Постанова

від 25.06.2024 по справі 686/15989/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/15989/20

Провадження № 22-ц/4820/810/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретарі судового засідання Кошельник В.М., Дубова М.В.,

з участю представників учасників справи,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року, суддя Стефанишин С.Л., за позовом ОСОБА_1 до Обласної бази спеціального медичного постачання про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Обласної бази спеціального медичного постачання, (далі ОБСМП), про скасування наказу Обласної бази спеціального медичного постачання від 25 травня 2020 року №42-к «Про винесення догани», (далі наказ №42-к); скасування наказу від 25 травня 2020 року №43-к «Про звільнення», (далі наказ №43-к); поновлення на посаді завідувача аптечного складу №1 ОБСМП з 25 травня 2020 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 травня 2020 року до дня прийняття судом рішення; стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 25 травня 2020 року відповідач видав щодо неї два накази: №№ 42-к, 43-к про її звільнення з посади завідувача аптечного складу №1 ОБСМП у зв`язку із вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника), відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Позивач ствердила про незаконність спірних наказів, оскільки її не було ознайомлено з наказом №42-к, не надано його копії та можливості надати письмові пояснення, наказ видано без дотримання вимог ст. 149 КЗпП України.

У наказі №43-к зазначено, що він виданий на підставі наказу №42-к, протоколів інвентаризаційної комісії від 27 квітня 2020 року №1, 27 квітня 2020 року №2, від 30 квітня 2020 року №3, інвентаризаційного опису від 30 квітня 2020 року, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 30 квітня 2020 року, доповідної записки ОСОБА_2 , акта відмови ОСОБА_1 від надання пояснень за фактом нестачі; невідповідність норм кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутність посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року.

Разом з тим, під час організації та проведення інвентаризації допущені порушення, про що зазначив і голова інвентаризаційної комісії ОСОБА_3 у листі та доповідній записці.

В наказі від 24 квітня 2020 року №26 «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей» не зазначено підстави для проведення звірки залишків матеріальних цінностей аптечного складу №1, відсутнє посилання на відповідні документи, зокрема, наказ, яким визначаються періодичність та строки проведення інвентаризації.

27 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала письмові пояснення на ім`я директора ОБСМП, де вказала на порушення, які було виявлено в діяльності інвентаризаційної комісії, просила відсторонити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від проведення переобліку, провести перевірку.

Складені інвентаризаційною комісією документи не могли бути підставою для притягнення її до відповідальності та звільнення з посади внаслідок вчинення дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника), згідно з пунктом 2 статті 41 КЗпП України.

В оскаржуваному наказі немає посилання на документ, вимогам якого повинна відповідати позивач, не зазначено, яким чином була встановлена невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, оскільки атестація не проводилася.

Разом з тим, рівень її освіти, кваліфікації та підготовки повністю відповідає вимогам посадової інструкції, якою передбачено, що для виконання поставлених завдань завідувач аптечного складу повинен мати повну вищу освіту за напрямом підготовки «Фармація», спеціальністю «Фармація» і стаж роботи не менше 5 років. Нею було надано відповідачу необхідні документи щодо проходження атестацій та підвищення кваліфікації до 2019 року включно.

Крім неї, в аптечному складі №1 працювали також інші працівники, зокрема, начальник відділу (провізор вищої категорії) лікарських засобів та виробів медичного призначення ОСОБА_5 , сестра медична ОСОБА_6 . На час проведення зазначеної в наказі №43-к перевірки аптечного складу №1 вказані особи мали доступ до складу, в цей час проводилися приймання і видача товару. Тому немає об`єктивних підстав для визнання її винною у нестачі товару.

Посадова інструкція завідувача аптечного складу №1 ОБСМП не містить інформації про те, що вона приймає на відповідальне зберігання майно, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з нею як особою, яка перебувала на посаді завідувача аптечного складу № НОМЕР_1 , не укладався, а продовжували діяти умови договору про колективну матеріальну відповідальність від 28 січня 2016 року.

З наказом від 31 січня 2020 року №21/1 «Про розподіл відповідальності за напрямками в аптечному складі №1» її ознайомлено не було.

ОСОБА_1 також вказала на відсутність згоди трудового колективу та її уповноваженого представника на її звільнення.

Суди справу розглядали неодноразово.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення, зокрема, тим, що спірні накази ОБСМП відповідають вимогам пункту 2 частини першої статті 41, статей 147149 КЗпП України.

З урахуванням наказу від 21 вересня 2020 року №72-к «Про внесення змін до наказу від 25 травня 2020 року №42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 », останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме, за невиконання (зрив) наказу директора ОБСМП щодо ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів в ОБСМП та наказів щодо проведення інвентаризації в аптечному складі №1, завідуючою яким є позивач.

Звільнено ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку із вчиненням нею дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника, і оскільки посада завідувача аптечного складу №1 ОБСМП передбачала виконання операцій, пов`язаних з обслуговуванням цінностей, що становило основний зміст трудових обов`язків позивачки, виконання нею таких дій має відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей, тому відповідач мав підстави для звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування скарги вказала, що суд не дав належної оцінки доказам, які свідчать про незаконність оскаржуваних наказів.

Судом не враховано обставини щодо видачі спірних наказів директором у період відпустки, відсутність попередньої згоди трудового колективу та його уповноваженого представника на її звільнення і відсутність у документах ГУ Державної казначейської служби України в Хмельницькій області інформації про нестачу товару у 2020 році.

Суд не надав належної оцінки тій обставині, що крім апелянта в аптечному складі №1 працювали також й інші матеріально-відповідальні працівники, які мали доступ до складу і проводили приймання та видачу товару.

В спірному наказі №43-к відсутнє посилання на документ, який би підтвердив вину позивачки у нестачі лікарських засобів та виключив вину інших працівників аптечного складу №1.

З 15.05.2020 року по 22.05.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю вона була відсутня на роботі, тому викладені в акті від 22.05.2020 року №1 відомості про відмову від надання пояснень не відповідають дійсності.

Її не було ознайомлено з наказами №03-К та 05-К «Про передачу матеріальних цінностей на відповідальне зберігання» від 10.01.2020 року, які безпосередньо стосуються її діяльності, а в матеріалах справи відсутні документи щодо того, які саме матеріальні цінності перебували на її відповідальному зберіганні.

Суд не дослідив достовірності ведення бухгалтерського обліку в ОБСМП, оскільки до матеріалів справи представником відповідача надано дві копії накладної №100 від 24.03.2020 року з різним змістом щодо видачі товару, тому дані бухгалтерського обліку щодо залишків матеріальних цінностей не відповідають дійсності та є нікчемними.

У відзиві на апеляційну скаргу ОБСМП вважала правильним висновок суду першої інстанції щодо законності притягнення апелянта до дисциплінарної відповідальності у виді догани та звільнення з підстав втрати довір`я.

ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перешкоджання проведення інвентаризації 27.04.2020 року, порушення Положення про облікову політику Обласної бази спеціального медичного постачання в частині дотримання вимог наказу №15 МОЗ України від 02.01.2019 року та за умисне створення ускладнень для проведення інвентаризації 30.04.2020 року.

На дату видачі спірних наказів, 22.05.2020 року, директор бази припинив своє перебування у відпустці та приступив до виконання трудових обов`язків.

Суд першої інстанції правомірно взяв до уваги акт №2 від 25.05.2020 року, яким підтверджено відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а доказів які б спростовували дані в цьому документі справа не містить.

ОСОБА_1 безпосередньо обслуговує матеріальні цінності і вчинила дії, внаслідок яких щодо неї було втрачено довір`я як до працівника, якому можна ввірити матеріальні цінності.

Звільнення позивачки мало місце при наявності згоди трудового колективу, яка була надана 06.08.2020 року з урахуванням встановлених карантинних обмежень.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 14 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування наказу про винесення догани залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що доводи касаційної скарги та підстави касаційного оскарження, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку про порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, що може бути підставою для задоволення позову в цій частині, оскільки суди встановили обґрунтованість підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а доводи позивача в цій частині зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що така обставина для звільнення як невідповідність кваліфікаційним вимогам і підвищення кваліфікації, не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктом 2 статті 41 КЗпП України.

Однак, дійшовши висновку про дотримання вимог закону при звільненні позивача за наслідком виявленої за результатами проведеної інвентаризації нестачі та допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів і медичних виробів, апеляційний суд не врахував, що за допущені порушення у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів завідувачці аптечним складом №1 ОБСМП ОСОБА_1 наказом від 25 травня 2020 року №42-к оголошено догану, тому такий вид стягнення, як її звільнення на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України за цією ж підставою не міг бути застосований одночасно.

При вирішенні питання щодо дотримання вимог закону при звільненні позивача за наслідком виявленої за результатами інвентаризації нестачі апеляційний суд не з`ясував, чи перебували медичні препарати та матеріали на загальну суму 23981,67 грн., щодо яких виявлено нестачу, на відповідальному зберіганні позивача, не перевірив її доводів, що з наказом від 31 січня 2020 року №21/1 про розподіл напрямів відповідальності щодо складського обліку, приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей в аптечному складі №1 з 01 лютого 2020 року, яким на завідувача складу покладено відповідальність за витратні матеріали для перитонеального діалізу, медичне обладнання та інші витратні матеріали медичного призначення, позивача ознайомлено не було. Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, які всупереч принципу обов`язковості колективного договору, дозволяли роботодавцю звільнити позивача без попередньої згоди трудового колективу, не надав оцінки її доводам про недотримання права позивача на участь у прийнятті цього рішення, яке стосується її звільнення.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог, пов`язаних з поновленням на роботі.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

При цьому суд касаційної інстанції зауважив, що при вирішенні питання щодо дотримання вимог закону при звільненні позивача за наслідком виявленої за результатами проведеної інвентаризації нестачі, апеляційний суд не встановив відповідності встановленим вимогам усіх документів щодо результатів проведеної інвентаризації, на надав оцінки наказу відповідача від 30 квітня 2020 року, №27 щодо призначення інвентаризаційної комісії, послався на протокол інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року, №3, який відсутній у матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції також не перевірив обставин щодо не відображення відповідачем у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності нестачі цінностей у 2020 році.

В суді представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, підтримали оскаржуване судове рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста (фармацевта) ОБСМП ДОЗ Хмельницької ОДА, на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років основного працівника.

02 липня 2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста (провізора) відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення за основним місцем роботи та 01 листопада 2019 року переведено на посаду начальника відділу (провізора) медичного обладнання і витратних матеріалів, спеціального та санітарно-господарчого майна.

27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОБСМП укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Згідно з доповідною від 27 грудня 2019 року, складеною ОСОБА_1 , матеріальні цінності медичного обладнання, витратних матеріалів спеціального і санітарно-господарчого майна, отримані за рахунок обласного та державного бюджетів, які знаходяться на відповідальному зберіганні позивача, станом на 27 грудня 2019 року є в наявності в повному обсязі відповідно до облікових даних.

Наказом №18 «Про організацію обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання» від 10 січня 2020 року, бухгалтерській службі, відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення та відділу медичного обладнання, витратних матеріалів, спеціально-господарського майна ОБСМП наказано ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів здійснювати чітко у відповідності з вимогами наказу МОЗ України від 02 січня 2019 №15 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров`я», з яким ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис.

Наказом №20 «Про заходи щодо посилення контролю за режимом роботи працівників ОБСМП та її структурних підрозділів» від 31 січня 2020 року заборонено знаходитися на території (приміщеннях) ОБСМП та її структурних підрозділах після закінчення робочого часу та у вихідні без дозволу директора бази чи заступника директора бази, з яким Шиндировська позивач ознайомлена під підпис.

Згідно з наказом № 21/1 «Про розподіл відповідальності за напрямками в Аптечному складі №1» від 31 січня 2020 року, проведено з 01 лютого 2020 року розподіл напрямків відповідальності щодо складського обліку, приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей по аптечному складу ОБСМП, а саме, завідувач аптечним складом №1 загальне керівництво складом, витратні матеріали для перитонеального діалізу, медичне обладнання та інші витратні матеріали медичного призначення.

03 лютого 2020 року на підставі наказу №08-к від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача аптечним складом №1 ОБСМП.

Цього ж дня, позивач була ознайомлена з посадовою інструкцією завідувача аптечним складом №1 ОБСМП. Відповідно до пунктів 1.3., 1.5., 2.3., 2.7., 2.8, 4.1.1., 4.1.2., 4.1.6 посадової інструкції завідувача аптечним складом №1 ОБСМП, у своїй роботі завідувач аптечним складом керується законодавством України та іншими нормативно правовими актами, що покладені в основу діяльності ОБСМП; по всіх питаннях щодо виконання своїх обов`язків підпорядковується директору та заступнику директора ОБСМП; забезпечує організацію прийому до аптечного складу №1 для подальшого зберігання, відпуску лікувальним закладам лікарських засобів, створює необхідні умови зберігання лікарських засобів; забезпечує правильність ведення обліку та звітності про господарську діяльність аптечного складу; контролює раціональне використання матеріальних засобів аптечного складу та їх стан, забезпечує збереження майна; несе відповідальність за: неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов`язків, завдань і доручень керівництва, невжиття можливих заходів щодо запобігання недоліків і порушень у роботі працівників аптечного складу №1; порушення службової дисципліни і неналежне ведення діловодства, незбереження документів і майна.

17 квітня 2020 року заступником головного бухгалтера ОБСМП ОСОБА_2 було доведено до відома директора установи, що станом на 01 квітня 2020 року в оборотних відомостях бухгалтерського обліку в частині витратних матеріалів для перитонеального діалізу, після внесення даних по приходних і видаткових накладних, утворилися мінусові значення залишків матеріальних цінностей, у зв`язку з чим ОСОБА_2 просила провести перевірку ведення складського обліку ОСОБА_1 на виконання наказу МОЗУ від 02 січня 2019 року №15 і наказу по ОБСМП від 10 січня 2020 року №18.

Наказом №26 від 24 квітня 2020 року ОБСМП «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1», здійснено перевірку ведення завідуючою аптечним складом №1 ОСОБА_1 складського обліку та проведено інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямком відповідальності згідно з наказом від 02 січня 2020 року №1/а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 , а саме, витратних матеріалів для перитонеального діалізу, станом на 27 квітня 2020 року, для чого створено відповідну комісію.

Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії №1 від 27 квітня 2020 року, завідуюча аптечним складом №1 ОСОБА_1 відмовилася надавати на вимогу комісії книги складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, мотивуючи це відсутністю таких книг, у зв`язку з чим звірку зі складським обліком, фактичною наявністю та даними бухгалтерського обліку здійснити було неможливо.

Згідно з даними протоколу інвентаризаційної комісії №2 від 27 квітня 2020 року, ОСОБА_1 відмовилася рахувати разом з комісією залишки лікарських засобів і в зв`язку з чим проведення зняття фактичних залишків стало неможливим.

Як вбачається зі змісту доповідної записки інвентаризаційної комісії №1 від 27 квітня 2020 року, адресованої директору ОБСМП ОСОБА_7 , завідуюча аптечним складом №1 зірвала виконання наказу по ОБСМП від 24 квітня 2020 року №26, не надавши книг складського обліку, що є порушенням наказу МОЗ України №15 від 02 січня 2019 року, і при знятті фактичних залишків на складі ОСОБА_1 не вийшла до комісії, тому подальший обрахунок фактичної наявності не мав змісту, так як комісія не мала права рахувати залишки без неї. Так як комісія не мала даних складського обліку та фактичних залишків, вирішено припинити подальше проведення інвентаризації.

Згідно з доповідною запискою заступника головного бухгалтера ОБСМП ОСОБА_2 від 27 квітня 2020 року директору ОСОБА_7 , голова інвентаризаційної комісії, заступник директора ОБСМП Рокоман П.П. по закінченню робочого дня, але незавершеної інвентаризації матеріальних цінностей, не забезпечив опломбування складських приміщень, місця проведення інвентаризації.

27 квітня 2020 року було складено протокол інвентаризаційної комісії №3, за яким членами комісії було проведено ряд заходів, на основі яких було створено два протоколи та доповідну записку, але голова комісії заступник директора ОСОБА_3 відмовився від їх підписання.

Відповідно до доповідних записок сторожів бази ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 27 квітня 2020 року та ОСОБА_10 від 28 квітня 2020 року, з 24 квітня 2020 року по 27 квітня 2020 року на територію ОБСМП не заходили сторонні особи, працівники бази. Приміщення аптечного складу №1 з 24 квітня 2020 року по 27 квітня 2020 року не було опломбовано.

Наказом №26/1 від 30 квітня 2020 року визначено проведення інвентаризації матеріальних цінностей за напрямком відповідальності згідно з наказом від 02 січня 2020 року №1/а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 , а саме, витратних матеріалів для перитонеального діалізу, станом на 30 квітня 2020 року, здійснити перевірку ведення завідуючою аптечним складом №1 ОСОБА_1 складського обліку, для чого створено комісію.

Протоколами інвентаризаційної комісії №1 та №2 від 30 квітня 2020 року встановлено, що на виконання наказу від 24 квітня 2020 року №26/1 ОСОБА_1 відмовилася надати книгу складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, так як, з її слів, вона у неї відсутня. За відсутності книги складського обліку, інвентаризаційна комісія не могла встановити ціни та відповідно суми на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на матеріальному зберіганні ОСОБА_1 . До початку проведення інвентаризації матеріальних цінностей на аптечному складі №1 на вимогу голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_7 про надання матеріально-відповідальною особою ОСОБА_1 розписки про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здано в бухгалтерську службу і всі матеріальні цінності, що надійшли на відповідальне зберігання ОСОБА_1 оприбутковано, а ті, що вибули, списано, остання категорично відмовилася це зробити. Комісією було проведено інвентаризацію залишків, що перебували на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2020 року. Остання відмовилася від підписання інвентаризаційного опису.

Згідно з актом інвентаризаційної комісії №1 від 30 квітня 2020 року, було проведено перевірку ведення складського обліку, інвентаризація залишків витратних матеріалів для перитонеального діалізу, підведення висновків. Голова комісії, заступник директора ОСОБА_3 , відмовився від їх підпису.

За протоколом №3 інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року встановлено, що комісія провела вибіркову перевірку ведення складського обліку та провела інвентаризацію витратних матеріалів для перитонеального діалізу, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 і встановила, що загальна сума нестач становить 23981,67 грн., а надлишку 4035,62 грн. Комісія дійшла висновку, що перевірка складського обліку та інвентаризація відбулися.

Наказом №27 від 30 квітня 2020 року «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1», призначено інвентаризаційну комісію та наказано провести інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямком відповідальності згідно з наказом від 02 січня 2020 року №1а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої складом №1 ОСОБА_1 , а саме, витратних матеріалів для перитонеального діалізу, станом на 30 квітня 2020 року та здійснити перевірку ведення завідуючою аптечного складу №1 складського обліку.

Згідно з інвентаризаційними описами запасів від 30 квітня 2020 року, проведених на підставі наказів ОБСМП №26/1 та №27, вартість матеріальних цінностей у загальній кількості 25469 за даними бухгалтерського обліку складає 5232490,69 грн. Відповідно до звіряльних відомостей результатів інвентаризації запасів, проведено інвентаризації фактичної наявності запасів, за результатами яких встановлено нестачу матеріальних цінностей на суму 23981,67 грн.

Факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказами №26/1 від 30 квітня 2020 року та №27 від 30 квітня 2020 року «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1» підтверджується актами інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року.

22 травня 2020 року наказом №39-к «Про переривання відпустки за власний рахунок», призупинено на 22, 25, 26 травня 2020 року відпустку директора ОБСМП без збереження заробітної плати для термінового особистого вирішення виробничої ситуації та відновлено виконання повноважень з 22 травня 2020 року.

Згідно з актом №1 про відмову від надання пояснень від 22 травня 2020 року, 30 квітня 2020 року відбулася перевірка ведення складського обліку та інвентаризація витратних матеріалів для перитонеального діалізу, що знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 , але остання від надання письмових пояснень щодо виявленої недостачі та порушень при веденні складського обліку відмовилася.

Наказом №42-к від 25 травня 2020 року «Про винесення догани», завідуючій аптечним складом №1 ОБСМП ОСОБА_1 за зрив проведення інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходяться на її відповідальному зберіганні 27 квітня 2020 року, порушення вимог щодо ведення складського обліку лікарських засобів та медичних виробів (протокол від 27 квітня 2020 року №1), створення нестачі матеріальних цінностей, що знаходяться на її відповідальному зберіганні (інвентаризаційні описи, звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів, протокол інвентаризаційної комісії від 30 квітня 2020 року №3), умисне створення ситуації, що ускладнювала проведення інвентаризації матеріальних цінностей 30 квітня 2020 року, винесено догану.

Відповідно до акту №2 від 25 травня 2020 року, завідуюча аптечним складом №1 ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення із зазначеним наказом відмовилася.

25 травня 2020 року, наказом №43-к на підставі наказу №42-к від 25 травня 2020 року «Про винесення догани», виявленою за результатами проведеної інвентаризації нестачі, допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, невідповідності нормі кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутності посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року, завідуючу аптечним складом №1 ОБСМП ОСОБА_1 звільнено з посади з 25 травня 2020 року у зв`язку із вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України.

Згідно з актом №3 від 25 травня 2020 року, ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом від 25 травня 2020 року №43-к «Про звільнення», відмовилася.

Протоколом загальних зборів трудового колективу №4 від 06 серпня 2020 року погоджено звільнення завідуючої аптечним складом №1 ОБСМП ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України, як такої, що втратила довіру з боку керівника.

21 вересня 2020 року наказом №72-к «Про внесення змін до наказу від 25 травня 2020 року №42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 », виключено з наказу по ОБСМП від 25 травня 2020 року №42-к абзац чотири пункту 1 щодо створення нестачі матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 .

Атестаційною комісією при Хмельницькій обласній Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів, 26 листопада 2009 року присвоєно першу кваліфікаційну категорію провізора за спеціальністю «Загальна фармація», яка дійсна до 25 листопада 2014 року. Відповідно до сертифікату №73535 від 25 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 підтвердила звання провізора-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління фармацією», що дійсне до 25 жовтня 2018 року. Згідно із сертифікатом спеціаліста №1 14131 від 29 травня 2019 року, ОСОБА_1 підтвердила звання провізора-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління фармацією», що дійсне до 29 травня 2024 року, і в 2015 році пройшла курс навчання у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького на факультеті післядипломної освіти.

У статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення (стаття 147 КЗпП України).

У статті 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі №573/546/19 (провадження №61-16215св19) вказано, що:

«…Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає обов`язкового настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які, серед іншого, одержують їх під звіт. Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України). Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю. Верховний Суд зазначає, що звільнення з підстав втрати довір`я (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і тому подібне) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). Отже, підставою для розірвання трудового договору у зв`язку з втратою довір`я є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна. Однак власник у разі спору зобов`язаний довести і факт порушення, і вину працівника».

Схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі №6-1093цс15 та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі №592/8437/20 (провадження №61-4858 св 21).

У частинах 1, 3 статті 12, частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, з 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника відділу (провізора) медичного обладнання і витратних матеріалів, спеціального та санітарно-господарчого майна ОБСМП, а з 03 лютого 2020 року переведена на посаду завідувача аптечного складу №1 Бази.

27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 і ОБСМП укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник, що займає посаду начальника відділу (провізора), або виконує роботу щодо обігу та зберігання медичного обладнання, витратних матеріалів, безпосередньо пов`язану з прийманням, забезпеченням належних умов зберігання, обліку та відпуском лікувальним закладам області матеріальних цінностей, витратних матеріалів, бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей і у зв`язку з цим зобов`язується: дбайливо ставитися до переданих йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Згідно з посадовою інструкцією, підписаною позивачем 03 лютого 2020 року, завідувач аптечного складу №1 ОБСМП забезпечує організацію прийому до аптечного складу №1 для подальшого зберігання, відпуску лікувальним закладам лікарських засобів, створює необхідні умови зберігання лікарських засобів; забезпечує правильність ведення обліку та звітності про господарську діяльність аптечного складу; контролює раціональне використання матеріальних засобів аптечного складу та їх стан, забезпечує збереження майна; несе відповідальність незбереження документів і майна.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879).

Відповідно до пункту 2 вказаного Положення воно застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №879, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Положення інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. Бюджетні установи відомості про результати проведених інвентаризацій оформляють за формами, визначеними законодавством.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Положення інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Згідно з пунктами 1-3 IV розділу Положення висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Відповідно до п.п.1-3 розділу ІІІ наказу МОЗ України від 02 січня 2019 року №15, облік лікарських засобів та медичних виробів на складі здійснюється за найменуваннями за кожним лікарським засобом окремо, із зазначенням його назви, дозування, форми випуску (таблетки, ампули тощо), інформації про упаковку (коробки, флакони, туби тощо), назви виробника лікарського засобу, кількості, ціни та суми.

Для аналітичного обліку лікарських засобів та медичних виробів матеріально відповідальними особами складу ведеться Книга складського обліку лікарських засобів та медичних виробів (додаток 1).

При прийманні до спеціального приміщення для зберігання лікарських засобів та медичних виробів (складу) матеріально відповідальна особа розписується на кожному з трьох примірників прибуткової накладної про їх отримання.

Перший примірник прибуткової накладної передається до бухгалтерської служби, другий - залишається у матеріально відповідальної особи, третій примірник повертається постачальнику.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ наказу МОЗ України від 02 січня 2019 року №15 матеріально відповідальною особою складу на підставі прибуткових накладних та видаткових накладних (вимог) проводяться записи до документів таких як: реєстр отриманих прибуткових накладних (додаток 3); реєстр виданих накладних (вимог) (додаток 4).

Ці реєстри складають у двох примірниках та подаються до бухгалтерської служби не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітним.

Один примірник реєстру з підшитими до нього накладними після перевірки правильності оформлення первинних документів залишається в бухгалтерській службі. Другий - з відміткою бухгалтера про приймання повертається матеріально відповідальній особі складу.

Отримання і відпуск матеріальних цінностей, в тому числі витратних матеріалів для перитонеального діалізу, позивач здійснювала на підставі накладних, також вона отримувала довіреності на отримання матеріальних цінностей (т. 2, а.с. 3-14).

Як вбачається зі змісту двох накладних за одним і тим же номером 100 від 24 березня 2020 року та реєстру виданих накладних ОБСМП за березень 2020 року, із ОБСМП на КНП «Хмельницька обласна лікарня» згідно видаткової накладної, що зберігається в ОБСМП, було видано 150 шт. роз`єднувальних ковпачків на загальну суму 1696,50 грн., в той час як згідно із даними, які містяться у відповідній накладній КНП «Хмельницька обласна лікарня», було отримано 150 шт. розчину для перитонеального діалізу зі вмістом глюкози 2,27% (т. 1, а.с. 63-65).

Крім того, в ході проведення інвентаризації, призначеної наказом керівника підприємства ОСОБА_7 від 30 квітня 2020 року №27 (т. 1, а.с. 87), було складено інвентаризаційний опис від 30 квітня 2020 року, згідно з яким нестача діанілу ПД4 зі вмістом глюкози 1,36% по 2000 мл - 5 од., діанілу ПД4 зі вмістом глюкози 2,27% по 2000 мл - 145 од., дренажного комплекту Циклера 1 од. (т. 1, а.с. 91).

Вказані витратні матеріали для перитонеального діалізу, (діаніл ПД4 зі вмістом глюкози 1,36% по 2000 мл - 110000 од., діаніл ПД4 зі вмістом глюкози 2,27% по 2000 мл - 2270000 од., дренажний комплект Циклера 94000 од.), були отримані ОСОБА_1 за видатковою накладною №К-17409 від 10.02.2020 року від ДП «Укрмедпостач» МОЗ України і перебували на її відповідальному зберіганні (а.с. 158 том 2).

Також, згідно із протоколом інвентаризаційної комісії №1 від 30.04.2020 року, складеним за наслідком інвентаризації, ОСОБА_1 відмовилася надати на вимогу комісії книги складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, посилаючись на її відсутність у неї, відмовилася підписати розписку про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи здані в бухгалтерську службу і всі матеріальні цінності, що надійшли на відповідальність останньої оприбутковані, що є порушенням ОСОБА_1 вимог Положення та п.п. 1-3 розділу ІІІ наказу МОЗ України від 02 січня 2019 року, та є також підставою, на думку колегії суддів, втрати до неї довіри, як до матеріально відповідальної особи.

Колегія суддів також враховує, що відповідна нестача була компенсована ОБСМП у звітному періоді шляхом безоплатного отримання 07 жовтня 2020 року від ФОП ОСОБА_11 матеріальних цінностей у вигляді гуманітарної (благодійної) допомоги, у зв`язку з чим відповідач відповідну нестачу у фінансовій звітності за 2020 рік не відображав.

За встановлених вище обставин, апеляційним судом не встановлено фактів, які б вказували на порушення законодавства при проведенні інвентаризації, висновки якої стали підставою для звільнення ОСОБА_1 .

У статті 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.

Принцип обов`язковості колективного договору у трудових правовідносинах та поширення його на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, закріплено і у статтях 5, 9 Закону України «Про колективні договори і угоди».

В частині недотримання обов`язку п. 2 розділу ІІІ Колективного договору щодо попередньої згоди трудового колективу (т. 1, а.с. 32), колегія суддів зазначає, що протоколом загальних зборів колективу від 06.08.2020 року відповідна згода на звільнення ОСОБА_1 була надана (т. 1, а.с. 101-102), в той час як саме по собі звільнення працівника без згоди трудового колективу безпосередньо в час звільнення не є безумовною підставою для його поновлення на роботі. При виявленні в суді факту звільнення працівника без згоди профспілкової організації суд не вправі поновити працівника на роботі, якщо немає інших порушень трудового законодавства, які дають підстави на його поновлення на роботі (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі №755/14716/21).

Доводи апеляційної скарги про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для звільнення позивача у зв`язку із втратою довір`я до неї як до працівника, що обслуговує матеріальні цінності і допустила їх нестачу, у зв`язку з чим їх слід визнати необґрунтованими, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова