Ухвала

від 27.06.2024 по справі 451/864/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/864/24

Провадження № 2-з/451/1/24

УХВАЛА

про відмову

27 червня 2024 року місто Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П. розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Приймака Володимира Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТзОВ «Сервіс-Надзбруччя» про визнання недійсним договору купівлі - продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 в порядку ст. 149 ЦПК України, -

в с т а н о в и в:

26.06.2024 до Радехівського районного суду Львівскої області надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Приймака Володимира Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТзОВ «Сервіс-Надзбруччя» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 в порядку ст. 149 ЦПК України в якій останній просить суд вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль: марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ухвалення рішення у справі про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 недійсним.

В обґрунтування зазначеної заяви зазначає, що ОСОБА_4 має намір звернутись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТзОВ «Сервіс-Надзбруччя» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 автомобіля марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , вважаючи такий договір фраудаторним ( договором, що вчиняється боржником на шкоду кредитору). Заявник обґрунтовує наявність підстав для забезпечення позову тими обставинами, що боржник ОСОБА_2 знаючи про невиконання ним перед ОСОБА_1 зобов`язання із повернення позичених грошових коштів згідно розписки від 11.10.2022 у розмірі 150 000 дол. США, а також настання строку виконання зобов`язання перед ОСОБА_1 відчужив належний йому на праві власності автомобіль марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску - ОСОБА_3 з метою ухилення від звернення стягнення на це майно. Однак, з невідомих причин ОСОБА_3 не переоформив належним чином право власності на автомобіль в сервісному центрі МВС. Заявник вважає, що заднім числом, а саме -08.06.2022 між ТзОВ «Сервіс-Надзбруччя» та ОСОБА_2 було укладено договір комісії № 5607, після чого 09.06.2022 між ТзОВ «Сервіс-Надзбруччя» в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску. 07.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 150 000 дол. США. 23.05.2023 ухалою Радехівського районного суду Львівської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості накладено арешт на а\б марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску. 10.10.2023 рішенням Радехівського районного суду Львівської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 150 000 дол. США. 18.06.2024 Львівський апеляційний суд залишив без змін рішення суду про стягнення 150 000 дол. США, однак ухвалу суду від 23.05.2023 скасував та відповідно скасував арешт на даний автомобіль. Вважає, що скасування арешту на автомобіль в іншій справі призведе до неможливості виконання судового рішення від 10.10.2023 та рішення по справі, яка буде подана до суду.

26 червня 2024 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Патинок О.П.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву разом з поданими матеріалами та надавши їм належну оцінку, суддя, прийшов до висновку, що в задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

У п. п 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зазначається, що позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що є підстави вважати, що вказане майно, яке є власністю ОСОБА_2 , може бути відчужене на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду від 10.10.2023, тобто рішення суду по іншій справі, а також призведе до неможливості виконання судового рішення у даному спорі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має намір звертатися з позовом до суду щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 автомобіля марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , оскільки вважає, що даний правочин містить всі ознаки фраудаторного (вчиненого боржником на шкоду кредитора). Разом з тим, такий договір укладений 09.06.2022, а боргова розписка датована 11.10.2022.

В порушення вказаних вимог, заява не містить доказів що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду саме по справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022.

Враховуючи зазначене, суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову не впливатиме на виконання рішення суду, так як предмет позову стосуватиметься визнання недійсного договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 автомобіля марки «ВМW», модель 750І, 2016 року випуску та не стосується права власності позивача на спірний об`єкт, а тому накладення арешту та заборона вчиняти дії може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб. Крім того, із даної заяви про забезпечення позову вбачається незгода заявника із рішенням Львівського апеляційного суду щодо скасування ухвали про забезпечення позову по справі № 451/488/23 тощо.

За таких обставин, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України,

постановив:

відмовити у задоволені заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Приймака Володимира Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТзОВ «Сервіс-Надзбруччя» про визнання недійсним договору купівлі - продажу транспортного засобу № 5607 від 09.06.2022 в порядку ст. 149 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО. Патинок