Ухвала

від 21.05.2024 по справі 761/26204/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/2012/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

№ 761/26204/19

Категорія КК: ч. 4 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України. Призначено покарання ч. 4 ст. 358 КК України у виді 5 років обмеження волі. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. За ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_7 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 30 000 грн, заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 365 165 грн 91 коп., заподіяної матеріальної шкоди та 20 000 грн., заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 365 165 грн. 91 коп., заподіяної матеріальної шкоди та 20 000 грн, заподіяної моральної шкоди.

Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він у невстановлений час та у невстановленому місці, але не пізніше серпня 2017 року, отримав від невстановленої особи завідомо підроблене рішення Петровського районного суду м. Донецька у справі № 2-1977/2007 від 16 серпня 2007 року, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_2 , визнано за ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_7 , 04 серпня 2017 року, приблизно о 15 год. 50 хв. прибув до приміщення Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району», що за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 47-В, де умисно надав державному реєстратору КП «Благоустрій Шевченківського району» ОСОБА_12 завідомо підроблений офіційний документ, а саме рішення Петровського районного суду м. Донецька у справі № 2-1977/2007 від 16 серпня 2007 року.

Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений час та у невстановленому місці, але не пізніше серпня 2017 року, отримав від невстановленої особи завідомо підроблений офіційний документ, а саме технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виданий ФОП « ОСОБА_13 ». В подальшому ОСОБА_7 , 04 серпня 2017 року, приблизно о 15 год. 50 хв., прибув до приміщення Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району», що за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 47-В, де надав державному реєстратору КП «Благоустрій Шевченківського району» ОСОБА_12 завідомо підроблений офіційний документ, а саме технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виданий ФОП « ОСОБА_13 ».

Крім того, ОСОБА_7 , діючи згідно попередньої змови з невстановленою особою, 04 серпня 2017 року, приблизно о 15 годині 50 хвилин, прибув до приміщення Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району» що за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом обману, видаючи себе за дійсного власника квартири АДРЕСА_2 , надав державному реєстратору КП «Благоустрій Шевченківського району» ОСОБА_12 , технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 , виданий ФОП « ОСОБА_13 » та рішення Петровського районного суду м. Донецька у справі № 2-1977/2007 від 16 серпня 2007 року, згідно якого право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , визнано за ОСОБА_7

04 серпня 2017 року,о 16 год. 32 хв. державний реєстратор КП «Благоустрій Шевченківського району» ОСОБА_12 , відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не будучи обізнаним щодо злочинного наміру ОСОБА_7 , вніс до Єдиного державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 935 000 гривень, яка фактично належить ОСОБА_9 .

Крім того, ОСОБА_7 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленою особою, у невстановлений час та у невстановленому місці, приблизно в жовтні 2017 року, підшукали покупця квартири АДРЕСА_2 , яким виступила ОСОБА_14 якій повідомили завідомо неправдиву інформацію, видавши ОСОБА_7 за дійсного власника квартири АДРЕСА_2 , увівши таким чином її в оману.

02 листопада 2017 року приблизно о 12 год. 50 хв. ОСОБА_7 , який видав себе за дійсного власника квартири, та невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_5 , діючи за попередньою змовою між собою з корисливих мотивів, повідомили завідомо неправдиві відомості ОСОБА_14 та її сину ОСОБА_16 , щодо законності набуття ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_14 уклали договір купівлі-продажу даної квартири, за що ОСОБА_7 та невстановлена особа отримали грошові кошти від ОСОБА_14 та її сина ОСОБА_17 , в розмірі 669 250 грн, тим самим повторно шляхом обману заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить змінити вказаний вирок в частині призначення покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України, пом`якшивши його до 5 років позбавлення волі. Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Вирок в частині звільнення ОСОБА_7 від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку з закінченням строків давності залишити без зміни.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості.

На думку апелянта, суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, не врахував обставини, які пом`якшують покарання, а саме те, що обвинувачений жалкує про скоєне та щиро розкаюється. Крім того, захисник звертає увагу, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має періодичні доходи, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, жодних психічних чи поведінкових розладів, синдрому залежності (хронічного алкоголізму чи наркоманії) немає.

На думку захисника, призначене ОСОБА_7 покарання за умови відбування його реально, є занадто суворим та несправедливим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти зміни вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України, за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами і ніким не заперечується.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 є правильною.

Вирок в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358 КК України та звільнення його від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, стороною захисту не оспорюється.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність.

Так, при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 190 КК України судом належним чином враховані тяжкість вчинених злочинів, серед яких скоєння обвинуваченим особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Враховано судом і ставлення обвинуваченого до вчинених злочинів, а саме те, що він вину не визнав, не розкаявся у скоєному, не виявив бажання відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду протягом досудового розслідування та судового розгляду, а також вживав дії направленні на ухилення від явки до суду першої інстанції. Така поведінка обвинуваченого, на думку колегії суддів, обґрунтовано свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника в частині не врахування обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття та жаль з приводу вчиненого. З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 свою вину не визнав, не розкаявся. Тому призначене судом покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна відповідає меті покарання, визначеній у ст. 50 КК України. Підстав для пом`якшення покарання, а також звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів також не вбачає.

Порушень вимог кримінального процесуального закону в ході судового розгляду допущено не було.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, оскільки доводи, що в ній викладені, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Тому, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України, підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України, - без зміни.

Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк, з дня отримання копії ухвали.

С у д д і :

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/2012/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

№ 761/26204/19

Категорія КК: ч. 4 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.

Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 358; ч. 4 ст. 190 КК України, - без зміни.

Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк, з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали проголосити 27 травня 2024 року о 09 годині 15 хвилин.

С у д д і :

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4