Рішення

від 21.06.2024 по справі 495/3805/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3805/23

№ провадження 2/495/789/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Ульвіс К.Є.

Справа № 495/3805/23

особисто відповідача ОСОБА_1 ,

неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності спеціаліста - психолога ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, орган опіки та піклування Білгород - Дністровської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

представника позивача - адвоката Шаркевич В.Т.,

представника відповідача - адвоката Єфименко Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2023 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, просить суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не чинити перешкод у його вихованні та спілкуванні; визначити спосіб спілкування батька ОСОБА_4 з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: побачення та спілкування батька з дитиною з 16.00 годині до 19.00 годині в такі дні: понеділок, вівторок, середа, четверг, п`ятниця; кожну другу суботу неділю кожного місяця з 16.00 години суботи до 18.00 годині неділі з правом перебування дитини по місцю проживання батька в квартирі АДРЕСА_1 ; за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 супроводжувати сина під час обстеження та лікування в медичних закладах.

23 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування Білгород - дністровської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, просить суд визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04 лютого 2017 року він зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_1 .

Від цього шлюбу в них народилася дитина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбні відносини між ними припинені, вони проживають окремо.

17 січня 2022 року рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду їх шлюб розірвано.

Після розірвання шлюбу їх спільний син залишився проживати з відповідачем та її чоловіком.

Між ними наявне непорозуміння щодо участі у вихованні дитини, тому для відновлення та розвитку довірливих взаємовідносин батька і сина доцільно його позовні вимоги задовольнити.

За вказаних вище підстав він і звернувся до суду з даним позовом.

23 червня 2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд в задоволені позовних вимог позивачу відмовити, зазначаючи, що дійсно 04 лютого 2017 року сторони зареєстрували шлюб, від шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17 січня 2022 року рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду їх шлюб був розірваний.

До грудня 2021 року сторони проживали за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, яка зареєстрована на їм"я відповідача.

За вказаною адресою також була зареєстрована вона та малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з матір`ю.

В квітні 2023 року ОСОБА_4 , без попередження зняв з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим остання змушена була зареєструвати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де вони тривалий час проживали.

Жодних перешкод, жодного разу ОСОБА_1 не чинила позивачу пов`язаних із вихованням дитини та побачень з дитиною.

Навпаки, позивач не приїздив до дитини, не провідував його, не телефонував.

А коли, ОСОБА_1 повернулася жити до м. Білгород - Дністровського, ОСОБА_4 продовжував ігнорувати свої батьківські обов`язки та не цікавився життям та здоров`ям дитини.

В березні 2023 року ОСОБА_1 зареєструвала другий шлюб і тимчасово разом з малолітньою дитиною переїхала жити до м. Білгород - Дністровський, за місцем проходження військової служби чоловіка - ОСОБА_8 .

ОСОБА_4 схильний до агресивної поведінки, яка в 2022 році виразилась у скоєнні ним домашнього насилля, за що рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Свої неправомірні дії здійснює на очах у дитини.

Навіть під час проживання однією сім`єю, ОСОБА_4 здійснював домашнє насилля над ОСОБА_1 і малолітньою дитиною, виганяючи вночі з квартири та змушуючи ночувати у сусідів.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу позовних вимог, а порядок побачень грубо суперечить інтересам дитини та навіть може завдати психологічної шкоди малолітній дитині.

23 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічними позовними вимогами до відповідача, відповідно до яких зазначає, що від шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина після розірвання шлюбу проживає разом з нею.

Із-за неправомірних дій з боку ОСОБА_4 , що підтверджується постановою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2022 року щодо здійснення останнім домашнього насилля, та з метою забезпечення безпечного життя малолітнього спільного сина в родині, де створено всі умови для безпечного життя та гармонійного розвитку дитини, в теперішній час виникла необхідність у визначенні місця проживання малолітнього сина ОСОБА_2 разом із матір`ю.

ОСОБА_1 проживає у квартирі, де створені всі умови для проживання та виховання дитини, у сина є умови для занять та відпочинку, кімната, яка облаштована дитячими меблями та комп`ютером, є полиці з дитячими книгами та іграшками.

Проживання з нею дитини відповідає інтересам сина.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

24 квітня 2023 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до підготовчого судового розгляду.

24 травня 2023 року Ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребуваний з органу опіки та піклування висновок щодо розв`язання спору.

23 червня 2023 року Ухвалою суду задоволено клопотання третьої особи щодо залучення третьої особи.

20 вересня 2023 року Ухвалою суду задоволено клопотання позивача по залучення до справи третьої особи.

20 грудня 2023 року Ухвалою суду зустрічна позовна заява ОСОБА_1 об`єднана з основним позовом ОСОБА_4

20 грудня 2023 року Ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі.

28 лютого 2024 року Ухвалою суду задоволена заява представника позивача та представника відповідача про виклик та допит свідків.

28 лютого 2024 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав та наполягає на їх задоволені, зазначивши, що погоджується з порядком визначеним у висновку органу опіки, однак просить уточнити стосовно першої, третьої суботи та неділі місяця в денний час, саме в який час, із зустрічними позовними вимогами відповідача погодився.

Позивач в судовому засіданні просив його позовні вимоги задовольнити, проти зустрічних позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача, відповідач з позовними вимогами позивача частково не погодилися, просять суд в задоволені вимог щодо усунення перешкод у вихованні дитини відмовити, щодо визначення способу участі батька у виховані дитини, просять задовольнити частково, визначити спосіб спілкування дитини з батьком у присутності матері та зазначити в рішенні суду про неможливість побачення з дитиною у період її хвороби, зустрічні позовні вимоги підтримали та наполягають на їх задоволені.

Представник третьої особи в судовому засіданні висновки надані органом опіки та піклування підтримала, просить винести рішення з врахуванням обставин викладених у них.

Після оголошеної перерви в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином.

Зі згоди сторін, суд закінчує розгляд справи за відсутність належним чином повідомленого представника третьої особи, за наявними висновками в матеріалах справи.

В судовому засіданні була заслуховувана думка неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності спеціаліста - психолога ОСОБА_3 , який повідомив, що бажає проживати з матір`ю, а з батьком спілкуватися.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Вислухавши представника позивача, позивача, представника відповідача, відповідача, представника третьої особи, вислухавши думку малолітньої дитини, допитавши в якості свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вивчивши матеріали справи та ретельно перевіривши всі надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно позивач та відповідач є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 . (а.с. 8)

17 січня 2022 року рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частині заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 грудня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття. (а.с.9-11)

Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .

Як зазначає позивач у своїх позовних вимогах, спільне життя між нами не склалося. В подальшому відносини між ними погіршилися і вони почали проживати окремо.

Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір`ю.

Між ними наявне непорозуміння щодо участі у вихованні дитини, тому для відновлення та розвитку довірливих взаємовідносин батька і сина, доцільно визначити спосіб спілкування батька з сином.

На виконання ухвали суду, від виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради надійшов висновок органу опіки та піклування про визначення порядку спілкування батька ОСОБА_4 з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. ст. 157, 158 СК України, п.п. 73, 74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород - Дністровської міської ради від 31 жовтня 2023 року, виходячи з інтересів дитини, виконавчий комітет Білгород - Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити наступний порядок спілкування батька, ОСОБА_4 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в понеділок, середу, п`ятницю кожного тижня місяця з 16.00 годин до 19.00 годин та першу, третю суботу та неділю місяця в денний час.

На виконання ухвали суду від виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради 07 лютого 2024 року надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. ст. 160, 161 СК України, п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, враховуючи рішення комісії з питань прав дитини при виконавчому комітеті Білгород - Дністровської міської ради від 31 січня 2024 року, домовленість батьків, виходячи з інтересів дитини, виконавчий комітет Білгород - Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає можливим визначити місце проживання дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, суд приходить до наступного:

Відповідно до статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Задля повного та об`єктивного розгляду справи, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2023 року, витребувано з органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, адреса: Одеська області, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, висновок щодо розв`язання спору.

Зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, адреса: Одеська області, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, надати до суду висновок щодо розв`язання спору.

Згідно Висновку № 02-29/2300 від 14.11.2023 року виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради як органу опіки та піклування про визначення способу спілкування батька ОСОБА_4 з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається за доцільне та в інтересах неповнолітньої дитини, визначити наступний порядок спілкування батька, ОСОБА_4 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в понеділок, середу, п`ятницю кожного тижня місяця з 16.00 годин до 19.00 годин та першу, третю суботу та неділю місяця в денний час.

Позивач погоджується з вказаним порядок спілкування з дитиною, про що повідомив в ході судового розгляду справи представник позивача, однак просив уточнити в денний час, який саме.

Відповідач погоджується з позовними вимогами частково, вважає за доцільне відмовити позивачу у його позовних вимогах про усунення перешкод у вихованні дитини.

Між сторонами існує спір щодо визначення способу участі батька у виховані дитини, позивач погодився з визначеним порядком спілкування з дитиною, зазначеним у висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради, відповідач ОСОБА_1 при розгляді вказаного питання пропонувала встановити порядок спілкування дитини з батьком у присутності матері дитини, з зазначенням неможливості спілкування у період хвороби дитини.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до змісту ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можно встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів неможливо достовірно дослідити перешкоджання ОСОБА_1 у здійсненні участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком, що вказує про необґрунтованість позову у частині необхідності зобов`язання відповідача в усуненні перешкод позивачу у його спілкуванні з сином.

Разом з тим, у відповідності до ст. 153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

Згідно до ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 157 СК України, той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею.

Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Також відповідно до ст. ст. 11,15 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

В судовому засіданні встановлено, що спілкування позивача з дитиною не буде перешкоджати її нормальному розвитку.

Суд вважає, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт.

Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - з своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дитини.

Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння.

Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Отже, суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні сина, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед буде повністю відповідати інтересам дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 758/5545/18, в якій досліджував питання визначення способу участі батьків у вихованні дитини, підкреслив, що під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення в тому числі стан психологічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Верховний Суд також зазначив, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Як встановлено в ході судового розгляду справи ОСОБА_4 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 105) та за результатами обстеження умов проживання, проведеним спеціалістом служби у справах дітей та фахівцем із соціальної роботи міського центру соціальних служб встановлено, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ним створено необхідні умови для проживання та розвитку дитини.

Відповідно до акту потреб сім`ї/особи ОСОБА_4 від 30 жовтня 2023 року №100, складеного фахівцем із соціальної роботи МЦСС, первинні потреби особи задоволені на достатньому рівні.

Батько здатний задовольнити потреби сина, має бажання частіше з ним спілкуватися, приймати активну участь у його вихованні, спроможний виконувати обов`язки з виховання та догляду за дитиною.

Відповідно до довідок КНП «Білгород - Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород - Дністровської міської ради від 29 травня 2023 року № 115,197, ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря - психіатра не перебуває. (а.с. 109)

Відповідно до характеристики КП «ЖЕО №1», за період реєстрації, скарг з боку сусідів та родичів на адресу КП «ЖЕО №1» стосовно ОСОБА_4 не надходило. (а.с. 104)

Враховуючи принцип гармонічного розвитку дитини, з урахуванням повноправної участі у вихованні дитини не лише матір`ю, а визначення нормами чинного законодавства права на участь у вихованні дитини і другого з батьків, прийнявши до уваги відсутність доказів суперечності прав та інтересів дитини у разі зустрічей та спілкування з батьком, суд вважає за можливе визначити участь у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною позивачем по справі.

Суд враховує висновок виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради як органу опіки та піклування про визначення способів участі батька у вихованні дитини та зауваження сторін про встановлення конкретного денного часу у спілкуванні з дитиною та спілкування в період хвороби дитини та вважає доцільним визначити наступний спосіб спілкування батька, ОСОБА_4 , з сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в понеділок, середу, п`ятницю кожного тижня місяця з 16.00 годин до 19.00 годин та першу, третю суботу та неділю місяця в денний час, з 10.00 годині до 17.00 годині, за виключенням хвороби дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженої довідками лікаря, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої дитини, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 31 ЦК України, малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього.

При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

У відповідності до ч.2 ст. 161 СК України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Відповідно до Постанови від 15 лютого 2023 року, справа № 529/387/21, провадження № 61-4269св22, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив наступне: «При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

Виходячи із встановленого судом факту проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, з часу її народження, та після розірвання шлюбу її батьків, того, що відповідач не заперечує щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю, прийнявши до уваги малолітній вік дитини, того, що він не заперечує щодо спілкування з батьком, виходячи також з доказовості прийняття безпосередньої участі у житті дитини матір`ю, з огляду на можливості створення нею належних умов для виховання дитини, суд не вбачає перешкод у визначенні місця проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

З огляду на усе вищевикладене, у відповідності до виниклих правовідносин, вимог чинного законодавства України, ґрунтуючись на наявних в матеріалах справи доказах, з огляду на відсутність обґрунтованих та будь-яких заперечень з боку батька на визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, виходячи з якнайкращих інтересів дитини, суд приходить до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог позивача та вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .

Керуючись ст. ст. 141,153,157,159 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в понеділок, середу, п`ятницю кожного тижня місяця з 16.00 годин до 19.00 годин та першу, третю суботу та неділю місяця в денний час з 10.00 годині до 17.00 годині, за виключенням хвороби дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженої довідками лікаря.

В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, орган опіки та піклування Білгород - Дністровської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа: виконавчий комітет Білгород - Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, код ЄДРОПОУ: 37894057, адреса: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Михайлівська, 56.

Орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, місцезнаходження: с. Старокозаче, вул.. Соборна, 34.

Повний текст рішення складений 28 червня 2024 року.

Суддя: