Ухвала

від 25.06.2024 по справі 501/584/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/821/24

Справа № 501/584/22

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Ім`ям України

25.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Чорноморська філія ДП «Адміністрація морських портів України»

третя особа профспілка робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ»

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу державногопідприємства «Адміністраціяморських портівУкраїни» вособі Чорноморськоїфілії державногопідприємства «Адміністраціяморських портівУкраїни» нарішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Смирнова В.В., у приміщенні того ж суду,

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до державногопідприємства «Адміністраціяморських портівУкраїни»,третя особа: профспілка робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», про скасування наказу про відсторонення від роботи, відновлення доступу до роботи та виплату заробітної плати за весь період відсторонення від роботи,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви та обставини справи

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (далі Відповідач) третя особа - Профспілка робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» про визнання наказу № 34-О від 03.02.2022 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , відновлення доступу до роботи, та виплату заробітної плати за весь період відсторонення від роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює в Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (далі «АМПУ») прибиральником службових приміщень відділу служби технічно-господарського обслуговування, та від 03.02.2022 року наказом № 34-О позивача було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19. Однак цей наказ є незаконним та необґрунтованим що порушує його права.

Тому позивач змушений звернутись до суду, та просить суд:

-скасувати наказ Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація

морських портів України» за №34-О від 03.02.2022 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати, негайно відновити становище, яке існувало до порушення допустити ОСОБА_1 до роботу та виплатити зарплату за один місяць.

-зобов`язати Чорноморську філію Державного підприємства «Адміністрація

морських портів України» провести ОСОБА_1 виплату заробітної плати за весь час відсторонення від роботи.

-стягнути з Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських

портів України» (місцезнаходження: вул. Праці, буд. 6, м. Чорноморськ, Одеська область, індекс:68000, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 38728418) судовий збір на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Короткий зміст оскаржуваного рішення

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа - Профспілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ про скасування наказу задоволено частково.

Скасовано наказ Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за №34-О від 03.02.2022 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати, допустити ОСОБА_1 до роботу та виплатити зарплату за один місяць. Зобов`язано Чорноморську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» провести ОСОБА_1 виплату заробітної плати за весь час відсторонення від роботи.

Стягнуто з Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати в розмірі 1 984,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначав, що суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши докази, порівнявши Закон № 5247 «Про внесення змін до статті 9-2 Закону України "Про лікарські засоби», Постанову КМУ № 1236 від 19.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV- 2», Наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» з Конституцією України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відповідно ч. 6 ст. 210 ЦПК України дійшов висновку, що Постанова КМУ № 1236 від 19.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV- 2» суперечать Конституції України та вказаним нормам Законів, а тому слід застосувати норми Конституції України як норми прямої дії. Таким чином, керуючись ст. 2 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, враховуючи пріоритет людини суд вважає що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що у даному спорі загальний місцевий суд не може вирішувати питання неконституційності законів України та протиправності рішень Кабінету Міністрів України (в тому числі наказу Міністерства охорони здоров?я України), що стали підставою для відсторонення позивача від роботи.

Загальний місцевий суд не наділений повноваженнями для надання юридичної оцінки щодо незаконності чи неконституційності норм Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 за відсутності відповідного судового рішення, що набрало законної сили, ухвалено судом визначеним законодавством, та є передчасним оскільки на теперішній час Постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020, якою запроваджено карантин, протиепідемічні заходи/карантинні обмеження, в тому числі зобов?язання роботодавця відстороняти працівників, яких відсутні щеплення проти COVID-19, не визнані неконституційними, не відмінена та не скасована, в т.ч. у судовому порядку (Окружним адміністративним судом міста Києва), є діючою, а тому підлягає обов?язковому виконанню на території України.

У своємуРішенні судпосилається нарішення КонституційногоСуду Українивід 28.08.2020у справі№ 10-р/2020,прийняте занаслідками розглядуподання ВерховногоСуду щодовідповідності КонституціїУкраїни (конституційності)окремих положеньпостанови КабінетуМіністрів України«Про встановленнякарантину зметою запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2,та етапівпослаблення протиепідемічнихзаходів» від20травня 2020року N?392,положень частинпершої,третьої статті29Закону України «ПроДержавний бюджетУ країнина 2020рік»,абзацу дев?ятогопункту 2розділу ІІ«Прикінцеві положення»Закону України«Про внесеннязмін доЗакону України«Про Державнийбюджет Українина 2020рік».У зазначеномурішенні КонституційногоСуду Українине надаваласьоцінка постановіКМУ N?1236від 09.12.2020,а томувідсутні підставидля застосуваннявисновків КонституційногоСуду Українипід часрозгляду цієїсправи.

Відсторонення від роботи працівників, у яких відсутнє щеплення проти COVID-19, прямо передбачено на рівні законодавства (ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 N? 1236). Вказані нормативні акти, зокрема Постанова КМУ N? 1236 та Наказ МОЗ N? 2153 є законодавством у розумінні ст. 46 КЗпП України, оскільки Конституційний Суд України в рішенні від 09.07.1998 N? 12-рп/98 (справа про тлумачення терміну «законодавство») дійшов висновку, що охоплюються закони термін «законодавство» потрібно розуміти так, що ним України, чинні міжнародні договори України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто КонституційнийСуд Українифактично ставна позиціютлумачення поняття«законодавство» уширокому значенні. Таким чином,порядок відстороненнявід роботипрацівників заподанням відповіднихпосадових осібдержавної санітарно-епідеміологічноїслужб,встановлений ЗакономУкраїни «Прозабезпечення санітарногота епідемічногоблагополуччя населення»не пов?язанийз порядком,визначеним ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»,п.41-6постанови КМУвід 09.12.2020N?1236)та єокремою підставоювідсторонення працівникавід роботи.Оскільки,контроль запроведенням щепленняпроти COVID-19покладено нароботодавців відповіднихпідприємств,організацій,та державоюрозроблено тавпроваджено встановленоїформи документина підставіяких підприємствоможе отриматиінформацію щодопроходження щепленняпрацівниками чинаявність уних протипоказаньдо щеплення,керівництво цихпідприємств,організацій маєвиконувати всінеобхідні заходи/карантинніобмеження нечекаючи перевіркита будь-якихрішень подання)органів державногонагляду (контролю). Натомість забездіяльність щодоневиконання контролюза проведеннямобов?язкових профілактичнихщеплень тане відстороненняпрацівників можемати дляУкраїни проадміністративні керівництвапідприємства негативнінаслідки,оскільки відповіднодо статті44-3Кодексу правопорушення«Порушення правилщодо карантинулюдей»,яка визначаєпорушення правилщодо карантинулюдей,санітарно-гігієнічних,санітарно-протиепідемічнихправил інорм,передбачених ЗакономУкраїни «Прозахист населеннявід інфекційниххвороб»,іншими актамизаконодавства,а такожрішень органівмісцевого самоврядуванняз питаньборотьби зінфекційними хворобами,роботодавець можебути притягненийдо адміністративноївідповідальності увигляді накладенняштрафу напосадових осібвід двохдо десятитисяч неоподаткованихмінімумів доходівгромадян (від34000,00грн.до 170000,00грн.). лише додаток до довідки про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 містить інформацію, яка підпадає під поняття лікарської таємниці, проте він не є обов?язковим до пред?явлення та у Позивача не вимагалось.

Отже,вимога відповідачащодо наданняпозивачем документу,який підтверджуватименаявність щепленняпроти COVID-19,зокрема,сертифікат абодовідку проабсолютні протипоказаннядо такогощеплення,не порушуєправа позивачана таємницюпро станїї здоров?я.

Також слідзазначити,що втексті рішеннясуд зазначаєна необхідністьстягнення середньогозаробітку зачас відстороненняПозивача тапосилається напостанову КМУвід 08.02.1995N?100«Про затвердженняПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати».Натомість врезолютивній частиніприймає рішенняпро стягненнязаробітної плати.При цьомуакцентуємо увагуна тому,що заробітнаплата тасередній заробітокмають різнеправове регулювання,розраховуються зарізними формулами,тому відповідноі маютьрізні розміри.Відповідно доЗакону України«Про оплатупраці» основназаробітна плата-це винагорода,обчислена,як правило,у грошовомувиразі,яку затрудовим договоромроботодавець виплачуєпрацівникові завиконану нимроботу відповіднодо встановленихнорм праці(нормичасу,виробітку,обслуговування,посадові обов`язки).Вона встановлюєтьсяу виглядітарифних ставок(окладів)і відряднихрозцінок дляробітників тапосадових окладівдля службовців.Обчислення середньогозаробітку регулюєтьсяпостановою КабінетуМіністрів України«Про затвердженняпорядку обчисленнясередньої заробітноїплати» від08.02.1995N?100(зізмінами тадоповненнями),зокрема положеннямипункту 5постанови передбачено,що нарахуваннявиплат увсіх випадкахзбереження середньоїзаробітної платипровадиться виходячиз розмірусередньоденної (годинної)заробітної плати.(розрахуноксереднього заробіткуза часвідсторонення Позивачавід роботинаводиться вБухгалтерській довідці,що додаєтьсядо апеляційноїскарги,та розрахованийна актуальнійдовідці підприємствапро середнюзаробітну плату/середньогодиннузарплату звідображенням виплатза відповіднімісяці зурахуванням останніхзмін допостанови КМУвід 08.02.1995N?100).Слід зазначити,що інформаціящодо фактичновідпрацьованих Позивачемгодин (вУФ ДП«АМПУ» облікробочого часупрацівників відображаєтьсяв годинах)у відповіднімісяці тавиплати,які враховуютьсяпри обчисленнісередньої заробітноїплати,судом невитребовувалась упідприємства (Відповідача),яке здійснюєоблік робочогочасу працівника(Позивача),нарахування тавиплату заробітноїплати.

На підставі наказу ЧФ ДП «АМПУ» від 28.02.2022 N? 61-0, який виданий з урахуванням наказу МОЗ України від 25.02.2022 N? 380, яким зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров?я України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов?язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 N? 2153, до завершення воєнного стану в Україні. Наказ ЧФ ДП «АМПУ» (витяг з наказу) від 28.02.2022 N? 61-0 про зупинення 28.02.2022 дії наказу N? 34-0 від 03.02.2022 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв?язку з відсутністю щеплення проти COVID-19 до завершення в Україні воєнного стану та вихід ОСОБА_1 на роботу з 01.03.2022 міститься в матеріалах справи, оскільки Відповідачем надавався до суду разом з відзивом на позовну заяву.

Явка в судове засідання

Сторони та їх представники повідомлені належним чином, про час місце та дату судового засідання, про те в судове засідання не з`явились, що не заважає розгляду апляційної скарги у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працює у Чорноморській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» прибиральником службових приміщень відділу служби технічно- господарського обслуговування.

03.02.2022 року начальник АМПУ Чорноморськ видав наказ за № 34-О про заходи запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, яким з 03.02.2022 року позивач відсторонений від роботи на час відсутності щеплення від COVID-19. (а.с. 35).

Відповідно розпорядження №21-15 від 17.11.2021 року доводиться до відому працівників про те що, з 09.12.2021 року допуск до роботи буде дозволено лише тим працівникам. Які нададуть документ про отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 (а.с. 36-38).

Звертаючись до суду за захистом свого трудового права, позивач визначив у справі відповідачем Чорноморську філію Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач Чорноморська філія ДП "Адміністрація морськихпортів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) є відокремленим підрозділом (філією) ДП "Адміністрація морських портів України".

Згідно п. 1.1. Положення "Про Чорноморську філію державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрацію морського порту Чорноморськ), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури N 404 від 28 травня 2019 року, Чорноморська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - Філія), створена відповідно до законодавства України та статуту державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство), яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності.

В силу ч. 1 ст. 47, ст. 48 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі N760/32455/19 зробив правовий висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах про те, що у випадку пред`явлення позову до філії чи представництва юридичної особи, які не є юридичною особою та не можуть бути стороною у справі, оскільки не наділені цивільно-процесуальною дієздатністю, провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновку про необхідність закриття провадження у справі за схожих правовідносин дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 травня 2019 року у справі N 676/5955/18.

Суд першої інстанції не врахував даних обставин та помилково розглянув позов ОСОБА_1 до Чорноморської філії ДП «Адміністрація морських портів України» по суті заявлених вимог.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути дану невідповідність і залучити до участі у справі належного відповідача.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно норм п. 4 ч. 1 ст. 374 та ч. 1 ст. 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: - справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 43, 49, 255, 367, 368, 374, 377, 389, 390, ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 травня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа: профспілка робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», про скасування наказу про відсторонення від роботи, відновлення доступу до роботи та виплату заробітної плати за весь період відсторонення від роботи, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 25 червня 2024 року

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко