Постанова
від 26.06.2024 по справі 753/11827/24
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11827/24

провадження № 3/753/4390/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. суддя Дарницького районного суду Комаревцева Л.В. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , котра проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянку України, керівника ТОВ "СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ", код ЄДРПОУ: 42914766, 02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, буд. 22-А

за ч. 1ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 на адресу суду надійшли адміністративні матеріали з відповідним супровідним листом від Головного Управління ДПС м. Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення №2625 від 10.06.2024, зазначено, що ОСОБА_1 , вчинила правопорушення - порушення порядку проведення розрахунків, а саме: перевіркою встановлено реалізацію розрахунків суб`єктом господарювання без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 7822,40 грн., чим порушено вимоги п.1.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами і доповненнями. Порушення зафіксовано актом фактичної перевірки від 16.05.2024, реєстраційний №48375/26/15/09/01/42914766 №009608. Відповідно до вище зазначених висновків викладених у протоколі та матеріалів адміністративної справи в їх сукупності було висунуте адміністративне притягнення курівника "СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ" - ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог ст. 155-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , адвокат Федоришин О.О. надали письмові заперечення, вказуючи на відсутність підстав притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення. Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї вважається відсутнім склад у цілому.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, серед іншого при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є. наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважаю, що Протокол про адміністративне правопорушення складений без достатніх доказів та з порушенням процесуальних вимог щодо його складення виходячи з наступного.

Щодо встановлення факту правопорушення та доказів, що його підтверджують.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, до протоколу додано Акт фактичної перевірки №48375/26/15/09/01/42914766 №009608 від 16.06.2024, в якому зазначено, що в ході перевірки "DNIPROLAB" за адресою: вул. Ялтинська 8, у якому здійснює діяльність ТОВ «СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 42914766), встановлено наступне порушення про здійснення не зареєстрованого готівкового розрахунку на суму 7822,40 грн. Але у фабулі даної справи варто враховувати норму права та практику КАС ВУ.

У статті 252 КУпАП акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі N П/811/2893/14А висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Відповідно до наданого клопотання захисником Федоришином О.О. про закриття справи про адміністративне правопорушення були оприлюдненні докази реагування зі сторони керівника ТОВ «СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 у відповідь на дії ГУ ДПС м. Києва. А саме 25.06.2024 надсилання повідомлення про адміністративне оскарження податкових повідомлень рішень від 13.06.2024 №0538320707, №0538330707 та скарги на вище зазначені повідомлення.

Статтею 56.3 ПКУ визначається, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У зв`язку з вище зазначеними датами зберігається строкова процедура подачі скарги у відповідь на повідомлення.

Відповідно до статті 56.15. ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідна реакція на скаргу згідно з статтею реалізовується наступним чином. 56.8 ПКУ говорить нам, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Керуючись статтею 56.9. ПКУ Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

З вище наведених матеріалів складається відсутність достатньої доказової бази для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Окрім того, допущено і порушення процесуальних вимог під час складення протоколу.

За приписами ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому зокрема, зазначаються: дата і місце його складання, посада та прізвище особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі, який підписується особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій закупівлі-продажу іноземної валюти.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст.155-1КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення та те, що складений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_1 щодо притягнення її до відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідне рішення вмотивоване та кероване ст. ст.7,9,155-1,245,247,251,252,255,256,278,279 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , котра проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, керівника ТОВ "СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ", код ЄДРПО 42914766, 02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, буд. 22-А, за ч. 1ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Комарельцева Л.В.

СудДарницький районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення26.06.2024
Оприлюднено28.06.2024
Номер документу120015560
СудочинствоАдмінправопорушення
КатегоріяАдміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку проведення розрахунків

Судовий реєстр по справі —753/11827/24

Постанова від 26.06.2024

Адмінправопорушення

Дарницький районний суд міста Києва

Комаревцева Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні