Постанова

від 26.06.2024 по справі 146/141/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 146/141/24

Головуючий у 1-й інстанції: Скаковська І.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

26 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Мойсюка М.І Сторчака В. Ю.

за участю: секретаря судового засідання: Мокрак С.А.

представника позивача: Барвінського О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернігівській області ДПП, за участю третьої особи-інспектора ВБДР УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Шклярука Андрія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Чернігівській області ДПП, за участю третьої особи-інспектора ВБДР УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Шклярука Андрія Васильовича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 052098, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області позов задоволено частково:

-скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 052098 винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ВБДР УПП в Чернігівській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Шкляруком Андрієм Васильовичем від 19.01.2024 року за ч. 1 ст. 140 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1020 грн та справу про вчинення адміністративного правопорушення направлено до Департаменту патрульної поліції на новий розгляд.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача та третьої особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 січня 2024 року інспектором ВБДР УПП в Чернігівській області, ДПП молодшим сержантом поліції Шкляруком А.В, відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 052098 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень.

Вказана постанова оскаржена в судовому порядку.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для направлення справи про вчинення адміністративного правопорушення до Департаменту патрульної поліції на новий розгляд.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.24 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В силу ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Згідно з п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст.222 КУпАП, зокрема, віднесено розгляд справи за ч. 1 ст.140 КУпАП.

За змістом п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, зокрема, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані:

забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху;

впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів;

позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;

по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;

у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла;

обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху;

виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки;

своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі Правила № 198).

Відповідно до п. 1 Правил № 198 дія Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди (далі - дорожні об`єкти), у межах смуги їх відведення та червоних ліній відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів.

П. 2 Правил № 198 визначено, що ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів).

Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про автомобільні дороги.

Згідно з п. 5 Правил №198 власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

За приписами п. 11 Правил № 198 власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані:

своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану, ДСТУ 8749:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт;

постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;

контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями;

вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху;

аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння;

разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки;

своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови;

забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт;

відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху станом на 01.12.2022 встановлені ДСТУ 3587-2022.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 19 січня 2024 року біля 9 год 40 хв на автодорозі Р-69 107+886м, КиївВижгород-Десна-Чернігів, ОСОБА_2 , будучи посадовою особою ТОВ «Автомагістраль Південь» відповідальною за експлуатаційний стан автодороги, не вжив своєчасно заходи по обробці протиожеледними матеріалами проїзної частини, на якій наявна зимова скутість та снігові накати, чим порушив п.п.3.1.16 та 3.1.18 ДСТУ 3587-97 та п.п.1.5 ПДР.

На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем надано акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та відеозапис на диску DVD.

В свою чергу, позивач вказує на те, що не є посадовою особою ТОВ "Автомагістраль-Південь", відповідальною за експлуатаційний стан автодороги Київ-Вижгород-Десна-Чернігів Р-69 (на відрізку 107+886м), що підтверджується наказом директора філії "Дорожній сервіс" ТОВ "Автомагістраль-Південь" ДС №Ч-011123ЕУ від 03.11.2023, в якому зазначено посадову особу, яка є відповідальною за даний відрізок автодороги, а саме-майстер дільниці ДРП Остер ОСОБА_3 .

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав копію наказу від 03.11.2023 №Ч-011123ЕУ.

В той же час, матеріали справи містять копію Ордеру №31 від 29.12.2023 до Договору від 15.03.2023 №23072 та Додаткової угоди №9 від 01.12.2023 про надання послуг з експлуатації автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них в Чернігівській області на 2024-2025 роки, до яких зокрема належить і автодорога Р-69 Київ-Вижгород-Десна-Чернігів, з якого слідує, що відповідальність за експлуатаційний стан, безпеку дорожнього руху, його безперебійність при проведенні робіт з експлуатаційного утримання на мережі (та ділянках), дотримання всіх необхідних природоохоронних заходів, техніку безпеки, на автомобільних дорогах несуть посадові особи: від Виконавця-начальник дорожньо-експлуатаційної дільниці філії "Дорожній сервіс" ТОВ "Автомагістраль-Південь" ОСОБА_1 . Ордер дійсний з 01.01.2024 по 31.03.2025.

Крім того, як свідчить зміст наказу від 03.11.2023 №Ч-011123ЕУ, на який посилається сам же позивач, саме на останнього покладено контроль за його виконанням.

Варто також звернути увагу, що в матеріалах справи наявна копія постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28 березня 2023 року (справа № 146/325/23), якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за не виконання законної вимоги № 29 від 30.01.2023 року старшого інспектора ВБДР УПП в Чернігівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_4 щодо усунення вибоїни шириною 1,3 м, довжиною 2,1 м, глибиною 0,15 м на проїзній частині дороги, чим порушено вимоги п.5.2.1 ДСТУ 3587 (2022), як посадову особу відповідальну, за саме експлуатаційний стан автодороги Р-69.

Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалася, з чого можна зробити висновок, що останній постанову не вважає протиправною.

За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

При цьому, колегія суддів вважає, що допущення посадовою особою відповідача помилки в цифровому позначенні ДСТУ, не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення та не може бути єдиною та беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Мойсюк М.І Сторчак В. Ю.