Ухвала

від 27.06.2024 по справі 676/3277/23

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/3277/23

Номер провадження 1-кп/676/77/24

У Х В А Л А

24 червня 2024 року м.Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження №42022242230000034 від 19 жовтня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження кримінальне провадження №42022242230000034 від 19 жовтня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання, проти якого категорично заперечили обвинувачена та її захисник, про призначення у кримінальному провадженні судово-психологічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Хмельницького відділення КНДІСЕ та на вирішення якої просив поставити питання:

-Які психологічні особливості має процес відтворення свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обставин подій, що зафіксовані у ході проведення допиту за їх участі в судовому засіданні?

-Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності вказаних свідків у процесі відтворення обставин подій, що зафіксовані у ході проведення допиту проведення допиту за їх участі в судовому засіданні?

-Чи наявні у поведінці свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 „ ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 під час допиту в судовому засіданні психологічні особливості, які дають підстави для визначення ознак самостійного/несамостійного відтворення ним обставин подій під час її проведення?

-Чи є у мовленні та поведінці вказаних свідків ознаки, які вказують на неправдивість обставин, які вони викладали під час допиту?

Зазначене клопотання прокурор мотивує тим, що у в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження у судовому засіданні допитано свідків із числа депутатів Сокільської сільської ради та секретаря, які в судовому засіданні надали протилежні покази тим, які надавались ними під час досудового розслідування. Зокрема це свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 „ ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та секретар сільської ради ОСОБА_14 .

Депутати 6 скликання Сокільської сільської ради, будучи допитаними в ході досудового розслідування повідомляли, що прізвища ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 їм не відомі, вони не являються місцевими жителями. Фактів надання земельних ділянок у власність особам не з числа жителів села не пам`ятали.

Однак, ці ж особи в судовому засіданні повністю змінили свої покази та підтвердили факт прийняття на сесіях сільської ради ( в грудні 2013 та влітку 2014) рішень про виділення вказаних земельних ділянок, а в подальшому й затвердження проектів землеустрою та передачу у власність, жоден свідок в судовому засіданні не зміг відповісти на питання щодо сесії від 22.08.2015 № 22, якою виділено земельну ділянку ОСОБА_24 .

Так, до прикладу допитана в судовому засіданні 03.04.2024 ОСОБА_12 навіть використовуючи записи не могла вірно озвучити прізвища осіб, яким начебто надавався дозвіл на виділення земельних ділянок, отже виникають сумніви, що вона може пам`ятати прізвища вказаних людей і саму сесію, яка відбулась майже 10 років тому.

Допитана ж в судовому засіданні секретар сільської ради ОСОБА_14 вкрай агресивно відповідала на запитання сторони обвинувачення, вдаючись до підвищення голосу, при цьому відповіді на поставлені запитання щодо передачі в архів документів сільської ради (протоколів сесій та рішень), а точніше щодо їх відсутності у архіві не змогла надати.

У зв`язку із чим є підстави вважати, що вказані особи в судовому засіданні під впливом сторони захисту (оскільки вказані свідки проживають в одній і тій же територіальній громаді, що й обвинувачена, частина з них є працівниками освітніх установ, які підпорядковуються органам місцевого самоврядування, тобто в більшій чи меншій мірі є залежними особами) змінили свої покази, тому прокурор вважаю за доцільне призначити проведення судово-психологічної експертизи.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що заявлене клопотання захисника задоволенню не підлягає з наступних правових підстав.

Так, діючим Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено:

Частина перша статті 7 - Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості ( пункт 15).

Частина перша статті 22 - Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Частина друга статті 22 - Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Частина перша статті 93 - Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України.

Частина третя статті 93 - Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Враховуючи зазначені вище норми КПК України, сторона обвинувачення мала достатньо часу та безперешкодної можливості, дотримуючись загальних засад кримінального провадження, зібрати у порядку,передбаченому КПКУкраїни,докази напідтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненніінкримінованих їйкримінальних правопорушеньта надатиїх суду. До того ж, прокурор ОСОБА_3 , виконуючи приписи ч.1 ст.290 КПК України, визнала зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та дала доручення слідчому повідомити на той час підозрюваній ОСОБА_4 та її захиснику ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування (т.6 м.д.р. а.с.207).

На переконання суду, при залученні судом у даному випадку експерта може розцінюватись стороною захисту як сприяння судом стороні обвинувачення в наданні своїх доказів, а отже при цьому буде грубо порушено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 332 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Статтею 242КПК України встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244КПК України, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права (частина 1).

Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3)визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням (частина 2).

При цьому, необхідно зазначити, що психологічна експертиза, з огляду на її предмет, встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Водночас не можна віднести до компетенції судово-психологічної експертизи вирішення питання про вірогідність показань допитуваних осіб, їх правдивість або щирість, оскільки до предметної сфери судово-психологічної експертизи належить не показання свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, а особливості перебігу психічних процесів у осіб, які дають показання, вплив цих особливостей на адекватне сприйняття ними того чи іншого факту. Таким чином, вирішення питання щодоможливості обмови і самообмови, правдивості показань в частині повідомлених особою обставин, є питаннями, які не потребують для їх вирішення спеціальних психологічних знань і повністю охоплюються сферою діяльності слідчого і суду.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що питання, пов`язані з оцінкою показань свідків під час досудового розслідування або в суді стосовно фактичних обставин провадження, не відносяться до компетенції судово-психологічної експертизи і не потребують спеціальних знань, суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора щодо проведення в провадженні судово-психологічної експертизи.

Крім того, судтакож враховує ту обставину, що призначення з порушенням вимог КПК України та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Керуючись ст.ст.370-372 КПК України

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити взадоволення клопотання прокурора про призначення судово-психологічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду ОСОБА_1