Постанова

від 26.06.2024 по справі 754/32/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10677/2024

Справа № 754/32/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 червня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Деснянського районного суду м. Києва в складі судді Бабко В.В., ухвалене в м. Київ 27 лютого 2024 року у справі за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району м. Києва «Ремторгсервіс-Інвест» про скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним правочинів, повернення земельної ділянки,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В грудні 2022 року позивач перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, просив скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійсненої на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 в 2021 році та обслуговуючим кооперативом «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району м. Києва «Ремторгсервіс-Інвест» (далі - ОК «Ремторгсервіс-Інвест») і ОСОБА_1 в 2017 році на гаражі по АДРЕСА_1 : НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, припинивши вказане право обслуговуючому кооперативу. Визнати недійсним акти приймання-передачі, згідно з якими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали у власність обслуговуючому кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Ремторгсервіс-Інвест» в якості цільового внеску як члени кооперативу гаражі НОМЕР_4, АДРЕСА_2 . Зобов`язати обслуговуючий кооператив «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Ремторгсервіс-Інвест» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:701:0030 по АДРЕСА_1 , перевівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від споруди гаражів № НОМЕР_1 , НОМЕР_3, НОМЕР_2. Покласти на відповідачів судові витрати.

Заявлені вимоги мотивував тим, що Київською місцевою прокуратурою встановлено факт порушення інтересів держави при реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна - три гаражі по АДРЕСА_1 , а також нездійснення Київською міською радою повноважень щодо захисту цих інтересів. Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23 червня 2022 року, раніше вказана земельна ділянка перебувала в оренді Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації для експлуатації та обслуговування автостоянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 16 грудня 2003 року № 62-6-00105, термін дії якого закінчився 16 грудня 2008 року. В подальшому рішенням Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4864/4905 земельну ділянку передано ОК «Ремторгсервіс-інвест» в оренду на 15 років для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва в зв`язку з набуттям права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на теперішній час за даним обслуговуючим кооперативом не зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки. Зважаючи, що земельна ділянка для будівництва гаражів ОК «Ремторгсервіс-інвест» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не надавалась, об`єкти нерухомого майна - гаражі № НОМЕР_1 , НОМЕР_3, НОМЕР_2 є об`єктами самочинного будівництва, на яке відповідачі не набули права власності на законних підставах, а ОК «Ремторгсервіс-інвест» не могло отримати до статутного фонду вказані нежитлові будівлі, в тому числі шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі нерухомого майна.

Крім того, згідно з матеріалами реєстраційних справ на спірні об`єкти нерухомого майна первинна державна реєстрація прав на них проведена на підставі технічних паспортів, виданих ТОВ «Укртехексперт», та довідок про членство та власність за 2017 рік, виданих ОК «Ремторгсервіс-інвест», що не є правовстановлюючими документами і не надають підстав для проведення реєстраційних дій. Крім того, відповідно до цих документів, гаражні бокси введені в експлуатацію в 1991 році, в той час як ОК «Ремторгсервіс-інвест» зареєстровано як юридична особа в 2014 році, а отже не могло надавати інформацію щодо побудови гаражів в 1991 році та щодо власника даного нерухомого майна або особи, яка його збудувала. В реєстраційних справах щодо спірних об`єктів нерухомого майна відсутня інформація з приводу реєстрації права власності на них.

Вказував, що набуття особою у власність майна в обхід закону та надання державі документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману для реєстрації права власності на нежитлові будівлі порушує публічний порядок, посягає на суспільні та економічні інтереси держави. Державна реєстрація спірного нерухомого майна на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, фактично обмежує права власника землі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року в позові відмовлено.

Заступник керівника Київської міської прокуратури, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачі, зайнявши комунальну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, забудувавши її об`єктами самочинного будівництва, здійснили протиправне втручання у вільне володіння та розпорядження територіальною громадою своїм майном (землею). При цьому самочинне будівництво нерухомості, яке здійснювалось без згоди власника земельної ділянки, визнається протиправним втручанням у право власності навіть при наявності зареєстрованого права власності на вказане майно. Первинну державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомого майна здійснено у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. 41 Порядку від 25 грудня 2015 року № 1127, зокрема документа про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості та документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташоване зазначене майно.

Щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, посилався на ст. 55, 14 Конституції України, ст. 4, 5 ЦПК України, 15, 16, 321, 391 ЦК України, ст. 1 ЗК України, правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 про недопустимість надміру формалізованого підходу до заявлених позовних вимог, що суперечить завданню судочинства, та у справі № 914/2350/18 про те, якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань.

Вказував, що суд першої інстанції не врахував, що в даному спорі реальне поновлення права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради щодо спірної земельної ділянки можливо лише у разі застосування обраних прокурором способів захисту, які визначені законом, в комплексі, а саме шляхом скасування первинної реєстрації права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі за фізичними особами, а також шляхом визнання недійсними актів прийому-передачі майна, скасування права власності за ОК «Ремторгсервіс-Інвест» та зобов`язання повернути частину земельної ділянки під майном, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від самочинно збудованих гаражів.

Судом не взято до уваги, що первинна державна реєстрація права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомості за фізичними особами суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право територіальної громади м. Києва на користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, а позовні вимоги про скасування державної реєстрації і зобов`язання обслуговуючого кооперативу повернути частину земельної ділянки під самочинно збудованим майном, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення споруд, є належним способом захисту, визначеним законодавством, оскільки їх задоволення відновлює становище, яке існувало до порушення.

Також вказував, що судом не взято до уваги, що незаконна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна спричинила негативні наслідки, а саме оформлення права оренди на землю під незаконно збудованими об`єктами поза конкурсом.

Звертав увагу на помилковість висновків суду першої інстанції, що враховуючи наявність договору оренди земельної ділянки, обраний прокурором спосіб захисту не призведе до реального поновлення порушених прав територіальної громади на земельну ділянку. Прокурором вживаються заходи реагування в комплексі, з метою захисту інтересів територіальної громади на володіння та користування земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсним договору оренди в судовому порядку в межах справи № 910/8416/23.

Вважав, що суд дійшов помилкових висновків, що прокурором не зазначено всіх осіб, які є власниками майнового комплексу гаражного кооперативу, оскільки у разі встановлення таких обставин, суд мав право з власної ініціативи залучити до розгляду вказаної справи зацікавлених осіб. Таким чином, помилковими є висновки суду, що спірні гаражі поєднані з іншими гаражами і нежитловими будівлями, якими користуються інші особи, а тому спірні правовідносини безпосередньо стосуються прав, інтересів та обов`язків інших користувачів об`єктів нерухомості.

Крім того, суд необґрунтовано послався на необхідність отримання прокурором висновку будівельно-технічної експертизи щодо можливості знесення спірних гаражів без порушення прав та інтересів користувачів інших гаражів і нежитлових будівель, оскільки це не є предметом даної справи, а розміщення інших об`єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці не підтверджено матеріалами справи.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18 лютого 1991 року № 56 затверджено схему розміщення в м. Києві гаражів та відкритих автостоянок для транспортних засобів індивідуальних власників на період до 1995 року (а. с. 59 - 60 т. 2), а рішенням від 24 липня 1995 року № 229 затверджено скориговану схему (а. с. 61 - 62 т. 2). Заборонено виконкомам районних рад народних депутатів реєструвати колективи громадян з наданням їм статусу кооперативів, якщо збудовані ними гаражі або автостоянки розміщені на ділянках, не відведених у встановленому порядку.

30 грудня 1997 року Державним комунальним підприємством «Київелектротранс» та ПП «Фірма Ремторгсервіс» укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони, згідно даного договору, виконуючи розпорядження Київської міської держадміністрації від 19 серпня 1996 року № 1306 «Про влаштування платних автостоянок уздовж траси Лівобережної лінії швидкісного трамваю» і з метою відшукання додаткових коштів на будівництво цієї лінії, раціонального використання земельних ділянок, які відповідно до рішення міськради від 12 січня 1995 року № 41 виділені ДП «Київелектротранс» у тимчасове довгострокове користування строк на 5 років, зобов`язуються шляхом об`єднання сумісних зусиль, майна, грошових коштів збудувати і ввести в експлуатацію автостоянку по АДРЕСА_2 вздовж лінії швидкісного трамваю для розміщення і зберігання транспортних засобів населення (а. с. 47 - 51 т. 2).

14 квітня 1999 року Управлінням Держархбудконтролю м. Києва зареєстровано акт № 90 про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а саме комунальне будівництво автостоянки АДРЕСА_3 , замовник будівництва ПП «Фірма «Ремторгсервіс» (а. с. 45 - 46 т. 2).

Розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 27 січня 2003 року № 61, на виконання п. 2 рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 380-1/1814 та враховуючи звернення підприємств-інвесторів, що за свої кошти побудували автостоянки вздовж лінії швидкісного трамваю по АДРЕСА_2, присвоєно автостоянкам вздовж лінії швидкісного трамваю по АДРЕСА_2 поштові адреси згідно з додатком, зокрема присвоєно АДРЕСА_4 , ПП «Фірма «Ремторгсервіс» (а. с. 52 т. 2).

Листом від 25 грудня 2009 року ТОВ «Ремторгсервіс-Інвест» повідомило КП технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що товариство є правонаступником ТОВ «Поділ.Арт.Проект», про що свідчить акт передачі основних засобів та договору оренди землі з адміністрацією Деснянського району (а. с. 65 т. 2).

На а. с. 145 - 146 т. 2 знаходяться копії актів від 02 січня 2009 року та від 23 січня 2009 року, за змістом яких ТОВ «Поділ.Арт.Проект» передано, а ТОВ «Ремторгсервіс-Інвест» прийнято основні засоби - автостоянку НОМЕР_7 по АДРЕСА_2, НОМЕР_8

Згідно витягу з ЄДРПОУ від 15 грудня 2022 року, ОК «Ремторгсервіс-Інвест» зареєстроване як юридична особа 31 жовтня 2014 року, керівником є ОСОБА_2 , представниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 91 т. 1).

21 січня 2016 року ОК «Ремторгсервіс-Інвест» звернулося до директора Департамента земельних ресурсів м. Києва з заявою, в якій повідомляло про реєстрацію кооперативу та просило внести зміни в міський земельний кадастр в частині землекористувача, код земельної ділянки 8000000009:62:701:0030 по АДРЕСА_1 внести ОК «Ремторгсервіс-Інвест» (а. с. 64 т. 2).

25 квітня 2016 року представник ОК «Ремторгсервіс-Інвест» ОСОБА_3. звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням експлуатація та обслуговування гаража та автостоянки у оренду строком на 5 років (а. с. 160 т. 1).

Додатком до клопотання є завдання на проектування № ЗВП-1913, погоджене заступником директора - начальником управління ринку землі Ю.Кулаковським (а. с. 161 т. 1).

06 червня 2016 року представник ОК «Ремторгсервіс-Інвест» ОСОБА_3. подав до Київської міської ради лист, в якому, посилаючись на ст. 123 ЗК України, повідомляв, що в зв`язку з відсутністю мотивованої відмови щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації або повідомлення про прийняття рішення щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, інформує про замовлення робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладення договору та виконання робіт із землеустрою (а. с. 164 т. 1).

Згідно довідки НОМЕР_4 від 25 червня 2017 року, виданої власнику ОСОБА_2 ОК «Ремторгсервіс-Інвест», власником гаража НОМЕР_4 з 1991 року був ОСОБА_4 21 червня 2017 року від ОСОБА_4 надійшла заява про те, що він вийшов з членів обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києві «Ремторгсервіс-Інвест», та передав свій гараж № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який був прийнятий в асоційовані члени ОК «Ремторгсервіс-Інвест». Відповідно до заяви, як власник гаражу № НОМЕР_1 на загальних зборах членів кооперативу (протокол № 52 від 21 червня 2017 року). ОСОБА_2 є власником гаражу № НОМЕР_1 , площею 21,3кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , побудований господарчим способом та введений в експлуатацію 21 липня 1991 року (а. с. 35 т. 1).

Згідно довідок НОМЕР_5, НОМЕР_2 від 13 листопада 2007 року, виданих власнику ОСОБА_1 ОК «Ремторгсервіс-Інвест», власником гаражів НОМЕР_5,НОМЕР_2 з 1991 року був ОСОБА_5 21 червня 2017 року від ОСОБА_5 надійшла заява про те, що він вийшов з членів обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києві «Ремторгсервіс-Інвест», та передав свої гаражі № НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який був прийнятий в асоційовані члени ОК «Ремторгсервіс-Інвест». Відповідно до заяви, як власник гаражів № НОМЕР_3 , НОМЕР_2 на загальних зборах членів кооперативу (протокол № 52 від 21 червня 2017 року). ОСОБА_1 визнано власником гаражів № НОМЕР_3 , НОМЕР_2 , загальною площею 104,9кв.м та 70,7кв.м, побудовані господарчим способом та введений в експлуатацію 21 липня 1991 року (а. с. 51, 68 т. 1)

12 липня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Губерською Н.Л. прийнято рішення, індексний номер 36145381 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на гараж НОМЕР_4 пл. 21,3 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі довідки від 25 червня 2017 року НОМЕР_4, виданої ОК «Ремторгсервіс-Інвест» про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

У подальшому 09 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О. прийнято рішення, індексний номер 62154134 про реєстрацію за ОК «Ремторгсервіс-Інвест» права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі акта приймання-передачі від 06 грудня 2021 року № 3396, 3397, згідно з яким ОСОБА_2 передав даний об`єкт нерухомого майна в якості цільового внеску як члена кооперативу (а. с. 27 - 40 т. 1).

21 листопада 2017 року державним реєстратором філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Київ Донським Я.С. прийнято рішення, індексний номер 38262407 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж НОМЕР_5 пл. 104,9 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі технічного паспорту від 14 листопада 2017 року НОМЕР_7/1117-1, виданого ТОВ «Укртехексперт» та довідки від 13 листопада 2017 року НОМЕР_5, виданої ОК «Ремторгсервіс-Інвест».

У подальшому 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О. прийнято рішення, індексний номер 62364576 про реєстрацію за ОК «Ремторгсервіс-Інвест» права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі акта приймання-передачі від 13 грудня 2021 року № 3345, 3346, згідно з яким ОСОБА_2 передав даний об`єкт нерухомого майна в якості цільового внеску як члена кооперативу (а. с. 41 - 57 т. 1).

21 листопада 2017 року державним реєстратором філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Київ Донським Я.С. прийнято рішення, індексний номер 38262045 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж НОМЕР_6 пл. 70,7 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі технічного паспорту від 14 листопада 2017 року НОМЕР_7/1117-2, виданого ТОВ «Укртехексперт» та довідки від 13 листопада 2017 року НОМЕР_6, виданої ОК «Ремторгсервіс-Інвест».

У подальшому 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О. прийнято рішення, індексний номер 62365401 про реєстрацію за ОК «Ремторгсервіс-Інвест» права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі акта приймання-передачі від 13 грудня 2021 року № 3347, 3348, згідно з яким ОСОБА_2 передав даний об`єкт нерухомого майна в якості цільового внеску як члена кооперативу (а. с. 58 - 74 т. 1).

13 грудня 2019 року складено акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, згідно якого на зберігання ОК «Ремторгсервіс-Інвест» передано межові знаки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 53 т. 2).

Згідно витягу з ДЗК, цільовим призначенням земельної ділянки є 12.04 розміщення та експлуатація будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Державну реєстрацію здійснено 27 лютого 2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_6 (а. с. 54 т. 2).

Згідно листа ГУ ДПС у м. Києві від 18 березня 2021 року, за обліковими даними інтегрованих карток платника податків інформаційно-телекомунікаційної системи контролюючого органу ОК «Ремторгсервіс-Інвест» сплачено платежі по земельному податку з юридичних осіб: у 2016 році сплата відсутня, у 2017 році 10820,85 грн., у 2018 році 7954,68 грн., у 2019 році 9475 грн., у 2020 році 7800 грн., станом на 12 березня 2021 року - 1437,44 грн. (а. с. 25 - 26 т. 2).

13 березня 2018 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОК «Ремторгсервіс-Інвест» (а. с. 165 - 167 т. 1).

За змістом акту перевірки, земельна ділянка по АДРЕСА_1 вздовж лінії швидкісного трамваю у Деснянському районі пл. 0,7824 га. на підставі рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 380-1/1814 передавалась в оренду на 4 роки 11 місяців Деснянській районній у м. Києві державній адміністрації для експлуатації та обслуговування автостоянки (НОМЕР_7), договір оренди зареєстрований від 16 грудня 2003 року скасовано. На підставі договору від 28 грудня 2006 року НОМЕР_7/2007, укладеного з Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією, ТОВ «Поділ.Арт.Проект» надано дозвіл здійснювати господарську діяльність по експлуатації та обслуговуванню автостоянки (НОМЕР_7) пл. 0,7824 га. по АДРЕСА_1 . Відповідно до акту від 23 січня 2009 року автостоянка АДРЕСА_4 була передана від ТОВ «Поділ.Арт.Проект» до ТОВ «Ремторгсервіс Інвест». ТОВ «Ремторгсервіс Інвест» є співзасновником ОК «Ремторгсервіс-Інвест», ТОВ «Поділ.Арт.Проект» є асоційованим членом кооперативу. На земельній ділянці розміщені автостоянка, будівлі та споруди, право приватної власності на будівлі та споруди зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно. В департаменті земельних ресурсів зареєстроване клопотання від 25 квітня 2016 року ОК «Ремторгсервіс-Інвест» та отримано повідомлення про використання мовчазної згоди щодо розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки на АДРЕСА_1 , на цей час погоджується відповідно до ст. 186-1 ЗК України.

Листом Департаменту земельних ресурсів від 06 червня 2018 року повідомлено ОК «Ремторгсервіс-Інвест», що на сьогодні звернень та скарг щодо використання земельної ділянки на АДРЕСА_1 до Департаменту земельних ресурсів не надходило (а. с. 30 т. 2).

Згідно листа Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 липня 2021 року, рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві та акцизного податку» затверджено Перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс», до якого включено паркувальний майданчик за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 68 т. 2).

Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4864/4905 передано ОК «Ремторгсервіс-Інвест» земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:701:0030 в оренду на 15 років для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно 06 грудня 2021 року (номер запису про право власності 45543040) та 13 грудня 2021 року (номери запису про право власності 45730702, 45730013) (а. с. 75 - 77 т. 1).

18 серпня 2022 року в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження 42022102030000204, попередньо кваліфіковане за ч. 2 ст. 358 КК України, згідно короткого викладу обставин, 14 липня 2017 року та 21 листопада 2017 року приватним нотаріусом державним реєстратором внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно завідомо неправдиві відомості, які виразились у незаконній реєстрації за ОСОБА_2 права власності на гараж пл. 21,3 кв.м., а за ОСОБА_1 на гаражі пл. 104,9 кв.м. і 70,7 кв.м., які розташовані на АДРЕСА_1 . По факту використання підробленого документу, а саме відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на гараж пл. 21,3 кв.м., а за ОСОБА_1 - на гаражі площами 104,9 кв.м. і 70,7 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 та на підставі актів приймання-передачі від 06 грудня 2021 року та 13 грудня 2021 року здійснили їх передачу як цільовий внесок у власність ОК «Ремторгсервіс-Інвест» (а. с. 85 т. 1).

Згідно листа КП КОР «КМ БТІ» від 19 вересня 2022 року Київську міську прокуратуру повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг за адресою в АДРЕСА_1 об`єкти нерухомого майна на праві власності не реєструвались (а. с. 84 т. 1).

20 грудня 2022 року Київська міська рада та ОК «Ремторгсервіс-Інвест» уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4864/4905 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:701:0030 по АДРЕСА_1 , категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 0,7824 га., для експлуатації та обслуговування автостоянки, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради. Договір укладено строком на 15 років, посвідчено приватним нотаріусом КМНО Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 600 (а. с. 18 - 21 т. 2).

Листами від 04 травня 2022 року та 02 травня 2022 року на адвокатські запити Департамент земельних ресурсів та Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомлено про відсутність звернень і скарг щодо ОК «Ремторгсервіс-Інвест» та його членів на АДРЕСА_1 (а. с. 69 - 70 т. 2).

Листом від 26 грудня 2022 року Київська міська прокуратура повідомила Київську міську раду, що оскільки інтереси держави залишаються незахищеними, на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Київською міською прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОК «Ремторгсервіс-Інвест» про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 , визнання недійсними правочинів та повернення територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельних ділянок, на яких розташовані вищевказані об`єкти (а. с. 95 т. 1).

Відповідачами ОСОБА_2 22 березня 2023 року та ОК «Ремторгсервіс-Інвест» 02 травня 2023 року подано до суду першої інстанції заяви про застосування строків позовної давності (а. с. 157 - 159 т. 1, 86 - 89 т. 2).

Згідно письмових пояснень від 22 червня 2023 року, поданих до суду першої інстанції, Київською міською радою підтримано позов, поданий прокурором в її інтересах (а. с. 175 - 178 т. 2).

Водночас, в матеріалах справи на а. с. 26 - 32 т. 3 знаходиться копія відзиву Київської міської ради у справі № 910/8416/23 за позовом першого заступника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, ОК «Ремторгсервіс-Інвест» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, в якому Київська міська рада просила відмовити в позові в повному обсязі, піддавала критичній оцінці твердження прокурора про необхідність надання права користування на земельну ділянку, на якій знаходяться належні на праві власності ОК «Ремторгсервіс-Інвест» об`єкти нерухомості, на конкурентних засадах, оскільки за адресою АДРЕСА_1 не існувало та не існує будь-якої іншої земельної ділянки з окремим кадастровим номером, окрім спірної земельної ділянки.

Вказувала, що спірна земельна ділянка передавалась для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва в зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, а не для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів дорожнього сервісу. Спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення із класифікацією виду цільового призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, а передача в оренду спірної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування автостоянки не суперечить її цільовому призначенню.

Пояснювала, що фактично на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно в кількості трьох об`єктів, земельна ділянка передавалась саме під експлуатацію та обслуговування автостоянки, будь-яке будівництво на спірній земельній ділянці заборонено без зміни її цільового призначення за проектом землеустрою на підставі рішення Київської міської ради.

Зазначала, що в даному випадку передача земельної ділянки з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування автостоянки, за спірним рішенням у зв`язку із розміщенням нерухомого майна ОК «Ремторгсервіс-Інвест», повністю узгоджена з нормами чинного законодавства, а інших об`єктів нерухомого майна будь-яких фізичних чи юридичних осіб не встановлено.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Також судом першої інстанції в судому засіданні 14 грудня 2023 року судом було заслухано свідка - ОСОБА_3 , який надав свідчення, що він з 1997 року був керівником ТОВ «Ремторгсервіс-Інвест» та саме ним укладались договори з адміністрацією міста щодо інвестиції стоянки. Зазначав, що в наявності є всі документи, які підтверджують правомірність будівництва гаражів.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (зокрема, пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 27 жовтня 2021 року в справі № 127/6686/21провадження № 61-12983св21)).

Наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду були належним чином враховані судом першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18; пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22).

Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23), Верховного Суду від 27 травня 2024 року у справі № 212/3016/22 (провадження № 61-17116св23).

Вирішуючи позов по суті, суд першої інстанції вірно визначився з тим, що предметом спору в цій справі є скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними актів приймання-передачі та повернення частини земельної ділянки шляхом звільнення від споруд.

Судом встановлено, що 22 грудня 2022 року Київрада в особі голови Кличко В.В. уклала з ОК «Ремторгсервіс-Інвест» договір оренди земельної ділянки, строк дії на 15 років (посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі №600), земельна ділянка передається для розміщення, експлуатації та обслуговування будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов в цілому обґрунтованого висновку, що задоволення заявлених прокурором вимог не призведе до реального поновлення порушених прав територіальної громади, і що такі вимоги не є ефективним способом захисту права, яке потребуватиме додаткових засобів судового захисту, тобто повторного звернення до суду.

Обрання прокурором неналежного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Апеляційний погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки позовні вимоги скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними актів приймання-передачі не вважаються ефективним способом захисту прав не є належними та ефективними відповідно до вищенаведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду.

Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині вимог до відповідача ОК «Ремторгсервіс-Інвест» про зобов`язання повернення земельної ділянки шляхом звільнення від споруд, виходячи з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положеннями частини другої статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Тож розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

У справі, яка переглядається, предметом позову є, зокрема, вимоги прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов`язання ОК «Ремторгсервіс-Інвест» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради частину земельної ділянки, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від споруд. Тобто учасниками спору є юридичні особи.

Враховуючи викладене, спір у цій справі є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи, зокрема щодо створення перешкод в реалізації позивачем своїх речових прав на земельну ділянку.

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок узгоджується, зокрема із правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22), Верховного Суду від 08 травня 2024 року в справі № 676/8117/19 (провадження № 61-6069св22).

Судом першої інстанції не звернуто уваги на суб`єктний склад сторін у даній справі та безпідставно розглянуто вимоги до ОК «Ремторгсервіс-Інвест» про зобов`язання повернення земельної ділянки, які підлягали розгляду в порядку господарського судочинства.

Апеляційний суд також враховує, що в провадженні Господарського суду м. Києва вже перебуває справа № 910/8416/23 за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, ОК «Ремторгсервіс-Інвест», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в межах якої прокурором оскаржуються рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4864/4905 та договір оренди земельної ділянки, укладений Київською міською радою з ОК «Ремторгсервіс-Інвест» 20 грудня 2022 року (а. с. 26 - 33 т. 3).

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачі, зайнявши комунальну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, забудувавши її об`єктами самочинного будівництва, здійснили протиправне втручання у вільне володіння та розпорядження територіальною громадою своїм майном (землею),

- що самочинне будівництво нерухомості, яке здійснювалось без згоди власника земельної ділянки, визнається протиправним втручанням у право власності навіть при наявності зареєстрованого права власності на вказане майно, - що первинну державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомого майна здійснено у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. 41 Порядку від 25 грудня 2015 року № 1127, зокрема документа про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості та документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташоване зазначене майно,

- що первинна державна реєстрація права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомості за фізичними особами суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право територіальної громади м. Києва на користування та розпорядження спірною земельною ділянкою та спричинила негативні наслідки,

- що з метою захисту інтересів територіальної громади на володіння та користування земельною ділянкою прокурором вживаються заходи реагування в комплексі, в тому числі шляхом визнання недійсним договору оренди в судовому порядку в межах справи № 910/8416/23,

- що суд необґрунтовано послався на необхідність отримання прокурором висновку будівельно-технічної експертизи щодо можливості знесення спірних гаражів без порушення прав та інтересів користувачів інших гаражів і нежитлових будівель, оскільки це не є предметом даної справи, а також на необхідність залучення всіх заінтересованих осіб - не спростовують висновків суду першої інстанції, не є самі по собі підставою для задоволення позову, у якому прокурором обрано неналежний спосіб захисту права, та відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги, що реальне поновлення права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради щодо спірної земельної ділянки можливе лише у разі застосування обраних прокурором способів захисту, які визначені законом, в комплексі, а саме шляхом скасування первинної реєстрації права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі за фізичними особами, визнання недійсними актів прийому-передачі майна, скасування права власності за ОК «Ремторгсервіс-Інвест» та зобов`язання повернути частину земельної ділянки під майном, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від самочинно збудованих гаражів, не узгоджуються з вищенаведеними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, фактичними обставинами справи, встановленими судом першої інстанції, та відхиляються апеляційним судом.

Апеляційний суд враховує, що відмова в позові через обрання неналежного способу захисту не перешкоджає повторному зверненню до суду з вимогами, які відповідають змісту порушеного права, характеру правопорушення, та спроможні забезпечити поновлення порушеного права.

Крім того, судом першої інстанції розглянуто клопотання про застосування строку позовної давності та не знайдено підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, з чим апеляційний суд погоджується, оскільки в позові відмовлено по суті. Доводи апеляційної скарги також не містять заперечень в цій частині.

Відповідно до частин першої, другої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною четвертою статті 377 ЦПК України передбачено, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині вимог до ОК «Ремторгсервіс-Інвест» про зобов`язання повернення земельної ділянки підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України та частини першої статті 377 цього Кодексу, із роз`ясненням позивачу на виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України права протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і не підлягає зміні або скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 375, 376, 377, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року в частині вимог до Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району м. Києва «Ремторгсервіс-Інвест» про зобов`язання повернення земельної ділянки скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.

Роз`яснити позивачу, що розгляд зазначених вимог віднесено до юрисдикції господарського суду та що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови він може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.