Ухвала

від 26.06.2024 по справі 766/3798/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/3798/24

н/п 1-кп/766/2567/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 (на відеоконференції)

захисника ОСОБА_5 (на відеоконференції)

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання по справі за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Інгулець Білозерського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше не судимого, кулеметника відділення загону роти загону військовій частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», у вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченогоза ст. 27 ч.5 ст. 186 ч.5 КК України,

встановив:

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подала та обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу, зазначивши, що ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2023 року до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю визначення альтернативного заходу у вигляді внесення застави в розмірі 671000 грн., та покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. 18.09.2023 року застава в розмірі 671000 грн. була сплачена ОСОБА_6 (чоловіком його сестри) за обвинуваченого, та останній був звільнений з під варти. Під час досудового розслідування додаткові обов`язки неодноразово продовжувались, останній раз до 11.03.2024 року. Протягом цього часу обвинувачений ОСОБА_4 сумлінно виконував покладені на нього обов`язки та жодного разу їх не порушував. Враховуючи, що протягом всього часу досудового розслідування, та підготовчого судового засідання, обвинувачений ОСОБА_4 обов`язки не порушував, вже пройшов значний час з дня визначення йому застави, зменшився ризик переховування обвинуваченого, він завжди прибуває на виклики суду, ризик впливу на свідків відсутній, оскільки обвинувачений жодного разу не намагався здійснити вплив на них, захисник просила змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання. Окрім того, погіршився майновий стан заставодавця ОСОБА_6 , який також є військовослужбовцем, та на теперішній час виникли істотні проблеми зі здоров`ям, та він потребує коштів для відновлення свого здоров`я.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що ризик переховування не зник, оскільки ще не розпочався судовий розгляд, і відтак обвинувачений у світлі ймовірності реального покарання, може почати переховуватись від суду; не зменшився й ризик впливу на свідків, оскільки такі ще не допитані судом, так само існує ризик впливу на потерпілого, який також не був допитаний в суді, окрім того, можливе повернення коштів заставодавцю зменшить дієвість застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частини 3статті 315 КПКпід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, щопідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь вірогідності, що особа може вдатись до вчинків, які будуть перешкоджати судовому провадженню або ж створюватимуть загрозу суспільству. Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами про ймовірність вчинення особою конкретних дій, спрямованих на створення перешкод правосуддю.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частиною 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому частинами 3, 4 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість та дієвість раніше застосованого запобіжного заходу можуть піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

При цьому усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2023 року у справі № 487/3853/23 частково задоволено клопотання слідчого в даному кримінальному провадженні, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю сплати застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671000 грн., та покладенням додаткових обов`язків відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, а саме: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Застава у розмірі 671000 грн. була сплачена заставодавцем ОСОБА_6 за підозрюваного ОСОБА_4 18.09.2023 року.

Додаткові обов`язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України неодноразово продовжувались ухвалами слідчих суддів, останній раз ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.01.2024 року до 11.03.2024 року.

Обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні № 62024080200000208 від 22.02.2024 року надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області 12.03.2024 року. Наразі зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

Оцінивши наведені у клопотанні та в судовому засіданні доводи сторін цього кримінального провадження, суд вважає наявними ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду та незаконно впливати на недопитаних судом свідків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого вироку та тяжкістю ймовірного покарання, особливо на початкових етапах кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 27 ч.5 ст. 186 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 27 ч.5 ст. 186 КК, належить до особливо тяжких злочинів.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Суд зазначає, що само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність чи зменшення ризиків, які існували на момент застосування запобіжного заходу, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками.

Також суд зазначає про неспроможність посилань захисника на зміни майнового стану заставодавця через необхідність повернення йому коштів, як обґрунтування необхідності застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки внесення заставодавцем коштів здійснюється за його власною волею, тому такий має усвідомлювати існування ризику неповернення застави через її можливе звернення в дохід держави відповідно достатті 182 КПК, та у будь-якому випадку не розраховувати на обов`язкове поверненнякоштів у найкоротший строк.

Таким чином, суд вважає, що наявність вищезазначених ризиків свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, яка не є завідомо непомірною для нього з урахуванням її внесення іншою особою, що зможе забезпечити належні процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання обов`язків, й відтак належить відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.179,182,201,331, 284,314,316,372, 376 КПК Українисуд, -

Постановив:

У задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1