Ухвала

від 27.06.2024 по справі 522/6703/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6703/18

Провадження № 1-кс/522/3497/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання Фонду державного майна України про зняття арешту у кримінальному провадженні № 12018160500001966 від 06.04.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Фонду державного майна України ОСОБА_3 звернулась дослідчого суддііз клопотанням,у якомупросить скасувати арешт нерухомого майна нежитлового приміщення захисної споруди цивільного захисту № 56012 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,8 кв.м.

Заявник в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій вказав, що клопотання підтримує та просить його розглянути за їх відсутності.

Встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 № 1182-р «Про передачу захисних споруд цивільного захисту у власність Одеської територіальної громади» захисна споруда цивільного захисту площею 105,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360710651101) підлягає передачі у власність Одеської міської територіальної громади.

29.02.2024 Комісією з приймання-передачі нерухомих об`єктів нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Одеси складено та погоджено акт приймання-передачі об`єктів права державної власності до комунальної власності Одеської міської ради територіальної громади, до зазначеного переліку зокрема включено захисну споруду цивільного захисту площею 105,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна на сьогоднішній день захисна споруда цивільного захисту № 56012 площею 105,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360710651101) перебуває у власності держави в особі Фонду Державного майна України. Таким чином, Фонд державного майна України є власником об`єкту нерухомого майна - захисної споруди цивільного захисту № 56012 площею 105,8 кв.м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 державного майна України було встановлено, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29.05.2018 року по справі № 522/6703/18, клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про арешт майна задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно нежитлове приміщення захисної споруди цивільного захисту № 56012 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,8 кв.м., заборонивши відчуження зазначеного приміщення. Провадження по справі відкрито по матеріалам досудового розслідування, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1018160500001966.

Листом від 30.04.2024 року №60.2-вх.3770 Головним управлінням національної поліції в Одеській області, Одеським районним управлінням поліції № 2 було повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про закриття кримінального провадження від 06.04.2018 року за № 12018160500001966.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений.

Розглянувши клопотання, приходжу до висновку, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно Постанови № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Керуючись ст.ст. 174, 318-380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Фонду державного майна України про зняття арешту у кримінальному провадженні № 12018160500001966 від 06.04.2018 року задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна нежитлового приміщення захисної споруди цивільного захисту № 56012 за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1а, загальною площею 105,8 кв.м.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

27.06.2024