Ухвала
від 24.06.2024 по справі 754/2366/24
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року

м. Київ

справа № 754/2366/24

провадження № 51-3118 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року (справа №754/7129/23) у кримінальному провадженні № 42021102030000162 від 01 липня 2022 року, а саме на: грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Фрейм Констракшн» (код ЄДРПОУ: 43151741), № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Сенс Банк» (код ЄДРОПУ 23494714).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокувідмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року, оскільки зазначена ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

У касаційній скарзі прокурор ставитьвимогу про скасування вказаної ухвали апеляційного суду. Вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 23 січня 2024 року у справі № 569/19829/21, відповідно до якої ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

Вважає, що допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме грубі порушення правових норм, які регулюють провадження в суді апеляційної інстанції, зокрема статей 370, 399, 405, 407, 409, 410, 411, 419, 422 КПК, перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Статтею174 КПК передбачено право визначеного кола осіб заявити клопотання про скасування арешту майна, яке на стадії досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Так, стаття 309 КПК містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали від 28 травня 2024 року, апеляційний суд правильно встановив, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Вказане узгоджується з висновком, який міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року (справа 712/191/23), відповідно до якого ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а також про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 309 КПК у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПКапеляційному оскарженню не підлягають.

Водночас посилання прокурора на постанову Верховного Суду від 23 січня 2024 року є нерелевантним.

Згідно з частиною 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 частиною 2 статті 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудКасаційний кримінальний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.06.2024
Оприлюднено28.06.2024
Номер документу120006365
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Судовий реєстр по справі —754/2366/24

Ухвала від 24.06.2024

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Маринич В`ячеслав Карпович

Ухвала від 28.05.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Мельник Володимир Васильович

Ухвала від 25.04.2024

Кримінальне

Деснянський районний суд міста Києва

Соловйов О. Л.

Ухвала від 21.02.2024

Кримінальне

Деснянський районний суд міста Києва

Соловйов О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні