Постанова

від 27.06.2024 по справі 580/10877/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10877/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Руденко А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кобаля М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року (розглянута у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії про перехід з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії за віком № 971230141145 від 26.10.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи: на посаді машиніста холодильних аміачних установок в ПАТ "Іркліївський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 00447801) з 22.08.1992 по 18.12.2002;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв`язку з переходом з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії з 13.08.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності. Вказує, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з наявністю відповідного стажу та досягненням відповідного віку. Так, страховий стаж складає 34 роки 9 місяців 25 днів, з них пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 становить 15 років 2 місяці 24 дні. Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах. Проте відповідач 2 протиправно відмовив у такому переведенні за відсутності необхідного пільгового стажу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 26.10.2023 № 971230141145.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 22.08.1992 по 18.12.2002 на посаді машиніста холодильних аміачних установок в ПАТ "Іркліївський маслосирзавод" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2023 щодо перерахунку пенсії про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 2 і прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Чорнобаївським РВ УМВС України в Черкаській області 05.05.2001.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 29.09.2015.

24.10.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуло заяву позивача та 26.10.2023 прийняло рішення № 971230141145 про відмову в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Рішенням від 26.10.2023 № 971230141145 відповідач 2 встановив, що страховий стаж позивача становить 34 роки 09 місяців 25 днів. Пільговий стаж за Списком №2 становить 4 роки 11 місяці 2 дні. Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи до пільгового стажу відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV не зараховані періоди роботи з 22.08.1992 до 18.12.2002 оскільки був відсутній перелік професій та посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 згідно з наказом від 29.04.1998.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 27.10.2023 № 2300-0213-8/71171 повідомило позивача про прийняте рішення від 26.10.2023 № 971230141145 про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Таке рішення відповідача 2 позивач вважає протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 03.10.1986 позивач з 19.01.1989 по 24.02.2004 працював на посаді машиніста холодильних аміачних установок в Іркліївському маслосирзаводі (а. с. 12).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку № 637).

П. 20 Порядку № 637 визначає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 .

П. 4.2 Порядку № 383 визначає, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

П. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 (далі Порядок № 18-1).

П. 1 зазначеного Порядку визначає, що для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території) (п. 2 Порядку № 18-1).

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії) (п. 3 Порядку № 18-1).

Згідно з п. 4 Порядку № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Відповідно до п. 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Так, рішенням від 06.10.2023 № 11 про результати розгляду заяви Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії підтверджено ОСОБА_1 стаж роботи на посаді машиніста холодильних аміачних установок з 25.08.1986 до 15.10.1986, з 19.01.1989 до 21.08.1992, з 19.12.2002 до 24.02.2004, що враховуються до пільгового стажу за списком № 2, та відмовлено з 22.08.1992 до 18.12.2002, оскільки відсутній перелік професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, згідно з наказом від 29.04.1998 (а. с. 17).

Як встановлено матеріалами справи, що спірним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.10.2023 № 971230141145 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу.

При цьому, до такого не зараховано період роботи з 22.08.1992 до 18.12.2002 з посиланням на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи до пільгового стажу відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду робити позивача з 22.08.1992 до 18.12.2002 на посаді машиніста холодильних аміачних установок в ПАТ "Іркліївський маслосирзавод", колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено вище відповідно до даних трудової книжки серії НОМЕР_4 від 03.10.1986 позивач з 19.01.1989 по 24.02.2004 працював на посаді машиніста холодильних аміачних установок в Іркліївському маслосирзаводі.

При цьому, рішенням про результати розгляду заяви від 06.10.2023 № 11 Комісія підтверджено позивачу стаж роботи на посаді машиніста холодильних аміачних установок з 25.08.1986 до 15.10.1986, з 19.01.1989 до 21.08.1992, з 19.12.2002 до 24.02.2004, що враховуються до пільгового стажу за списком № 2.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач працював на посаді машиніста холодильних аміачних установок на зазначеному підприємстві безперервно з 19.01.1989 по 24.02.2004, що підтверджується даними зазначеної трудової книжки.

При цьому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено, зокрема, Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до якого машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки віднесені до Списку № 2 (розділ XXXIII. Загальні професії).

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

Так, Верховний Суд зробив такий висновок: "особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.".

Таким чином, період роботи позивача на посаді машиніста холодильних аміачних установок в ПАТ "Іркліївський маслосирзавод" з 22.08.1992 по 18.12.2002, зазначений у трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 03.10.1986, підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 2.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача 2 про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 26.10.2023 № 971230141145 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Колегія суддів зазначає, що перевірка наявності в особи права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах належить до повноважень пенсійного органу та не може здійснюватися судом, у зв`язку із чим виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що для належного судового захисту порушених прав позивача слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.10.2023 № 971230141145, зобов`язати відповідача 2 зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи з 22.08.1992 по 18.12.2002 на посаді машиніста холодильних аміачних установок в ПАТ "Іркліївський маслосирзавод" та розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2023 щодо перерахунку пенсії про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком № 2 і прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.

Щодо позовної вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, то вони задоволенню не підлягають.

Оскільки заява позивача від 24.10.2023 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято протиправне рішення про відмову в перерахунку пенсії, тому повторний розгляд також повинно здійснити вказане управління.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: М.І. Кобаль

Н.Є. Маринчак