Постанова

від 25.06.2024 по справі 420/17559/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17559/23

Головуючий І інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Турецької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 13.12.2023р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Сфера» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13.07.2023р. ТОВ «БК Сфера» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2023р. №8986152/44486194 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.02.2022р. №12;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкову накладну від 10.02.2022р. №12 на суму 319564,80 грн., в т.ч. ПДВ 53260,80 грн., днем її надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області є протиправним та таким, що порушує норми податкового законодавства, оскільки позивачем дійсно здійснені спірні господарські операції, а на безпідставне зупинення реєстрації поданої ним податкової накладної направленні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам, викладеним у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник ГУ ДПС в Одеській області надав до суду першої інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ТОВ «БК Сфера» - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 13.06.2023р. №8986152/44486194 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.02.2022р. №12. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «БК Сфера» від 10.02.2022р. №12 на суму 319564,80 грн., в т.ч. ПДВ 53260,80 грн. датою її подання. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «БК Сфера» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 12.01.2024р. подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що судом, при винесенні оскаржуваного судового рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «БК Сфера»- відмовити у повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

06.02.2024р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «БК Сфера» зареєстроване як суб`єкт господарювання 16.11.2021р. (номер запису: 1005561020000079515) та взяте на податковий облік.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 41.10 організація будівництва будівель; 42.11 будівництво доріг і автострад; 42.13 будівництво мостів і тунелів; 42.99 будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 знесення; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 штукатурні роботи; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.39 інші роботи із завершення будівництва; 43.91 покрівельні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.20 вантажний залізничний транспорт; 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 82.19 фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.; 82.11 надання комбінованих офісних адміністративних послуг.

04.02.2022 року між ТОВ «БК Сфера» (Постачальник) та ТОВ «СЕПОСТАВКА» (Покупець) Договір поставки №4-1/02/22, за яким, постачальник зобов`язується передавати (відвантажувати/ поставляти) у власність покупцю пісок, пісок сіяний та інші будівельні матеріали і продукцію виробничого призначення, а покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати товар відповідно до умов цього Договору.

07.02.2022р. ТОВ «СЕПОСТАВКА» (замовник) направив позивачу заявку на поставку піску у кількості 3281,730 т. ТОВ «БК Сфера» було прийнято вищезазначену заявку до виконання шляхом виставлення на оплату рахунку-фактури від 08.02.2022р. №СФ-0000012 на загальну суму 1870586,10 грн., у т.ч. ПДВ - 311764,35 грн, за 3281,730 т. піску.

08.02.2022р. позивачем поставлено, а ТОВ «СЕПОСТАВКА» прийнято «пісок» у кількості 885,17 т. загальною вартістю 504546,90 грн., в т.ч. ПДВ - 84091,15 грн., що, зокрема, підтверджується видатковою накладною від 08.02.2022р. №РН-0000034.

ТОВ «БК Сфера» складено податкову накладну від 08.02.2022р. №10 на часткове постачання товарів 08.02.2022р. на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 504546,90 грн., в т.ч. ПДВ - 84091,15 грн., реєстрацію якої зупинено.

09.02.2022р. позивачем (виконавець) поставлено, а ТОВ «СЕПОСТАВКА» (замовник) прийнято пісок у кількості 194,27 т. загальною вартістю 110733,90 грн., в т.ч. ПДВ - 18455,65 грн., що, зокрема, підтверджується видатковою накладною від 09.02.2022р. №РН-0000035. ТОВ «БК СФЕРА» складено податкову накладну від 09.02.2022р. №11 на часткове постачання товарів 09.02.2022р., реєстрацію якої зупинено.

10.02.2022р. виконавцем поставлено, а замовником прийнято товар у кількості 560,64 т. загальною вартістю 319564,80 грн., в т.ч. ПДВ - 53260,80 грн., що, зокрема, підтверджується видатковою накладною від 10.02.2022р. №РН-0000036.

За правилом першої події (надання послуг) позивачем складено податкову накладну від 10.02.2022р. №12 на загальну суму 319564,80 грн., в тому числі ПДВ - 53260,80 грн. (з урахування раніше складених накладних у зв`язку з здійсненням раніше вказаних оплат).

14.09.2022р. вказана податкова накладна №12 направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно з квитанцією реєстрація вказаної податкової накладної «зупинена» відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним 07.06.2023р. було направлено повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів у кількості 51 додаток.

Однак, комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів, 13.06.2023р. було прийнято рішення №8986152/44486194, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.02.2022р. №12.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі (додаткова інформація) цього рішення зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірних рішень відповідача.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить із наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу положень п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Як передбачено абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законом, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Як уже зазначалося колегією суддів та підтверджується матеріалами даної справи, позивачем виписано, зокрема, податкова накладна від 10.02.2022р. №12 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений «Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №341).

Відповідно до п.12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13,15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абз.10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.12.2019р. №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пунктом 4 вказаного Порядку закріплено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (п.5 Порядку №1165).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з «Критеріїв ризиковості платника податку» комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За правилами п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п.10,11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вже зазначалося вище, єдиною підставою для зупинення відповідачем реєстрації податкових накладних від 10.02.2022р. №12, слугувало те, що платник податку (ТОВ «БК Сфера»), яким було подано для реєстрації зазначені податкові накладні, відповідає п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Так, у Додатку 1 до Порядку №1165 визначено «Критерії ризиковості платника податку» на додану вартість. Зокрема, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань та функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування (п.8).

З урахуванням наведених вище положень, варто зазначити, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку», відповідач має можливість отримати від платника документи на спростування наявних у контролюючого органу сумнівів, пов`язаних із «легальністю» діяльності такої юридичної особи (позивача), вказавши які ж саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Однак, відповідачем взагалі не було конкретизовано, яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органах, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданій для реєстрації податковій накладній.

Судова колегія наголошує на тому, що контролюючим органом було запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог п.11 Порядку №1165, оскільки у сформованій ним квитанції чітко не зазначено, які саме копії документів необхідно (пропонується) надати ТОВ «БК Сфера» та чого мають стосуватися відповідні пояснення, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дані обставини, у свою чергу, не заперечувались відповідачем як в суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, та жодним чином не спростовувалися.

Загальне ж посилання податкового органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі «Критеріїв ризиковості платника податку», є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Отже, зазначені недоліки сформованій відповідачем квитанції, крім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставить позивача у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.

Окрім того, надаючи оцінку рішенню суду 1-ї інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 затверджено «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Як передбачено п.2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У відповідності до п.п.3,4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Згідно з п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи стосовно підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Вжите у зазначеній вище нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та, як наслідок, також свідчить про невідповідність сформованих податковим органом квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних вимогам Порядку №1165.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п.5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (п.п.6,7 Порядку №520).

Згідно з п.п.9,10,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього ж Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення, зокрема, про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, варто звернути увагу на те, що форма рішення відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що документи, які не надано необхідно підкреслити. А отже, контролюючий орган повинен був визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Так, зі змісту рішення контролюючого органу, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.02.2022р. №12, встановлено, що підставою для його прийняття стало нібито надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі (додаткова інформація) вказаного рішення зазначено таке: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Проте, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 10.02.2022р. №12 не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, а оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних фактично містить лише загальне посилання на причини його прийняття, без зазначення будь-якого переліку документів, яких не було надано позивачем або ж які були наданні із порушення вимог чинного законодавства.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на розгляд відповідачам були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних господарських операцій, що не мали дефекту форми, змісту, походження, та які відповідно до ПК України, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про відсутність встановлених законом підстав для відмови в реєстрації податкової накладної від 10.02.2022р. №12, оскільки:

- по-перше, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання позивачем вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано позивачем та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної;

- по-друге, контролюючий орган жодним чином не вказав на те, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення, а лише визначив загальні підстави прийняття таких рішень.

Як наслідок, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 13.06.2023р. №8986152/44486194 не відповідає критеріям чіткості і зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, що перешкоджає платнику податків своєчасно та повністю виконати власні обов`язки і скористатися правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

При цьому, колегія суддів наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання ж контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми та обґрунтованості актів індивідуальної дії має наслідком визнання їх протиправними.

До того ж, аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18 та від 18.06.2020р. у справі №824/245/19-а та відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданих правових висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що комісія ГУ ДПС в Одеській області, ухваливши спірне рішення від 13.06.2023р. №8986152/44486194 діяла неправомірно, а тому таке рішення є протиправним і належить до скасування.

Решта доводів апелянта вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено положеннями ч.ч.1,7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, кількість витраченого адвокатом часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Окрім того, варто зазначити, що у відповідності до п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00), суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тобто, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Відсутність же документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є окремою підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18.

Слід звернути увагу на те, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.ст.27,30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати та умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення, а саме: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів та звернень, довідок, заяв, скарг, а також здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Як уже встановлено судами обох інстанцій, 19.04.2023р. між ТОВ «БК Сфера» (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «МІТРАС» (Виконавець) було укладено договір про надання правничої допомоги №19/04, у відповідності до п.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати йому відповідно до умов договору необхідну правничу допомогу, консультації, представництво інтересів в суді всіх інстанцій на території України, інших державних органах, підприємствах установах організаціях, з усіх питань, що стосуються прав і законних інтересів Замовника, а Замовник зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх.

Обсяг і розмір вартості правничої допомоги, узгоджується сторонами в додатковій угоді.

19.04.2023р. між ТОВ «БК СФЕРА» та АО «МІТРАС» укладено додаткову угоду №1, відповідно до п.1 якої, Виконавець за завданням Замовника надає йому правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього у справах про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄДРПН.

Згідно з п.3 Додаткової угоди від 19.04.2023р. №1, Виконавець та Замовник погодили, що вартість правничої допомоги (гонорар), передбаченої п.1 даної Угоди, у суді першої інстанції становить 10000 грн.

Аналогічна за змістом Додаткова угода №2 була укладена між ТОВ «БК Сфера» та Адвокатським об`єднанням «МІТРАС» 19.04.2023р. та, зокрема, передбачала вартість правничої допомоги (гонорар) у суді апеляційної інстанції - 15000 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до суду 1-ї інстанції надано акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 21.08.2023р., рахунок-фактуру від 13.07.2023р. №13/07/23. У свою чергу, до суду апеляційної інстанції позивачем було надано акт від 18.01.2024р. та рахунок-фактуру від 06.11.2023р. №06/11/23.

На переконання колегії суддів, надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх загальну вартість. Між тим, наявні у матеріалах справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною правовою підставою для їх відшкодування у вказаному розмірі (10000 грн. в суді 1-ї інстанції та 15000 грн. в суді апеляційної інстанції) з іншої сторони у справі, оскільки такий розмір має насамперед відповідати критерію розумності, пропорційності та співмірності таких витрат.

Як видно із матеріалів справи, судом першої інстанції детально проаналізовано зміст наданих позивачем документів на підтвердження заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та цілком обґрунтовано зауважено про те, що ці надані докази свідчать про невідповідність заявленої до стягнення суми витрат передбаченим у ст.134 КАС України критеріям, з огляду на їх співмірність та необхідність.

Зокрема, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, у тому числі й під час апеляційного перегляду даної справи, судова колегія враховує, що справа даної категорії, у відповідності до предмету спору, є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в порядку письмового провадження (без виклику сторін) за наявними у справі матеріалами. При цьому, колегією суддів проаналізовано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reestr.court.gov.ua), за даними якого має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору (визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної) та подібними мотивами тим, що приведені у позовній заяві ТОВ «БК Сфера», що значно спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

До того ж, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, та витраченого часу, а саме 13 год. у суді 1-ї інстанції та 9 год. в суді апеляційної інстанції, що свідчить про явне завищення розміру правової допомоги та, як наслідок, необхідність його зменшення.

Погоджуючись із висновком суду 1-ї інстанції про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі - 4000 грн., колегія суддів зазначає про те, що зазначена сума витрат на правничу допомогу дійсно є співмірною і складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, значенням справи для сторони, та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

При цьому, варто звернути увагу на те, що у даній адміністративній справі надання правничої допомоги з приводу вирішення питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі (15000 грн.), за аналогічні послуги в суді першої інстанції (10000 грн., з яких 4000 грн. було присуджено судом першої інстанції), а саме відносно звернення юридичної особи до суду із позовом, що є більш складним, об`ємним та, як наслідок, потребує більшого аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Висновки ж щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі №201/14495/16-ц.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні даної справи не допустив та, відповідно, прийняв вірне рішення про здійснення розподілу витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

У той же час, враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, приписи ч.5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, несуттєву складність справи, яка, у свою чергу, не мала публічного інтересу, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи в суді апеляційної інстанції, а також виходячи з критерію розумності, пропорційності і співмірності розподілу судових витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає понесені позивачем судові витрати в суді апеляційної інстанції - 15000 грн. неспівмірними, належним чином необґрунтованими та явно завищеними. Як наслідок, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для їх зменшення та стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «БК Сфера» судових витрат у загальному розмірі - 2000 грн., що відповідає вимогам «розумності» та «співмірності».

При цьому, суд апеляційної інстанції одночасно вважає за необхідне також наголосити й на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються та не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Сфера» (код ЄДРПОУ 44486194) судові витрати на правничу допомогу у сумі - 2000 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 25.06.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.О. Скрипченко

І.О. Турецька