Постанова

від 26.06.2024 по справі 580/7334/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7334/21 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.,

за участі секретаря судового засідання Сулім А.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач/Центр) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправними дій Центру щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Центр здійснити ОСОБА_3 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та здійснити її виплату з урахуванням виплаченої суми.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили 19 листопада 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Центр ( 18000, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 10 , код ЄДРПОУ 21367450) нарахувати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та виплатити її з урахуванням вже виплачених сум коштів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

18 лютого 2022 року на виконання зазначеного рішення Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно із свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 09 листопада 2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського управління юстиції, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

15 квітня 2024 року на адресу Черкаського окружного адміністративного від ОСОБА_2 надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у цій справі в частині зобов`язання відповідача нарахувати позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та виплатити її з урахуванням вже виплачених сум коштів. Заява обґрунтована тим, що вона є спадкоємицею ОСОБА_3 , тому має право на присуджену суму виплати допомоги до 5 травня, яка не отримана за життя.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Центру про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , як його правонаступника.

Відмовляючи у задоволенні зазначеної заяви, суд першої інстанції вважав, що оскільки вирішений спір стосувався особистих немайнових прав позивача, за захистом яких він самостійно звернувся до суду, обравши спосіб судового захисту шляхом нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, то набуття права на таке майно повинно відбуватись в порядку цивільного судочинства за правилами спадкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити вимоги заяви. Зазначила про наявність у неї права на спадкування визначених судовим рішенням виплат як спадкоємця першої черги ОСОБА_3 , а висновки суду суперечать приписам чинного законодавства, яким визначено спадкування соціальних виплат, які не були одержані спадкодавцем за життя.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь відповідача і відділу державної виконавчої служби в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.

Переглядаючи судове рішення першої інстанції в апеляційному порядку, враховуються такі норми чинного законодавства і фактичні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до преамбули Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 1 Закону № 3551-XII визначено основні завдання цього Закону, зокрема, спрямовані на захист ветеранів війни шляхом виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій була передбачена статтею 12 Закону № 3551-XII (у редакції станом на час прийняття рішення у справі № 580/7334/21).

Встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

На підставі частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Слід зауважити, що нормами Закону № 3551-XII не передбачено порядку виплати нарахованих, але не сплачених сум одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій, у разі смерті такої особи її спадкоємцям.

В цій ситуації підлягають застосуванню норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, який передбачає умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, тобто регулює правовідносини соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Згідно із частиною першою статті 61 вказаного Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника..

Подібні норми закріплені також статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, якою встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Зміст наведених норм узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, статтями 1218, 1219 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, вказаними нормами визначено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді соціальної допомоги, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися неотриманими у зв`язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Суд у постановах від 01вересня 2022 року у справі № 520/2772/2020, від 05 травня 2022 року № 520/10496/2020, від 25 квітня 2023 року у справі № 420/4447/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню в спірних правовідносинах.

З мотивувальної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року вбачається, що ОСОБА_3 допомога до 05 травня 2021 року виплачена у меншому розмірі ніж передбачено положеннями статті 12 Закону № 3551-XII, а саме: 1 491, 00 грн, а сума належна до виплати становить 8 845, 00 грн.

Отже, Центром недовиплачено ОСОБА_3 - 7 354, 00 грн (8 845, 00 грн - 1 491, 00 грн), що спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність майнової вимоги до боржника за прийнятим рішенням.

За встановлених обставин, колегія судді вважає, що за рішенням суду від 19 жовтня 2021 рок у цій справі вимога майнового характеру становить конкретну суму коштів, яка не була виплачена ОСОБА_3 до його смерті.

Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Черкаської міської ради від 18 жовтня 2022 року № 04-02/35127 ОСОБА_3 до часу смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , яка також є місцем реєстрації заявника - ОСОБА_4 .

Вказана обставина підтверджує факт спільного проживання у шлюбі заявника та ОСОБА_3 станом на час його смерті.

З урахуванням зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що право на отримання допомоги до 5 травня 2021 року, нарахованої ОСОБА_3 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, належить його дружині - ОСОБА_4 .

Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та вказано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він заміни.

За приписами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини четвертої зазначеної норми положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тобто, процесуальним законодавством врегульовано не лише питання заміни сторони у виконавчому провадженні, а й у виконавчому листі. При цьому, підстави та порядок заміни сторони виконавчого провадження та сторони у виконавчому листі є тотожними.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі № 2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17 та інших.

Отже, наявні усі передумови, передбачені частиною першою статті 379 КАС України, для заміни стягувача у виконавчому листі правонаступником у адміністративній справі № 580/7334/21, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, то відповідно до статті 317 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії.

Замінити сторону у виконавчому листі, виданому 18 лютого 2022 року у справі № 580/7334/21, - стягувача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на правонаступника - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Черпак Ю.К.

Судді: Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.

Повний текст постанови складено 26.06.2024.