Рішення

від 26.06.2024 по справі 172/118/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/118/24

Провадження 2/172/39/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.06.2024 Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позову. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_3 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входять земельні ділянки площею 9,8541 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0103, площею 0,8392 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098, площею 1,8870 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0099. 12.05.2011 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області та зареєстрований в реєстрі № 21, яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження (дослівно): «Земельні ділянки, які належать мені на правах особистої власності та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 646195, виданий 19.05.2008 року та згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 0147239, заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказаний заповіт не змінений та не скасований, тобто на момент смерті ОСОБА_4 заповіт був чинним. Позивач як спадкоємець за заповітом, своєчасно прийняв спадщину, подавши заяву у шестимісячний строк. Також окрім нього заяву про прийняття спадщини подала його сестра ОСОБА_2 . У Попаснянській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 362-2020. На спадщину у вигляді земельної ділянки площею 9,8541 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0103 позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НРЕ № 374927, зареєстроване в реєстрі за № 673. Щодо земельної частки (паю), право на яку належало ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0147239 з`ясувалося, що останньому як власнику сертифікату серії ЛГ № 0147239 було передану у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: на земельну ділянку (пасовища) площею 0,8392 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098, згідно з розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області № 2257 від 27.11.2018 року, номер запису про право власності 29413150 від 07.12.2018 року та на земельну ділянку (пасовища) площею 1,8870 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0099, згідно з розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області № 2258 від 27.11.2018 року, номер запису про право власності 29413495 від 07.12.2018 року. Постановою державного нотаріуса Попаснянської державної нотаріальної контори від 17.09.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки № 27_1 площею 0,8392 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098 та № 27_2 площею 1,8870 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098, що належали ОСОБА_4 , пославшись на те, що вони не зазначені в заповіті як земельні ділянки. Тобто ОСОБА_4 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) реалізував своє право та земельні ділянки були виділені в натурі, що стало перешкодою позивачу у реалізації спадкових прав у передбаченому законодавством нотаріальному порядку у зв`язку з неможливістю правильного визначення складу спадкового майна.

Просить суд:

- тлумачити заповіт від 12.05.2011 року, посвідчений секретарем Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області Биковою І.О. за реєстровим номером 21 таким чином, що волевиявлення ОСОБА_4 при складенні заповіту щодо розпорядження земельною часткою (паєм) було спрямовано щодо земельної ділянки, право на яку на час складення заповіту підтверджував Сертифікат на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0147239, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 26.05.1997 року за № 132, на підставі якого ОСОБА_4 зареєстрував право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку (пасовища) площею 0,8392 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098, згідно з розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області № 2257 від 27.11.2018 року, номер запису про право власності 29413150 від 07.12.2018 року та на земельну ділянку (пасовища) площею 1,8870 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0099, згідно з розпорядженням голови Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації Луганської області № 2258 від 27.11.2018 року, номер запису про право власності 29413495 від 07.12.2018 року;

- визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку (пасовища) площею 0,8392 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098, номер запису про право власності 29413150 від 07.12.2018 року та земельну ділянку (пасовища) площею 1,8870 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0099, номер запису про право власності 29413495 від 07.12.2018 року.

Ухвалою від 06.02.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

12.05.2011 року ОСОБА_4 склав заповіт, у якому зазначено, що земельні ділянки, які належать йому на правах особистої власності та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 646195, виданий 19.05.2008 року та згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 0147239, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний заповіт посвідчений секретарем Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області Биковою І.О. за реєстровим номером 21.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер

Відповідно до постанови державного нотаріуса Попаснянської державної нотаріальної контори від 17.09.2021 року позивач як спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Цією ж постановою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки № 27_1 площею 0,8392 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098 та № 27_2 площею 1,8870 га кадастровий номер 4423855300:10:006:0098, так як вказані земельні ділянки не охоплені заповітом, право власності на них у заповідача виникло значно пізніше 07.12.2018 року.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до положеньстатті 213ЦК України зміст правочину може бути юридично розтлумачений.

Особливості тлумачення заповіту викладені устатті 1256 ЦК України.

Зокрема, статтею 1256ЦК України передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 ЦКУкраїни зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини.

Системний аналіз положень статей 213, 1256 ЦК України дає підстави для висновку, що при тлумаченні змісту заповіту не допускається пошук тієї волі заповідача, яка не знайшла відображення у тексті самого заповіту, а також не допускається внесення змін у зміст заповіту, який є особистим розпорядженням фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивач не довів, що заповіт містить неточності чи неоднозначне трактування слів, понять чи термінів, не довів існування обставин, які перешкоджають визначити справжню волю особи, яка вчинила заповіт, що б стало підставою для тлумачення його змісту відповідно до положеньст. 213 ЦПК. Окрім цього, позивач просить тлумачити таким чином, що це змінює повністю викладену волю заповідача у документі, що суперечить ст.ст. 213, 1256 ЦК України.

Позовна вимога про визнання права власності на спадкове майно також не підлягає задоволенню, так як є похідною від вимоги про тлумачення заповіту.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263, 280-281 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Битяк