Постанова

від 27.06.2024 по справі 335/12688/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12688/23 2-а/335/18/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 12.12.2023 інспектором ВБДР УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Котовим Олександром Сергійовичем винесено постанову серії БАД № 019578 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 140 КУпАП. Згідно оскаржуваної постанови 22.11.2023 о 23 год 20 хв м. Запоріжжя, Вознесенівський район, новий міст, з`їзд на острів Хортиця, директор ТОВ «Промбудінновації» ОСОБА_1 , перебуваючи відповідальною особою за утримання вищезазначеної ділянки дороги, порушив стандарти та правила при утриманні ВШМ та не вжив заходів щодо ліквідації зимової слизькості, чим порушив п. 6.2, п. 6.3 ДСТУ 3587-2022, п. 1.5 ПДР, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух». Постанову вважає незаконною, оскільки вказане правопорушення не вчиняв. Балансоутримувачем дороги є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, а тому він не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення.

З огляду на викладені обставини, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, а провадження в справі закрити.

Ухвалою судді від 27.12.2023 позовну заяву залишено без розгляду, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.01.2024 представником позивача усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.268-272,286 КАС України, призначено судове засідання на 09.02.2024 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов.

24.01.2024 представником Департаменту патрульної поліції подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 , посилаючись на наступне.

Під час несення служби 22.11.2023 поліцейському патрульної управління патрульної поліції надійшов виклик на службовий планшет про те, що за адресою: м. Запоріжжя, острів Хортиця, новий міст стоїть розбите авто. Прибувши на місце виклику, було з`ясовано, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Audi A6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 (зимова гума) під час руху не врахувала дорожньої обстановки, не врахувала безпечної швидкості, не впоралася з керуванням та здійснила наїзд на відбійник, який огороджує проїзну частину, чим порушила п. 12.1 ПДР.

На місці ДТП було складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, після чого, інспектор ВБДР управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що директор ТОВ «Промбудінновації» ОСОБА_1 , перебуваючи посадовою особою, відповідальною за утримання та експлуатацію вищезазначеної ділянки дороги, порушив стандарти і правила утримання при утриманні ВШМ та не вжив заходів щодо ліквідації зимової слизькості, чим порушив п. 6.2, п. 6.3 ДСТУ 3587-2022, п. 1.5 ПДР, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух». З огляду на викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги позивача безпідставними, а обставини, про які зазначає ОСОБА_1 в позовній заяві, такими, що не виключають подію інкримінованого йому правопорушення.

Інші заяви по суті справи сторонами до суду не подавалися.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 12.12.2023 т.в.о. інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП Котовим О.С. було винесено постанову серії БАД № 019578 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн. Постанова вмотивована тим, що 22.11.2023 о 23 год 20 хв м. Запоріжжя, Вознесенівський район, новий міст, з`їзд на острів Хортиця, директор ТОВ «Промбудінновації» ОСОБА_1 , перебуваючи відповідальною особою за утримання вищезазначеної ділянки дороги, порушив стандарти та правила при утриманні ВШМ та не вжив заходів щодо ліквідації зимової слизькості, чим порушив п. 6.2, п. 6.3 ДСТУ 3587-2022, п. 1.5 ПДР, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух».

Відповідно до частини 2статті 2Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Частиною 1 ст. 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Об`єктом правопорушень, передбачених даною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає в порушенні правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених зазначеною статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.

Суб`єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 140 КУпАП є посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг.

З гідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, дія яких поширюється на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди, у межах смуги їх відведення та «червоних ліній» відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів.

Пунктом 11 зазначених Єдиних правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно із ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 та у справі № 660/575/16-а від 31.01.2018.

Згідно із ч. 1ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем до відзиву надані акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, фотознімки пошкоджених автомобіля та відбійника.

З відомостей, що містяться в наданих позивачем документах та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_1 є директором товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДІННОВАЦІЇ» (ідентифікаційний код 44147228). Проте доказів того, що зазначене вище товариство забезпечує ремонт та утримання ділянки дороги, про яку зазначено в оскаржуваній постанові, матеріали справи не містять.

Тобто відповідачі у встановленомуКАС Українипорядку зазначені позивачем обставини в обґрунтування позову не спростували, не виконали свого процесуального обов`язку з доказування правомірності прийнятої постанови.

З урахуванням зазначеного,при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, в діянні позивача є недоведеною, а оскаржувана постанова протиправною.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За звернення до суду з позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН11899 від 21.12.2023. Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не надано, із заявою про намір подати такі докази після ухвалення судом рішення позивач до суду не звертався.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 132, 139, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД № 019578 від 12.12.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн., а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складене 27 червня 2024 року.

Суддя А.В. Стеценко