ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 червня 2024 року м. Дніпросправа № 334/630/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12 березня 2024 року у справі №334/630/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанов,-
ВСТАНОВИВ:
Державна служба України з безпеки на транспорті, не погодившись з рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12 березня 2024 року, після отримання 08 квітня 2024 року його копії, 05 червня 2024 року звернулася до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом десятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 08 квітня 2024 року через підсистему Електронний суд, про що зазначено самим скаржником у поданій ним апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до суду 05 червня 2024 року. Суд апеляційної інстанції зауважив, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою та не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 27.05.2024 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. Також, судом апеляційної інстанції визнано безпідставними посилання скаржника на сплату ним 24.05.2024 року судового збору за подання апеляційної скарги та доплату 28.05.2024 року 60 копійок недоплаченого судового збору у цій справі, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки сплата судового збору мала місце під час попередньоподаної апеляційної скарги, проте скаржник не зазначає обставин не можливості надання цього платіжного документу на виконання ухвали суду про залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги, що спростовує доводи скаржника про здійснення ним усіх залежних від нього заходів для реалізації права на оскарження судового рішення у цій справі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року скаржник отримав 13 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».
18 червня 2024 року до суду надійшло клопотання скаржника в якому він просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про відсутність коштів для сплати судового збору та велике навантаження на працівників Укртрансбезпеки.
Однак, суд апеляційної інстанції не може визнати зазначені обставини поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.
У постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2022 у справі №420/4212/20 само по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Слід зазначити й про те, що відповідач є юридичною особою із визначеним штатом працівників, а тому не був позбавлений права визначити іншого відповідального працівника для здійснення організації оформлення та подачі апеляційної скарги у цій справі з дотриманням встановлених законом вимог.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, суд вважає необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12 березня 2024 року у справі №334/630/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 26 червня 2024 року.
Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко
суддяВ.А. Шальєва
суддяС.М. Іванов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2024 |
Оприлюднено | 28.06.2024 |
Номер документу | 120001932 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Радишевська О.Р.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні