Постанова

від 25.06.2024 по справі 400/4087/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4087/22

Головуючий І інстанції: Гордієнко Т.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Турецької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 22.12.2022р.) у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до Державної аудиторської служби України та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Азвірт» про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2022р. САД у Миколаївській області звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Держаудитслужби та третьої особи - ТОВ «Азвірт», в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-17-002341-b з предметом закупівлі «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 «Дніпро-Миколаїв» (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 308+500 - км 314+000, Миколаївська область (додаткові роботи)», який опублікований 11.08.2022р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2022 р. Держаудитслужбою було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UA-2021-11-17-002341-b на підставі якого, 11.08.2022р. було складено висновок про результати моніторингу закупівлі. Позивач вважає оскаржуваний висновок необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, що в свою чергу, фактично позбавляє здійснити позивачу свої функції, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (ухваленим у порядку письмового провадження) позов САД у Миколаївській області - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-17-002341-b з предметом закупівлі «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 308+500 - км 314+000, Миколаївська область (додаткові роботи)», який опублікований 11.08.2022р. Стягнуто з Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь САД у Миколаївській області судовий збір в сумі 2481 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 14.08.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2023р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07.09.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Держаудитслужби та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. При цьому, апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2022р.

06.11.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивачем - САД у Миколаївській області 17.11.2021р. в системі «PROZORRO» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021011017-002341-b «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 308+500 - км 314+000, Миколаївська область (додаткові роботи)».

При цьому, позивачем було застосовано переговорну процедуру з наступним обґрунтуванням: проектною організацією ПП «Парк Нових Технологій» розроблено проектну документацію на Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 308+500 - км 314+000, Миколаївська область, яка затверджена наказом Служби від 26.03.2020р. №55-0.

У подальшому, за результатами закупівлі послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв (через м.Кривий Ріг) на ділянці км 308+500 - км 314+000, Миколаївська область, з переможцем тендеру ТОВ «Азвірт» укладений договір від 25.09.2020р. №114-Б, договірна ціна становила - 201 146 500 грн.

За наслідками переговорної процедури, позивачем укладено договір від 01.12.2021р. №101-Б з ТОВ «Азвірт» та додаткову угоду від 01.12.2021р. №1 до договору від 01.12.2021р. №101-Б.

18.07.2022р. Держаудитслужбою прийнято рішення про проведення моніторингу закупівлі на підставі наказу №144.

11.08.2022р. відповідачем було оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі з указаним кінцевим строком оскарження 26.08.2022р., в якому зазначено про наступні виявлені ним порушення:

- за результатами аналізу питання повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, установлено порушення вимог ч.5 ст.8 Закону;

- за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі установлено порушення вимог п.5 ч.2 ст.40 Закону;

- за результатами аналізу питання відносно внесення змін до договору та їх оприлюднення встановлено порушення п.4 ч.5 ст.41 Закону.

11.08.2022р. вказаним висновком Держаудитслужбою зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові і економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VIII (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у даній сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом ст.1 цього Закону, тендерною документацією є документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу і авторизованих електронних майданчиках.

Моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII).

За приписами ч.1 ст.8 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи. Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Згадані положення кореспондуються зі ст.ст.2,5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р. №2939-ХІІ та п.п.3,7 «Положення про Державну аудиторську службу України» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. №43).

Частиною 6 ст.8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом 3 робочих днів з дня його складання.

Згідно з ч.7 вказаної статті, у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що був присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (чи порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання стосовно усунення порушення (чи порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

У відповідності до ч.ч.10 та 11 ст.8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у ч.10 цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Тобто, висновок, складений відповідачем за наслідками моніторингу процедури закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, та його виконання має безпосередній вплив на права та обов`язки позивача у справі.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 02.04.2020р. у справі №400/2165/19.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020р. за №552 затверджено «Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі», згідно з п.3 розділу І якого, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється у відповідності до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до п.5 розділу І Порядку №552, для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Як передбачено у п.1 розділу ІІІ Порядку №552, у п.1 констатуючої частини зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону №922-VIII; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону вказується лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Згідно з п.п.2,3 розділу ІІІ Порядку №552, у п.2 констатуючої частини заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель п.3 констатуючої частини має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законом порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виходячи із основних завдань Держаудитслужби, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу має бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів, оскільки саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас, повноваження Держаудитслужби у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки виходячи зі змісту положень Законів 2939-ХІІ та №922-VIII, моніторинг є контрольним заходом та одним із чотирьох видів державного фінансового контролю, що, насамперед, ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них Замовнику. Разом із тим, норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення та обставини його допущення. Зміст висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості, яка є однією із обов`язкових ознак рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону №922-VIII.

Слід вказати про те, що аналогічної правової позиції із цього спірного питання дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 30.06.2020р. у справі №640/1216/19 та від 27.05.2021р. у справі №520/646/19.

За обставин справи, спірним є питання наявності або відсутності порушення позивачем ч.5 ст.8, п.5 ч.2 ст.40 та п.5 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII.

Так, згідно з ч.5 ст.8 Закону №922-VIII, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) відносно прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель

Як передбачено ч.1 ст.40 Закону №922-VIII, переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і у відповідності до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або ж кількома учасниками процедури закупівлі.

Пункт 5 ч.2 вищевказаної статті визначає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток у тому разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

27.07.2022р. Держаудитслужбою було надіслано запит замовнику про надання пояснень. При цьому, у спірному висновку відповідач зазначив про те, що «замовник» нібито не обґрунтував та не підтвердив наявності підстав щодо застосування «переговорної процедури».

У свою чергу, в позовній заяві САД У Миколаївській області зазначило, що обґрунтування підстав застосування «переговорної процедури» закупівлі міститься в системі «PROZORRO», оскільки в ході виконання робіт з поточного середнього ремонту виникла необхідність проведення додаткових аналогічних робіт, що не були враховані початковим проектом, в тому числі:

- холодне фрезерування напливів та нерівностей товщиною 0,02 м, так як фактичний стан існуючого дорожнього покриття не відповідав врахованим при проектуванні вихідним даним (мав руйнування, деформації у вигляді колії, просідання та вибоїни (акт комісійного обстеження від 26.10.2020р. та лист ТОВ «Азвірт» від 28.10.2020р. №554/10-1);

- улаштування дорожнього огородження із збірних залізобетонних виробів типу «Нью-Джерси» (лист ТОВ «Азвірт» від 22.12.2020р. №638/12-2);

- влаштування асфальтобетонного покриття тротуарів, тактильних смуг, а також зовнішнього електроосвітлення (Технічна рада САД у Миколаївській області від 29.03.2021р.).

Необхідність проведення додаткових робіт розглянута на технічній раді САД у Миколаївській області, що було відображено протоколом технічної ради від 29.03.2021р.

Проектною організацією ПП «Парк Нових Технологій» було здійснено коригування проектної документації. Відповідно до відкоригованої проектної документації, очікувана вартість додаткових робіт складає 40 477 657 грн. (20,12%) від суми укладеного договору з ТОВ «Азвірт».

Як наслідок, САД у Миколаївській області обґрунтовує необхідність застосування переговорної процедури аналогічністю додаткових робіт, з метою забезпечення технічних показників ремонту, задля забезпечення сумісності з послугами по поточному середньому ремонту ділянки автомобільної дороги, передбаченими початковим проектом, забезпечення якості з подальшим дотриманням гарантійних термінів експлуатації об`єкта підрядником, доцільно, економічно та технічно обґрунтовано здійснити закупівлю додаткових робіт в того самого підрядника, який на сьогодні виконує роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв, (через м.Кривий Ріг), км 308+500 - км 314+000, Миколаївська область, - у ТОВ «Азвірт».

Т.б. у позивача, саме після укладання договору про закупівлю і виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт у того самого учасника для покращення якості робіт - поточний та середній ремонт автомобільних доріг, що обґрунтовано експертним висновком. Закупівля додаткових робіт здійснювалась з дотриманням строків щодо його укладання - протягом 3-х років, оскільки договір про закупівлю укладено 25.09.2020р. №114-Б, а цей договір укладено - 01.12.2021р. Сума ж договору від 01.12.2021р. - 34 016 004 грн. не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, сума якого складає - 201 146 500 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що позивач, в даному випадку, не порушив вимоги Закону №922-VIII в цій частині та достатньо обґрунтував необхідність застосування саме «переговорної процедури».

Частиною 5 ст.41 Закону №922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Цією нормою дозволяється вносити зміни до договору, що стосується продовження строку дії договору про закупівлю, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин таких, як затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Так, яке вже зазначалося вище та підтверджується матеріалами справи, за наслідками «переговорної процедури» позивачем було укладено договір від 01.12.2021р. №101-Б з ТОВ «Азвірт» (п.3.1), ціна якого складає 34 016 004 грн., та п.2.1 договору передбачено термін виконання робіт по 20.12.2021р.

Додатками до договору є: договірна ціна на Поточний середній ремонт автомобільної дороги, календарний графік, план фінансування, протокол узгодження ціни на матеріальні ресурси. Також позивачем з ТОВ «Азвірт» було укладено й додаткову угоду від 01.12.2021р. №1 до договору від 01.12.2021р. №101-Б, в якій п.2.1 договору викладений в наступній редакції, якою передбачено , що термін виконання робіт: з дати підписання по 30.05.2022р. При цьому, ціна договору не змінилась.

Як встановлено з пояснень представника позивача та змісту позову, укладання позивачем додаткової угоди до договору від 01.12.2021р., у свою чергу, пов`язано з затримкою фінансування витрат замовника, оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання дорожнього господарства» від 17.02.2021р. №122 передбачено кошти в сумі 32 463 862,80 грн. на 2021р. при необхідних 34 016 004 грн.

Суд першої інстанції цілком вірно звернув увагу на те, що продовження строку дії договору про закупівлю фактично було обумовлено затримкою фінансування витрат «замовника», що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України, а підстави стверджувати, що позивач порушив п.4 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII - відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 25.06.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.О. Скрипченко

І.О. Турецька