул. Горького буд 5-А, у якому здійснює торговельну діяльність ТОВ "РЕСУРС ЛТД-1", розміщений рекламний засіб у вигляді промо-стійки на бокових та фронтальних поверхнях якої розміщене зображення торгової марки горілки "NEMIROFF" та напис "1872 NEMIROFF vodka THE Originals" на бокових поверхнях розміщено зображення у вигляді трьох пляшок горілки "NEMIROFF" з текстом наступного змісту "1872 NEMIROFF vodka THE Originals нестримний дух з 1872 року". Зазначена реклама не містить супроводжувального тексту з попередженням про шкідливість надмірного вживання алкоголю, якому має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами, колір напису має бути чорним, а колір фону попередження білим. Відповідач вважає, що тим самим порушено вимоги ч. 7 ст. 22 ЗУ "Про рекламу", оскільки вищевказана реклама цим вимогам Закону не відповідає.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 22.03.2023 №000033 на позивача накладено штраф у розмірі 5083 грн.(а.с.4).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності висновку про вчинення позивачем вимог законодавства про рекламу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України "Про рекламу".

Закон України «Про рекламу» не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, а лише визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, тому контроль за дотриманням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Реалізацію повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів покладено на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи в областях, як правонаступника Держспоживінспекції відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 442 від 10.09.2014 та №1092 від 16.12.2015 року.

Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 (далі - Порядок).

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи (п. 9 - 11 Порядку).

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Згідно з вимогами пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу 1 статті першої статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною 4 статті 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено перевірку дотримання порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами. За висновками контролюючого органу у приміщенні магазину "ТНЦ територія низьких цін" за адресою м. Суми, вул. Горького буд 5-А, у якому здійснює торговельну діяльність ТОВ "РЕСУРС ЛТД-1", розміщений рекламний засіб у вигляді промо-стійки на бокових та фронтальних поверхнях якої розміщене зображення торгової марки горілки "NEMIROFF" та напис "1872 NEMIROFF vodka THE Originals" на бокових поверхнях розміщено зображення у вигляді трьох пляшок горілки "NEMIROFF" з текстом наступного змісту "1872 NEMIROFF vodka THE Originals нестримний дух з 1872 року". Зазначена реклама не містить супроводжувального тексту з попередженням про шкідливість надмірного вживання алкоголю, якому має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами, колір напису має бути чорним, а колір фону попередження білим. Відповідач вважає, що тим самим порушено вимоги ч. 7 ст. 22 ЗУ "Про рекламу", оскільки вищевказана реклама цим вимогам Закону не відповідає.

Рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 22.03.2023 №000033 на позивача накладено штраф у розмірі 5083 грн.(а.с.4).

Надаючи оцінку спірному рішенню, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 22 Закону України "Про рекламу" реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, повинна супроводжуватися текстом попередження такого змісту: "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.

Текст попередження в рекламі у друкованих медіа розміщується горизонтально, внизу рекламного зображення.

Згідно з пунктом 15 статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про рекламу" внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Як вбачається з копії фотокарки, наданої відповідачем, картонна стійка з написами "1872 NEMIROFF vodka THE Originals" та "1872 NEMIROFF vodka THE Originals НЕСТРИМНИЙ ДУХ з 1872 року" знаходиться в середині приміщення (а.с. 50). За цією ознакою така могла бути віднесена до внутрішньої реклами. Разом з тим, з тієї ж фотокартки вбачається, що стійка з продукцією знаходиться у приміщенні, де здійснюється продаж товарів, зокрема, NEMIROFF Originals vodka.

Відповідно ж до частини 7 статті 8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою.

Крім того, з досліджених судом фотокартки та копій свідоцтв про торговельну марку вбачається, що написи на стійці з продукцією "1872 NEMIROFF vodka THE Originals" та "1872 NEMIROFF vodka THE Originals НЕСТРИМНИЙ ДУХ з 1872 року" є відтворенням елементів зареєстрованої торговельної марки (а.с. 29-38). На стійці знаходиться продукція торгової марки, елементи якої зображені на самій стійці, тобто така стійка є елементом обладнання та оформлення місця торгівлі.

Беручи до уваги встановлені обставини справи в сукупності з наведеними правовими нормами, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно віднесено наявні на стійці зображення елементів зареєстрованої торговельної марки до реклами.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідач посилається на частину 1 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідно до вимог якої, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна серед іншого містити відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, контролюючим органом не взято до уваги частину 2 цієї ж статті відповідно до якої інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

З наведеної норми вбачається, що інформація про продукцію, зокрема щодо безпечності, може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, але це не є обов`язком продавця. Крім того, законом визначено, що інформація про продукцію не є рекламою.

Як було зазначено вище, відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України врегульовано законом України "Про рекламу". Закон України "Про захист прав споживачів" таких відносин не регулює. Тобто, навіть за умови доведення факту неналежного інформування споживачів про продукцію таке порушення не може вважатися порушенням вимог закону України "Про рекламу", оскільки така інформація про продукцію не є рекламою відповідно до положень закону.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності висновку про порушення позивачем вимог законодавства про рекламу, отже спірне рішення про накладення штрафу від 22.03.2023 № 000033 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року по справі№ 480/3212/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі № 480/3212/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко