Ухвала

від 16.04.2024 по справі 932/3375/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/3375/22

Провадження № 2/932/1258/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., при секретарі судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Шосткинської міської ради Сумської області, Службу у справах Дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Солдаткін Олександр Сергійович звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Шосткинської міської ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року справу передано на розгляд судді Кондрашову І.А.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження судове засідання.

10 квітня 2024 року через канцелярію Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Хорошенков В.О. подав до суду клопотання в якому просить цивільну справу № 932/3375/22 направити за підсудністю до Дарницького районного суду м. Дніпропетровська, оскільки місцем його проживання знаходиться у м. Києві.

У передуючому судовому засіданні учасники справи не заперечувала проти передачі справи за підсудністю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Згідно із ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.

Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також у ньому не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи.

Отже, у даному випадку підсудність справи має визначатись згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України.

Суд враховує, що за загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.

Коли відповідачем є громадянин фізична особа, то позови пред`являються до суду за місцем його проживання «actor seguitur forum ref». Такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу: особа, зацікавлена у захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться відповідач. Але відповідає цей принцип не стільки інтересам позивача, скільки інтересам відповідача. Пред`явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод відповідача неприпустимо. Пред`явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред`явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.

Враховуючи, що позов містить вимогу про позбавлення батьківських, тому регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина 8 статті 7 СК України).

Згідно за частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 30 ЦПК України не відносить зазначену категорію справ до виключної підсудності.

Таким чином справи за позовами про позбавлення батьківських віднесені до територіальної юрисдикції (підсудності) суду, визначеній статтею 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Аналогічне положення міститься у пункті 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» відповідно до якої, якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред`являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Із змісту клопотання та долучених додатків вбачається, що відповідач наразі проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за територіальною підсудністю відноситься до Дарницького районну м. Києва.

Крім того, останнім місцем проживання дитини було саме у Дарницькому районі м. Києва, де ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався у школі.

Таким чином, вважаю за необхідне передати матеріали цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Шосткинської міської ради Сумської області, Службу у справах Дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, до Дарницького районного суду м. Києва за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 27, 28, 31, 32, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Шосткинської міської ради Сумської області, Службу у справах Дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав передати на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 5а).

Апеляційну скаргу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ