Рішення

від 18.06.2024 по справі 695/3205/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3205/22

номер провадження 2/695/150/24

18 червня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря - Оніщенко Н.В.

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Зеленого Ю.В.,

представника третьої особи - Курятник С.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконкому Вознесенської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконкому Вознесенської сільської ради про позбавлення батьківських прав, в якому просить:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, орган опіки та піклування зазначає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, разом із співмешканцем у стані алкогольного сп`яніння влаштовують сварки та бійки при дитині, що вкрай негативно впливає на її психічний стан. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно, як безвідповідальна мати, має неврівноважений характер, у стані алкогольного сп`яніння веде себе неадекватно, агресивно. Працівниками органу місцевого самоврядування неодноразово проводились обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 . За висновками комісій житлово-побутові умови проживання незадовільні, у будинку брудно, стоїть неприємний запах, речі розкидані, умови для проживання дитини відсутні.

Із 27.06.2022 року неповнолітня ОСОБА_4 перебуває на обліку Служби у справах дітей виконкому Вознесенської сільської ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах у зв`язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків.

19.10.2022 року комісією з питань захисту прав дитини виконкому Вознесенської сільської ради вирішено доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Вознесенської сільської ради, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради від 21.10.20222 року № 114, виходячи виключно з інтересів дитини, визнано за необхідне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин виконком Вознесенської сільської ради звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначено дату підготовчого засідання.

За клопотанням відповідачки підготовче засідання неодноразово відкладалось у зв`язку з необхідністю залучення адвоката.

11 травня 2023 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Надалі судовий розгляд неодноразово відкладався із-за неявки відповідачки та клопотань адвоката Зеленого Ю.В.

У судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, просив суд позбавити відповідачку батьківських прав щодо її дочки ОСОБА_5 , 2008 року народження, так як вважає, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дочки, не працює, незадовільно характеризується за місцем проживання, про що свідчать всі письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Представник відповідача - адвокат Зелений Ю.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив відмовити, наголосив на тому, що позбавлення батьківських прав є самим крайнім заходом, коли вже нічого не можна вдіяти. Але наразі дочка відповідачки закінчує другий курс ліцею. Дитини живе з мамою, чиста, охайна. Мама намагається робити для дитини все, забезпечувати її матеріально, працює по найму в селі. Придбала дочці телефон, щоб та мала змогу навчатись «онлайн» при необхідності. Також зазначив, що й дочка відповідачки у судовому засіданні вказувала, що не бажає, щоб її маму позбавляли батьківських прав. Отже ОСОБА_2 слід надати ще один шанс і не позбавляти дитину її матері.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила не позбавляти її батьківських прав, вона по можливості забезпечує дочку всім необхідним, ходить працювати по найму, цікавиться навчанням дочки, хоч і не часто спілкується по телефону із класним керівником дочки.

Представник третьої особи Курятник С.А. у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, так як вважає, що мати самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться навчанням, ніяким чином не займається вихованням дочки. ОСОБА_4 пропускає уроки в ліцеї, не відомо де перебуває під час навчання, мама або не знає, де перебуває дочка, або ж на телефонні дзвінки не відповідає.

Судом також у судовому засіданні було заслухано думку неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила суд, що не бажає, щоб її маму позбавляли батьківських прав, вона проживає та бажає проживати з мамою.

Суд, заслухавши учасників процесу та вивчивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.07.2008 року Вознесенською сільською радою Золотоніського району Черкаської області.

На підставі наказу начальника Служби у справах дітей виконкому Вознесенської сільської ради від 27.06.2022 року неповнолітня ОСОБА_4 перебуває на обліку Служби у справах дітей виконкому Вознесенської сільської ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах у зв`язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з рішенням комісієї з питань захисту прав дитини виконкому Вознесенської сільської ради від 19.10.2022 року є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Вознесенської сільської ради, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради від 21.10.20222 року № 114, виходячи виключно з інтересів дитини, визнано за необхідне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До матеріалів позовної заяви додано також рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.12.2015 року, яким відмовлено у позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітньої дочки ОСОБА_4 .

Також судом вивчені і акти обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за 2022 рік, останнім з яких було встановлено, що у будинку прибрано, хоч деякі речі частково розкидані, варився борщ. Мати пояснювала, що на час навчання дочки у Зорівській середній школі та проживала у бабусі у АДРЕСА_1 , і необхідні дочці речі знаходились там.

Як вбачається з довідки, виданої райпсихіатром КНЗ «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради від 08.07.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає у АДРЕСА_2 , дійсно пройшла кодування у зв`язку з вживанням спиртних напоїв.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Положенням ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Положенням ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1- 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Так, Верховний Суд в оцінці обставин справи керується тим, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08.04.2020 у справі № 645/731/18, від 29.01.2020 у справі № 127/31288/18, від 29.01.2020 у справі № 643/5393/17, від 17.01.2020 у справі № 712/14772/17, від 25.11.2019 у справі № 640/15049/17, від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц, від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17. Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Положеннями ч. 4, ч. 5 ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Отже, з огляду на аналіз вказаних норм законодавства України при розгляді позовних вимог про позбавлення батьківських прав обов`язковою є наявність письмового висновку органу опіки та піклування та участь його представника у судовому засіданні. У висновку органу опіки та піклування, який надається у справі про позбавлення батьківських прав, повинні міститися дані про умови проживання дитини, відомості про відносини між батьками, успішність дитини, стан її здоров`я. Висновок повинен містити посилання на всі документи, на підставі яких він зроблений та які відповідно до ст. 19 СК України мають бути додані. Зокрема, має бути доданий акт обстеження умов проживання дитини з відомостями щодо складу сім`ї, життєво-побутових і санітарно-гігієнічних умов, матеріального стану сім`ї.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №461/5125/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному и міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Оскільки при розгляді даної категорії спорів пріоритет надається саме найкращим інтересам дитини, суд переконаний, що інтересам та розвитку дитини, відповідатиме його спілкування як матір`ю, так і з батьком.

Таким чином, суд за відсутності достовірно встановлених фактів свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, не приймає до уваги висновок Органу опіки та піклування виконкому Вознесенської сільської ради, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради від 21.10.20222 року № 114.

З урахуванням якнайкращих інтересів дитини та її свідомої думки про спільне проживання з мамою, яку ОСОБА_4 , 2008 року народження, висловила у судовому засіданні, а також бажання відповідачки брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд погоджується з доводами представника відповідача про відмову в задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, ст.ст. 164, 166, 180-182 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей виконкому Вознесенської сільської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 червня 2024 року.

Суддя : Середа Л.В.