Постанова

від 26.06.2024 по справі 910/14503/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа№ 910/14503/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 (повний текст рішення складено 06.06.2019)

у справі № 910/14503/16 (суддя Ващенко Т.М.)

За заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк"

про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/14503/16 за нововиявленими обставинами

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" (правонаступник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк")

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про припинення правовідношення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аваль-брок» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кононця Вадима Валерійовича, в якому просило визнати припиненими зобов`язання за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та Договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 25.02.2011 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль-брок» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Євробанк», шляхом вчинення позивачем правочинів зарахування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року, у справі №910/14503/16 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 року у справі №910/14503/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року у справі №910/14503/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 (з врахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року про виправлення описки), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 року та постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2018 року, позов задоволено. Визнано припиненим зобов`язання за Договором кредиту № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; визнано частково припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" у розмірі 18 497 386 грн. за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" 2 756, 00 грн. судового збору.

У 2019 році Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вказаної заяви Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Євробанк" просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.17. у справі № 910/14503/16 в частині припинення зобов`язань за договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року в сумі 3 481 458, 85 грн. та за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року в сумі 9 750 000,00 грн., укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк", та відмовити позивачу в задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 910/12968/17 (з врахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 910/12968/17) визнано недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" (до зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок") щодо сплати боргу за кредитним договором № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року у сумі 3 481 458, 85 грн. і кредитним договором № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року у сумі 9 750 000, 00 грн. та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" (до зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок") до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" за договором позики від 23.05.2016 щодо повернення позики в сумі 600 583, 33 дол. США (еквівалент у гривні 15 015 926, 75 грн.), оформлений заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 року заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 скасовано в частині визнання частково припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" у розмірі 3 481 458, 85 грн. за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, визнано припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" у розмірі 9 750 000, 00 грн. за Договором кредиту № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк", шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та ухвалено нове рішення в цій частині, яким в позові відмовлено. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" 689 грн. судового збору, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 4 134 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визнання постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 910/12968/17 (з врахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 910/12968/17) недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, оформленого заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, за вказаних підстав, оскільки позивач вчинив односторонній правочини зарахування набутих ним на підставі Договору відступлення права вимоги №1/16 від 10.06.2016 року грошових вимог до Банку за Договором депозиту в рахунок погашення своєї заборгованості перед Банком за Договорами кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року, який суперечить актам чинного законодавства, відповідач правомірно не визнав факту погашення заборгованості та припинення зобов`язань за вказаними правочинами (кредитним договором № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року у сумі 3 481 458, 85 грн. і кредитним договором № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року у сумі 9 750 000, 00 грн.).

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі №910/14503/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права. Зокрема єдиним доводом апеляційної скарги скаржник вказує, що визнання судом правочину недійсним не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі №910/14503/16 та призначено розгляд справи на 01.08.2019 року.

17.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2019 року, у зв`язку з відпусткою суддів Коробенко Г.П та Михальської Ю.Б., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/14503/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: ОСОБА_1, Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 26.09.2019 року.

01.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги у справі №910/12968/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 року зупинено провадження у справі №910/14503/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кононця Вадима Валерійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення правовідношення до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/12968/17, зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результат перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи №910/12968/17.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на дату винесення ухвали, повідомлень щодо стану розгляду справи №910/12968/17 та клопотань від учасників справи про поновлення провадження у справі №910/14503/16 до суду не надходило.

В той же час, колегією суддів встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2019 року у справі № 910/12968/17 (оприлюднену у ЄДРСР від 04.10.2019 року) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 910/12968/17 залишено без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, а також, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, сформовано для розгляду справи №910/14503/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі №910/14503/16 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, поновлено провадження у справі №910/14503/16 та призначено її розгляд на 08.05.2024 року.

Судове засідання, призначене на 08.05.2024 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Агрикової О.В. у відпустці з 07.05.2024 року по 10.05.2024 року.

08.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк", відповідача у справі, надійшла заява про заміну відповідача правонаступником, а саме - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року клопотання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" про заміну його правонаступником у справі №910/14503/16 задоволено, замінено відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп".

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року розгляд справи №910/14503/16 призначено на 12.06.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 року розгляд справи відкладено на 26.06.2024 року.

В судове засідання 26.06.2024 року представники сторін не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аваль-брок» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кононця Вадима Валерійовича, в якому просило визнати припиненими зобов`язання за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та Договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 25.02.2011 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аваль-брок» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Євробанк», шляхом вчинення позивачем правочинів зарахування.

Спір у справі виник внаслідок того, що позивач вчинив односторонні правочини зарахування набутих ним на підставі Договорів відступлення права вимоги №б/н від 10.06.2016 року та №1/16 від 10.06.2016 року грошових вимог до Банку за Договором позики та Договором депозиту в рахунок погашення своєї заборгованості перед Банком за Договорами кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та №ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року, проте відповідач не визнає факту погашення заборгованості та припинення зобов`язань за вказаними правочинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року, у справі №910/14503/16 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 року у справі №910/14503/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року у справі №910/14503/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом не було дотримано вимог статей 32-34, 43, 82, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. В силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За наслідками нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 (з врахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року про виправлення описки), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 року та постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2018 року, позов задоволено повністю та:

- визнано припиненим зобов`язання за Договором кредиту № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі") (код ЄДРПОУ 19497799) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" (код ЄДРПОУ 33305163), шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (у розмірі 9 750 000, 00 грн.);

- визнано частково припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі") (код ЄДРПОУ 19497799) у розмірі 18 497 386 грн. за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі") (код ЄДРПОУ 19497799) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" (код ЄДРПОУ 33305163), шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі") 2 756, 00 грн. судового збору.

Вищезазначені рішення мотивовані тим, що на дату вчинення позивачем правочину зарахування вимоги ТОВ "Аваль-брок" до ПАТ КБ "Євробанк" та вимоги ПАТ КБ "Євробанк" до ТОВ "Аваль-брок" відповідали критерію зрілості, а відтак внаслідок вчинення позивачем такого одностороннього правочину зарахування однорідних зустрічних вимог, який залежить виключно від волевиявлення однієї із сторін та не залежить від його прийняття іншою стороною, правовідносини сторін за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року припинились у повному обсязі, а за Договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 25.02.2011 року у відповідній частині.

Під час розгляду справи було встановлено наступні обставини.

25.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" (кредитодавець) укладено Договір кредиту №ЮЛ-36/2011-К, за умовами якого відповідач зобов`язався надати позивачу грошові кошти у тимчасове користування у сумі 9 843 437, 50 грн. зі сплатою 11,0 % річних, строком до 23.02.2017 року (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором від 30.12.2011 року та Договорами про внесення змін № 1 від 23.02.2012 року, № 2 від 21.02.2013 року, № 3 від 20.02.2015 року та № 4 від 22.02.2016 року).

У відповідності до пункту 9.1 цього Договору в редакції, викладеній у Договорі про внесення змін № 2 від 21.02.2013 року, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит у термін, зазначений у п. 1.3 цього договору. Повернення кредиту до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

29.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" (кредитор) укладено Договір кредиту № ЮЛ-114/2011-К, за умовами якого відповідач відкриває позивачу невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті, ліміт якої складає 19 000 000, 00 грн., зі сплатою 11,0 % річних із терміном повернення до 02.07.2016 року (з урахуванням змін, внесених Договорами про внесення змін № 3 від 01.07.2015 року та № 4 від 06.01.2016 року).

Згідно пунктів 9.1 та 9.2 Договору кредиту № ЮЛ-114/2011-К позичальник повинен повернути кредитодавцю кредит шляхом повернення кожного траншу не пізніше останнього дня строку дії Кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.4 цього Договору. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим. Позичальник має право достроково повернути кредит або його частину. У випадках передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу кредитодавця повернути кредит достроково.

23.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" (позичальник) та компанією Janolio Holdings Limited, юридичною особою, яка створена та діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр, (позикодавець), укладено Договір позики, за умовами якого компанія Janolio Holdings Limited надає Банку за його письмовою заявкою транші в межах суми 600 000 доларів США зі сплатою 5% річних із терміном повернення позики до 30.05.2016 року.

23.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" (Банк) та громадянином ОСОБА_2 (вкладник) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) з Правилами "Строковий з виплатою процентів наприкінці строку") № Д-28299/USD (надалі - Договір депозиту) за яким банк приймає на зберігання від вкладника грошові кошти в розмірі 650 000 доларів США та зобов`язується виплачувати вкладнику 6,5% річних. Строк розміщення вкладу - з 23.05.2016 року до 23.06.2016 року.

10.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (новий кредитор) та ОСОБА_2 (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №1/16, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору належне йому право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" за Договором банківського вкладу (депозиту) з Правилами "Строковий з виплатою процентів наприкінці строку") № Д-28299/USD від 23.05.2016 року щодо погашення заборгованості, процентів та інших платежів, визначених цим договором. Розмір суми заборгованості Банку станом на дату укладення Договору № Д-28299/USD від 23.05.2016 року (грошовий еквівалент прав вимоги) становить 13 231 458, 85 грн., що еквівалентно сумі 529 211,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору.

16.06.2016 року позивач листом № 16/06/67 від 15.06.2016 року повідомив відповідача про набуття ним на підставі Договору відступлення права вимоги № 1/16 від 10.06.2016 року права вимоги за Договором депозиту, що підтверджується відмітною Банку про отримання даного повідомлення вх. № 2500-бт.

10.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок" (новий кредитор) та компанією Janolio Holdings Limited (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору належне йому право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" за Договором позики від 23.05.2016 року щодо погашення заборгованості, процентів за користування позикою, комісій та інших платежів, визначених цим договором позики. Розмір суми заборгованості Банку за Договором позики станом на дату укладення Договору (грошовий еквівалент прав вимоги) становить 15 015 926, 75 грн., що еквівалентно сумі 600 583, 33 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення Договору.

15.06.2016 року позивач листом № 15/06/01 від 15.06.2016 року повідомив відповідача про набуття ним на підставі Договору відступлення права вимоги від 10.06.2016 року права вимоги за Договором позики від 26.05.2016 року, що підтверджується відмітною Банку про отримання даного повідомлення вх. № 1575.

16.06.2016 року ТОВ "Аваль-брок" (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі") надіслало ПАТ КБ "Євробанк" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (вих. № 16/06/66 від 15.06.2016 року), в якій заявило про припинення зобов`язання зі сплати боргу в сумі 15 015 926, 75 грн. за основною сумою заборгованості за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року внаслідок зарахування боргу перед Банком в сумі 15 015 926,75 грн. за Договором позики від 23.05.2016 року відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 10.06.2016 року. Залишок за непогашеним грошовим зобов`язанням позивача перед відповідачем за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року становить 3 984 073, 25 грн. Одержання 16.06.2016 року вказаної заяви позивача відповідачем підтверджується відмітною Банку про отримання даного повідомлення вх. № 2499-бт. (т.1, а.с. 72).

16.06.2016 року позивач направив відповідачу заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (вих. № 16/06/68 від 15.06.2016 року), в якій зазначив про припинення зобов`язання зі сплати боргу в сумі 9 750 000,00 грн. за основною сумою заборгованості за Договором кредиту № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та

3 481 458, 85 грн. за основною сумою заборгованості за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року внаслідок зарахування боргу відповідача в сумі 13 231 458,85 грн. за Договором депозиту відповідно до Договору про відступлення права вимоги №1/16 від 10.06.2016 року. Залишок за непогашеним грошовим зобов`язанням позивача перед відповідачем за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року становить 502 614,40 грн. Одержання 16.06.2016 року вказаної заяви позивача відповідачем підтверджується відмітною Банку про отримання даного повідомлення вх. № 2498-бт. (т.1, а.с. 73).

Втім, підставою для звернення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" із даною заявою до суду стало те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 910/12968/17 (з врахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 910/12968/17) визнано недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" (до зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок") щодо сплати боргу за кредитним договором № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року у сумі 3 481 458, 85 грн. і кредитним договором № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року у сумі 9 750 000, 00 грн. та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" (до зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок") до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" за договором позики від 23.05.2016 року щодо повернення позики в сумі 600 583,33 дол. США (еквівалент у гривні 15 015 926, 75 грн.), оформлений заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року.

Місцевий господарський суд,ухвалюючи оскаржуване рішення дійшов висновку зокрема, що визнання постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 910/12968/17 (з врахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 910/12968/17) недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, оформленого заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник звертаючись з даною апеляційною скаргою зазначає, що визнання судом правочину недійсним не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, колегія суддів керуючись ст. 269 Господарського процесуального кодексу України здійснює перегляд оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, а саме щодо наявності чи відсутності в даному випадку нововиявленої обставини в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Суд звертається до власної правової позиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, про які зазначає відповідач у касаційній скарзі.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі № 19/5009/1481/11 та у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 року у справі № 916/1228/18.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 року у справі №910/10784/18).

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Як вже було вище зазначено, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 (з врахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року про виправлення описки), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 року та постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2018 року мотивовано тим, що на дату вчинення позивачем правочину зарахування вимоги ТОВ "Аваль-брок" до ПАТ КБ "Євробанк" та вимоги ПАТ КБ "Євробанк" до ТОВ "Аваль-брок" відповідали критерію зрілості, а відтак внаслідок вчинення позивачем такого одностороннього правочину зарахування однорідних зустрічних вимог, який залежить виключно від волевиявлення однієї із сторін та не залежить від його прийняття іншою стороною, правовідносини сторін за Договором кредиту №ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року припинились у повному обсязі, а за Договором кредиту №ЮЛ-114/2011-К від 25.02.2011 року у відповідній частині.

Також, під час розгляду справи № 910/14503/16 судами було встановлено, що зважаючи на те, що позивачем було направлено, а відповідачем прийнято, відповідні заяви про зарахування зустрічних вимог 16.06.2016 року (№16/06/66 від 15.06.2016 року та №16/06/68 від 15.06.2016 року примітка колегії суддів), а тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ «Євробанк» запроваджено 17.06.2016 року на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк», то суд приходить до висновку, що передбачені ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осі» обмеження у даному випадку не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

При цьому, судами також встановлено, що на дату вчинення позивачем правочину зарахування шляхом направлення заяви №16/06/66 від 15.06.2016 року та заяви №16/06/68 від 15.06.2016 року строк виконання Банком своїх грошових зобов`язань за цим договором був таким, що настав. Таким чином, надіслання позивачем вказаних заяв є вчиненням ним односторонніх правочинів, спрямованих на припинення зобов`язань сторін.

Отже, колегія суддів зазначає, що підставою для задоволення позовних вимог під час ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 (з врахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року про виправлення описки), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 року та постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2018 року слугувало наявність направлення позивачем заяв №16/06/66 від 15.06.2016 року та заяви №16/06/68 від 15.06.2016 року про зарахування зустрічних вимог.

При цьому як підстави для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16 за нововиявленими обставинами заявник вказав, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 910/12968/17 (з врахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у справі № 910/12968/17) визнано недійсним односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" (до зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок") щодо сплати боргу за кредитним договором № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року у сумі 3 481 458, 85 грн. і кредитним договором № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року у сумі 9 750 000, 00 грн. та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" (до зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-брок") до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЄВРОБАНК" за договором позики від 23.05.2016 щодо повернення позики в сумі 600 583, 33 дол. США (еквівалент у гривні 15 015 926, 75 грн.), оформлений заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, з рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004 року, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Крім того, колегією суддів враховано, що заявник, як нововиявлену обставину визначає не саме рішення господарського суду, а встановлений за цим рішенням факт недійсності одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог оформлений заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року.

Тобто нововиявленою обставиною у даній справі є не подія у вигляді рішення, а обставина, яка цим рішенням встановлена.

Таким чином, виходячи з норм статті 236 Цивільного кодексу України обставина існувала на момент винесення рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року у справі № 910/14503/16, яке є предметом перегляду за заявою, однак у контексті статті 75 Господарського процесуального кодексу України стала відомою при винесенні рішення в межах справи № 910/12968/17.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №922/3388/15.

Враховуючи визнання недійсним одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог оформленого заявою № 16/06/68 від 15.06.2016 року, наявність якого стала підставою припинення зобов`язання за Договором кредиту № ЮЛ-36/2011-К від 25.02.2011 року та за Договором кредиту № ЮЛ-114/2011-К від 29.06.2011 року, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також положення статті 320 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що вказані обставини є нововиявленими.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених: по-перше, існування їх на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду цієї справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому, посилання скаржника, що оскільки недійсність правочину - є наслідком недодержання сторонами вимог закону в момент вчинення правочину то факт недійсності такого правочину був відомий сторонам, а тому вказане не може бути нововиявленою обставиною в розумінні п.1, ч.2, ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Колегія суддів зазначає, що у справі №910/12968/17 апеляційний суд з яким погодився Верховний Суд, встановив, що оскільки у цій справі зобов`язання сторін за договорами кредиту та кредитної лінії підлягають виконанню у гривні, а за договором позики та договором банківського вкладу (депозиту) - виконанню у доларах США, то такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що гривня та долар США, хоч і є грошовими коштами, є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. За таких обставин, односторонній правочин - заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-Брок" №16/06/68 від 15.06.2016 року про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить актам чинного законодавства, що свідчить про обґрунтованість позову.

Відтак, колегія суддів звертає увагу, що заява №16/06/68 від 15.06.2016 року про зарахування зустрічних вимог не є нікчемною та є оспорюваним правочином, тобто її недійсність в будь-якому випадку має бути встановлена рішенням суду.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 року у справі №910/14503/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 року у справі № 910/14503/16 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14503/16.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.06.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир