Постанова
від 18.06.2024 по справі 910/6143/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6143/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Горюхіна Р. В. (в порядку самопредставництва), Чукітової В. В. (адвокат),

відповідача - Бахур А. С. (в порядку самопредставництва),

третіх осіб-1- 5 - не з`явилися,

третьої особи-6 - Ярош С. В. (адвокат),

розглянув касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 (суддя Котков О. В.), додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 (суддя Котков О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (головуючий - Іоннікова І. А., судді Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Колос-2021"

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Цибульник Людмили Григорівни,

2) державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Дигуляр Світлани Олександрівни,

3) державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Рогачка Павла Олександровича,

4) державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Писанки Дмитра Сергійовича,

5) приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Зезика Вячеслава Андрійовича,

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос",

про визнання протиправним та скасування наказу.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 14.04.2023 Фермерське господарство "Колос-2021" (далі - ФГ "Колос-2021", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (в редакції заяви про зміну предмета позову від 28.06.2023) до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, Міністерство, відповідач), за участю третіх осіб: державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Цибульник Людмили Григорівни (далі - реєстратор Цибульник Л. Г., третя особа-1), державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Дигуляр Світлани Олександрівни (далі - реєстратор Дигуляр С. О., третя особа-2), державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради" Рогачка Павла Олександровича (далі - реєстратор Рогачко П. О., третя особа-3), державного реєстратора Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Писанки Дмитра Сергійовича (далі - реєстратор Писанка Д. С., третя особа-4), приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Зезика Вячеслава Андрійовича (далі - Нотаріус, третя особа-5), Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі - ТОВ "Колос", Товариство, третя особа-6), про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 06.04.2023 № 1253/5 "Про задоволення скарги" з урахуванням наказу Міністерства від 12.05.2023 № 1826/5 "Про внесення виправлень до наказу Міністерства юстиції України від 06.04.2023 № 1253/5 "Про задоволення скарги"" (далі - наказ № 1253/5, оспорюваний наказ), яким скаргу ТОВ "Колос" від 30.09.2022 було задоволено частково та скасовано такі рішення державних реєстраторів:

1) від 28.12.2021 №№: 62616836, 62618598, 62617959, 62620085, 62619737, 62610091, 62627139, 62610900, 62608765, 62620795, 62626357, 62610489, 62619030, 62611522, 62621913, 62627964, 62612120, 62608231, 62618262, 62625550, 62609595;

- від 29.12.2021 №№: 62666784, 62663830, 62665701, 62663017, 62655435, 62654336, 62661633, 62667214, 62649911, 62653735, 62661314, 62652949, 62649149, 62653371, 62664960, 62661996, 62655033, 62663487, 62660699, 62664598, 62648729, 62652570, 62655869, 62651178;

- від 04.01.2022 №№: 62725705, 62734070, 62732496, 62726356, 62734755, 62723986, 62725159, 62723695, 62724543, 62727658, 62728815, 62729142, 62724250, 62723412, 62726037, 62734485, 62724866;

- від 05.01.2022 №№: 62743197, 62744061, 62744759, 62745927, 62750275, 62751117, 62746400, 62745411, 62747039, 62743428, 62745143, 62746151, 62744482, 62749575, 62743723, 62750681, 62747428, 62745667, 62749775, 62750877, 62751350;

- від 06.01.2022 №№: 62759000, 62758785, 62758886, 62759235, 62759362, 62759110, 62759483;

- від 10.01.2022 №№: 62774572, 62777514, 62777784, 62776216, 62776559, 62773928, 62775068, 62778033, 62774181, 62773365, 62773687, 62777257, 62776986;

- від 11.01.2022 №№: 62797308, 62774817, 62790616, 62791896, 62797547, 62791064, 62797790, 62797135, 62798121, 62792344, 62791235, 62791450, 62791654, 62792580, 62793971, 62793165, 62798502, 62790853;

- від 12.01.2022 №№: 62810853, 62808155, 62812063, 62808573, 62809186, 62810623, 62810361, 62814810, 62811806, 62807968, 62814630, 62811129, 62809391, 62810051, 62811514, 62815205, 62808155;

- від 13.01.2022 №№: 62825909, 62831559, 62836062, 62837355, 62831876, 62832345, 62835711, 62828240, 62827533, 62836309, 62827203, 62826554, 62826215, 62830432, 62826938;

- від 14.01.2022 №№: 62846528, 62851943, 62848223, 62849962, 62850523, 62847156, 62848596, 62846928, 62847872, 62847476, 62851185, 62850853, 62851542;

- від 17.01.2022 №№: 62876443, 62879021, 62887625, 62880182, 62890306, 62884293, 62877302, 62879808, 62883867, 62888154, 62875953, 62879394, 62883560, 62889861, 62877716, 62878199, 62889219, 62889551, 62876936, 62878579, 62876443;

- від 19.01.2022 №№: 62927873, 62925498, 62923776, 62924575, 62923334, 62924225, 62924993, 62925906, 62926253, 62926891, 62927522, 62927171, 62922724, 62928245, 62921911, 62922224, 62923028, 62929006, 62928651;

- від 20.01.2022 №№: 62957432, 62957712, 62959575, 62958704, 62960164, 62959278, 62958290, 62959895, 62957953, 62950939;

- від 21.01.2022 №№: 62975893, 62974995, 63067132;

- від 26.01.2022 №№: 63067929, 63069938, 63061502, 63060867, 63066225, 63059310, 63060220, 63069062, 63066668;

- від 02.02.2022 №№: 63205594, 63206010, 63205252;

- від 08.02.2022 №№: 63311517, 63310324, 63316717, 63308646, 63310852, 63315799, 63309110, 63309765, 63308196;

- від 09.02.2022 №№: 63332235, 63333376, 63337840, 63343064, 63343747, 63342022, 63332566, 63332840, 63346671, 63344478, 63331923, 63334860, 63335636, 63342475, 63334860, 63335636, 63336614;

- від 10.02.2022 №№: 63374040, 63365147, 63365948, 63374841, 63372500, 63373032, 63363698, 63371170, 63364341;

- від 11.02.2022 №№: 63392236, 63391848, 63391041, 63392733, 63371594;

- від 15.02.2022 №№: 63460892, 63450344, 63465146, 63461818, 63452767, 63464644, 63453171, 63451979, 63451566, 63462358, 63464025, 63463098, 63452419, 63460475, 63461291, 63453546, 63464831, 63451074, 63450692;

- від 16.02.2022 №№: 63480321, 63489918, 63489379, 63479497, 63481754, 63481206, 63490789, 63484547, 63490329, 63483720;

- від 22.02.2022 №№: 63619038, 63617103,63617789, 63618256;

- від 05.07.2022 №№: 64074338, 64073988, 64073382;

- від 03.08.2022 №№: 64373619, 64373848, прийняті реєстратором Цибульник Л. Г.;

2) від 28.12.2021 №№: 62610703, 62628288, 62618305, 62627656, 62625789, 62620279, 62618832, 62608246, 62610245, 62609006, 62621652, 62626941, 62624399, 62608653, 62619858, 62609797;

- від 29.12.2021 №№: 62662985, 62655139, 62662142, 62663345, 62662565, 62653170, 62649098, 62650354, 62649856, 62666923, 62649441, 62666485, 62666006, 62654065, 62664290, 62655895, 62664700, 62652334, 62663788, 62652737, 62654584, 62650766, 62665077, 62655513;

- від 04.01.2022 №№: 62725455, 62726372, 62724023, 62728792, 62727740, 62733081, 62729191, 62724863, 62723398, 62725592, 62733436, 62725259, 62725970, 62733999, 62723726, 62728200, 62734503, 62724574, 62733999;

- від 05.01.2022 №№: 62744592, 62745935, 62745435, 62742623, 62759444, 62745179, 62751745, 62744124, 62744904, 62746673, 62751138, 62750167, 62750431, 62752011, 62751396, 62750724, 62746390, 62743292, 62742975, 62747218, 62743753, 62746971, 62746186, 62749724, 62745676;

- від 06.01.2022 №№: 62759675, 62760649, 62760099, 62759889, 62759254;

- від 10.01.2022 №№: 62773534, 62776134, 62776328, 62773772, 62774032, 62773245, 62772920, 62775750, 62777413, 62775499, 62777131, 62775093, 62776847, 62774647, 62774899, 62775291, 62775499, від 11.01.2022 №№ 62797097, 62791786, 62789621, 62789335, 62790713, 62791339, 62793413, 62790466, 62773172, 62790263, 62793892, 62790048, 62808658, 62811880, 62812372, 62831853, 62830015, 62832745, 62835181, 62831154, 62835743, 62908007, 62906285, 62911463, 62903647;

- від 14.01.2022 №№: 62850864, від 19.01.2022 №№ 62923877, 62926058, 62935877, 62933244, 62926462, 62928743, 62927117, 62927600, 62924958, 62925419, 62934203, 62926817, 62924345, 62929683, 62933778, 62929225, 62928213;

- від 20.01.2022 №№: 62953793, 62953130, 62947957, 62947393, 62952785, 62953435, 62946520, 62947046;

- від 26.01.2022 №№: 63058635, 63059148, 63061942, 63061091, 63062741, 63061514, 63060473, 63062369, 63059996, 63058056;

- від 02.02.2022 №№: 63204377, 63205016, 63204749;

- від 03.02.2022 №№: 63219500, 63224786, 63218496, 63219064, 63223901, 63220824, 63223495, 63225149, 63218798, 63217527, 63220446, 63217896, 63221482, 63220076, 63223147, 63218169;

- від 04.02.2022 №№: 63254389, 63258516, 63254799, 63253964, 63253441, 63258968;

- від 08.02.2022 №№: 63316364, 63310708, 63311532, 63311098, 63309329, 63310212, 63315600, 63315911, 63315323;

- від 09.02.2022 №№: 63332769, 63344454, 63333176, 63345905, 63334589, 63336388, 63343912, 63338009, 63335350, 63332016, 63333665, 63335948, 63343226, 63335350, 63334161;

- від 15.02.2022 №№: 63461516, 63462793, 63463970, 63461970, 63464436, 63465292, 63463970, 63462427;

- від 22.02.2022 №№: 63606809, 63616247, 63606390, 63607435, 63607886;

- від 23.02.2022 № 63645963;

- від 16.06.2022 № 63880463;

- від 29.06.2022 №№: 64018756, 64018436, 64018164;

- від 30.06.2022 № 64028311;

- від 18.07.2022 №№: 64207333, 64208079, 64208312, 64208417;

- від 23.02.2022 №№: 63647601, 63646283, 63646627;

- від 16.06.2022 №№: 63880965, 63881516, 63879988, прийняті реєстратором Дигуляр С. О.;

3) від 25.11.2021 №№: 61842971, 61844531, 61846775, 61850820, 61843675, 61835072, 61849390, 61851941;

- від 01.12.2021 №№: 61970652, 61973813;

- від 15.12.2021 №№: 62310857, 62311421, 62320030, 62320207, 62316989, 62317593, 62313269, 62314237, 62318679, 62319121, 62306601, 62307446, 62309614, 62310254, 62312193, 62312709, 62315246, 62316218, 62308090, 62309054, 62319430, 62319747, 62304111, 62305454;

- від 16.12.2021 №№: 62357293, 62357483, 62357034, 62357172, 62357549, 62357616, 62357676, 62357729;

- від 17.12.2021 №№: 62361060, 62361958, 62387013, 62387535, 62362898, 62365654, 62369514, 62370286, 62371949, 62377826, 62360069, 62360630, 62380771, 62381926, 62378555, 62379783, 62370822, 62371431, 62367730, 62368742;

- від 22.12.2021 №№: 62496501, 62494850, 62495662, 62492344, 62490664, 62490121, 62940036, 62940931, 62941577, 62941996, 62942633, 62938350, від 20.01.2022 №№ 62970219, 62970298;

- від 21.01.2022 №№: 62996349, 62987631, 62989323, 62995003, 62995431, 62974733, 62975411, 62992745, 62994199, 62981978, 62983129, 62979891, 62981176, 62989932, 62991591, 62978342, 62979323, 62976054, 62977243;

- від 24.01.2022 №№: 63025959, 63027191, 63027223, 63027122, 63027157, 63026626, 63026782, 63026860, 63026958, 63027024, 63027080, 63026359, 63026536;

- від 27.01.2022 №№: 63106455, 63106613, 63106820, 63106931, 63106088, 63106299, 63105480, 63105777, 63104688, 63105141;

- від 02.02.2022 №№: 63214369, 63214618, 63214818, 63215049, 63213745, 63214166, 63212258, 63212708, 63213046, 63213415, 63197501, 63198817, 63202176, 63206719, 63207321, 63207908, 63208637, 63210397, 63199436, 63201342, 63211104, 63211837;

- від 03.02.2022 №№: 63233654, 63235274, 63242735, 63242817, 63237639, 63238634, 63239073, 63239461, 63242426, 63242594, 63239995, 63240361, 63242907, 63243012, 63240715, 63241013, 63236122, 63236627, 63243143, 63243250, 63226822, 63227415, 63241259, 63241677, 63228456, 63229807;

- від 10.02.2022 №№: 63385078, 63382158;

- від 11.02.2022 №№: 63386203, 63386653, 63385797, 63388247, 63388836, 63387190, 6338760;

- від 15.02.2022 №№: 63472824, 63473018, 63473292, 63473440;

- від 17.02.2022 №№: 63533631, 63533739, 63531456, 63531647, 63530396, 63530777, 63531934, 63532190, 63532950, 63533048, 63533461, 63533531, 63534127, 63533996, 63534018, 63533902, 63533937, 63533808, 63533846, 63532515, 63532787, 63533209, 63533297;

- від 18.02.2022 №№: 63554974, 63555578, 63563632, 63563686, 63554109, 63563014, 63563131, 63563244, 63563590;

- від 21.02.2022 №№: 63599348, 63599468, 63599544, 63599592;

- від 22.02.2022 №№: 63615913, 63616830, 63626794, 63628858, 63629297, 63620442, 63620958, 63629171, 63629232, 63618066, 63619736, 63628982, 63629073;

- від 27.05.2022 №№: 63716784, 63716822, 63716906, 63716482, 63716713, 63716623;

- від 08.06.2022 №№: 63809466, 63808922, 63808759, 63808997, 63809408, 63809364, 63808534, 63809858, 63809896, 63809755, 63809795, 63809936, 63809972;

- від 23.06.2022 № 63959706;

- від 07.07.2022 №№: 64108411, 64108155, 64105552, 64105152;

- від 04.08.2022 №№: 64397718, 64397679, прийняті реєстратором Писанкою Д. С.;

4) від 09.06.2022 №№: 63810453, 63813368, 63811425, 63811137, 63810799, 63812884, 63813801, 63814218, прийняті реєстратором Рогачком П. О.;

5) від 30.09.2021 №№: 60682949, 60682619;

- від 05.11.2021 № 61404188;

- від 09.11.2021 №№: 61469613, 61469731, 61470091, 61469955, 61469848;

- від 17.11.2021 №№: 61656809, 61657219, 61657594, прийняті Нотаріусом, посилаючись на положення статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 4- 6 Порядку розгляду скарг

на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що оспорюваний наказ, яким частково задоволено скаргу Товариства від 30.09.2022 та скасовано рішення державних реєстраторів, прийнято Міністерством із численними порушеннями вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, позов задоволено частково. Скасовано наказ № 1253/5 в частині скасування рішень реєстраторів Цибульник Л. Г. , Дигуляр С. О. , Рогачка П. О. , Писанки Д. С. і рішень Нотаріуса, зазначених у прохальній частині позовної заяви. В іншій частині позовних вимог провадження в справі закрито.

Рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю позовних вимог у частині скасування пункту 3 наказу № 1253/5 з огляду на те, що:

1) статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Мін`юсту та його територіальних органів в задоволенні скарги, серед яких, зокрема закінчення встановленого законом строку подання скарги, натомість Міністерство позбавлене дискреційних повноважень при вирішенні питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством та не передбачає альтернатив;

2) при поданні до Міністерства скарги від 30.09.2022 ТОВ "Колос" порушило встановлений частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 26.07.2022) двомісячний строк для звернення зі скаргами на рішення державних реєстраторів, перебіг якого розпочався з 14.02.2022, оскільки про факт розірвання громадянами 471 договору оренди землі, укладених із Товариством, останнє дізналося якнайпізніше 14.02.2022, з чим погодився представник третьої особи-6. При цьому, незважаючи на блокування Мін`юстом доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) з 24.02.2022 (після початку повномасштабної агресії російської федерації), постановою КМУ від 19.04.2022 № 480 (чинною з 28.04.2022) було відновлено роботу Реєстру, тоді як регіони, в межах яких відновлено/не відновлено доступ до Реєстру, було визначено наказом Мін`юсту від 11.04.2022 № 1429/5 "Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану" (далі - наказ Мін`юсту № 1429/5), але території Одеської області немає в переліку регіонів, в яких не відновлено доступ до Реєстру. Крім того, в 2022- 2023 рр. ТОВ "Колос" не відображало в звітності платника єдиного податку земельні ділянки, дії державних реєстраторів стосовно яких було оскаржено Товариством шляхом подання скарги від 30.09.2022, не нараховувало податкові зобов`язання з єдиного податку 4 групи по вказаним земельним ділянкам і не сплачувало єдиний податок до бюджету. Наведеними обставинами спростовуються доводи ТОВ "Колос" про неможливість до 03.08.2022 отримати відповідну інформацію в Реєстрі;

3) Мін`юст в особі центральної Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства порушив вимоги статті 20 Закону України "Про звернення громадян", статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 4- 6 Порядку № 1128, що є підставою для скасування наказу № 1253/5.

Разом з тим, закриваючи на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справі в частині позовних вимог про скасування пунктів 4, 6 резолютивної частини оспорюваного наказу, суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій частині (щодо тимчасового блокування третім особам-1- 4 доступу до Реєстру) є публічно-правовим, який виник між вказаними державними реєстраторами та Мін`юстом, тому такі позовні вимоги можуть розглядатися за правилами адміністративного, а не господарського судочинства.

4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, заяви ФГ "Колос-2021" від 28.07.2023 і від 31.07.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Мін`юсту на користь ФГ "Колос-2021" 30 000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Додаткове рішення та постанова аргументовані положеннями статей 123, 124, 126, 129, 162, 244 ГПК України, з урахуванням яких суди, дослідивши умови договору про надання правової допомоги від 06.04.2023 № 437/06-04-2023 (далі - договір № 437/06-04-2023), акта про приймання-передачі наданих послуг від 26.07.2023 та інших наявних у матеріалах справи доказів, дійшли висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правову допомогу є співмірним із предметом позову, складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), а стягнення адвокатських витрат у зазначеній заявником сумі відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, справедливості, тому заяви позивача ФГ "Колос-2021" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

5. Не погоджуючись з рішенням і додатковим рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Мін`юст (скаржник-1) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 25.07.2023 в частині пунктів 2, 3 його резолютивної частини скасувати, додаткове рішення від 15.08.2023 та постанову від 13.03.2024 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову та заяв ФГ "Колос-2021" від 28.07.2023 і від 31.07.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

В свою чергу, не погоджуючись з рішенням і додатковим рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Колос" (скаржник-2) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю з покладанням на позивача всіх судових витрат.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

6. На обґрунтування своїх вимог скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) суди не врахували висновку щодо застосування положень частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) (в контексті обізнаності скаржника з порушенням своїх прав), викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20;

2) суди не врахували як висновків щодо застосування норм статей 73, 74, 76- 79, 86, 236 ГПК України (в контексті стандартів доказування), викладених у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, так і висновку щодо активної ролі суду в належному з`ясуванні всіх обставин справи, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 640/9782/21;

3) суди не врахували висновку щодо незворотності дії закону в часі, викладеного в пункті 43 постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, внаслідок чого застосували положення частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 02.11.2016, яка станом на момент звернення ТОВ "Колос" зі скаргою до Мін`юсту вже не була чинною;

4) суди не врахували висновку щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17;

5) суди не врахували викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 висновку про те, що суто формальні (процедурні) порушення, які не вплинули на прийняття суб`єктом владних повноважень правильного по суті рішення, не можуть бути підставою для скасування такого рішення, внаслідок чого оспорюваний наказ було скасовано лише з причин порушення процедури розгляду скарги (пропуску строку на звернення зі скаргою);

6) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у cправі № 910/9714/22;

7) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 1 наказу Мін`юсту № 1429/5 (щодо включення/виключення до/з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство, території Одеської області та значення цієї обставини для розгляду цієї справи в контексті неможливості повноцінно користуватися Реєстром, та, як наслідок, безперешкодно отримати відомості щодо оскаржуваних реєстраційних дій щонайменше з 08.04.2022);

8) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм підпунктів 11, 12 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" в редакції, чинній з 27.03.2022 до 27.04.2022 (щодо порядку доступу суб`єктів державної реєстрації до відомостей з Реєстру в умовах воєнного стану та неможливості отримання користувачами реального та безперешкодного доступу до них);

9) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень підпунктів 11, 12 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" в редакції, чинній з 28.04.2022 до 28.06.2022 (щодо порядку звернення осіб, які не є суб`єктами державної реєстрації, про надання відомостей з Реєстру та неможливості надання користувачам реального та безперешкодного доступу до відомостей з єдиних і державних реєстрів);

10) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми підпункту 106 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" в редакції, чинній з 29.06.2022 до 13.09.2022 (щодо порядку надання суб`єктам державної реєстрації доступу до єдиних і державних реєстрів в умовах воєнного стану).

7. В свою чергу, на обґрунтування своїх вимог скаржник-2 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновку щодо застосування положень пункту 13 частини 1 статті 20 та пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України (в контексті необхідності пред`явлення майнових позовних вимог до ТОВ "Колос" як належного відповідача та недопустимості розгляду судами по суті спору, який не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17 та в постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 910/5971/20, внаслідок чого розглянули по суті спір, який не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства;

2) суди не врахували висновку щодо застосування норм статей 2, 4 ГПК України (в контексті встановлення факту наявності/відсутності порушення прав чи інтересів позивача та з`ясування можливості їх поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16;

3) суди не врахували висновків щодо застосування положень статей 74, 75, 79, 86, 236, 238 ГПК України (в контексті недоведеності порушення прав позивача та необхідності встановлення наявності/відсутності фактів порушення державними реєстраторами процедури державної реєстрації), викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17;

4) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 3, 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в контексті встановлення наявності чи відсутності недобросовісної поведінки позивача), викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 09.02.2021 у справі № 910/5251/20, від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16;

5) суди не врахували висновків щодо застосування положень статей 86, 236 ГПК України (в контексті встановлення наявності чи відсутності неправомірного прийняття державними реєстраторами (третіми особами-1- 5) заяв про державну реєстрацію припинення права оренди спірних земельних ділянок, які були подані від імені ТОВ "Колос" неуповноваженою особою, а також щодо існування об`єктивних перешкод Товариству в отриманні інформації про можливе порушення його прав), викладених у постанові палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17;

6) суди не врахували висновків щодо застосування норми частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) (в контексті встановлення моменту, з якого ТОВ "Колос" могло дізнатися про порушення своїх прав в результаті рішень державних реєстраторів (третіх осіб-1- 5)), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16, від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 та в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20;

7) суди не врахували висновку щодо застосування положень статей 88, 90 ГПК України (в контексті ненадання судами оцінки показанням свідка як допустимого доказу), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 921/260/19.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

8. ФГ "Колос-2021" у відзивах на касаційні скарги Мін`юсту та ТОВ "Колос" просить залишити їх без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Треті особи-1-5 не скористалися правом на подання відзивів на касаційні скарги.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Мін`юсту та ТОВ "Колос" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/6143/23 та призначено її до розгляду на 11.06.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2024 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційних скарг Мін`юсту та ТОВ "Колос" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/6143/23 до 18.06.2024.

10. 18.06.2024 до початку судового засідання ТОВ "Колос" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про передачу справи № 910/6143/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв`язку з виключною правовою проблемою, яка, на думку скаржника-2, полягає в наявності розбіжностей в практиці Великої Палати Верховного Суду щодо питання визначення належного відповідача в справах за позовами про оскарження наказів Мін`юсту, прийнятих за результатами розгляду скарг на дії державних реєстраторів, оскільки вказані розбіжності, на думку скаржника-2, ставлять колегію суддів за результатами розгляду касаційної скарги Товариства перед вибором відступити:

1) або від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21, в якій Мін`юст був єдиним відповідачем;

2) або від висновків Великої Палати Верховного Суду про неможливість Мін`юсту бути єдиним відповідачем за вказаними позовами, в задоволенні яких слід відмовляти в зв`язку з їх поданням до неналежного відповідача, які (висновки) викладено в постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 18.06.2019 у справі № 924/478/18, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17.

Проте, колегія суддів залишає зазначене клопотання Товариства без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Зі змісту наведеної норми процесуального права вбачається, що для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, які свідчать про відсутність усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначено на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Натомість заявником не викладено правової проблеми в застосуванні положень статей 45, 48 ГПК України, зокрема, ним не обґрунтовано, що саме становить складність застосування відповідних норм процесуального законодавства в зазначеній правовій ситуації, не наведено аргументів на підтвердження невизначеності поставлених ним правових питань на нормативному рівні, неможливості подолання проблеми за допомогою наявних процесуальних механізмів. При цьому наявні суперечливі аргументи скаржника-2 зводяться передусім до посилань на існування неоднозначної судової практики щодо визначення належного відповідача при вирішенні спорів про визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту, прийнятих за результатами розгляду скарг на дії державних реєстраторів, тоді як із матеріалів справи вбачається та Товариством не заперечується той факт, що наразі Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21, від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 вже сформовано однозначну правову позицію про можливість розгляду зазначеної категорії спорів по суті заявлених позовних вимог за участю Міністерства як належного відповідача - видавника оспорюваного правого акта індивідуальної дії), яка (позиція) не передбачає відмови в позові з підстав неналежного суб`єктного складу відповідачів.

При цьому колегія суддів вважає помилковими доводи заявника про необхідність вирішення питання щодо відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду про неможливість Мін`юсту бути єдиним відповідачем за вказаними вище позовами, в задоволенні яких слід відмовляти в зв`язку з їх поданням до неналежного відповідача, які (висновки) викладено в постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 18.06.2019 у справі № 924/478/18, позаяк у зазначених справах взагалі не оспорювався наказ Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права, а тому в зазначених постановах не сформульовано висновку щодо застосування норм процесуального права, а саме щодо належності/неналежності Мін`юсту як відповідача чи співвідповідача в такій категорії спорів, що зумовлено неподібністю спірних правовідносин у цій господарській справі та вказаних справах.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України Суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми в застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає Суду право та, як наслідок, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує на помилковому неврахуванні заявником тих обставин, що як у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 (предмет позову - визнання протиправним і скасування наказу Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно), тобто зі спору, що виник з подібних правовідносин за участю Міністерства як належного відповідача (видавника оспорюваного правого акта індивідуальної дії), від висновку в якій пропонує відступити скаржник-2, так і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 (предмет позову - визнання протиправним і скасування наказу Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації припинення обтяження (іпотеки)) насправді не міститься жодного висновку щодо питання застосування норм процесуального права (в контексті визначення належного відповідача при вирішенні спорів зазначеної категорії), а саме про те, що при вирішенні приватноправових спорів про скасування наказу Міністерства, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, належним відповідачем є виключно особа, на майнові права та інтереси якої може вплинути вирішення відповідного спору, зокрема, особа, право на майно якої оспорюється та стосовно якої було вчинено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та внаслідок чого Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у таких справах незалежно від доводів і підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про право цивільне.

Наведеним повністю спростовується припущення скаржника-2 про те, що з огляду на наявні розбіжності в практиці Великої Палати Верховного Суду щодо питання визначення належного відповідача в справах за позовами про оскарження наказів Мін`юсту, прийнятих за результатами розгляду скарг на дії державних реєстраторів, колегія суддів за результатами розгляду касаційної скарги Товариства нібито постала перед неминучим вибором відступити:

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника-2 на те, що аналогічної позиції (про відсутність формування висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм статей 45, 48 ГПК України) дотримується сама ж Велика Палата Верховного Суду, повертаючи ухвалою від 05.06.2024 на розгляд Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 757/51866/19-ц (за позовом ОСОБА_5 до Мін`юсту, треті особи: ОСОБА_6 , Акціонерне товариство "ОТП Банк", про визнання незаконним і скасування наказу та зобов`язання вчинити дії), в пункті 44 якої (ухвали) чітко зазначено, що в постанові від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21, від якої просить відступити колегія суддів, Велика Палата Верховного Суду не викладала висновку про те, що при вирішенні приватноправових спорів про скасування наказу Мін`юсту це міністерство може бути єдиним відповідачем у такій справі, як і не відступала від усталених висновків щодо належних відповідачів у цій категорії справ.

Отже, Товариство належним чином не довело та не обґрунтувало того, що справа № 910/6143/23 дійсно містить виключну правову проблему, а її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідною для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики в справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення відповідного клопотання скаржника-2.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій (в частині вирішення спору по суті заявлених позовних вимог)

11. 06.04.2023 на підставі висновку центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства від 09.03.2023 за результатами розгляду скарги ТОВ "Колос" від 30.09.2022, зареєстрованої в Мін`юсті 03.10.2022 за № СК-2635-22, з доповненнями до неї від 17.02.2023, зареєстрованими в Міністерстві 03.03.2023 за № СК-686-23, було прийнято наказ № 1253/5, яким скаргу Товариства від 30.09.2022 задоволено частково, а саме скасовано такі рішення:

- від 04.01.2022 №№: 62725705, 62734070, 62732496, 62726356, 62734755, 62723986, 62725159, 62723695, 62724543, 62727658, 62728815, 62729142, 62724250, 62723412, 62726037, 62734485, 62724866;

- від 06.01.2022 №№: 62759000, 62758785, 62758886, 62759235, 62759362, 62759110, 62759483;

- від 10.01.2022 №№: 62774572, 62777514, 62777784, 62776216, 62776559, 62773928, 62775068, 62778033, 62774181, 62773365, 62773687, 62777257, 62776986;

- від 12.01.2022 №№: 62810853, 62808155, 62812063, 62808573, 62809186, 62810623, 62810361, 62814810, 62811806, 62807968, 62814630, 62811129, 62809391, 62810051, 62811514, 62815205, 62808155;

- від 13.01.2022 №№: 62825909, 62831559, 62836062, 62837355, 62831876, 62832345, 62835711, 62828240, 62827533, 62836309, 62827203, 62826554, 62826215, 62830432, 62826938;

- від 14.01.2022 №№: 62846528, 62851943, 62848223, 62849962, 62850523, 62847156, 62848596, 62846928, 62847872, 62847476, 62851185, 62850853, 62851542;

- від 20.01.2022 №№: 62957432, 62957712, 62959575, 62958704, 62960164, 62959278, 62958290, 62959895, 62957953, 62950939;

- від 21.01.2022 №№: 62975893, 62974995, 63067132;

- від 26.01.2022 №№: 63067929, 63069938, 63061502, 63060867, 63066225, 63059310, 63060220, 63069062, 63066668;

- від 02.02.2022 №№: 63205594, 63206010, 63205252;

- від 08.02.2022 №№: 63311517, 63310324, 63316717, 63308646, 63310852, 63315799, 63309110, 63309765, 63308196;

- від 09.02.2022 №№: 63332235, 63333376, 63337840, 63343064, 63343747, 63342022, 63332566, 63332840, 63346671, 63344478, 63331923, 63334860, 63335636, 63342475, 63334860, 63335636, 63336614;

- від 10.02.2022 №№: 63374040, 63365147, 63365948, 63374841, 63372500, 63373032, 63363698, 63371170, 63364341;

- від 11.02.2022 №№: 63392236, 63391848, 63391041, 63392733, 63371594;

- від 16.02.2022 №№: 63480321, 63489918, 63489379, 63479497, 63481754, 63481206, 63490789, 63484547, 63490329, 63483720;

- від 22.02.2022 №№: 63619038, 63617103,63617789, 63618256;

- від 05.07.2022 №№: 64074338, 64073988, 64073382;

- від 03.08.2022 №№: 64373619, 64373848, прийняті реєстратором Цибульник Л. Г.;

2) від 28.12.2021 №№: 62610703, 62628288, 62618305, 62627656, 62625789, 62620279, 62618832, 62608246, 62610245, 62609006, 62621652, 62626941, 62624399, 62608653, 62619858, 62609797;

- від 06.01.2022 №№: 62759675, 62760649, 62760099, 62759889, 62759254;

- від 20.01.2022 №№: 62953793, 62953130, 62947957, 62947393, 62952785, 62953435, 62946520, 62947046;

- від 26.01.2022 №№: 63058635, 63059148, 63061942, 63061091, 63062741, 63061514, 63060473, 63062369, 63059996, 63058056;

- від 02.02.2022 №№: 63204377, 63205016, 63204749;

- від 03.02.2022 №№: 63219500, 63224786, 63218496, 63219064, 63223901, 63220824, 63223495, 63225149, 63218798, 63217527, 63220446, 63217896, 63221482, 63220076, 63223147, 63218169;

- від 04.02.2022 №№: 63254389, 63258516, 63254799, 63253964, 63253441, 63258968;

- від 08.02.2022 №№: 63316364, 63310708, 63311532, 63311098, 63309329, 63310212, 63315600, 63315911, 63315323;

- від 09.02.2022 №№: 63332769, 63344454, 63333176, 63345905, 63334589, 63336388, 63343912, 63338009, 63335350, 63332016, 63333665, 63335948, 63343226, 63335350, 63334161;

- від 15.02.2022 №№: 63461516, 63462793, 63463970, 63461970, 63464436, 63465292, 63463970, 63462427;

- від 22.02.2022 №№: 63606809, 63616247, 63606390, 63607435, 63607886;

- від 23.02.2022 № 63645963;

- від 16.06.2022 № 63880463;

- від 29.06.2022 №№: 64018756, 64018436, 64018164;

- від 30.06.2022 № 64028311;

- від 18.07.2022 №№: 64207333, 64208079, 64208312, 64208417;

- від 23.02.2022 №№: 63647601, 63646283, 63646627;

- від 16.06.2022 №№: 63880965, 63881516, 63879988, прийняті реєстратором Дигуляр С. О.;

3) від 25.11.2021 №№: 61842971, 61844531, 61846775, 61850820, 61843675, 61835072, 61849390, 61851941;

- від 01.12.2021 №№: 61970652, 61973813;

- від 16.12.2021 №№: 62357293, 62357483, 62357034, 62357172, 62357549, 62357616, 62357676, 62357729;

- від 22.12.2021 №№: 62496501, 62494850, 62495662, 62492344, 62490664, 62490121, 62940036, 62940931, 62941577, 62941996, 62942633, 62938350, від 20.01.2022 №№ 62970219, 62970298;

- від 24.01.2022 №№: 63025959, 63027191, 63027223, 63027122, 63027157, 63026626, 63026782, 63026860, 63026958, 63027024, 63027080, 63026359, 63026536;

- від 27.01.2022 №№: 63106455, 63106613, 63106820, 63106931, 63106088, 63106299, 63105480, 63105777, 63104688, 63105141;

- від 10.02.2022 №№: 63385078, 63382158;

- від 11.02.2022 №№: 63386203, 63386653, 63385797, 63388247, 63388836, 63387190, 6338760;

- від 15.02.2022 №№: 63472824, 63473018, 63473292, 63473440;

- від 18.02.2022 №№: 63554974, 63555578, 63563632, 63563686, 63554109, 63563014, 63563131, 63563244, 63563590;

- від 21.02.2022 №№: 63599348, 63599468, 63599544, 63599592;

- від 22.02.2022 №№: 63615913, 63616830, 63626794, 63628858, 63629297, 63620442, 63620958, 63629171, 63629232, 63618066, 63619736, 63628982, 63629073;

- від 27.05.2022 №№: 63716784, 63716822, 63716906, 63716482, 63716713, 63716623;

- від 08.06.2022 №№: 63809466, 63808922, 63808759, 63808997, 63809408, 63809364, 63808534, 63809858, 63809896, 63809755, 63809795, 63809936, 63809972;

- від 23.06.2022 № 63959706;

- від 07.07.2022 №№: 64108411, 64108155, 64105552, 64105152;

- від 04.08.2022 №№: 64397718, 64397679, прийняті реєстратором Писанкою Д. С.;

4) від 09.06.2022 №№: 63810453, 63813368, 63811425, 63811137, 63810799, 63812884, 63813801, 63814218, прийняті реєстратором Рогачком П. О.;

5) від 30.09.2021 №№: 60682949, 60682619;

- від 05.11.2021 № 61404188;

- від 09.11.2021 №№: 61469613, 61469731, 61470091, 61469955, 61469848;

- від 17.11.2021 №№: 61656809, 61657219, 61657594, прийняті Нотаріусом.

12. Вказані рішення третіми особами-1- 5 прийнято щодо угод про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених раніше між громадянами та ТОВ "Колос", та щодо укладення договорів оренди земельних ділянок між цими громадянами та ФГ "Колос-2021".

13. Зазначені рішення державних реєстраторів прийнято стосовно 449 земельних ділянок з такими кадастровими номерами: 5121084500:01:001:0214, 5121082000:01:002:0793, 5121082000:01:001:0462, 5121082000:01:003:0194, 5121081000:01:002:0045, 5121084500:01:001:0347, 5121084500:01:002:0353, 5121084500:01:001:0253, 5121082000:01:002:0744, 5121082000:01:002:0752, 5121082000:01:002:0171, 5121084500:01:002:0092, 5121082000:01:003:0731, 5121082000:01:003:0302, 5121082000:01:003:0509, 5121082000:01:002:0712, 5121081000:01:001:0496, 5121082000:01:002:0341, 5121084500:01:001:0255, 5121084500:01:002:0134, 5121084500:01:002:0119, 5121081000:01:001:0133, 5121084500:01:001:0265, 5121084500:01:001:0220, 5121084500:01:001:0097, 5121084500:01:002:0126, 5121084500:01:002:0292, 5121082000:01:003:0327, 5121082000:01:002:0333, 5121082000:01:002:0358, 5121084500:01:002:0267, 5121082000:01:003:0462, 5121082000:01:003:0289, 5121082000:01:001:0287, 5121084500:01:001:0184, 5121084500:01:001:0091, 5121082000:01:002:0259, 5121082000:01:002:0258, 5121082000:01:002:0264, 5121082000:01:003:0360, 5121082000:01:002:0791, 5121082000:01:003:0115, 5121081000:01:001:0154, 5121082000:01:002:0775, 5121081000:01:002:0056, 5121081000:01:001:0054, 5121081000:01:002:0057, 5121082000:01:002:0288, 5121082000:01:002:0742, 5121082000:01:002:0718, 5121084500:01:001:0352, 5121082000:01:002:0739, 5121082000:01:003:0735, 5121084500:01:002:0125, 5121082000:01:001:0496, 5121084500:01:001:0259, 5121084500:01:002:0051, 5121084500:01:002:0106, 5121082000:01:003:0192, 5121082000:01:001:0284. 5121084500:01:002:0144, 5121084500:01:002:0016, 5121084500:01:002:0072, 5121082000:01:003:0530, 5121081000:01:001:0495, 5121081000:01:001:0492, 5121082000:01:003:0498, 5121084500:01:001:0159, 5121084500:01:002:0142, 5121084500:01:001:0111, 5121082000:01:003:0187, 5121084500:01:002:0152, 5121084500:01:002:0149, 5121084500:01:002:0151, 5121084500:01:002:0071, 5121084500:01:002:0009, 5121084500:01:002:0048, 5121084500:01:001:0160, 5121084500:01:001:0079, 5121084500:01:001:0157, 5121084500:01:001:0017, 5121084500:01:001:0138, 5121082000:01:001:0308, 5121084500:01:001:0196, 5121084500:01:001:0142, 5121084500:01:002:0063, 5121082000:01:002:0472, 5121082000:01:002:0460, 5121084500:01:001:0107, 5121084500:01:002:0010, 5121082000:01:003:0248, 5121084500:01:002:0268, 5121084500:01:002:0095, 5121082000:01:003:0379, 5121082000:01:003:0492, 5121082000:01:002:0426, 5121082000:01:002:0297, 5121084500:01:001:0074, 5121082000:01:003:0313, 5121082000:01:003:0213, 5121082000:01:002:0415, 5121082000:01:003:0531, 5121082000:01:003:0271, 5121084500:01:001:0023, 5121082000:01:002:0355, 5121082000:01:002:0487, 5121082000:01:001:0382, 5121082000:01:002:0500, 5121084500:01:002:0228, 5121084500:01:002:0225, 5121084500:01:002:0150, 5121084500:01:002:0263, 5121084500:01:001:0222, 5121082000:01:001:0304, 5121082000:01:002:0414, 5121082000:01:003:0434, 5121084500:01:001:0095, 5121082000:01:003:0342, 5121084500:01:001:0277, 5121082000:01:002:0579, 5121084500:01:001:0278, 5121084500:01:001:0287, 5121084500:01:002:0254, 5121084500:01:002:0251, 5121082000:01:002:0573, 5121082000:01:001:0329, 5121084500:01:001:0119, 5121084500:01:002:0038, 5121084500:01:002:0007, 5121084500:01:002:0229, 5121082000:01:002:0374, 5121082000:01:003:0479, 5121082000:01:003:0394, 5121082000:01:003:0167, 5121082000:01:002:0273, 5121084500:01:002:0040, 5121082000:01:002:0251, 5121084500:01:002:0155, 5121082000:01:002:0484, 5121084500:01:002:0056, 5121082000:01:003:0449, 5121082000:01:002:0344, 5121082000:01:002:0321, 5121082000:01:002:0392, 5121082000:01:003:0297, 5121082000:01:003:0432, 5121082000:01:002:0409, 5121082000:01:003:0276, 5121082000:01:003:0585, 5121082000:01:001:0421, 5121082000:01:002:0353, 5121082000:01:002:0164, 5121082000:01:003:0312, 5121082000:01:003:0285, 5121082000:01:003:0129, 5121082000:01:002:0494, 5121082000:01:002:0482, 5121082000:01:003:0446, 5121082000:01:003:0226, 5121082000:01:002:0584, 5121084500:01:002:0226, 5121082000:01:002:0299, 5121084500:01:001:0083, 5121082000:01:002:0469, 5121084500:01:002:0052, 5121084500:01:001:0112, 5121084500:01:002:0036, 5121082000:01:002:0385, 5121082000:01:002:0535, 5121082000:01:003:0440, 5121084500:01:002:0232, 5121084500:01:002:0256, 5121084500:01:001:0285, 5121084500:01:001:0279, 5121084500:01:001:0158, 5121082000:01:002:0572, 5121084500:01:001:0103, 5121082000:01:002:0576, 5121082000:01:002:0575, 5121084500:01:001:0026, 5121084500:01:002:0235, 5121082000:01:003:0263, 5121084500:01:001:0281, 5121082000:01:003:0168, 5121084500:01:002:0132, 5121082000:01:003:0298, 5121084500:01:002:0223, 5121084500:01:001:0276, 5121084500:01:001:0173, 5121084500:01:002:0112, 5121082000:01:002:0248, 5121082000:01:002:0345, 5121082000:01:003:0371, 5121082000:01:002:0662, 5121082000:01:002:0314, 5121082000:01:003:0130, 5121082000:01:002:0305, 5121082000:01:003:0563, 5121084500:01:002:0124, 5121082000:01:002:0463, 5121082000:01:002:0224, 5121082000:01:002:0352, 5121082000:01:001:0402, 5121082000:01:003:0123, 5121084500:01:002:0103, 5121084500:01:001:0101, 5121082000:01:002:0189, 5121082000:01:002:0481, 5121082000:01:002:0591, 5121082000:01:002:0312, 5121082000:01:003:0292, 5121082000:01:002:0275, 5121084500:01:001:0217, 5121082000:01:003:0407, 5121084500:01:002:0099, 5121082000:01:002:0253, 5121082000:01:001:0389, 5121084500:01:001:0087, 5121084500:01:001:0096, 5121084500:01:002:0252, 5121082000:01:003:0496, 5121084500:01:002:0230, 5121084500:01:002:0258, 5121084500:01:002:0255, 5121084500:01:002:0237, 5121082000:01:002:0510, 5121084500:01:002:0233, 5121084500:01:002:0008, 5121084500:01:001:0118, 5121082000:01:003:0481, 5121084500:01:002:0231, 5121082000:01:002:0315, 5121084500:01:002:0236, 5121082000:01:002:0335, 5121082000:01:003:0166, 5121084500:01:002:0128, 5121084500:01:002:0074, 5121082000:01:002:0250, 5121084500:01:002:0044, 5121084500:01:001:0170, 5121084500:01:002:0057, 5121084500:01:001:0192, 5121082000:01:003:0399, 5121082000:01:002:0320, 5121082000:01:003:0418, 5121082000:01:002:0375, 5121082000:01:003:0218, 5121082000:01:003:0474, 5121082000:01:003:0516, 5121082000:01:002:0317, 5121082000:01:003:0673, 5121082000:01:002:0365, 5121082000:01:002:0370, 5121082000:01:003:0246, 5121082000:01:002:0323, 5121082000:01:001:0233, 5121082000:01:002:0169, 5121082000:01:001:0305, 5121082000:01:003:0323, 5121082000:01:002:0274, 5121082000:01:002:0430, 5121082000:01:002:0417, 5121082000:01:003:0165, 5121082000:01:002:0431, 5121082000:01:003:0186, 5121081000:01:001:0180, 5121084500:01:002:0019, 5121082000:01:003:0387, 5121082000:01:003:0513, 5121084500:01:002:0050, 5121084500:01:002:0093, 5121084500:01:001:0198, 5121084500:01:001:0037, 5121084500:01:001:0197, 5121084500:01:001:0040, 5121084500:01:001:0174, 5121084500:01:001:0010, 5121082000:01:001:0286, 5121082000:01:003:0308, 5121082000:01:003:0272, 5121082000:01:003:0480, 5121082000:01:003:0482, 5121082000:01:002:0294, 5121084500:01:002:0117, 5121082000:01:003:0158, 5121083000:01:002:0384, 5121082000:01:002:0119, 5121083000:01:003:0291, 5121084500:01:001:0080, 5121082000:01:003:0173, 5121083000:01:001:0448, 5121081000:01:001:0491, 5121084500:01:002:0127, 5121083000:01:003:0010, 5121082000:01:003:0283, 5121082000:01:003:0202, 5121082000:01:002:0185, 5121082000:01:003:0126, 5121082000:01:002:0129, 5121082000:01:003:0212, 5121081000:01:001:0138, 5121082000:01:002:0187, 5121082000:01:002:0184, 5121082000:01:002:0174, 5121082000:01:003:0136, 5121082000:01:003:0217, 5121082000:01:002:0205, 5121084500:01:001:0185, 5121082000:01:002:0470, 5121082000:01:001:0403, 5121082000:01:002:0423, 5121084500:01:001:0139, 5121082000:01:003:0128, 5121082000:01:003:0331, 5121082000:01:001:0320, 5121082000:01:001:0404, 5121084500:01:001:0094, 5121084500:01:002:0064, 5121082000:01:003:0121, 5121084500:01:001:0200, 5121084500:01:001:0052, 5121084500:01:002:0012, 5121084500:01:001:0221, 5121084500:01:002:0077, 5121084500:01:001:0032, 5121084500:01:001:0058, 5121084500:01:001:0078, 5121084500:01:001:0177, 5121082000:01:001:0285, 5121082000:01:003:0561, 5121084500:01:002:0018, 5121083000:01:003:0082, 5121082000:01:003:0390, 5121082000:01:003:0227, 5121084500:01:001:0030, 5121082000:01:003:0199, 5121082000:01:003:0739, 5121083000:01:002:0386, 5121083000:01:003:0449, 5121082000:01:003:0734, 5121084500:01:001:0102, 5121083000:01:001:0378, 5121083000:01:003:0275, 5121083000:01:001:0344, 5121083000:01:001:0283, 5121084500:01:001:0171, 5121082000:01:003:0223, 5121082000:01:002:0536, 5121082000:01:002:0203, 5121082000:01:003:0225, 5121082000:01:003:0358, 5121082000:01:002:0182, 5121082000:01:003:0359, 5121082000:01:002:0168, 5121082000:01:003:0153, 5121082000:01:003:0203, 5121082000:01:002:0477, 5121082000:01:002:0316, 5121082000:01:002:0513, 5121082000:01:003:0315, 5121082000:01:002:0461, 5121082000:01:003:0237, 5121082000:01:003:0296, 5121082000:01:002:0483, 5121082000:01:002:0244, 5121082000:01:002:0372, 5121082000:01:001:0450, 5121082000:01:002:0424, 5121084500:01:001:0063, 5121084500:01:002:0049, 5121084500:01:001:0201, 5121084500:01:001:0071, 5121084500:01:002:0047, 5121084500:01:001:0075, 5121084500:01:002:0013, 5121084500:01:001:0218, 5121084500:01:001:0143, 5121084500:01:002:0031, 5121082000:01:002:0311, 5121082000:01:002:0206, 5121084500:01:002:0265, 5121084500:01:002:0037, 5121083000:01:001:0137, 5121082000:01:003:0433, 5121082000:01:002:0874, 5121082000:01:002:0190, 5121081000:01:002:0325, 5121083000:01:002:0112, 5121083000:01:001:0002, 5121082000:01:003:0142, 5121082000:01:003:0733, 5121081000:01:003:0498, 5121081000:01:001:0493, 5121083000:01:002:0352, 5121083000:01:003:0009, 5121082000:01:002:0176, 5121084500:01:001:0016, 5121083000:01:001:0229, 5121081000:01:001:0293, 5121082000:01:002:0193, 5121082000:01:002:0172, 5121082000:01:003:0200, 5121082000:01:002:0188, 5121082000:01:003:0139, 5121082000:01:003:0150, 5121082000:01:003:0154, 5121082000:01:001:0413, 5121082000:01:001:0231, 5121082000:01:003:0135, 5121083000:01:001:0248, 5121082000:01:003:0134, 5121082000:01:002:0332, 5121083000:01:001:0251, 5121082000:01:002:0178, 5121082000:01:003:0146, 5121084500:01:002:0020, 5121082000:01:002:0254, 5121082000:01:003:0192, 5121084500:01:001:0186, 5121083000:01:001:0018, 5121083000:01:003:0072, 5121082000:01:003:0278, 5121082000:01:003:0138, 5121082000:01:001:0414, 5121083000:01:001:0250, 5121082000:01:003:0484, 5121082000:01:001:0374, 5121082000:01:002:0122, 5121082000:01:002:0191, 5121082000:01:003:0211, 5121083000:01:003:0214, 5121083000:01:001:0228, 5121082000:01:002:0421, 5121082000:01:003:0485, 5121082000:01:003:0198, 5121082000:01:003:0157, 5121084500:01:002:0075, 5121084500:01:001:0084, 5121084500:01:001:0085, 5121082000:01:002:0209, 5121082000:01:003:0193, 5121082000:01:003:0110, 5121084500:01:001:0002, 5121084500:01:002:0060, 5121083000:01:003:0065, 5121083000:01:001:0019, 5121083000:01:003:0089, 5121082000:01:003:0125, 5121082000:01:003:0228.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій (в частині розподілу витрат ФГ "Колос-2021" на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції)

14. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надав:

1) копію договору № 437/06-04-2023;

2) копію акта про приймання-передачі наданих послуг від 26.07.2023 року, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв адвокатські послуги на суму 30 000 грн, з яких:

- усна консультація адвоката з приводу предмета спору та напрацювання позиції позивача з розглядом письмових доказів у справі - 3000 грн (3 години);

- підготовка та надання адвокатом позовної заяви - 12 000 грн (5 годин);

- оцінка відзиву на позовну заяву, підготовка та подання до суду відповіді на відзив - 3000 грн (3 години);

- оцінка письмових пояснень та клопотань ТОВ "Колос" та підготовка письмових пояснень на вказані документи - 3000 грн (3 години);

- підготовка та подання до суду заяви про зміну предмета позову - 3000 грн (3 години);

- підготовка та подання до суду заяви про зміну предмета позову в новій редакції - 1000 грн (1 година);

- участь в судових засіданнях у справі № 910/6143/23: 23.05.2023 - 10 годин разом із часом на поїздку маршрутами "Одеса-Київ" та "Київ-Одеса" - 5000 грн.

3) копію платіжної інструкції від 28.07.2023 № 373.

Позиція Верховного Суду

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для часткового скасування наказу № 1253/5 (в частині пункту 3 цього наказу) з огляду на те, що:

1) статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Мін`юсту та його територіальних органів в задоволенні скарги, серед яких, зокрема закінчення встановленого законом строку подання скарги, натомість Міністерство позбавлене дискреційних повноважень при вирішенні питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульовано законодавством та не передбачає альтернатив;

2) при поданні до Міністерства скарги від 30.09.2022 ТОВ "Колос" порушило встановлений частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 26.07.2022) двомісячний строк для звернення зі скаргами на рішення державних реєстраторів, перебіг якого розпочався з 14.02.2022, оскільки про факт розірвання громадянами 471 договору оренди землі, укладених із Товариством, останнє дізналося якнайпізніше 14.02.2022, з чим погодився представник третьої особи-6. При цьому, незважаючи на блокування Мін`юстом доступу до Реєстру з 24.02.2022 (після початку повномасштабної агресії російської федерації), постановою КМУ від 19.04.2022 № 480 (чинною з 28.04.2022) було відновлено роботу Реєстру, тоді як регіони, в межах яких відновлено/не відновлено доступ до Реєстру, було визначено наказом Мін`юсту № 1429/5, але території Одеської області немає в переліку регіонів, в яких не відновлено доступ до Реєстру. Крім того, в 2022- 2023 рр. ТОВ "Колос" не відображало в звітності платника єдиного податку земельні ділянки, дії державних реєстраторів стосовно яких було оскаржено Товариством шляхом подання до Міністерства скарги від 30.09.2022, не нараховувало податкові зобов`язання з єдиного податку 4 групи по вказаним земельним ділянкам і не сплачувало єдиний податок до бюджету. Наведеними обставинами спростовуються доводи ТОВ "Колос" про неможливість до 03.08.2022 отримати відповідну інформацію в Реєстрі.

Щодо касаційної скарги Міністерства (скаржника-1)

17. Відповідач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

18. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог і водночас відхиляє доводи скаржника-1 про неврахування судами під час ухвалення оскаржуваних рішення та постанови:

1) висновку щодо застосування положень частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) (в контексті обізнаності скаржника з порушенням своїх прав), викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20;

2) як висновків щодо застосування норм статей 73, 74, 76- 79, 86, 236 ГПК України (в контексті стандартів доказування), викладених у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, так і висновку щодо активної ролі суду в належному з`ясуванні всіх обставин справи, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 640/9782/21;

3) висновку щодо незворотності дії закону в часі, викладеного в пункті 43 постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, внаслідок чого застосували положення частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 02.11.2016, яка станом на момент звернення ТОВ "Колос" зі скаргою до Мін`юсту вже не була чинною;

4) висновку щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17;

5) викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 висновку про те, що суто формальні (процедурні) порушення, які не вплинули на прийняття суб`єктом владних повноважень правильного по суті рішення, не можуть бути підставою для скасування такого рішення, внаслідок чого оспорюваний наказ було скасовано лише з причин порушення процедури розгляду скарги (пропуску строку на звернення зі скаргою), з огляду на таке.

19. Відповідно до абзаців 1, 4 частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 26.07.2022, тобто як на час подання Товариством скарги від 30.09.2022, так і на час прийняття Мін`юстом оспорюваного наказу) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця.

20. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

21. Колегія суддів відхиляє твердження скаржника-1 про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм матеріального та процесуального права, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20, від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17, від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18, від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, від 20.03.2023 у справі № 640/9782/21 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій господарській справі та зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності в фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових висновків як нерелевантних для вирішення цього господарського спору.

22. Так, у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20 викладено висновок про те, що аналіз норм частин 3, 5, 6, 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) та пунктів 5, 7 Порядку № 1128 дає підстави для висновку, що протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, до суб`єкта розгляду скарги, особою, яка вважає, що її права порушено, може бути подано скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Мін`юсту. При цьому скаржником повинно бути дотримано вимоги Закону щодо строків подання скарги, що, в свою чергу, впливає на прийняття Міністерством та його територіальними органами мотивованого рішення про відмову у задоволенні скарги або задоволення (повне чи часткове) скарги. Тобто Мін`юсту позбавлений дискреційних повноважень з вирішення питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством та не передбачає альтернатив.

Натомість при вирішенні спору в цій справі суди виходили якраз з того, що спірні правовідносини, які пов`язані з поданням Товариством скарги від 30.09.2022 до Мін`юсту з пропуском двомісячного строку і подальшим прийняттям Міністерством 06.04.2023 оспорюваного наказу, регулюються положеннями абзацу 1 частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в новій редакції, чинній з 26.07.2022), якими передбачено не 60-денний, а двомісячний строк для оскарження особою, права якої порушено, рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, та перебіг якого (строку) розпочинається з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, що переконливо свідчить про неоднакове правове регулювання спірних правовідносин і правовідносин в адміністративній справі № 400/1825/20.

Наведеним також повністю спростовується безпідставне посилання скаржника-1 на неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо незворотності дії закону в часі, викладеного в пункті 43 постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, внаслідок чого, на думку відповідача, суди нібито застосували положення частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, чинній з 02.11.2016, яка станом на момент звернення ТОВ "Колос" зі скаргою до Мін`юсту вже не була чинною.

23. Стосовно аргументів скаржника-1 про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм статей 73, 74, 76- 79, 86, 236 ГПК України (в контексті застосування стандарту доказування ("вірогідність доказів")), викладених у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 зі спорів, що виникли не з подібних правовідносин, то заперечення скаржника-1 з цього приводу зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами попередніх інстанцій наявних у цій господарській справі доказів в їх сукупності, тобто до посилань на необхідність переоцінки доказів у справі, проте згідно з імперативними положеннями частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас касаційна інстанція відхиляє доводи скаржника-1 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо активної ролі суду в належному з`ясуванні всіх обставин справи (в тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи суду), викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 640/9782/21, оскільки, на відміну від особливостей адміністративного судочинства, зумовлених активною роллю суду при розгляді адміністративної справи за участю суб`єкта владних повноважень, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 та стаття 13 ГПК України), що виключає ініціативу суду в питанні витребування доказів, якщо відповідне клопотання не заявлено учасником справи.

24. Щодо твердження скаржника-1 про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновку щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, колегія суддів зауважує, що згідно із зазначеним принципом неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

25. Разом з тим твердження скаржника-1 про недотримання судами попередніх інстанцій принципу jura novit curia ("суд знає закон")) зводяться виключно до заперечень проти нібито систематичного застосування судами норми частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2002), яка станом на момент звернення ТОВ "Колос" зі скаргою до Мін`юсту вже була нечинною, чого (застосування судами нечинної правової норми) в дійсності не відбулося (див. пункт 22 цієї постанови).

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що скаржник-1 належним чином не обґрунтував необхідності застосування судами принципу jura novit curia ("суд знає закон") при вирішенні цього господарського спору, а тому не бере до уваги передчасні доводи скаржника про неврахування судами правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

26. В свою чергу, ухвалюючи постанову від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 (предмет позову - визнання протиправними дій Міністерства культури України щодо включення об`єктів нерухомості та садиби міської, розташованої на вулиці Хоривій, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний № 955-Кв) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та часткове скасування наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 № 869 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України"), якою скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та в цій частині направлено справу на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду, Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що процедурні порушення, залежно від їх характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

27. Натомість при вирішенні спору в цій справі суди достовірно встановили та відповідач і третя особа-6 не спростували тих фактичних обставин, що при поданні до Міністерства скарги від 30.09.2022 ТОВ "Колос" порушило встановлений частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 26.07.2022) двомісячний строк для звернення зі скаргами на рішення державних реєстраторів, перебіг якого розпочався з 14.02.2022, оскільки про факт розірвання громадянами 471 договору оренди землі, укладених із Товариством, останнє дізналося якнайпізніше 14.02.2022, з чим погодився й представник третьої особи-6.

При цьому колегія суддів зауважує, що вказане порушення (у виді пропуску строку на звернення зі скаргою до Мін`юсту) не можна вважати суто незначним формальним порушенням, яке не вплинуло та не могло вплинути на правильність оспорюваного наказу, позаяк законодавець у пункті 1 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 26.07.2022) чітко зазначив, що сплив встановленого цим Законом строку для подання скарги є самостійною підставою для залишення Міністерством без розгляду по суті скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав.

Наведеним спростовується твердження скаржника-1 про те, що оспорюваний наказ було скасовано із суто формальних причин - порушення процедури розгляду скарги, зокрема, пропуску строку на звернення зі скаргою, неповідомлення заінтересованих осіб про надходження доповнення до скарги.

28. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника-1 про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у cправі № 910/9714/22, оскільки, по-перше, зазначена постанова Верховного Суду в справі № 756/2114/17 взагалі не містить висновку щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України.

По-друге, ухвалюючи постанову від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, якою було скасовано додаткову ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення 12 405 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та прийнято нове рішення, яким відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково (в частині стягнення 5000 грн витрат), Верховний Суд виходив з того, що за відсутності клопотання позивача про зменшення витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з власної ініціативи дійшов висновку не присуджувати відповідачу-1, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що заявлені до стягнення.

Однак при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення в цій справі відповідне клопотання (про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу) було заявлено, що свідчить про різні фактичні обставини порівняно зі справою № 910/9714/22.

Таким чином, у зазначеній скаржником-1 постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваним додатковим рішенням суду першої інстанції не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а лише наголошується на необхідності суду в кожному конкретному випадку виходити з критерію реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду як не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, так і про право суду зменшити такі витрати у разі доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, їх неспівмірності.

29. Викладене вище переконливо свідчить про різні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин і зумовлене цим їх неоднакове правове регулювання в справі № 910/6143/23 та в справах №№ 400/1825/20, 592/5576/17, 826/10888/18, 380/25365/21, 640/9782/21, 910/18036/17, 917/1307/18, № 902/761/18, 917/2101/17, 924/233/18, 917/1739/17, 756/2114/17, 910/9714/22.

У контексті наведеного немає підстав для висновку про подібність правовідносин у справі, що наразі розглядається, та в справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник-1 на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

30. Зважаючи на те, що наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства у частині вказаної підстави згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

31. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). При цьому формування правового висновку не може ставитися в пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

32. З мотивів, наведених у пунктах 16, 27 цієї постанови, колегія суддів відхиляє передчасні доводи скаржника-1 про необхідність формування висновків Верховного Суду щодо питання застосування: 1) положень пункту 1 наказу Мін`юсту № 1429/5 (щодо включення/виключення до/з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство, території Одеської області та значення цієї обставини для розгляду цієї справи в контексті неможливості повноцінно користуватися Реєстром, та, як наслідок, безперешкодно отримати відомості щодо оскаржуваних реєстраційних дій щонайменше з 08.04.2022); 2) норм підпунктів 11, 12 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" в редакції, чинній з 27.03.2022 до 27.04.2022 (щодо порядку доступу суб`єктів державної реєстрації до відомостей з Реєстру в умовах воєнного стану та неможливості отримання користувачами реального та безперешкодного доступу до них); 3) положень підпунктів 11, 12 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" в редакції, чинній з 28.04.2022 до 28.06.2022 (щодо порядку звернення осіб, які не є суб`єктами державної реєстрації, про надання відомостей з Реєстру та неможливості надання користувачам реального та безперешкодного доступу до відомостей з єдиних і державних реєстрів); 4) норми підпункту 106 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" в редакції, чинній з 29.06.2022 до 13.09.2022 (щодо порядку надання суб`єктам державної реєстрації доступу до єдиних і державних реєстрів в умовах воєнного стану), оскільки з огляду на достовірно встановлені судами попередніх інстанцій обставини початку перебігу двомісячного строку звернення ТОВ "Колос" зі скаргою до Мін`юсту з 14.02.2022 та закінчення вказаного строку 14.04.2022, як наказ Мін`юсту № 1429/5 (набрав чинності з 15.04.2022), так і постанова КМУ від 06.03.2022 № 209 (в редакціях, чинних з 28.04.2022 і з 29.06.2022) у силу вимог частини 2 статті 5 ЦК України не мають зворотної дії до спірних правовідносин.

Що стосується пропозиції скаржника-1 про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм підпунктів 11, 12 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 в редакції, чинній з 27.03.2022 до 27.04.2022 (щодо порядку доступу суб`єктів державної реєстрації до відомостей з Реєстру в умовах воєнного стану та неможливості отримання користувачами реального та безперешкодного доступу до них), то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для формування відповідного правового висновку, зважаючи на визнання представником ТОВ "Колос" обізнаності з порушенням своїх прав з 14.02.2022, що не позбавляло Товариство можливості отримати відповідну інформацію з Реєстру в період, що передував введенню правового режиму воєнного стану та зумовленого ним подальшого блокування вільного доступу осіб до відомостей Реєстру.

Крім того, відповідач у поданій касаційній скарзі належним чином не обґрунтував і не довів, як висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених вище норм матеріального права може вплинути чи спростувати висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову.

33. Таким чином, наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми права викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 916/1852/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19, від 05.07.2022 у справі № 904/7077/20, від 15.11.2022 у справі № 916/596/21, від 28.02.2023 у справі № 910/13661/21, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 07.11.2023 у справі № 910/3733/23, від 23.01.2024 у справі № 904/1270/22, від 16.04.2024 у справі № 916/3669/23, від 14.05.2024 у справі № 904/2130/23).

Щодо касаційної скарги ТОВ "Колос" (скаржника-2)

34. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог і водночас відхиляє доводи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій: 1) висновку щодо застосування положень пункту 13 частини 1 статті 20 та пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України (в контексті необхідності пред`явлення майнових позовних вимог до ТОВ "Колос" як належного відповідача та недопустимості розгляду судами по суті спору, який не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17 та в постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 910/5971/20, внаслідок чого розглянули по суті спір, який не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) висновку щодо застосування норм статей 2, 4 ГПК України (в контексті встановлення факту наявності/відсутності порушення прав чи інтересів позивача та з`ясування можливості їх поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16; 3) висновків щодо застосування положень статей 74, 75, 79, 86, 236, 238 ГПК України (в контексті недоведеності порушення прав позивача та необхідності встановлення наявності/відсутності фактів порушення державними реєстраторами процедури державної реєстрації), викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17; 4) висновків щодо застосування норм статей 3, 13 ЦК України (в контексті встановлення наявності чи відсутності недобросовісної поведінки позивача), викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17, від 09.02.2021 у справі № 910/5251/20, від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16; 5) висновків щодо застосування положень статей 86, 236 ГПК України (в контексті встановлення наявності чи відсутності неправомірного прийняття державними реєстраторами (третіми особами-1- 5) заяв про державну реєстрацію припинення права оренди спірних земельних ділянок, які були подані від імені ТОВ "Колос" неуповноваженою особою, а також щодо існування об`єктивних перешкод Товариству в отриманні інформації про можливе порушення його прав), викладених у постанові палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17; 6) висновків щодо застосування норми частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) (в контексті встановлення моменту, з якого ТОВ "Колос" могло дізнатися про порушення своїх прав в результаті рішень державних реєстраторів (третіх осіб-1- 5)), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16, від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 та в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20; 7) суди не врахували висновку щодо застосування положень статей 88, 90 ГПК України (в контексті ненадання судами оцінки показанням свідка як допустимого доказу), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 921/260/19, з огляду на таке.

35. Дійсно, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17 зі спорів про визнання протиправними та скасування наказів Мін?юсту, якими скасовувалися рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, тобто спорів, що виникли з подібних правовідносин, викладено висновки про те, що:

1) спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі. Участь Мін`юсту та державного реєстратора як співвідповідачів (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру;

2) отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про скасування наказу Мін`юсту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельних ділянок з іншим суб`єктом господарювання, який заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за позивачем права оренди цих же земельних ділянок. Такий спір має приватноправовий характер і з огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Наведеним спростовується безпідставне твердження скаржника-2 про те, що всупереч зазначеним висновкам Великої Палати Верховного Суду суди першої та апеляційної інстанцій розглянули по суті цей господарський спір між ФГ "Колос-2021" і ТОВ "Колос", який (спір) нібито не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства.

Водночас неподібність правовідносин у справі № 823/2042/16, в якій не оспорювався наказ Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права, зі спірними правовідносинами в цій господарській справі зумовлена тим, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 не сформульовано висновку щодо застосування норм процесуального права, а саме щодо належності/неналежності Мін`юсту як відповідача чи співвідповідача в такій категорії спорів.

36. Разом з тим саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, в яких викладено правову позицію, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

37. В пунктах 76- 82, 100, 110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 (предмет позову - визнання протиправним і скасування наказу Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно), тобто зі спору, що виник з подібних правовідносин за участю Міністерства як належного відповідача (видавника оспорюваного правого акта індивідуальної дії), сформульовано такі правові висновки:

"За загальним правилом, захист порушених прав особи здійснюється у судовому порядку.

Крім судового розгляду справи, оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України є додатковим механізмом захисту права власності. Таке оскарження може бути оперативним механізмом захисту державою порушених помилковими діями та рішеннями державного реєстратора прав власника, однак не може підміняти собою судовий розгляд.

Міністерство юстиції України оцінює помилковість дій та рішень державного реєстратора, однак не досліджує помилки або протиправні дії скаржника, інші аспекти захисту прав власника нерухомого майна. Тобто Міністерство юстиції України оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір.

При розгляді скарги на рішення державного реєстратора Міністерство юстиції України не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно.

Натомість вирішення спору про право (і забезпечення тим самим юридичної визначеності у правовідносинах між сторонами такого спору) належить до компетенції суду.

Розглядаючи спори, пов`язані з реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в судовому порядку, держава захищає порушене право власності та забезпечує правову визначеність.

Міністерство юстиції України у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

З огляду на встановлені судами обставини, виникнення спірних правовідносин у зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 26.10.2020 № 3735/5 про задоволення скарги, яким скаргу ОСОБА_7 від 31.03.2020 задоволено частково та скасовано всі рішення державних реєстраторів, прийняті починаючи з 2017 року за всіма об`єктами нерухомості, крім рішень, прийнятих приватним нотаріусом Чередниченко Г. А. Тобто позовні вимоги у справі спрямовані на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги рішення в порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо скасування рішень про вчинення реєстраційної дії".

Схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21, в якій вирішено по суті спір щодо визнання протиправним і скасування наказу Мін`юсту про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації припинення обтяження (іпотеки).

38. Колегія суддів зауважує, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21, від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 не міститься висновку про те, що при вирішенні приватноправових спорів про скасування наказу Міністерства, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, належним відповідачем є виключно особа, на майнові права та інтереси якої може вплинути вирішення відповідного спору, зокрема, особа, право на майно якої оспорюється та стосовно якої було вчинено аналогічний запис у Реєстрі, та внаслідок чого Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у таких справах незалежно від доводів і підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про право цивільне.

Аналогічної позиції (про відсутність висновку щодо застосування норм статей 45, 48 ГПК України) дотримується Велика Палата Верховного Суду, повертаючи ухвалою від 05.06.2024 на розгляд Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 757/51866/19-ц за позовом ОСОБА_5 до Мін`юсту, треті особи: ОСОБА_6 , Акціонерне товариство "ОТП Банк", про визнання незаконним і скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, в пункті 44 якої (ухвали) зазначено, що в постанові від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21, від якої просить відступити колегія суддів, Велика Палата Верховного Суду не викладала висновку про те, що при вирішенні приватноправових спорів про скасування наказу Мін`юсту це міністерство може бути єдиним відповідачем у такій справі, як і не відступала від усталених висновків щодо належних відповідачів у цій категорії справ.

39. Водночас Верховний Суд не бере до уваги аргументи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування положень пункту 13 частини 1 статті 20 та пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України (в контексті необхідності пред`явлення майнових позовних вимог до ТОВ "Колос" як належного відповідача та недопустимості розгляду судами по суті спору, який не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства), викладеного в постанові палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 910/5971/20, оскільки в пунктах 54- 57 зазначеної постанови викладено висновки про те, що: 1) Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено особливості відносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав; 2) натомість Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" аналогічні положення (скасування реєстраційної дії допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням корпоративних прав) не містить; 3) це обумовлено особливістю відносин, що виникають у сфері прав на нерухоме майно та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"); 4) натомість у корпоративних правовідносинах державна реєстрація - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в ЄДР, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Наведене переконливо свідчить про неподібність правовідносин у цій справі та в справі № 910/5971/20 з огляду на їх різне правове регулювання.

З тих самих мотивів суд касаційної інстанції також відхиляє доводи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) (в контексті встановлення моменту, з якого ТОВ "Колос" могло дізнатися про порушення своїх прав в результаті рішень державних реєстраторів (третіх осіб-1- 5)), викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16, від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22, оскільки, на відміну від цієї справи, спірні корпоративні відносини в справі № 910/2529/22 регулюються нормами статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" і положеннями Закону України "Про санкції", тоді як у справі № 911/4006/16 суди досліджували питання щодо перебігу та застосування строку позовної давності в спорі про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, що свідчить про неподібність правовідносин у цій та зазначених скаржником-2 справах.

40. Натомість колегія суддів звертає увагу на викладені в пунктах 67- 69 постанови палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 910/5971/20 правові висновки про те, що: 1) чинним законодавством не визначено прямого обов`язку особи, яка подає позов щодо оскарження рішення Мін`юсту, попередньо чи одночасно звертатися до суду з позовом до особи, за скаргою чи в інтересах якої був прийнятий відповідний наказ про скасування реєстраційної дії. Об`єднання в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги, є правом позивача, а не його обов`язком; 2) те, що окремі вимоги щодо реєстраційних дій (зокрема, про скасування реєстраційних дій, що вчинені державними реєстраторами) можуть розглядатися в межах однієї справи як похідні від спору, що виник з корпоративних відносин, не виключає право позивача заявляти позов лише з однією вимогою про скасування рішення Мін`юсту, якщо позивач обґрунтовує незаконність спірного наказу порушенням закону саме державним органом під час розгляду скарги. У такому разі така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою; 3) відмова у задоволенні позову щодо визнання незаконним наказу Мін`юсту з тих підстав, що така вимога не є ефективним способом захисту права позивача або з тих підстав, що така вимога може розглядатися як похідна (а не основна), суперечитиме частині 2 статті 55 Конституції України, відповідно до якої конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Таке право є безумовним, тому не може бути обмежене шляхом покладання на позивача обов`язку заявляти додаткові вимоги.

Наведеними висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які до речі узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 та від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21, спростовується помилкове твердження скаржника-2 про нібито похідний характер позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу № 1253/5 в співвідношенні з основною позовною вимогою майнового характеру до ТОВ "Колос", яка (вимога) в межах цієї справи не заявлялася.

41. З мотивів, наведених у пункті 40 цієї постанови, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій загального висновку щодо застосування норм статей 2, 4 ГПК України (в контексті встановлення факту наявності/відсутності порушення прав чи інтересів позивача та з`ясування можливості їх ефективного поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (предмет позову - визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду фізичній особі), в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (предмет позову - визнання права позивача на щомісячне споживання природного газу в певних обсягах) та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16 (предмет первісного позову - стягнення заборгованості за договором про встановлення строкового платного земельного сервітуту, предмет зустрічного позову - визнання недійсним нікчемного правочину), оскільки, на відміну від цієї справи, в межах якої позивачем як орендарем землі обрано належний та ефективний спосіб захисту своїх прав, у справі № 925/642/19 вирішено спір між органами місцевого самоврядування про право власності на земельну ділянку, а при ухваленні постанови в справі № 910/6642/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила передусім з того, що вимога визнати за позивачем право на використання помісячно у конкретному обсязі природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі. Натомість у справі № 916/3307/16 позивач за зустрічним позовом просив застосувати такий неналежний спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного договору.

42. Колегія суддів не бере до уваги аргументи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій: 1) висновків щодо застосування положень статей 74, 75, 79, 86, 236, 238 ГПК України (в контексті недоведеності порушення прав позивача та необхідності встановлення наявності/відсутності фактів порушення державними реєстраторами процедури державної реєстрації), викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 (предмет первісного позову - визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором та за іпотечним договором, предмет зустрічного позову - солідарне стягнення пені за кредитним договором); 2) висновків щодо застосування норм статей 3, 13 ЦК України (в контексті встановлення наявності чи відсутності недобросовісної поведінки позивача), викладеного в постановах Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 (предмет позову - стягнення заборгованості за договором страхування), від 09.02.2021 у справі № 910/5251/20 (предмет позову - визнання недійсним електронних торгів та договору відступлення прав вимоги), від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16; 3) висновків щодо застосування положень статей 86, 236 ГПК України (в контексті встановлення наявності чи відсутності неправомірного прийняття державними реєстраторами (третіми особами-1- 5) заяв про державну реєстрацію припинення права оренди спірних земельних ділянок, які були подані від імені ТОВ "Колос" неуповноваженою особою, а також щодо існування об`єктивних перешкод Товариству в отриманні інформації про можливе порушення його прав), викладених у постанові палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17 (предмет позову - визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України); 4) суди не врахували висновку щодо застосування положень статей 88, 90 ГПК України (в контексті ненадання судами оцінки показанням свідка як допустимого доказу), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 921/260/19 (предмет позову - стягнення заборгованості згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів), оскільки заперечення скаржника-2 з цього приводу зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами попередніх інстанцій наявних у цій господарській справі доказів в їх сукупності, тобто до посилань на необхідність переоцінки доказів у справі, проте згідно з імперативними положеннями частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16 і від 09.02.2021 у справі № 910/5251/20 взагалі не міститься висновку щодо застосування положень норм статей 3, 13 ЦК України (в контексті встановлення наявності чи відсутності недобросовісної поведінки позивача).

Крім того, предметом касаційного перегляду в справі № 910/5251/20 була постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу господарського суду першої інстанції про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви, тобто касаційний перегляд здійснювався виключно в площині застосування норм процесуального права, в зв`язку з чим у постанові від 09.02.2021 Верховний Суд об`єктивно не міг сформувати висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права (статей 3, 13 ЦК України).

44. З мотивів, наведених у пункті 22 цієї постанови, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 02.11.2016 до 25.07.2022) (в контексті встановлення моменту, з якого ТОВ "Колос" могло дізнатися про порушення своїх прав в результаті рішень державних реєстраторів (третіх осіб-1- 5)), викладеного в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20, оскільки спірні правовідносини в цій справі регулюються положеннями абзацу 1 частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в новій редакції, чинній з 26.07.2022), якими передбачено не 60-денний, а двомісячний строк для оскарження особою, права якої порушено, рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, перебіг якого (строку) розпочинається з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, що переконливо свідчить про неоднакове правове регулювання спірних правовідносин і правовідносин у зазначених адміністративних справах.

45. Отже, в цій справі та в справах №№ 823/2042/16, 910/5971/20, 925/642/19, 910/6642/18, 916/3307/16, 922/4404/17, 910/1873/17, 910/5251/20, 916/3307/16, 910/701/17, 911/4006/16, 910/2529/22, 826/3442/17, 400/1825/20 суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах і виключає застосування вказаних правових висновків Верховного Суду як нерелевантних для вирішення цього господарського спору.

46. Ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, колегія судів погоджується з висновком судів щодо часткового задоволення позовних вимог.

47. Отже, зазначена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що з урахуванням необхідності врахування останньої (актуальної) правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо визначення Мін`юсту як належного відповідача чи співвідповідача за позовами про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 та від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 відповідно, а не висновку, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17, який (висновок) не є релевантним спірним правовідносинам і на який помилково послався скаржник, наразі виключає закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Колос" згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

48. З наведених раніше мотивів колегія суддів погоджується з обґрунтованими доводами позивача, викладеними у відзивах на касаційні скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

49. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. З огляду на те, що наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства в частині зазначеної підстави касаційного оскарження.

При цьому зазначена скаржником-1 інша підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження в зв`язку з відсутністю підстав для формування Верховним Судом висновків щодо застосування положень пункту 1 наказу Мін`юсту № 1429/5 та норм підпунктів 106, 11, 12 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (в різних редакціях), що виключає як закриття касаційного провадження із зазначеної підстави, так і скасування оскаржуваних рішення, додаткового рішення та постанови.

51. Водночас наведена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження в зв`язку зі здійсненням судом апеляційної інстанції перегляду рішення місцевого господарського суду з урахуванням останньої (актуальної) правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо визначення Мін`юсту як належного відповідача чи співвідповідача за позовами про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 та від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 відповідно, що наразі виключає закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Колос" згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

52. Верховний Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову відповідає положенням статей 86, 236, 269 ГПК України, оскільки, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про часткову обґрунтованість позову.

53. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційних скаргах, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позову, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційних скарг і скасування оскаржуваних рішення, додаткового рішення та постанови.

Розподіл судових витрат

56. Судовий збір за подання касаційних скарг у порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України в справі № 910/6143/23 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України в цій справі в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 910/6143/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай


Суд	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	18.06.2024
Оприлюднено	28.06.2024
Номер документу	120024884
Судочинство	Господарське

Іоннікова І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.06.2024 по справі 910/6143/23КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —910/6143/23

Постанова від 18.06.2024

Постанова
від 18.06.2024 по справі 910/6143/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ