Постанова

від 27.06.2024 по справі 727/2881/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Чернівці

справа № 727/2881/24

провадження 822/610/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 травня 2024 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Терещенко О.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів.

Позивачка посилалася на те, що 10 жовтня 2004 року між її дочкою, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_5 .

Вказує, що з 2009 року відповідач з ОСОБА_4 не зустрічався, не проживав, участі у вихованні та утриманні спільної доньки ОСОБА_6 не брав.

Зазначає, що 21 серпня 2018 року Першотравневим районним судом було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 аліменти регулярно не сплачував, внаслідок чого в останнього, за період з липня 2018 року по серпень 2022 року, заборгованість по аліментам становить 93406 гривень 13 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 січня 2023 року відповідача позбавлено батьківських прав, а рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради ОСОБА_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради її, ОСОБА_1 , призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року було замінено сторону стягувача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Постановою державного виконавця від 12 березня 2024 року на підставі вказаної ухвали було замінено сторону стягувача ОСОБА_4 на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №57206681.

На підставі вищевикладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 93406 гривень 14 коп та визнати дійсним розрахунок заборгованості, сформований державним виконавцем 15 березня 2025 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з липня 2018 року по серпень 2022 року - у розмірі 36785 гривень 90 копійок.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходив з письмових доказів, що є у матеріалах справи, а саме, розрахунку державного виконавця зі сплати аліментів.

При здійсненні розрахунку пені, суд врахував, що відповідач, за період з липня 2018 року по серпень 2022 року, несвоєчасно сплачував аліменти, а тому підлягає стягненню пеня в розмірі 36 785 гривень 90 копійок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_2 в апеляційнійскарзі проситьрішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 травня 2024 року в частині задоволення позову скасуватиі ухвалитинове судоверішення,яким узадоволенні позову відмовити у вказаній частині.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення про задоволення позову, допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, ОСОБА_1 вже зверталась з аналогічним позовом до суду, а тому суд повинен був закрити провадження у даній справі. Також вказує на те, що ОСОБА_1 не може бути стороною у виконавчому провадженні та не може звертатися до суду з позовом про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 10 жовтня 2004 року (а.с.11), який було розірвано 29 серпні 2005 року (а.с.12).

Батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.13).

21 серпня 2018 року за заявою ОСОБА_4 Першотравневим районним судом м. Чернівці видано судовий наказ, яким вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини від всіх видів заробітку/доходу щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.14).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23).

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 січня 2023 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16-22).

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №161/7 від 28 березня 2023 року, ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_5 (а.с.26).

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року замінену сторону стягувача ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 , у судовому наказі Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2018 року (а.с.31-32).

Старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марко В.М. винесено постанову від 12 березня 2024 року про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено стягувача ОСОБА_4 на ОСОБА_1 (а.с.34).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18 квітня 2024 року за ВП:57206681, наданого старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністер-ства юстиції Марко В.М., загальна заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів, за період з липня 2018 по серпень 2022 року, склала 36785 гривень 90 коп. (а.с.121).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положеньЗакону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

Статтею 180 СК Українивстановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третястатті 182 СК Україниу редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першоюстатті 196 СК Українипри виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 14-616цс18.

За змістом частини четвертоїстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частинами третьою та восьмоюстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження»розмір заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем у порядку, встановленомуСК України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 196 СК Українипри виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) викладено висновок, що «положенняЦК Українисубсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першоїстатті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. УСК Українине передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів».

Передбаченастаттею 196 СК Українивідповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Тобто відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає в усіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість по аліментах на утримання ОСОБА_5 , відповідачем в повному розмірі не сплачена, розмір заборгованості підтверджено розрахунком старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марко В.М. від 18 квітня 2024 року, який відповідачем не спростовано, не надано відповідачем доказів і того, що він оскаржував розмір заборгованості зі сплати аліментів, також ОСОБА_2 не довів підстав для звільнення його від сплати неустойки (пені).

Відповідно достатті 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Чинним законодавством передбачена презумпція вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання. У зв`язку з цим на неї покладається тягар доведення протилежного, однак, відповідач не спростував належним чином обставин позову, передбаченихстаттею 196 СК України, які є підставою для покладення відповідальності зі сплати відповідної неустойки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першоюстатті 196 СК України.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати аліментів утворилась з вини відповідача, який своєчасно належним чином не виконував свої обов`язки, що тягне відповідальність у вигляді неустойки. Доказів того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок поважних причин, матеріали справи не містять, а тому, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 набула право на стягнення з відповідача неустойки за прострочення зі сплати аліментів на ОСОБА_5 .

Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, позивачем було застосовано вказане правило, відповідно до частини другоїстатті 196 СК Українита здійснено розрахунок пені із урахуванням суми нарахованих щомісячних аліментів, враховуючи часткове погашення заборгованості.

Загальний розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів на утримання дитини, за період липня 2018 року по серпень 2022 року, складається із суми розміру пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем та становить 414 046 гривень 60 коп.

Апеляційний суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період, який зроблено судом першої інстанції.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в силу ч. 1 ст. 196 СК України вказана сума пені в розмірі 414046 гривень 60 коп підлягає обмеженню до 36785 гривень 901 коп ( сума заборгованості по сплаті аліментів).

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 вже зверталась з аналогічним позовом до суду, а тому суд повинен був закрити провадження у даній справі, а також ОСОБА_1 не може бути стороною у виконавчому провадженні та звертатися до суду з позовом про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, є безпідставними з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, в травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені за несвоєчасну сплату аліментів.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь опікуна ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 в сумі 82307 гривень 68 копійок та пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 82307 гривень 68 копійок.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 червня 2023 року скасовано. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не єодержувачем аліментів,відповідно досудового наказу Першотравневого районного суду від 21 серпня 2018 році. Також відсутні докази, які б підтверджували процесуальне правонаступництво ОСОБА_1 , після смерті її доньки ОСОБА_4 , на стадії виконання судового наказу Першотравневого районного суду від 21 серпня 2018 році. Також у постанові вказано, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у наказі Першотравневого районного суду від 21 серпня 2018 році та оскаржити постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 6 червня 2022 року про закінчення виконавчого провадження.

На виконання вказаної постанови ОСОБА_1 оскаржила постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 6 червня 2022 року про закінчення виконавчого провадження, вказана постанова 21 грудня 2023 року скасована.

Також ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року було замінено сторону стягувача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Постановою державного виконавця від 12 березня 2024 року, на підставі вказаної ухвали було замінено сторону стягувача ОСОБА_4 на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №57206681.

Також слід зазначити, що у справі № 727/4620/23 та у даній справи просила стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження"у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч.1,5ст. 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістомст. 512 ЦК України,ст. 442 ЦПК Українитаст. 15 Закону України "Про виконавче провадження"у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту ст. ст.512,514 ЦК України,ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положеньст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження заміна сторони виконавчого провадження правонаступником здійснюється виключно на підставіст. 55 ЦПК України(у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір).

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

У ч.1,2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.

Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннями ст. 55 ЦПК України. Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбачена ст. 442 ЦПК України.

Оскільки ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2024 року сторону стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні було замінено з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , то позивач у справі користується обсягом прав, аналогічним правам первинного стягувача, а тому ОСОБА_1 є належним позивачем у вказаній справі, оскільки діє в інтересах дитини.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 28 червня 2024 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.Б. Перепелюк

Н. Ю. Половінкіна