Ухвала

від 24.06.2024 по справі 631/1000/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1000/24

провадження № 2/631/472/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 червня 2024 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПРИВАТНОГО АГРАРНО-АРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОРЯ», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПРИВАТНОГО АГРАРНО-АРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОРЯ», в якій просить суд визнати строк для прийняття ним спадщини за заповітом на земельну ділянку площею 11,9246 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року, пропущеним з поважних причин та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 11,9246 га, що розташована на території Станичненської сільської ради Красноградського району Харківської області, яка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року та складається з: земельної ділянки площею 10,8693 га з кадастровим номером 6324285000:01:002:0057 та земельної ділянки площею 1,0553 га з кадастровим номером 6324285000:02:002:0709.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Так, відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно доприписів частини2статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмірсудового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальнимзаконом єЗакон Українивід 08липня 2011року №3674-VI«Про судовийзбір» (далі Закону України «Про судовий збір»), стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Устатті 4 Закону України «Про судовий збір»зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 наведеної вище статті, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічні положення міститься у пунктах 12 та 13 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» згідно яких, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено дві самостійні вимоги, одна немайнового характеру: визнати строк для прийняття ним спадщини за заповітом на земельну ділянку площею 11,9246 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року, пропущеним з поважних причин; а інша майнового характеру: визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 11,9246 га, що розташована на території Станичненської сільської ради Красноградського району Харківської області, яка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203513, виданого 01 липня 2005 року та складається з: земельної ділянки площею 10,8693 га з кадастровим номером 6324285000:01:002:0057 та земельної ділянки площею 1,0553 га з кадастровим номером 6324285000:02:002:0709.

До позовної заяви позивачем, ОСОБА_1 , було надано дві квитанції про сплату судового збору: на суму 1211 гривень 20 копійок за вимогу не майнового характеру (відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір та на суму 1168 гривень 80 копійок за вимогу майнового характеру (відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Проте, згідно матеріалів позовної заяви, оціночна вартість земельної ділянки площею 1,0553 га з кадастровим номером 6324285000:02:002:0709 складає 50 000 гривень 00 копійок, оціночна вартість земельної ділянки площею 10,8693 га з кадастровим номером 6324285000:01:002:0057 складає 187000 гривень 00 копійок, тобто загальна ціна вимоги майнового характеру складає 237000 гривень.

Як вже зазначалось вище, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, позивачем за вимогу майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1відсоток цінипозову,тобто 2370гривень 00копійок,проте булосплачено судовийзбір урозмірі 1168гривень 80копійок,що невідповідає розміруставок судовогозбору, встановленого підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Також зі змісту позову вбачається, що відповідачем у справі визначено СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікаційний код юридичної особи 04398057).

Разом з тим, суд звертає увагу, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області. Так, до території Нововодолазького району Харківської області ввійшли Нововодолазька, Бірківська, Ватутінська, Знам`янська, Одринська, Ордівська, Просянська, Рокитненська, Сосонівська, Староводолазька громади.

Відповідно допостанови ВерховноїРади Українивід 17липня 2020року №807-ІХ«Про утвореннята ліквідаціюрайонів» уХарківській областіутворено Харківськійрайон (задміністративним центрому містіХарків)у складітериторій Безлюдівськоїселищної,Височанської селищної,Вільхівської сільської,Дергачівської міської,Липецької сільської,Люботинської міської,Малоданилівської селищної,Мереф`янської міської,Нововодолазької селищної,Південноміської міської,Пісочинської селищної,Роганської селищної,Солоницівської селищної,Харківської міської,Циркунівської сільськоїтериторіальних громад,затверджених КабінетомМіністрів України;та створено Красноградський район (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі територій Зачепилівської селищної, Кегичівської селищної, Красноградської міської, Наталинської сільської, Сахновщинської селищної, Старовірівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Ліквідовано Нововодолазький район Харківської області.

Таким чином, наразі такої юридичної особи як СТАНИЧНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не має (припинена шляхом реорганізації). Рішенням І сесії VІІІ скликання Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 30 листопада 2020 року № 10 «Про утворення старостинських округів Старовірівської сільської ради» на підставі абзацу 24 статті 1, пункту 1 частини статті 26, статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішено утворити старостинські округи Старовірівської сільської територіальної громади, зокрема, Станичненський старостинський округ № 4 з центром в селі Станичне, до складу якого входять населені пункти: АДРЕСА_1 . Тобто наразі Станичненський старостинський округ № 4, як частина територіїоб`єднаної територіальноїгромади,утвореної відповіднодо ЗаконуУкраїни «Продобровільне об`єднаннятериторіальних громад»,увійшовдо складу СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниСуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2 та 3 частини 3 статті 175 та частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у пунктах 2 та 3 частини 3 статті 175 та частині 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу Українита вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Спосіб усуненнянедоліків позовноїзаяви полягає в доплаті суми судовогозбору завимогу майновогохарактеру, встановленого підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та направленні на адресу суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до СТАНИЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПРИВАТНОГО АГРАРНО-АРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗОРЯ», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя: Т. М. Трояновська