Постанова

від 26.06.2024 по справі 520/3045/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 р. Справа № 520/3045/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024, (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) по справі № 520/3045/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ісполін"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Ісполін" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000050706 від 04.01.2022;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ "Будівельна Компанія "Ісполін" судові витрати на сплату судового збору та на надання правничої допомоги.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення "00000050706 від 04.01.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ "Будівельна Компанія "Ісполін" судовий збір у розмірі 9 217 грн 37 коп.

22.03.2023 позивач подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги адвокатом у розмірі 19 494, 91 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Будівельна компанія "Ісполін" задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 520/3045/22 скасовано, справу № 520/3045/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 заяву задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ "Будівельна Компанія "Ісполін" витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

В іншій частині заяву залишено без задоволення.

ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись із додатковим рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що стягнута судом з відповідача сума витрат на правничу допомогу є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вказує, що акт про надані послуги до договору від 22.03.2023 не розкриває зміст таких послуг та час, витрачений на їх надання.

Також, зауважує, що позивачем не надано доказів сплати адвокату коштів за надані послуги.

Крім того, просить врахувати, що ГУ ДПС у Харківській області не є розпорядником бюджетних коштів. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених ГУ ДПС у Харківській області, на потреби Збройних Сил України. Натомість, стягнення з відповідача як державного органу суми витрат 10000,00 грн призведе до зайвих (додаткових) бюджетних втрат.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості додаткового рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на його користь 10 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду: договір про надання правової допомоги від 12.07.2021, додаткову угоду від 18.11.2021 до договору, акт наданих послуг від 22.03.2023, детальний опис наданих послуг від 22.03.2023, платіжну інструкцію від 07.12.2022.

Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ "Будівельна компанія "Ісполін" здійснювалося Адвокатським бюро «Валентина Шафоростова» на підставі договору про надання правової допомоги від 12.07.2021.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за виконання Бюро доручення сплачується гонорар у строки та розміри визначені Актом наданих послуг (правової допомоги).

Відповідно до п. 2.2. Договору акт наданих послуг (правової допомоги) повинен містити детальний опис наданих послуг, розмір гонорару та витрат Бюро, строки сплати гонорару та витрат Бюро.

Додатковою угодою від 18.11.2021 до Договору сторони погодили, що конкретний розмір та порядок оплати гонорару та відшкодування витрат за виконання Доручення визначається актом наданих послуг, який підписується сторонами.

Якщо судом буде визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення та/або інше протиправне рішення, яким будуть порушені права Клієнта, то Бюро має право на отримання «Гонорару успіху» у розмірі 1 % від розміру податкового зобов`язання, яке Клієнту було протиправно донараховано та/або визначено як суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту та/або штрафних санкцій та/або іншого протиправного рішення, яким будуть порушені права Клієнта згідно протиправного та скасованого судом податкового повідомлення - рішення. Конкретний розмір та порядок оплати «Гонорару успіху» визначається актом наданих послуг, який підписується сторонами.

22.03.2023 сторонами підписано акт № 1 наданих послуг (правової допомоги), яким визначено, що за період з 18.11.2021 по 22.03.2023 Бюро надало Клієнту правову допомогу у справі № 520/3045/22 у Харківському окружному адміністративному суді.

Адвокатом, в межах розгляду справи, надано позивачу наступні послуги на загальну суму 19 494,91 грн:

- підготовка та подання позовної заяви, що також включає збір доказів, підготовку листа ТОВ "БК Ісполін" про надання документів до перевірки у відповідь на контролюючого органу б/н від 23.11.2021, підготовка заперечень на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 15.02.2021 визначено гонорар у розмірі 8000,00 грн;

- підготовка та подання відповіді на відзив гонорар у розмірі 3350,00 грн;

- підготовка та подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу 2000,00 грн.

Також, визначено гонорар успіху в розмірі 6144,91 грн, що підтверджується детальним описом наданих послуг.

Позивачем частково сплачено адвокату кошти за надані послуги в сумі 10 500 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.12.2022.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу в розмірі 19 494,91 грн, проте судом першої інстанції заява задоволена частково та стягнуто на користь позивача 10 000 грн виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат.

Суд першої інстанції зазначив, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. При цьому, вказував, що мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим вважав, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, враховуючи складність справи, її розгляд у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, наявність подібних справ, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат.

В свою чергу, відповідачем в апеляційній скарзі не надано доказів та не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат за надані послуги із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не зазначено розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування.

Доводи скаржника про відсутність відомостей у документах на підтвердження наданих адвокатом послуг з правової допомоги щодо часу, витраченого на їх виконання, колегія суддів відхиляє, оскільки від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів кількості часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Доводи скаржника про відсутність доказів сплати за надані адвокатом послуги, колегія суддів вважає помилковими, оскільки положеннями ст. 139 КАС України передбачено можливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі, які будуть понесені позивачем у майбутньому, а тому відсутність доказів їх сплати не є перешкодою для їх присудження.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачем частково сплачено кошти за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням від 07.12.2022.

Посилання скаржника на те, що ГУ ДПС у Харківській області є державною установою та фінансується з Державного бюджету України, не можуть бути підставою для надання будь-яких привілей стороні у справі лише з огляду на те, що вона є державним органом та не є обставиною, що звільняє відповідача від відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Інших обґрунтувань щодо не співмірності погоджених до відшкодування судових витрат апеляційна скарга не містить, а доводи відповідача зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанції таких обставин також не встановив.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 по справі № 520/3045/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова